Рішення № 86791499, 26.12.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2019 року № 320/2958/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом гр. ОСОБА_1 до Бузівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася гр. ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Бузівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 23.04.2019 № 106 про відмову у наданні їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,12 га у АДРЕСА_4 .

- зобов`язати Бузівську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області надати їй дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,12 га, розташованої по АДРЕСА_4 .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем втретє розглянуто її заяву про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки під індивідуальне будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,12 га, розташованого по АДРЕСА_4 на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.02.2019. у справі №320/5909/18. Проте, рішенням відповідача від 23.04.2019 № 106 їй відмовлено у задоволенні заяви у зв`язку з відсутністю достатньої кількості голосів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.06.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачем надано суду відзив на позовну заяву, в якій він проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивачки надав суду клопотання, в якому просив розглядати справу за його відсутності.

На підставі ст.ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що у листопаді 2017 позивачка звернулася до Бузівської сільської ради із заявою про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд орієнтовною площею 0,12 га, яка розташована на території Бузівської сільської ради Київської області.

До клопотання позивачка додала: копію паспорта; копію картки фізичної особи - платника податків; графічні матеріали щодо земельної ділянки на території АДРЕСА_4 площею 0,12 га.

Бузівською сільською радою 30.11.2017 прийнято рішення № 99 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_4" , відповідно до якого позивачці відмовлено у задоволенні заяви про надання дозволу на відведення земельної ділянки для передачі у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, орієнтовною площею 0,12 га по АДРЕСА_4.

Відмова обґрунтована недостатньою кількістю голосів.

Позивачка 26.01.2018 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом про визнання рішення відповідача від 30.11.2017 №99 протиправним та зобов`язання надати їй дозвіл на розроблення проекту землеустрою.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08.05.2018 у справі № 810/483/18 адміністративний позов задоволено частково, скасовано рішення та зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву позивачки.

На тридцять першій сесії сьомого скликання Бузівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області 16.08.2018 повторно розглянуто заяву позивачки від 15.11.2017 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в с.Бузова площею 0,12 га для індивідуального будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_4 , на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду.

Рішенням Бузівської сільської ради від 16.08.2018 № 70 повторно відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на відведення земельної ділянки площею 1200 кв.м для індивідуального будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд по АДРЕСА_4 .

Рішення обґрунтовано тим, що визначена у заяві земельна ділянка перебуває у власності третіх осіб та відповідно до ч.5 ст. 116 Земельного кодексу України могла бути передана у власність чи користування позивачки лише після припинення права власності чи користування нею в порядку, визначеному законом.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням відповідача, позивачка звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення від 16.08.2018 № 70 та зобов`язати надати їй дозвіл на розробку проекту землеустрою.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25.02.2019 у справі № 320/5909/18 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасувано рішення Бузівської сільської ради про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,12 га у АДРЕСА_4 .

Зобов`язано Бузівську сільську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,12 га у с . Бузова, АДРЕСА_4 , з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

На виконання рішення Київського окружного адміністративного суд у справі № 320/5909/18 Бузівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області прийняла рішення від 23.04.2019 № 106, яким відмовила у задоволенні заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення індивідуального будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, орієнтовною площею 0,12 га у АДРЕСА_4 , у зв`язку з відсутністю достатньої кількості голосів.

Позивачка, не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, звернулася до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування" (далі - Закон №280/97) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 59 Закону №280/97 рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Частиною першою статті 71 Закону №280/97 передбачено, що територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.

Право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Частиною шостою статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Суд зазначає, що вказаною нормою закону наведений не тільки вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а й визначено обов`язок відповідного органу виконавчої влади або орган місцевого самоврядування вказати на мотиви, з яких прийнято рішення про відмову у його наданні.

У той же час, зі змісту оскаржуваного рішення Бузівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та відзиву на позовну заяву слідує, що відповідачем не вказано мотиви, з яких прийнято рішення, при цьому суд зазначає, що законом не передбачено такої підстави для відмови у наданні дозволу, як недостатня кількість голосів депутатів.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ч.1 ст. 9, ч. 1 ст. 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 72, ч. 3 ст. 77 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Докази суду надають учасники справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з викладеного, саме суб`єкт владних повноважень зобов`язаний довести, що він діяв у межах, установлених законом, відповідно до повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідачем не надано суду жодного доказу щодо правомірності, законності та обґрунтованості прийнятого 23.04.2019 рішення № 106.

Отже, суд дійшов висновку, що рішення Бузівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 23.04.2019 № 106 про відмову у наданні дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення індивідуального будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, орієнтовною площею 0,12 га у АДРЕСА_4 , не ґрунтується на вимогах закону та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним і скасування індивідуального акту чи окремих його положень.

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акту суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (ч. 3 ст. 245 КАС України).

Верховний Суд України у постанові від 16 вересня 2015 року у справі №21-1465а15 зазначив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Суд вважає, що вимога позивачки про зобов`язання Бузівську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області надати їй дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,12 га, розташованого по АДРЕСА_4 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Також суд звертає увагу, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивачки є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 1536, 80 грн (платіжне доручення від 08.06.2019 № 0.0.1375572561.1)

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати у сумі 1563, 80 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143,194, 205, 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Бузівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 23.04.2019 № 106 про відмову у наданні гр. ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,12 га у АДРЕСА_4 .

Зобов`язати Бузівську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області надати гр. ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,12 га, розташованої по АДРЕСА_4 .

Стягнути на користь гр. ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Бузівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області судовий збір у сумі 1563 (одна тисяча п`ятсот шістдесят три) грн 80 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лапій С.М.