Рішення № 86791845, 08.01.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2020 року Справа № 160/11741/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Захарчук-Борисенко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

22.11.2019 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в призначенні пенсії за віком відповідно до ч. 4 ст. 115 на підставі заяви про призначення пенсії від 18.07.2019 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального страхового стажу періоди роботи в Павлоградській пересувній колонні з 14.12.1987 року по 19.08.1988 року та Дніпропетровському обласному виробничому художньо- оформлюваному комбінаті за 06.09.1988 року по 16.06.1989 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального страхового стажу період підприємницької діяльності з 13.10.1994 року по 30.06.2000 року та з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального страхового стажу один місяць служби за три періоди безпосередньої участі в антитерористичній операції в періоди: 18.08.2016 року по 30.11.2016 року; 11.12.2016 року по 30.03.2017 року; 09.04.2017 року по 06.07.2017 року; 16.07.2017 року по 31.10.2017 року; 27.05.2018 року по 05.07.2018 року; 15.07.2018 року по 08.11.2018 року; 12.11.2018 року по 18.01.2019 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком відповідно до ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідно до заяви про призначення пенсії від 18.07.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 18.07.2019 він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою та відповідними документами на призначення пенсії за віком відповідно до ч. 4 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 18.07.2019 №180/03.22-19 «Про відмову в призначенні пенсії за віком згідно статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивача було повідомлено про відмову у призначенні пільгової пенсії у зв`язку з недостатністю загального страхового стажу, який, на думку відповідача, складає 13 років 07 місяців 09 днів при необхідних 25 роках.

Позивач не погоджується з підставами відмови, викладеними в листі, а тому звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Ухвалою суду від 26.11.2019 було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні.

17.12.2019 до суду від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на адміністративний позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі та просив суд відмовити у їх задоволенні з огляду на наступне.

Так, до заяви про призначення пенсії позивачем було надано трудову книжку серії НОМЕР_1 . При її перевірці (запис №10) було виявлено виправлення в місці прийняття на роботу до Павлоградської механізованої колони. Відповідно до запису №12-14 з 06.09.1988 позивача прийнято до Дніпропетровського обласного виробничого художньо-оформлювального комбінату, з 10.11.1988 переведено в РСУ, з 10.01.1989 звільнено по переводу до Обласного ремонтно-реставраційного комбінату, отже, записи про прийняття та звільненні відсутні.

Окрім того, за період до 01.01.2000 позивачем не надано доказів здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування, а саме: спеціального торгового патенту, свідоцтва про сплату єдиного податку, патента про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян. Відтак, період здійснення підприємницької діяльності до 31.12.2003 можливо зарахувати до страхового стажу у разі надання довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності із зазначенням системи оподаткування.

Щодо періодів позивача, коли він безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичній операції на території Донецької області, то представник відповідача зазначив, що дані періоди зараховані позивачу до страхового стажу роботи в одинарному розмірі, оскільки зарахування військової служби до стажу роботи на пільгових умовах здійснюється при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.

Отже, станом на день звернення позивача із заявою від 15.07.2019 про призначення пенсії загальний стаж роботи ОСОБА_1 складає 13 років 07 місяців 09 днів, що недостатньо для призначення пенсії за віком (25 років).

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У зв`язку з тим, що у період з 23.12.2019 по 07.01.2020 суддя Захарчук-Борисенко Н.В. перебувала у довготривалій щорічній відпустці, дану справу було розглянуто в перший день виходу судді з відпустки, 08.01.2020.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 16.06.2017, копія якого міститься в матеріалах справи.

Відповідно до довідки № 675 від 27.12.2017 ОСОБА_1 безпосередньо приймав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в періоди: 18.08.2016 року по 30.11.2016 року; 11.12.2016 року по 30.03.2017 року; 09.04.2017 року по 06.07.2017 року; 16.07.2017 року по 31.10.2017 року.

Згідно довідки № 32 від 25.02.2019 ОСОБА_1 безпосередньо приймав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони в періоди: 27.05.2018 року по 05.07.2018 року; 15.07.2018 року по 08.11.2018 року; 12.11.2018 року по 18.01.2019 року.

В матеріалах справи міститься копія Листа Західно-Донбаської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 11.01.2018 № 59/10/04-10-13-31, в якому зазначено, що відповідно до реєстраційних даних ІС «Податковий блок» ФОП ОСОБА_1 (рнок НОМЕР_3 ) знаходиться на податковому обліку в Західно-Донбаській ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області з 14.10.1994 року (номер держаної реєстрації №22320010001003699 від 13.10.1994 року). Станом на 31.12.2017 рік ФОП ОСОБА_1 (рнок НОМЕР_3 ) має стан « 11» - припинено, але не знято з обліку (КОР не пусті).

Згідно даних податкового обліку ФОП ФОП ОСОБА_1 (рнок НОМЕР_3 ) в періоді - 01.01.2012 по 01.07.2015 знаходився на спрощеній системі оподаткування.

В Листі Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 11.02.2019 №14263/10/04-36-54-10-01 зазначено, що станом на 08.02.2019 ФОП ОСОБА_1 має стан « 11» - припинено, але не знято з обліку (КОР не пусті)».

Згідно даних податкового обліку ФОП ОСОБА_1 (рнок НОМЕР_3 ) в період: з 01.01.2012 по 01.07.2015 знаходився на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку; з 01.07.2015 по 31.03.2017 перебував на загальній системі оподаткування.

Відповідно до копії трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1, останній: 01.08.1978 по 21.04.1979 - Завод «Павлоградхіммаш» - токар; 28.04.1979 по 22.06.1981 - військова служба; 01.09.1981 по 23.12.1982 - навчання в Дніпропетровському гірничому інституті ім. Артема; 25.07.1983 по 06.07.1984 Павлоградський домобудівний комбінат - штукатур; 27.08.1983 по 24.08.1987 - Павлоградське відділення Ощадбанка - інкасатор; 01.09.1984 по 14.09.1987 - навчання в СПТУ - 21 м. Ялта; 14.12.1987 по 19.08.1988 - Дніпропетровський облагропром Павлоградська пересувна механізована колонна - штукатур; 06.09.1988 по 16.06.1989 - Дніпропетровський обласний виробничий художньо - оформлюваний комбінат - штукатур; 22.06.1989 по 25.01.1990 - Кооператив «Фриз» - маляр.

15.07.2019 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ч. 4 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Листом від 18.07.2019 № 180/03.22/18 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивачу про відмову в призначенні пенсії за віком згідно статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі того, що враховуючи данні реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, та наданих довідок, загальний страховий стаж позивача складає 13 років 7 місяців 9 днів при необхідних 25 роках.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 41 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбачено у Законі України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до статті 11 Закону №1058-IV, загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають в т.ч.: громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об`єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру; фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Частиною першою статті 26 Закону №1058-IV унормовано, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.

З матеріалів справи видно, що відповідачем не зараховані періоди роботи позивача з 14.12.1987 по 19.08.1988 - Дніпропетровський облагропром Павлоградська пересувна механізована колонна та з 06.09.1988 по 16.06.1989 - Дніпропетровський обласний виробничий художньо - оформлюваний комбінат в зв`язку з неточностями в заповненні трудової книжки.

Однак, суд не погоджується з такими діями відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Таким чином, положення Порядку № 637 щодо підтвердження стажу роботи мають застосовуватися лише у чітко визначених та вичерпних випадках, а саме: за відсутності трудової книжки або відсутності відповідних записів у ній.

Так, постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань від 20.06.1974 №162 було затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях (далі - Інструкція №162), яка діяла в період заповнення трудової книжки.

На даний час порядок ведення трудових книжок визначається наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, яким затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі - Інструкція №58).

Відповідно до п. 1.1 Інструкції № 162 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників і службовців.

Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій, відпрацювавших понад 5 днів, в тому числі на сезонних і тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Порядок заповнення трудових книжок врегульований розділом 2 Інструкції № 162 від 20.06.1974 (чинної на момент внесення спірних записів у трудову книжку).

Відповідно до п. 2.1 Інструкції № 162 заповнення трудових книжок і вкладишів до них здійснюється на мові союзної, автономної республіки, автономної області, автономного округу, на території яких розташоване дане підприємство, установа, організація, і офіційною мовою СРСР.

У трудову книжку вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: нагородження орденами і медалями, присвоєння почесних звань; заохочення за успіхи в роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження і заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і статутами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у. зв`язку з цим винагороди (п.2.2 Інструкції №162).

Записи здійснюються арабськими цифрами (число і місяць двозначний Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення.

Запис про звільнення в трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; в графі 2 -дата звільнення; в графі 3 - причина звільнення; в графі 4 вказується, на підставі чого внесено запис, - наказ (розпорядження), його дата і номер. При цьому, днем звільнення вважається останній день роботи (п. 2.26 Інструкції №162).

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції №162 питання, пов`язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання за обліку, врегульовано постановою Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 06.09.1973 №656 "Про трудові книжки робітників та службовців" та даною Інструкцією.

Пунктом 13 постанови Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 06.09.1973 №656 "Про трудові книжки робітників та службовців" встановлено, що при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження та подяки, занесені до трудової книжки за час роботи на даному підприємстві, в установі, підприємстві засвідчуються підписом керівника або спеціально уповноваженої особи та печаткою. При цьому, відповідно до пункту 18 вказаної постанови відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок^ за їх облік, зберігання та видачу несуть спеціально уповноважені особи, що призначені наказом керівника підприємства, установи, організації.

Таким чином, виправлення в трудовій книжці не може бути підставою для невизнання усього періоду роботи в Павлоградській пересувній механізованій колонні, крім того запис "10" підтверджений інформацією в трудовій книжці про наказ № 262/к від 15.12.1987.

Отже, період роботи з 06.09.1988 по 16.06.1989 в Дніпропетровському обласному виробничому художньо - оформлюваному комбінаті неправомірно не врахований, оскільки всі переведення були у зв`язку з перейменуванням підприємства.

Тому, суд вважає, що відомості, внесені до трудової книжки з неточностями не можуть позбавляти позивача права на пенсійне забезпечення.

Відповідно до п. 3-1 розділу Прикінцеві положення Закону до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди: 1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску); 2) проходження військової служби по 31 грудня 2017 року включно.

Так, 13.10.1994 позивач був зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В02 № 317327.

Таким чином період з 13.10.1994 по 30.06.2000 зараховується до страхового стажу позивача на підставі свідоцтва про реєстрацію.

01.01.2012 по 31.12.2012 - зараховується період підприємницької діяльності, який зараховується до страхового стажу на підставі довідки від 11.02.2019, виданою Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області, де зазначено, що позивач з 01.01.2012 року по 01.07.2015 року знаходився на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку, з 01.07.2015 року по 31.03.2017 року перебував на загальній системі оподаткування.

01.01.2013 по 30.06.2015 - зараховується до страхового стажу позивача на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу.

Таким чином, стаж підприємницької діяльності позивача, який зараховується до страхового стажу складає 09 років 02 місяці 17 днів.

Судом встановлено, що згідно військового квитка серії НОМЕР_4 позивач проходив військову службу за контрактом з 27.02.2016 по час звернення до суду, що складає 03 роки 04 місяці 18 днів.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 , виданим управлінням персоналу штабу військової частини А 4583 від 16.06.2017 позивач має статус учасника бойових дій та згідно довідки № 675 від 27.12.2017 безпосередньо приймав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в періоди: 18.08.2016 року по 30.11.2016 року; 11.12.2016 року по 30.03.2017 року; 09.04.2017 року по 06.07.2017 року ; 16.07.2017 року по 31.10.2017 року; та згідно довідки № 32 від 25.02.2019 року безпосередньо приймав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони в періоди: 27.05.2018 року по 05.07.2018 року; 15.07.2018 року по 08.11.2018 року; 12.11.2018 року по 18.01.2019 року.

Так, час безпосередньої участі в АТО складає 01 рік 08 місяців 20 днів, зараховується до стажу в кратному розмірі - один місяць служби за три, та складає з урахуванням кратності 05 років 02 місяці.

Отже, відповідачем неправомірно не врахований період безпосередньої участі в АТО до страхового стажу в потрійному розмірі з огляду на наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України «Про військовий обов`язок та військову службу» № 2232-ХІІ.

Відповідно до положень статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 4 вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації особливий період.

Відповідно до абз. 1 п. 19 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій є військовослужбові (резервісти, військовозобов`язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 є учасником бойових дій.

При цьому, основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до статті 1-2 цього Закону військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів ПФУ визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV).

Абзацом шостим пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV встановлено, що військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, а також ті, що стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов`язку, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов`язку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок.

Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачає пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлює, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.

Порядок організації з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, передбачено наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 "Про положення про організацію роботи з обчислення вислуга років" зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2014 року № 1294/2607. А саме, пунктом 2.3 розділу 2 цього положення передбачено, що час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.

Аналогічна норма закріплена у постанові КМУ № 393 від 17 липня 1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей».

Отже, станом на момент звернення із заявою від 15.07.2019 до відповідача про призначення пенсії за віком відповідно до ч. 4 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж позивача складав: 10 років 02 місяці 24 дні - за трудовою книжкою; 09 років 02 місяці 17 днів - підприємницька діяльність; 03 роки 04 місяці 18 днів - військова служба за контрактом в АТО; 03 роки 05 місяців 10 днів - безпосередня участь в АТО.

Всього: 26 років 04 місяці 09 днів, що цілком достатньо для призначення пенсії.

На підставі викладеного, суд вважає протиправною відмову відповідача в призначенні пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 115 Закону.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 72-77, 94, 241-246, 250, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в призначенні пенсії за віком відповідно до ч. 4 ст. 115 на підставі заяви про призначення пенсії від 15.07.2019 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального страхового стажу періоди роботи в Павлоградській пересувній колонні з 14.12.1987 року по 19.08.1988 року та Дніпропетровському обласному виробничому художньо- оформлюваному комбінаті за 06.09.1988 року по 16.06.1989 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального страхового стажу період підприємницької діяльності з 13.10.1994 року по 30.06.2000 року та з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального страхового стажу один місяць служби за три періоди безпосередньої участі в антитерористичній операції в періоди: 18.08.2016 року по 30.11.2016 року; 11.12.2016 року по 30.03.2017 року; 09.04.2017 року по 06.07.2017 року; 16.07.2017 року по 31.10.2017 року; 27.05.2018 року по 05.07.2018 року; 15.07.2018 року по 08.11.2018 року; 12.11.2018 року по 18.01.2019 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком відповідно до ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідно до заяви про призначення пенсії від 15.07.2019 року.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко