Рішення № 86791173, 03.01.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 січня 2020 року ЛуцькСправа № 140/3512/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Денисюка Р.С.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, управління, відповідач) про визнання дій протиправними щодо нарахування та виплати пенсії з 01.03.2019 по індивідуальному коефіцієнту заробітної плати 1,69370 обчисленого по Постанові Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530 та зобов`язання нараховувати та виплачувати пенсію по індивідуальному коефіцієнту заробітної плати 2,26178 відповідно до вимог статей 27, 40, 42, 43 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» з урахуванням різниці фактично сплаченої суми пенсії з 01.03.2019 і продовжувати в подальшому застосовувати індивідуальний коефіцієнт для обчислення заробітної плати 2,26178 при проведенні перерахунку пенсії.

Ухвалою суду від 04.12.2019 відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи відповідно до частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) (а.с.1).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 з 05.01.2000 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію по віку, яка призначена відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Їй була перерахована пенсія, однак з 01.03.2019 пенсія нараховується по індивідуальному коефіцієнту заробітної плати - 1,69370, а не по 2,26178, тобто за заниженим коефіцієнтом заробітної плати, ніж встановлений раніше рішенням суду. Вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки відповідач порушує вимоги статей 27, 40, 42, 43 Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій".

Відповідач у відзиві на адміністративний позов позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, посилаючись на те, що з 01.10.2017 відповідно до вимог Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" (далі - Закон №2148-VІІІ) Управлінням було здійснено перерахунок пенсії позивачу, внаслідок чого було її осучаснено. Позивачу з 01.03.2019 перераховано пенсію із використанням показника середньої заробітної плати на рівні 4404,35 грн. та середньомісячному заробітку 7459,65 грн. Відповідно розмір пенсії збільшився та становить 3832,92 грн. При цьому, зазначає, що внаслідок перерахунків пенсії позивачу у 2019 році її розмір постійно збільшувався, що не є звуженням обсягу вже набутих позивачем прав на соціальний захист. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Враховуючи вимоги статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в пенсійному органі з 05 січня 2000 року та їй призначена пенсія за віком згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, що стверджується протоколом №178548 від 05.01.2000 (а.с.29).

З 01.01.2004 у зв`язку із набранням чинності Законом України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV) пенсію ОСОБА_1 перераховано за нормами цього Закону. Коефіцієнт заробітної плати був обчислений відповідно до статей 40-42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і до перерахунку у вересні 2011 був - 2,26178.

ОСОБА_1 зверталася до Луцького міськрайонного суду (справа №2-а-9062/11/0308) для вирішення спору щодо пріоритетності положень статті 42 Закону №1058-IV над пунктом 11 Постанови №530 при перерахунку пенсії. Постановою Луцького міськрайонного суду від 26.09.2011 зобов`язано Луцьке об`єднане УПФУ провести перерахунок і виплату пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за календарний 2010 рік, відповідно до статей 40-42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням виплачених сум з 01 вересня 2011 року (а.с.13).

ОСОБА_1 на підставі заяви від 01.09.2011 проводився перерахунок пенсії у зв`язку із зміною стажу. Розмір пенсії обчислено з урахуванням страхового стажу 45 років 03 місяці 17 днів (коефіцієнт стажу визначено в розмірі 0,61088) та середньомісячного заробітку 1663,70 грн. (коефіцієнт заробітку після оптимізації 2,26178), взятого за період роботи з 01.01.1995 по 31.12.1999 та за даними персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 28.02.2006 (обчисленого з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2005 рік - 735,57 грн.).

Однак відповідач, виконуючи рішення суду провів перерахунок та виплату пенсії із застосуванням індивідуального коефіцієнта заробітної плати, обчисленого на підставі Постанови №530, який був перерахований з 2,26178 до 1,69370. Протиправні дії відповідача позивач оскаржила до суду.

Волинський окружний адміністративний суд виніс рішення від 04.04.2018, яким відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позову. Львівський апеляційний адміністративний суд скасував вказане рішення та позовні вимоги останньої задовольнив частково. Визнав протиправними дії відповідача, Луцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо нарахування та виплати пенсії позивачу, ОСОБА_1 з 02.09.2017 року по 30.09.2017 року із застосуванням індивідуального коефіцієнта заробітної плати в розмірі 1,69370, обчисленого по індивідуальному коефіцієнту заробітної плати, обчисленому на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян". Зобов`язав відповідача, Луцьке об`єднане управління пенсійного фонду України Волинської області нарахувати та виплатити позивачу, ОСОБА_1 пенсію за період з 02.09.2017 року по 30.09.2017 року із застосуванням індивідуального коефіцієнта заробітної плати 2,26178, обчисленого відповідно до вимог статей 40, 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням різниці фактично сплаченої суми пенсії. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Як слідує з матеріалів пенсійної справи №178548, пенсія ОСОБА_1 неодноразово перераховувалися за різними підставами (у зв`язку із зміною стажу, за заявою пенсіонерки, на виконання рішень судів, у зв`язку із змінами в законодавстві).

З 01.10.2017 позивачу було здійснено перерахунок пенсії, розмір якої становить 3314,46 грн., в тому числі: 2885,03 грн. - розмір пенсії за віком; 363,00 грн. - доплата за понаднормативний стаж 25 років, надбавка дітям війни, що підтверджується розпорядженням на перерахунок пенсій з 01.10.2017.

З наведеного розпорядження слідує, що розмір пенсії позивача обраховувався з урахуванням наступних показників: середня зарплата у галузях економіки за 2016 рік - 3764,40 грн.; розмір заробітку (доходу) з 01.10.2017 - 6375,76 грн.; коефіцієнт заробітної плати - 1,69370; період заробітку, що ввійшов до розрахунку - 31.08.2011 року; загальний стаж роботи - 45 роки 3 місяці 17 днів; коефіцієнт стажу - (543 місяців) - 0,45250.

ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою від 23.10.2019, в якій просила надати їй відповідь із зазначенням підстав (законів, постанов тощо) проведення нарахувань (перерахувань) коефіцієнта її заробітної плати для обчислення пенсії. Просила також врахувати середньомісячний заробіток для обчислення 9961,67 (4404,35*2,26178), де 4404,35 - це показник середньої зарплати по Україні, а 2,26178- індивідуальний коефіцієнт заробітної плати обчислений відповідно до вимог статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 21).

На звернення позивача відповідач листом від 05.11.2019 № 1148/Г-01 повідомив, що станом на 01.02.2019 розмір пенсії визначено з урахуванням 45 років 03 місяці 17 днів (коефіцієнт страхового стажу з врахуванням кратності 1% - 0,45250) та середньомісячного заробітку - 6375,76 грн.) із застосуванням середньої заробітної плати по Україні 3764,40 грн., становив 3325,71 грн., в тому числі: 2885,03 грн. - розмір пенсії за віком (6375,76 грн.*0,45250); 374,25 грн.- доплата за 25 років понаднормового стажу (1497 грн. *25%); 66,43 грн. - підвищення дітям війни.

Відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій з 01.03.2019, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124, проведено перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії. Показник середньої заробітної плати по Україні, що застосовувався для обчислення пенсії - 3764,40 грн. збільшено на 17% та встановлено в сумі 4404,35 грн.

З 01.03.2019 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з використанням показника середньої заробітної плати у розмірі 4404,35 грн. (3764,40 грн * 1,17 = 4404,35 грн., де: індивідуальний коефіцієнт для обчислення заробітку - 1,69370, взятий за періоди роботи з 01.01.1995 по 31.12.1999 та з 01.07.2000 по 31.08.2011; 3764,40 грн. - показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески та за який враховувався для обчислення пенсії за матеріалами пенсійної справи станом на 01.10.2017). При цьому, середньомісячний заробіток для обчислення розміру пенсії склав 7459,65 грн. (4404,35 грн. *1,69370).

Після проведеного перерахунку розмір пенсії з 01.03.2019 становить 3816,17 грн., в тому числі: 3375,49 грн. - розмір пенсії за віком (7459,65 грн.*0,45250); 374,25 грн. - доплата за 25 років понаднормового стажу; 66,43 грн. - підвищення дітям війни.

Перерахунок пенсії проведено відповідно до вимог чинного законодавства.

Повідомлено, що для проведення перерахунку пенсії з урахуванням коефіцієнта заробітної плати 2,26178, що застосовувався при обчисленні розміру пенсії на виконання рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2018 у справі №876/3406/18 протягом періоду з 02.09.2017 по 30.09.2017 немає підстав.

3 01.07.2019 перераховано складові пенсії позивача, розмір яких обчислюється з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. В зв`язку з проведеним перерахунком розмір пенсії з 01.07.2019 становить 3832,92 грн. в тому числі: 3375,49 грн. - розмір пенсії за віком; 391,00 грн. - доплата за 25 років понаднормового стажу (1564,00 грн. * 25%); 66,43 грн. - підвищення дітям війни.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 58 Закону Закон №1058-IV Пенсійний фонд України є органом який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсію та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання пов`язані з веденням обліку.

Згідно із частиною першою статті 27 Закону №1058 розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно достатті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Частиною четвертою статті 42 Закону №1058-IV передбачено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Так, звертаючись до органів Пенсійного фонду, пенсіонер самостійно приймає рішення щодо варіантів здійснення перерахунку пенсії лише із урахуванням страхового стажу або водночас із урахуванням і стажу і заробітної плати після призначення пенсії.

Таким чином, ОСОБА_1 , яка продовжила працювати після виходу на пенсію, має право на перерахунок пенсії через кожні два роки роботи та їй надане право самостійно обрати умови перерахунку.

Згідно з частиною другою статті 40 Закону №1058-IV коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.

Таким чином коефіцієнт заробітної плати не є сталою величиною, а розраховується заново кожного разу при перерахунку пенсії у зв`язку зі змінами розміру заробітних плат.

Пункт 4-3 ХV "Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV передбачає, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %. При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.

Таким чином, Законом №2148-VIII внесені зміни в Закон №1058-ІV стосовно перерахунку призначених пенсій, внаслідок чого осучаснено пенсію позивача шляхом перерахунку пенсії із використанням показника середньої заробітної плати на рівні 3764,40 грн., з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

При цьому, суд зазначає, що вказані норми не було визнано неконституційними в установленому законодавством порядку, а отже у відповідача були відсутні підстави для їх не застосування.

З вказаного слідує, що зменшення коефіцієнту заробітної плати виникло у зв`язку зі змінами розміру заробітної плати позивача та змінами розміру середньої заробітної плати (доходу) в Україні.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 01.02.2019 розмір пенсії позивача визначений з урахуванням 45 років 03 місяці 17 днів (коефіцієнт страхового стажу з врахуванням кратності 1% - 0,45250), середньомісячного заробітку у розмірі 6375,76 грн., із застосуванням середньої заробітної плати в Україні 3764,40 грн., становив 3325,71 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» від 20.02.2019 № 124 установлено, що у 2019 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим цією постановою, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17.

Таким чином, з 01.03.2019 проведено перерахунок пенсії позивача із використанням показника середньої заробітної плати у розмірі 4404,35 грн. (3764,40 грн.*1,17), де індивідуальний коефіцієнт для обчислення заробітку - 1, 69370; показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії за матеріалами пенсійної справи станом на 01.10.2017. Середньомісячний заробіток для обчислення розміру пенсії склав 7459,65 грн.

При цьому, як встановлено судом, розмір пенсії позивача з 01.03.2019 становить 3816,17 грн.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" №2629-VIII від 23.11.2018 з 01.07.2019 розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлено на рівні 1564 грн.

На підставі наведеного, з 01.07.2019 перераховано складові пенсії позивача, розмір якої обчислюється, в тому числі, із розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Починаючи з 01.07.2019 розмір пенсії становить 3832,92 грн.

Щодо твердження позивача про те, що для перерахунку пенсії необхідно застосовувати коефіцієнт заробітної плати 2,26178, суд зазначає наступне.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2018 по справі №786/3406/18 зобов`язано Луцьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області нарахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 із застосуванням індивідуального коефіцієнта заробітної плати у розмірі 2,26178, обчисленого відповідно до статтей 40, 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058 від 09.07.2003, з урахуванням різниці фактично сплаченої суми пенсії, за період з 02.09.2017 по 30.09.2017.

У вересні 2018 року позивач звернулася до суду з аналогічним позовом до Луцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій щодо нарахування та виплати пенсії з 01.1 0.2017 по індивідуальному коефіцієнту заробітної платй 1,69370, обчисленого по постанові Кабінету Міністрів України "Деякі 'питання соціального захисту окремих категорій л громадян" №530 від 28.05.2008, протиправними, зобов`язання нарахувати та виплатити пенсію по індивідуальному коефіцієнту заробітної плати 2,26178 відповідно до ст.ст.27, 40, 43 України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058 від 09.07.2003 з урахуванням різниці фактично сплаченої суми пенсії, починаючи з 01.10.2017.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 11.10.2018 по справі №0340/1748/18 в задоволенні позову відмовлено. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2019 по справі №857/3.105/18 вказане рішення скасовано та закрито провадження у справі.

Апеляційним судом встановлено, що зазначені обставини були досліджені Львівським апеляційним адміністративним судом під час розгляду позову ОСОБА_1 до Луцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області у справі №803/350/18. де предметом позовом було визнання протиправними дій відповідача щодо застосування при обчисленні пенсії індивідуального коефіцієнта заробітної плати в розмірі 1,69370 та зобов`язання здійснити перерахунок пенсії із застосуванням індивідуального коефіцієнта заробітної плати 2,26178.

Суд зробив висновок, що з 01.10.2017 відповідно до вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" №2148-УІП від 03.10.2017 відповідачем було правомірно здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з дотриманням показників застосування середньої заробітної плати, оскільки відповідно до пункту 4-3 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058 від 09.07.2003 пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 01.10.2017 перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, у зв`язку з чим позивачу перераховано пенсію із використанням показника середньої заробітної плати на рівні 3764,40 грн. з урахуванням страхового стажу (45 років З місяці 17 днів) та середньомісячного заробітку 6375,76 грн. без застосування коефіцієнта заробітної плати. На підставі викладеного, в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними дій відповідача щодо перерахунку пенсії позивача за, період з 01.10.2017, а також щодо зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату пенсії позивачу по індивідуальному коефіцієнту заробітної плати 2,26178, з 01.10.2017 судом відмовлено.

Суд звертає увагу, що норми чинного законодавства щодо перерахунку пенсії внесені Законом №2148-VІII від 03.10.2017 до Закону №1058 є чинними і на даний час діють в тій самій редакції. Тому із набранням чинності Законом №2148-VІII змінився порядок проведення перерахунку пенсії, де за основу беруться показники середньої заробітної плати в Україні.

Отже, з врахуванням наведеного суд зазначає, що підстави для проведення перерахунку пенсії з 01.03.2019 із застосуванням індивідуального коефіцієнту заробітної плати 2,26178 у ГУ ПФУ у Волинській області відсутні.

Встановлені обставини свідчать про те, що після перерахунку пенсії ОСОБА_1 у 2019 році відбулось її збільшення, що не є звуженням обсягу вже набутих позивачем прав та/або позбавленням його права на соціальний захист.

Відтак своїми діями відповідач жодним чином не звузив обсяг прав та свобод, наданих позивачу.

Конституційний Суд України у п. 2.1 рішення № 20-рп/2011 від 26.12.2011 зазначив, що зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист. У п. 2.2 вказаного рішення зазначено, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 статті 116) (254к/96-ВР ).

Поряд з цим, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні "Великода проти України" від 03.06.2014. В зазначеному рішенні Суд вказав, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Відтак, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач діяв в межах повноважень та на підставі вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги позивача є необґрунтованими, у зв`язку з чим у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Разом з тим, ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 04.12.2019 позивачу було відстрочено сплату судового збору в розмірі 768,40 грн. до ухвалення судового рішення у даній справі, однак на момент винесення рішення вказана суму судового збору позивачем не сплачена.

Оскільки ухвалою суду від 04.12.2019 позивачу було відстрочено сплату судового збору в розмірі 768,40 грн. до ухвалення рішення у даній справі та на момент винесення рішення суду позивачем вказана сума судового збору не сплачена, відтак, з позивача необхідно стягнути на користь Державного бюджету України несплачений судовий збір в сумі 768,40 грн.

При цьому, згідно з вимогами статті 139 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Державного бюджету України несплачений судовий збір в сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Р.С. Денисюк