Ухвала суду № 86792295, 08.01.2020, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

08 січня 2020 р. м. Чернівці Справа № 824/22/20-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Дембіцький П.Д., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецької області, про визнання дій протиправними та скасування рішення, -

в с т а н о в и в:

У поданому до суду адміністративному позові ОСОБА_1 (позивач) просить суд: - визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління державної фіскальної служби у Чернівецькій області № Ф-23999-56 від 05 грудня 2019 року про сплату ОСОБА_1 боргу з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне спарування в сумі 25621,20 грн.

Частиною 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши позовну заяви на предмет дотримання вимог встановлених ст. 160, 161, 172 КАС України, суд зазначає наступне.

Пунктами 5 та 8 ч. 5 ст. 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують зазначені обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ст. 94, ч. 4 ст. 161 КАС України).

Судом встановлено, що в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на обставини, проте докази на їх підтвердження до суду не надав, а також не зазначив причини неможливості їх подання.

Зокрема, позивачем не додано до позовної заяви наступні докази, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог:

- правовстановлюючі, реєстраційні документи фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (докази реєстрації, припинення).

Згідно ч. 1 та 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

В позовній заяві позивач посилається на те, що для оскарження дій відповідач при прийнятті оскаржуваної вимоги необхідно застосовувати загальний строк звернення до суду передбачений ч. 2 ст. 122 КАС України.

Згідно ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Як видно з позовної заяви, предметом оскарження у даній справі є вимога Головного управління ДФС в Чернівецькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-23999-56 від 05 грудня 2019 року про сплату ОСОБА_1 боргу з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне спарування в сумі 25621,20 грн.

При цьому, у пункті 2 оскаржуваної вимоги вказано, що вона може бути оскаржена до суду протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання цієї вимоги.

Так, в силу вимог п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VI), платник єдиного внеску має право оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб.

Згідно ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI, платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Отже, як видно строк оскарження вимоги становить 10 календарних днів, що настають за днем отримання цієї вимоги. При цьому, позовна заява подана до суду лише 31.12.2019 року (дата відправлення позову), тобто з пропуском десятиденного строку, за відсутності заяви про поновлення строку звернення до суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відтак, суд вважає за необхідне запропонувати позивачу надати заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку.

Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно ст. 1 цього Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платники судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ч. 1 ст. 2 Закону № 3674-VI).

Відповідно до ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Розміри ставок судового збору визначено ст. 4 цього Закону. Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем судового збору становить 1 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. У разі подання позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. У разі подання позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У випадку подання заяви про забезпечення позову ставка судового збору становить 0,3 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Законом України " Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено з 01 січня 2019 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, для працездатних осіб у розмірі - 1921 грн.

Частиною 3 ст. 6 Закону № 3674-VI передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З аналізу норм чинного в Україні законодавства вбачається, що майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 139 Господарського кодексу України майном визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб`єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб`єктів. Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів. Коштами у складі майна суб`єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб`єктів з іншими суб`єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.

Натомість, під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не підлягає грошовій оцінці.

Як вбачається з поданої позовної заяви, зміст та характер заявлених вимог майновий.

Крім того з позовної заяви видно що позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління державної фіскальної служби у Чернівецькій області № Ф-23999-56 від 05 грудня 2019 року про сплату ОСОБА_1 боргу з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне спарування в сумі 25621,20 грн.

Таким чином розмір судового збору становить 768,40 грн (25621,20 грн. х 1/100), але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовна заява подана без додержання вимог ст. 160 та 161 КАС України.

Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що без усунення вказаних вище недоліків, неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі, тому надає позивачеві строк для їх усунення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 169, 241-243, 248, 256 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дати отримання копії ухвали суду.

3. Копію ухвали невідкладно направити позивачу.

4. Роз`яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя П.Д. Дембіцький