Рішення № 86791901, 12.12.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2019 року Справа № 160/7340/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСліпець Н.Є. при секретарі судового засіданняШелгуновій І.А. за участі: представника позивача представника відповідача Денисенко Т.М. Мигаленко І.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сілпак» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

01.08.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сілпак» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 16.04.2019 року №0011841415, №001831415.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2019 року відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.08.2019 року о 09:30 год. (т. 1 а.с. 2-3).

Усною ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, від 26.11.2019 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведена документальна невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Сілпак» з питань державної митної справи в частині правильності визначення митної вартості товарів згідно окремих митних декларацій, за результатами якої складено акт перевірки №13368/04-36-14-15/41198495 від 18.03.2019 року, на підставі якого винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 16.04.2019 року №0011831415 та №0011841415. Позивач зазначає, що податковий орган протиправно при визначенні податкових зобов`язань дійшов висновку щодо порушення п. 1 ч. 1 ст. 279, ст. 295 Митного кодексу України та п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України, оскільки факт поставки товарів від компанії SOMA KOZMETIK SANAYI VE DIS TICARET LTD., STI (Туреччина) та компанії Z PLACE Sp.z.o.o. (Польща) підтверджено митним органом при їх митному оформленні, а також первинними фінансово-господарськими документами. Таким чином, спірні податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими, прийнятими без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, що має наслідком їх неправомірність та є підставою для скасування.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити позов з підстав, зазначених у позові.

18.09.2019 року представником відповідача було подано письмовий відзив на позов, у якому у задоволенні позову просила відмовити повністю, посилаючись на те, що в ході проведення документальної невиїзної перевірки позивача встановлено, що у зв`язку із заниженням митної вартості товару, ТОВ «Сілпак» порушено п.1 ч.1 ст.279, ст.295 Митного кодексу України, що призвело до заниження ввізного мита на суму 474 983,27 грн., при цьому у зв`язку із заниженням митної вартості товару та суми ввізного мита, як бази оподаткування податку на додану вартість, ТОВ «Сілпак» порушено п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 1 990 977,83 грн. Відповідач вважає, що викладені висновки в акті перевірки №13368/04-36-14-15/41198495 від 18.03.2019 року відповідають вимогам чинного законодавства, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та такими, що прийняті відповідно до вимог чинного законодавства.

Представник відповідача в судовому засіданні обставини, викладені у відзиві на позов та додаткових поясненнях, проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Сілпак» зареєстровано 07.03.2017 року Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, перебуває на податковому обліку в Амур-Нижньодніпровському ГУ ДФС у Дніпропетровській області. Основним видом економічної діяльності за КВЕД є 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля.

У період з 13.03.2019 року по 15.03.2019 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області, на підставі наказу від 01.03.2019 року №1284-п, повідомлення від 01.03.2019 року №384, та відповідно до ст. 336, ст. 345, п. 2 ч. 2 ст. 351 Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495-VI (зі змінами), проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Сілпак» з питань державної митної справи в частині правильності визначення митної вартості товарів згідно окремих митних декларацій.

За результатами документальної невиїзної перевірки Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області складено акт від 18.03.2019 року №13368/04-36-14-15/41198495 (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлені порушення:

- п. 1 ч. 1 ст. 279, ст. 295 Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495-VI, в результаті чого занижено податкові зобов`язання по сплаті мита за митними деклараціями №UA100030/2017/315803 від 20.07.2017 року, №UA100030/2017/315926 від 02.08.2017 року, №UA100030/2017/316267 від 22.08.2017 року, №UA100030/2017/316273 від 22.08.2017 року, №UA100030/2017/316511 від 06.09.2017 року, №UA100030/2017/316974 від 04.10.2017 року, №UA100030/2017/317154 від 13.10.2017 року, №UA100030/2017/317155 від 13.10.2017 року, №UA100030/2017/317647 від 11.11.2017 року, №UA100030/2017/317746 від 16.11.2017 року, №UA100030/2017/317749 від 16.11.2017 року, №UA100030/2017/317881 від 23.11.2017 року, на загальну суму 474 983,27 грн.;

- п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податкові зобов`язання по сплаті податку на додану вартість за митними деклараціями №UA100030/2017/315803 від 20.07.2017 року, №UA100030/2017/315926 від 02.08.2017 року, №UA100030/2017/316267 від 22.08.2017 року, №UA100030/2017/316273 від 22.08.2017 року, №UA100030/2017/316511 від 06.09.2017 року, №UA100030/2017/316974 від 04.10.2017 року, №UA100030/2017/317154 від 13.10.2017 року, №UA100030/2017/317155 від 13.10.2017 року, №UA100030/2017/317647 від 11.11.2017 року, №UA100030/2017/317746 від 16.11.2017 року, №UA100030/2017/317749 від 16.11.2017 року, №UA100030/2017/317881 від 23.11.2017 року, на загальну суму 1 990 977,83 грн.

На підставі вказаного акта перевірки від 18.03.2019 року контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 16.04.2019 року:

- №0011831415, яким збільшено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 2 488 722,29 грн., у тому числі 1 990 977,83 грн. - за основним платежем, 497 744,46 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0011841415, про донарахування мита на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності на суму 593 729, 09 грн., у тому числі 474 983,27 грн. - за основним платежем, 118 745,82 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ «Сілпак» 06.05.2019 року звернулось до Державної фіскальної служби України із скаргою з вимогами переглянути та скасувати прийняті податкові повідомлення-рішення від 16.04.2019 року №0011831415 та №0011841415.

За результатами розгляду скарги Державна фіскальна служба України рішенням від 03.07.2019 року №30278/6/99-99-11-06-03-25 залишила без змін податкові повідомлення-рішення від 16.04.2019 року №0011831415 та №0011841415, а скаргу - без задоволення.

Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 16.04.2019 року №0011831415 та №0011841415.

Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України (далі - МК України) митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Пунктами 23 та 29 ч. 1 ст. 4 МК України передбачено, що митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (ч. 2 ст. 52 МК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За пунктами 4, 5 ч. 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску та звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.

Положеннями ст. 272 МК України, пп. «в» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України визначено, що ввезення товарів на митну територію України є об`єктом оподаткування митними платежами - ввізним митом та податком на додану вартість.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 279 Митного кодексу України базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, є: для товарів, на які законом встановлено адвалорні ставки мита, - митна вартість товарів; для товарів, на які законом встановлено специфічні ставки мита, - кількість таких товарів у встановлених законом одиницях виміру.

Відповідно до ст. 278 МК України датою виникнення податкових зобов`язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов`язання органом доходів і зборів у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.

Пунктом 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України передбачено, що базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Згідно із п. 187.8 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

10.04.2008 року Верховною Радою України шляхом прийняття Закону України № 250-VI ратифіковано Протокол про вступ України до Світової організації торгівлі (надалі - СОТ) та приєдналася до Угоди про СОТ, чим держава взяла на себе зобов`язання, серед іншого, дотримуватися положень Генеральної угоди про тарифи та торгівлю 1994 року (ГАТТ 1994).

Відповідно до статті VII п. 2. (a) Генеральної угоди по тарифам и торгівлі 1947 року (ГАТТ 1947) оцінка імпортованого товару для митної мети повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, який обкладається митом, або аналогічного товару, та не повинна ґрунтуватись на вартості товару національного походження або на вільних чи фіктивних оцінках.

Пунктом 2(b) статті VII ГААТ 1947 встановлено, що під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи аналогічного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов`язуватися або (i) з порівнюваними кількостями, або (ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.

Приписами Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року визначено, що первинною основою для митної вартості за цією Угодою є «контрактна вартість» тобто ціна, фактично сплачена або що підлягає сплаті за товари, коли вони продаються на експорт до країни імпорту.

За результатами перевірки правильності визначення ТОВ «Сілпак» бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, з урахуванням отриманої інформації (документів) від митних органів Турецької Республіки, фактичних відомостей (документів) за митними деклараціями №UA100030/2017/315803 від 20.07.2017 року, №UA100030/2017/315926 від 02.08.2017 року, №UA100030/2017/316267 від 22.08.2017 року, №UA100030/2017/316273 від 22.08.2017 року, №UA100030/2017/316511 від 06.09.2017 року, №UA100030/2017/316974 від 04.10.2017 року, №UA100030/2017/317154 від 13.10.2017 року, №UA100030/2017/317155 від 13.10.2017 року, №UA100030/2017/317647 від 11.11.2017 року, №UA100030/2017/317746 від 16.11.2017 року, №UA100030/2017/317749 від 16.11.2017 року, №UA100030/2017/317881 від 23.11.2017 року визначено загальну митну вартість товарів, як бази оподаткування ввізним митом та податком на додану вартість в розмірі 25 944 940,98 грн.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 12.06.2017 року між ТОВ «Сілпак» (покупець) та SOMA KOZMETIK SANAYI VE DIS TICARET LTD., STI (Туреччина) (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу №12062017.

З метою митного оформлення ввезеного товару, позивачем подані електронні митні декларації №UA100030/2017/315803 від 20.07.2017 року, №UA100030/2017/315926 від 02.08.2017 року, №UA100030/2017/316267 від 22.08.2017 року, №UA100030/2017/316273 від 22.08.2017 року, №UA100030/2017/316511 від 06.09.2017 року, №UA100030/2017/316974 від 04.10.2017 року, №UA100030/2017/317154 від 13.10.2017 року, №UA100030/2017/317155 від 13.10.2017 року, відповідно до яких до ввезення задекларовано: «клей», «замазки для ущільнення», «одяг», «пластикові кришки для закупорювання металевих балонів монтажної піни».

Для митного оформлення вказаних товарів ТОВ «Сілпак» надавались: контракт, товарно-транспортні накладні, коносаменти, інвойси, пакувальні листи та інші документи необхідні для митного оформлення.

Відправником (продавцем) товарів виступала компанія SOMA KOZMETIK SANAYI VE DIS TICARET LTD., STI (Туреччина).

Разом з тим, відповідно до відомостей, наданих листом митних органів Турецької Республіки від 12.07.2018 року №29980007-724.01.03/UA-34415308-35818703, асортимент товарів, задекларований за митними деклараціями №UA100030/2017/315803 від 20.07.2017 року, №UA100030/2017/315926 від 02.08.2017 року, №UA100030/2017/316267 від 22.08.2017 року, №UA100030/2017/316273 від 22.08.2017 року, №UA100030/2017/316511 від 06.09.2017 року, №UA100030/2017/316974 від 04.10.2017 року, №UA100030/2017/317154 від 13.10.2017 року, №UA100030/2017/317155 від 13.10.2017 року повністю співпадає з асортиментом товарів зазначеному у документах наданим митними органами Турецької Республіки, між тим, відрізняється фактурна вартість задекларованого товару за даними деклараціями, яка є значно меншою від фактурної вартості у країні експорту.

Так, згідно митної декларації №UA100030/2017/315803 від 20.07.2017 року, вартість товару складає 46 041,84 дол. США, тоді як згідно документів країни відправника - 75 528,00 дол. США.

Отже, фактурна вартість задекларованого товару, менша від фактурної вартості у країні експорту на 26 486,16 дол. США.

Згідно митної декларації №UA100030/2017/315926 від 02.08.2017 року, вартість товару складає 23 576,80 дол. США, тоді як згідно документів країни відправника - 35 256,00 дол. США.

Отже, фактурна вартість задекларованого товару, менша від фактурної вартості у країні експорту на 11 679,20 дол. США.

Згідно митної декларації №UA100030/2017/316267 від 22.08.2017 року, вартість товару складає 75 595,48 дол. США, тоді як згідно документів країни відправника - 118 518,52 дол. США.

Отже, фактурна вартість задекларованого товару, менша від фактурної вартості у країні експорту на 42 923,04 дол. США.

Згідно митної декларації №UA100030/2017/316273 від 22.08.2017 року, вартість товару складає 25 813,44 дол. США, тоді як згідно документів країни відправника - 36 385,20 дол. США.

Отже, фактурна вартість задекларованого товару, менша від фактурної вартості у країні експорту на 10 571,76 дол. США.

Згідно митної декларації №UA100030/2017/316511 від 06.09.2017 року, вартість товару складає 100 681,28 дол. США, тоді як згідно документів країни відправника - 161 384,28 дол. США.

Отже, фактурна вартість задекларованого товару, менша від фактурної вартості у країні експорту на 60 703,00 дол. США.

Згідно митної декларації №UA100030/2017/316974 від 04.10.2017 року, вартість товару складає 76 908,32 дол. США, тоді як згідно документів країни відправника - 110 226,72 дол. США.

Отже, фактурна вартість задекларованого товару, менша від фактурної вартості у країні експорту на 33 318,40 дол. США.

Згідно митної декларації №UA100030/2017/317154 від 13.10.2017 року, вартість товару складає 51 261,60 дол. США, тоді як згідно документів країни відправника - 80 136,00 дол. США.

Отже, фактурна вартість задекларованого товару, менша від фактурної вартості у країні експорту на 28 874,40 дол. США.

Згідно митної декларації №UA100030/2017/317155 від 13.10.2017 року, вартість товару складає 50 169,60 дол. США, тоді як згідно документів країни відправника - 84 756,00 дол. США.

Отже, фактурна вартість задекларованого товару, менша від фактурної вартості у країні експорту на 34 586,40 дол. США.

Також, судом встановлено, що 09.06.2017 року між ТОВ «Сілпак» (покупець) та компанією Z PLACE Sp.z.o.o. (Польща) (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу №0906/2017.

З метою митного оформлення ввезеного товару, позивачем подані електронні митні декларації №UA100030/2017/317647 від 11.11.2017 року, №UA100030/2017/317746 від 16.11.2017 року, №UA100030/2017/317749 від 16.11.2017 року, №UA100030/2017/317881 від 23.11.2017 року, відповідно до яких до ввезення задекларовано: «клей», «замазки для ущільнення», «одяг», «пластикові кришки для закупорювання металевих балонів монтажної піни».

Для митного оформлення вказаних товарів ТОВ «Сілпак» надавались: контракт, товарно-транспортні накладні, коносаменти, інвойси, пакувальні листи та інші документи необхідні для митного оформлення.

Відправником (продавцем) товарів виступала компанія Z PLACE Sp.z.o.o. (Польща).

Разом з тим, відповідно до відомостей, наданих листом митних органів Польської Республіки, асортимент товарів, задекларований за митними деклараціями №UA100030/2017/317647 від 11.11.2017 року, №UA100030/2017/317746 від 16.11.2017 року, №UA100030/2017/317749 від 16.11.2017 року, №UA100030/2017/317881 від 23.11.2017 року, повністю співпадає з асортиментом товарів зазначеному у документах наданим митними органами Польської Республіки, між тим, відрізняється фактурна вартість задекларованого товару за даними деклараціями, яка є значно меншою від фактурної вартості у країні експорту.

Так, згідно митної декларації №UA100030/2017/317647 від 11.11.2017 року, вартість товару складає 101 865,60 дол. США, тоді як згідно документів країни відправника - 168 486,00 дол. США.

Отже, фактурна вартість задекларованого товару, менша від фактурної вартості у країні експорту на 66 620,40 дол. США.

Згідно митної декларації №UA100030/2017/317746 від 16.11.2017 року, вартість товару складає 25 283,62 дол. США, тоді як згідно документів країни відправника - 41 306,80 дол. США.

Отже, фактурна вартість задекларованого товару, менша від фактурної вартості у країні експорту на 16 023,18 дол. США.

Згідно митної декларації №UA100030/2017/317749 від 16.11.2017 року, вартість товару складає 25 117,20 дол. США, тоді як згідно документів країни відправника - 35 580,00 дол. США.

Отже, фактурна вартість задекларованого товару, менша від фактурної вартості у країні експорту на 10 462,80 дол. США.

Згідно митної декларації №UA100030/2017/317881 від 23.11.2017 року, вартість товару складає 25 171,14 дол. США, тоді як згідно документів країни відправника - 44 037,60 дол. США.

Отже, фактурна вартість задекларованого товару, менша від фактурної вартості у країні експорту на 18 866,46 дол. США.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки фактурна вартість товару в експортних деклараціях значно перевищує фактурну та, відповідно, митну вартість товару, заявлену позивачем у приведених вище митних деклараціях, збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість та мита спірними податковими повідомленнями-рішеннями є обґрунтованим.

Крім того, судом встановлено, що за всіма товарами, які експортувалися, вага та асортимент товару відповідають заявленим позивачем, контейнери також відповідають заявленим при митному оформленні на території України.

При цьому, товари, які експортувались від компанії Soma Sanayi Ve ., STI, постачались на адресу українського підприємства UKRPEN LLC.

Згідно листа ТОВ «УКРПЕН» від 31.01.2019 року №3101/19 на адресу ГУ ДФС у Дніпропетровській області, останнє не мало жодних фінансово-господарських взаємовідносин з турецькою компанією Soma Sanayi Ve ., STI, контрактів не укладало та перерахувань не здійснювало.

Встановлені обставини свідчать про те, що ТОВ «УКРПЕН» зазначено як отримувача товару під час митного оформлення процедури експорту з Туреччини лише з формальних підстав, а фактично товар надійшов саме на адресу позивача, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про доведення відповідачем під час розгляду справи порушення позивачем митних правил, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 279, ст. 295 Митного кодексу України, оскільки товари були переміщені через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом надання документів, що містять неправдиві відомості щодо одержувача товарів та неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості цих товарів, що призвело до заниження ввізного мита на суму 474 983,27 грн.

У зв`язку із заниженням митної вартості товарів та суми ввізного мита як бази оподаткування податку на додану вартість, суд вважає доведеним порушення позивачем п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 1 990 977,83 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість та ввізного мита, у зв`язку з чим спірні податкові повідомлення-рішення від 16.04.2019 року є правомірними, та такими, що не підлягають скасуванню.

Доводи представника позивача про не правомірність призначення та проведення податкової перевірки позивача є безпідставними, оскільки за приписами п. 2 ч. 2 ст. 351 Митного кодексу України документальна невиїзна перевірка проводиться у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про не підтвердження автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності резидентів України.

Тобто, орган доходів і зборів у зв`язку з отриманням інформації митних органів Туреччини мав підстав для проведення документальної невиїзної перевірки.

При цьому, суд звертає увагу, що підставою призначення перевірки стало отримання інформації від Київської митниці ДФС та митних органів Республіки Туреччина.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні підстави для вирішення питання стосовно повернення судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді у період з 16.12.2019 року по 03.01.2020 року у відпустці, повний текст рішення суду складено 08.01.2020 року.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Сілпак» (вул. Лісопильна, 10/6, м. Дніпро, 49021, код ЄДРПОУ 41198495) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 08 січня 2020 року.

Суддя Н.Є. Сліпець