Постанова № 8678719, 30.11.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2009 р. Справа № 2-а-1726/09/1819

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Подобайло З.Г. , Григоров А.М.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Шосткінської міської ради на постанову Шостинського міськрайонного суду Сумської області від 27.03.2009р. по справі№2-а-1726/09/1819

за позовом ОСОБА_1 <Список ><Текст >

до Управління праці та соціального захисту населення Шосткінської міської ради <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про перерахунок та стягнення заборгованості допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку,

ВСТАНОВИЛА:

12.02.2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом , в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати їй щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною, виходячи з розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, визначеного ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", зобов'язати відповідача в подальшому виплачувати їй вказану державну допомогу у розмірі не нижчому під прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб, визначеному ст. 46 Конституції України, стягнути з відповідача на її користь суму недоплаченої державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, виходячи з розміру визначеного ст.46 Конституції України, за період з грудня 2006 року по досягненню донькою трирічного віку та судові витрати по справі.

Постановою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від27 березня 2009 року дії Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради Сумської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 державної допомоги по догляду за дитиною до досягненню нею 3-річного віку визнано протиправними, зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради Сумської об здійснити перерахунок державної допомоги ОСОБА_1 по догляду за дитиною до досягненню нею 3-річного віку, з підвищенням її до розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком років, передбаченого ч. 1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та провести відповідно виплати за 2007 рік з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року з урахуванням сум, що отримані нею згідно Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», в іншій частині позову ОСОБА_1 відмовлено, стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 гризні 40 копійок.

Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду першої інстанції мотивує тим, що відповідно до ч. 2 ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове призначення цих видатків. Механізм та порядок виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у зв'язку із рішенням Конституційного суду України у 2007 році не визначено та кошти не передбачено на відповідні виплати. Проведення перерахунку та виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірах, визначених Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", можливе лише після внесення відповідних змін до Закону України «Про Державний бюджет України" на відповідний рік, які мають передбачити, зокрема, збільшення видаткової частини на фінансування витрат для забезпечення виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Зазначає, що позивачкою пропущено встановлений ст. 99 КАС України строк звернення до адміністративного суду та росить суд апеляційної інстанції скасувати постанову, прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Доводів щодо позовних вимог , які не задоволенні судом першої інстанції, апеляційна скарга не містить, позивачкою постанова суду першої інстанції не оскаржена.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивачка є матір'ю дитини - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та вона, з 28 грудня 2006 року перебуває на обліку Відділу соціальних допомог та компенсацій управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради, отримуючи державну допомогу по догляду за дитиною.

Задовольняючи позовні вимоги частково , суд першої інстанції виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими Законами України. Згідно ст. 3 зазначеного Закону одним з видів державної допомоги сім'ям є допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», згідно якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» у 2007 році щомісячна грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка виплачується відповідно до Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми» передбачена у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), положення ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного Закону, що визнані неконституційними. Положення ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тобто з 09.07.2007 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідно до зазначеного рішення Конституційного Суду України управління з 09.07.2007 року повинно було діяти у відповідності з нормою ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми» призначати та здійснювати позивачці нарахування допомоги у розмірі встановленого законом, на рівні прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, визнаючи, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду з поважних причин, виходив з того, що позивачка не мала доступу до видань Конституційного суду України. Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений річний строк звернення до адміністративного суду.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.02.2009 року позивачка звернулася до суду з позовом.

Відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пропуск строку звернення до суду позивачка мотивує тим, що про порушене право вона дізналася тільки після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації, телебаченні та вказує, що не мала доступу до видань Конституційного суду України. Між тим, зазначені доводи щодо необізнаності позивача по правовим питанням призначення та виплати допомоги є необґрунтованими та не можуть бути поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Відповідно до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України річний строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Необізнаність позивача з вимогами діючого законодавства України не може свідчити про те, що вона не могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, адже питання нарахування та виплати в 2007 році допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку врегульовані опублікованими у встановленому порядку Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, законодавчими та підзаконними нормативно-правовими актами.

Як вбачається з матеріалів справи, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачувалася позивачу щомісячно.

Тобто, позивачка мала можливість дізнатися про відповідність отриманого розміру допомоги вимогам діючого законодавства України в кожному окремому випадку отримання суми допомоги за певний місяць.

Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України визначені наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду, як підстава для відмови в задоволенні позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач наполягав на відмові в задоволенні позову з підстав пропущення строку для звернення до адміністративного суду, встановленою ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що у справі є достатні підстави для відмови у задоволенні адміністративного позову щодо перерахунку допомоги за 2007 рік, оскільки позивачем без поважних причин пропущено строк звернення до суду з позовом. При цьому колегія враховує щомісячний характер виплат.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що органі праці та соціального захисту населення не є страховиками в розумінні положень Закону України “Про страхування” та Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” . Отже приписи п. 5 ч. 1 ст. 268 Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані до правовідносин, що виникли між сторонами по справі.

Крім того, виходячи з приписів ст. 94 КАС України колегія суддів вважає за необхідно прийняти рішення щодо розподілу судових витрат при апеляційному розгляді справи.

За приписами ч. 1 ст. 89, ч. 7 ст. 187 КАС України, п. “3” ч. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України, від 21.01.1993 року № 7-93 “Про державне мито” з наступними змінами та доповненнями колегія суддів приймає рішення про стягнення з відповідача судового збору у розмірі 1,70 грн. (одержувач УДК у Жовтневому районі м. Харкова код ОКПО 24134113, банк - ГУДКУ у Харківській області, МФО 85011, рахунок 31412537700008). Пільг щодо сплати судового збору по цій категорії спору, виходячи з приписів ст. 4 зазначеного Декрету, відповідач не має.

Доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

Відповідно до положення п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нове судове рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.3ст.198,п.4ст.202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради Сумської області задовольнити.

Постанову Шосткинського міськрайонного суду у Сумської області від27 березня 2009 року скасувати в частині визнання дій Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради Сумської області протиправними та зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради Сумської області здійснити перерахунок державної допомоги ОСОБА_1 по догляду за дитиною до досягненню нею 3-річного віку, з підвищенням її до розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком років, передбаченого ч. 1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та провести відповідно виплати за 2007 рік з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року з урахуванням сум, що отримані нею згідно Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік».

В цій частині прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову .

В іншій частині постанову Шосткинського міськрайонного суду у Сумської області від27 березня 2009 року залишити без змін.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради Сумської області судовий збір у розмірі 1,70 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Мельнікова Л.В.

Судді<підпис >

<підпис >Подобайло З.Г. Григоров А.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г. Повний текст постанови виготовлений 07.12.2009 р.