Рішення № 86791347, 08.01.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2020 року м. Житомир справа № 240/11191/19

категорія 112030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Лавренчук О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у якому просив:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області викладену у листі від 13.08.2019 №23403/03.8, щодо відмови у зарахуванні до стажу роботи період роботи в Житомирському єпархіальному управлінні з 01.10.1989 по 18.08.1993;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до стажу роботи період роботи в Житомирському єпархіальному управлінні з 01.10.1989 по 18.08.1993 та призначити пенсію з дати набуття права.

В обґрунтування позову вказує, що звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з заявою про призначення пенсії за віком. До заяви про призначення пенсії було додано Довідку №64 від 20.05.2019 про період роботи в Житомирському єпархіальному управлінні з 01.10.1989 (Наказ №4 від 01.10.1989) по 18.08.1993 (Розпорядження №2 від 18.08.1993), про те Відповідачем не зараховано вищезазначений трудовий стаж у зв`язку з тим, що юридична особа стала на обліку в органах Пенсійного фонду як платник внесків лише з 29.03.1996. Вважає таку відмову відповідача протиправною.

До позовної заяви додано клопотання про витребування відмовної пенсійної справи ОСОБА_1 ..

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 25.10.2019 позовну заяву було залишено без руху.

До суду 30 жовтня 2019 року, на виконання вимог ухвали суду від 25.10.2019 надійшла заява ОСОБА_1 з додатками.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи. Зобов`язано відповідача надати до суду копії матеріалів, що надавались ОСОБА_1 до заяви про призначення пенсії.

Копію ухвали було направлено на адреси сторін рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення. Копію ухвали позивач отримав 05.11.2019, а відповідач - 04.11.2019, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Відділом документального забезпечення суду 18.11.2019 зареєстровано відзив на позовну заяву в якому просить відмовити у задоволенні позовної заяви. Вказує, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону, за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. За наявними документами та даними СПОВ, до загального стажу Позивачу не зараховано період роботи з 01.10.1989 по 18.08.1993 в Житомирському єпархіальному управлінні, так як згідно службової записки відділу забезпечення наповнення бюджету № 1 фінансово-економічного управління №13/05.02-19 від 06.08.2019 Житомирське єпархіальне управління зареєстроване як платник внесків до ПФУ України тільки з 29.03.1996. Згідно поданих документів страховий стаж ОСОБА_1 становить 23 роки 10 місяців 1 день, що є недостатнім для призначення пенсії за віком.

До суду 29.11.2019 надійшло клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про долучення до матеріалів справи копії рішення про відмову в призначенні пенсії, копія заяви про призначення пенсії, копія розписки-повідомлення, копія довідки.

Представником відповідача 16.12.2019 надіслано до суду клопотання про долучення до матеріалів справи копії службової записки від 06.08.2019 №13/05.02-19.

Суд, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з таких підстав.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою №5105/1154 від 26.07.2019 про призначення пенсії. До заяви додав: трудову книжку, військовий квиток, довідку про заробітну плату із 01.07.2000, довідки про зміну назви організації, довідки про прийняття на роботу та інші документи.

Рішенням від 09 серпня 2019 року відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу (26 років).

Листом № 23403/03.8 від 13.08.2019 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило ОСОБА_1 про те, що: " Відповідно до ст.26 Закону, починаючи з 1 січня 2019 року пенсія за віком після досягнення віку 60 років чоловікам призначається за наявності страхового стажу 26 років. До заяви про призначення пенсії Вами надано документи, зокрема трудові книжки НОМЕР_1 і б/н від 05.07.1976 р., військовий квиток НОМЕР_3, довідка № 64; від 20.05.2019 р. про період роботи в Житомирському єпархіальному управлінні та дані СПОВ. Доводимо до Вашого відома, що до загального стажу Вам не зараховано період роботи з 01.10.1989 року по 18.08.1993 року в Житомирському єпархіальному управлінні, так як згідно службової записки відділу забезпечення наповнення бюджету №1 фінансово-економічного управління №13/05.02-19 від 06.08.2019 р. Житомирське єпархіальне управління зареєстроване як платник внесків до ПФУ України тільки з 29.03.1996 р. Згідно поданих документів Ваш страховий стаж становить 23 роки 10 місяців 1 день, тому у призначенні пенсії Вам відмовлено через відсутність необхідного стажу роботи (26 років)".

Вважаючи таку відмову необґрунтованою та протиправною, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

На вимогу суду відповідачем надано копію Рішення від 09 серпня 2019 року "Про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Судом досліджено вказане Рішення та встановлено, що підставою для відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 є відсутність страхового стажу 26 років, оскільки період роботи з 01.10.1989 по 18.08.1993 в Житомирському єпархіальному управлінні не зараховано до страхового стажу у зв`язку з тим, що Житомирське єпархіальне управління зареєстроване як платник внесків до ПФУ тільки 29.03.1996.

Отже, спірним є неврахування періоду роботи позивача з 01.10.1989 по 18.08.1993 в Житомирському єпархіальному управлінні.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до частини першої статті 26 Закону №1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.

Відповідачем визнається наявність у позивача страхового стажу 23 роки 10 місяців 1 день.

Згідно з положеннями статті 1 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Згідно з частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-IV встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Нормативно-правовим актом, який врегульовував спірні правовідносини до 01.01.2004, є Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ (надалі - Закон №1788-ХІІ), який гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Даним Законом поняття "страховий стаж" не передбачено, натомість підставою для набуття права на пенсію вважався "трудовий стаж" (стаж роботи).

Так, ст. 56 Закону №1788-ХІІ (в редакції, станом 05.11.1991 та на 18.08.1993) визначено види трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зокрема до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів за умови сплати страхових внесків.

Відповідно до ст. 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України. (ст. 81 Закону № 1788-ХІІ.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" врегульовано та затверджено постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 (надалі - Порядок № 22-1).

Пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637. За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Тобто, положеннями Порядку №22-1, який є чинним на сьогоднішній день, передбачено, що підтвердження стажу, який дає право на пенсію, за період роботи з 01.01.2004 здійснюється на підставі відомостей системи персоніфікованого обліку, а за період роботи до 01.01.2004 - шляхом надання документів, передбачених Порядком № 637.

За приписами статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Тобто, за приписами наведених норм уточнюючі довідки для підтвердження трудового стажу або інші документи необхідно надавати лише в разі, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.

У трудовій книжці ОСОБА_1 відсутні записи про періоди роботи із 01.10.1989 по 18.08.1993 у Житомирському єпархіальному управлінні.

Суд відмічає, що на підтвердження того, що у період із 01.10.1989 по 18.08.1993 позивач працював у Житомирському єпархіальному управлінні, позивачем надано до суду довідку №64 від 20.05.2019 та Довідку №815 від 18.08.1993.

Доказів укладення трудового договору між позивачем та Житомирським єпархіальним управлінням до суду не надано.

Відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Житомирська єпархія Української православної церкви (код ЄДРПОУ 13560396) взято на облік як платника єдиного внеску 29.03.1993.

Разом з тим, суд зазначає, що позивачем не надано до суду доказів того, що у період із 05.11.1991 по 18.08.1993 позивач підлягав державному соціальному страхуванню, або докази сплати страхових внесків у зазначений період, або ж у період із 29.03.1993 по 18.08.1993.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем правомірно відмовлено зарахувати до страхового стажу період роботи позивача із 05.11.1991 по 18.08.1993.

Щодо періоду із 01.10.1989 по 04.11.1991, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 108 Постанови Ради Міністрів СРСР, від 03.08.1972, № 590 "Про затвердження Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій" (в редакції, станом із 01.10.1989 по 04.11.1991) визначено, що в загальний стаж роботи, який дає право на пенсію, зараховується будь-яка робота в якості робітника чи службовця незалежно від характеру і тривалості роботи і тривалості перерв.

Враховуючи викладене та беручи до уваги те, що Законом №1788 поняття "страховий стаж" не передбачено, натомість підставою для набуття права на пенсію вважався "трудовий стаж" (стаж роботи) та враховуючи положення частини 2 статті 24 Закону № 1058-IV, яким визначено, що набутий до запровадження системи персоніфікованого обліку та підтверджений відповідними документами трудовий стаж зараховується до страхового стажу особи, суд вважає за можливе зарахувати до страхового стажу позивача період із 01.10.1989 по 04.11.1991.

Разом з цим, з огляду на відсутність в матеріалах справи розрахунку страхового стажу позивача, враховуючи, що суд не може підміняти державний орган та приймати замість нього рішення та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до дискреційних повноважень такого суб`єкта владних повноважень, зокрема й вираховувати страховий стаж, який дає право на пенсію, суд приходить до висновку, що позовна вимога про зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими лише щодо частини позовних вимог.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовну заяву задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області викладену у листі від 13.08.2019 №23403/03.8, щодо відмови у зарахуванні до стажу роботи період роботи в Житомирському єпархіальному управлінні з 01.10.1989 по 04.11.1991.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) зарахувати до страхового стажу період роботи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) в Житомирському єпархіальному управлінні з 01.10.1989 по 04.11.1991 та здійснити повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 26.07.2019 про призначення пенсії, виходячи із страхового стажу, з урахуванням вказаного періоду.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Лавренчук