Рішення № 867895, 06.04.2007, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"06" квітня 2007 р. Справа № 5/061-07

Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом

Заступника військового прокурора Білоцерківського гарнізону в інтересах держави в собі Державної прикордонної служби України в особі військової частини 1471, с. Савинці, Рокитнянський район

до

Повного товариства «Ніса», м. Обухів

про

стягнення 1494,34 грн.

прокурор

не з’явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

за участю представників:

позивача:

Пигиця С.Г. –дов. від 11.01.2007 р. № 41/16

відповідача:

не з’явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Заступника військового прокурора Білоцерківського гарнізону в інтересах держави в собі Державної прикордонної служби України в особі військової частини 1471 (далі –Позивач) до Повного товариства «Ніса»(далі –Відповідач) про стягнення 1494,34 грн., з яких 1282,69 грн. основний борг, 211,65 грн. пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором від 13.02.2006 року № 13-06 щодо здійснення повного розрахунку за відпущені акумуляторні батареї, які вислужили встановлені терміни експлуатації.

В судовому засіданні 22.03.2007 р. представник позивача надав до суду клопотання, яким зменшив суму позовних вимог до 994,34 грн., з яких 782,69 грн. основний борг та 211,65 грн. пеня, у зв’язку з частковою сплатою відповідачем суми боргу.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 26.02.2007 року та від 22.03.2007 року, в судове засідання двічі не з’явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі 13.02.2006 року було укладено договір № 13-06, відповідно до умов якого позивач –замовник відпускає виконавцю протягом року по накладним акумуляторні батареї, які вислужили встановлені терміни експлуатації. Відповідач –виконавець зобов’язується прийняти, оплатити та утилізувати акумуляторні батареї, які вислужили встановлені терміни експлуатації за цінами, указаними в специфікації, яка є невід’ємною частиною договору. Відповідно до п. 3.2. договору право власності на майно переходить від Замовника до виконавця після підписання сторонами накладної.

На виконання умов договору позивач відпустив відповідачу майно на загальну суму 2782,69 грн. відповідно до накладної ЦБ № цбз 000001279 від 17.04.2006р. та приймально-здавального Акту № 001 від 17.04.2006 року, а відповідач на підставі довіреності серія ГАВ № 418326 від 17.04.2006р. отримав вищезазначене майно.

Відповідно до п. 2.3. договору розрахунки проводяться шляхом оплати за фактично отримане майно. Пунктом 2.4 передбачено, що датою розрахунку за майно вважається день надходження коштів на розрахунковий рахунок замовника, протягом 5 банківських днів з моменту отримання майна.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача 20.07.2006 року було надіслано претензію № 41/595, згідно з якою позивач просить сплатити суму боргу з урахуванням пені в розмірі 2910,47 грн.

Судом встановлено, що відповідач здійснив часткову оплату за відпущене майно в сумі 1500 грн., що підтверджується виписками з реєстраційного рахунку позивача за 25.07.2006р., 15.09.2006р., 25.09.2006р.

Таким чином, заборгованість відповідача складає 1282,69 грн. –різниця між перерахованими коштами та загальною вартістю відпущеного майна.

29.11.2006 року відповідач перерахував на рахунок позивача частину заборгованості у розмірі 500 грн., про що свідчить виписка з реєстраційного рахунку позивача за 29.11.2006р., в зв’язку з чим позивачем до суду подано клопотання про зменшення суми позовних вимог.

Отже, в порушення своїх договірних зобов’язань відповідач за відпущене майно повністю не розрахувався, у зв’язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість на загальну суму 782,69 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 782,69 грн. заборгованості за відпущене майно.

Крім того, на підставі п. 4.3. договору позивач просить стягнути з відповідача за несвоєчасне виконання зобов’язання пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми, що за розрахунком позивача складає 211,65 грн.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Розрахунок пені позивачем є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

Беручи до уваги викладене та враховуючи, що заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, її розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 782,69 грн. та пені в сумі 211,65 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Повного товариства «Ніса»(08700, Київська область, м. Обухів, вул. Калініна, 57, ідентифікаційний номер 20595314) на користь військової частини 1471 Державної прикордонної служби України (09610, Київська область, Рокитнянський район, с. Савенці, ідентифікаційний номер 23311530) 782 (сімсот вісімдесят дві) грн. 69 коп. заборгованості, 211 (двісті одинадцять) грн. 65 коп. пені, 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя