
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2019 року Справа № 160/9921/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
11.10.2019 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради, у якій просить визнати неправомірною бездіяльність, в частині відмови ОСОБА_1 та малолітній доньці ОСОБА_3 на виділення частини щомісячної матеріальної допомоги сім`ям учасників антитерористичної операції, які загинули або померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, одержаних під час участі в антитерористичній операції; зобов`язати Департамент соціальної політики Дніпровської міської ради розглянути повторно заяву від 01.04.2019 року вх. № К_16882/1 щодо виділення окремих частин щомісячної матеріальної допомоги з визначенням, у якості отримувача частини та частини доньки.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вона є дружиною ОСОБА_4 , який загинув під час проведення антитерористичної операції. У травні 2016 року позивачем було подано спільну заяву з матір`ю чоловіка - ОСОБА_2 , про надання щомісячної матеріальної допомоги, у зв`язку із загибеллю чоловіка, у якій надала згоду на виплату належної їй частини матеріальної допомоги - ОСОБА_2 . З 2017 року спілкування з матір`ю чоловіка ОСОБА_2 припинилось, у зв`язку із чим позивач звернулась до Дніпровської міської ради із заявою про виділення її частки та частки її доньки від загальної суми матеріальної допомоги, що надається родині ОСОБА_5 , однак відповідач рішенням від 10.04.2019 року № Л-2778/1 відмовив у виділення частки. Посилаючись на те, що вказане витання повинно вирішуватись судом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.10.2019 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення учасників справи.
Відповідачем 24.10.2019 року було отримано копію ухвали про відкриття провадження разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів, однак у строк встановлений в ухвалі про відкриття провадження відповідачем до суду відзив на позов надано не було.
Поштове відправлення з ухвалою про відкриття провадження та копію позовної заяви з доданими до неї документами направлене не адресу третьої особи, повернулось до суду із зазначенням причини невручення «за закінченням терміну зберігання».
Позивач у судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Третя особа у судове засідання не з`явилась про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Відповідно до вимог статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи, що перешкоди для розгляду справи, передбаченні статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_4 , військовослужбовця за призом під час мобілізації на особливий період, який загинув під час участі в антитерористичній операції та має пільги встановлені законодавством для сімей загиблих ветеранів війни.
ОСОБА_1 має доньку ОСОБА_3 2009 року народження , яка є дитиною ОСОБА_4 та має право на пільги передбачені пунктом 1 статті 10, статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
01.04.2019 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпровського міського голови із заявою вх. № К-16882/1, у якій просила виділити їй та доньці ОСОБА_4 , військовослужбовця за призовом під час мобілізації на особливий період, який загинув під час участі в антитерористичній операції, частини щомісячної матеріальної допомоги сім`ям учасників антитерористичної операції які загинули або померли внаслідок поранення контузії, каліцтва чи захворювання, одержаних під час участі в антитерористичній операції.
Розглянувши заяву Департамент соціальної політики Дніпровської міської ради направив відповідь від 10.04.2019 року № Л-2778/1, у якій відмов у виділенні частини допомоги ОСОБА_1 та її доньки, із посиланням на те, що після призначення допомоги питання розподілу сум допомоги повинні вирішуватись судом.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у виділенні часток щомісячної матеріальної допомоги, як членам сім`ї загиблого учасника антитерористичної операції позивач звернулась з даним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно статті 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
Статтею 4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів щодо соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей покладається на органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Відповідно до частини 7 статті 18 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Кабінетом Міністрів України, місцевими радами, підприємствами, установами, організаціями можуть встановлюватися й інші пільги та гарантії соціального захисту сімей військовослужбовців.
Так, підпунктом 2 підпункту «а» частини 1 статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження: вирішення відповідно до законодавства питань про подання допомоги особам з інвалідністю, ветеранам війни та праці, сім`ям загиблих (померлих або визнаних такими, що пропали безвісти) військовослужбовців, а також військовослужбовців, звільнених у запас (крім військовослужбовців строкової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу) або відставку, особам з інвалідністю з дитинства, багатодітним сім`ям у будівництві індивідуальних жилих будинків, проведенні капітального ремонту житла, у придбанні будівельних матеріалів; відведення зазначеним особам у першочерговому порядку земельних ділянок для індивідуального будівництва, садівництва та городництва.
Рішенням Виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 29.08.2017 року № 607 затверджено Порядок надання щомісячної матеріальної допомоги сім`ям учасників антитерористичної операції, які загинули або померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, одержаних під час участі в антитерористичній операції (далі - Порядок).
Згідно пункту 3 Порядку, право на призначення допомоги мають члени сім`ї загиблого (померлого) учасника АТО, які зареєстровані у м. Дніпрі, про що в паспорті проставлено відповідний штамп із зазначенням адреси реєстрації.
Відповідно до пункту 9 до членів сім`ї загиблого (померлого) учасника АТО належать: один з подружжя, який не одружився вдруге; неповнолітні діти, у тому числі усиновлені учасником АТО до дня загибелі (смерті); батьки (усиновителі); неодружені неповнолітні діти, визнані інвалідами з дитинства І та ІІ групи або інвалідами І групи.
Таким чином, ОСОБА_1 та її донька ОСОБА_3 , є членами сім`ї загиблого учасника АТО ОСОБА_4 та мають право на отримання щомісячної матеріальної допомоги визначеної Порядком.
Пунктом 6 Порядку визначено, що допомога надається одному з членів сім`ї загиблого (померлого) учасника АТО на підставі спільної заяви членів сім`ї. На всіх членів сім`ї, які мають право на отримання допомоги, за їх згодою здійснюється одна спільна виплата. За заявою члена сім`ї, із загальної суми допомоги може бути виділено його частку, яка виплачується окремо (з місяця, наступного за місяцем звернення).
Згідно пункту 7 Порядку, у разі коли після отримання призначення допомоги за її одержанням звертаються інші члени сім`ї загиблого (померлого) учасника АТО, питання розподілу суми допомоги вирішуються за взаємною згодою сім`ї або в судовому порядку.
Системний аналіз зазначених норм Порядку дає підстави для висновку, що для кожного члена сім`ї якому призначена допомога, може бути виділена частина, яка повинна виплачуватись окремо, на підставі його заяви. Вирішення судом питання про розподіл суми допомоги необхідно лише у разі, коли за одержанням допомоги звернувся член сім`ї загиблого (померлого) учасника АТО, якому допомога не призначалась, після її призначення іншим членам сім`ї.
Як встановлено судом, 01.04.2019 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпровського міського голови саме із заявою про виділення її частки допомоги та частки допомоги її доньки.
Відповідачем при розгляді даної заяви у відповіді від 10.04.2019 року № Л-2778/1 не вирішено питання щодо права позивача на виділення зазначених часток допомоги на підставі вказаної заяви, а заяву розглянуто, як подану для призначення щомісячної матеріальної допомоги.
При цьому суд зазначає, що заява про призначення допомоги та заява про виділення частки допомоги є різними заявами.
В даному випадку відповідач повинен був при розгляді заяви від 01.04.2019 року вх. № К-16882/1 вирішити питання про наявність у ОСОБА_1 та її доньки ОСОБА_3 2009 року народження , права на виділення їх часток щомісячної допомоги на умовах визначених пунктом 6 Порядку.
Таким чином, заява ОСОБА_1 від 01.04.2019 року вх. № К-16882/1 не була належним чином розглянута відповідачем.
Разом з цим суд зазначає, що у даному випадку відповідачем не було допущено бездіяльність оскільки за результатами розгляду заяви позивача відповідачем було направлено відповідь, у зв`язку із чим належним способом захисту є визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у виділенні частки щомісячної матеріальної допомоги на підставі заяви позивача від 10.04.2019 року № Л-2778/1 та зобов`язання повторно розглянути заяву.
В силу вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України , предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що позивача звільнено від сплати судового збору відповідно до вимог пункту 8 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради (пр. Дмитра Яворницького, 75, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 40506080), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради щодо відмови у виділенні частки щомісячної матеріальної допомоги сім`ям учасників антитерористичної операції, які загинули або померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання на підставі заяви позивача від 10.04.2019 року № Л-2778/1.
Зобов`язати Департамент соціальної політики Дніпровської міської ради розглянути повторно заяву ОСОБА_1 від 01.04.2019 року вх. № К_16882/1 про виділення окремих частин щомісячної матеріальної допомоги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 2009 року народження , з урахуванням висновків суду.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 11 грудня 2019 року.
Суддя С.І. Озерянська
Судове рішення № 86791737, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 11.12.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 160/9921/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: