Рішення № 86783525, 22.10.2019, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/3834/19

Провадження № 2/369/2487/19

РІШЕННЯ

Іменем України

22.10.2019 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.,

секретаря Середенко Б.С.

за участі представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, треті особи: ОСОБА_4 , Компанія "Морган КІН Лімітед" про зняття арешту з майна автомобіля, -

в с т а н о в и в :

У березні 2019 року позивач звернувся до суду з даним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що він став переможцем електронних торгів з реалізації рухомого майна ДП «Сетам». На правах нового власника він звернувся до територіального сервісного центру щодо перереєстрації автомобіля на своє ім`я. Але йому було відмовлено через наявність обтяження на майно: автомобіль Toyota Yaris, 2015 року випуску. На даний час існує арешт майна, накладений ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області по справі №369/864/19, та постановою виконавця по виконавчому провадженні №ВП 58812618. При зверненні до відповідного виконавця, отримав відмову у знятті арешту. Вважає таку відмову неправомірною, а його права як нового власника є порушеними.

Просив суд звільнити майно з-під арешту, а саме автомобіль Toyota Yaris, 2015 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , накладений постановою виконавця державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області по виконавчому провадженні ВП №55642230, виданий 29 січня 2018 року; ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області по справі №369/8126/17.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Просив суд задоволити позов та скасувати наявні арешти

У судовому засіданні представник Регіонального сервісного центру в м.Києві проти позову заперечував з врахуванням поданого відзиву на позов. Вказали, що відповідно до чинного порядку зняття, перереєстрацію транспортних засобів проводиться за відсутності будь-яких обтяжень, арештів або за наявності письмової згоди обтяжувала, заставодержателя, крім випадків переходу права власності в порядку спадкування, правонаступництва або виділення частки у спільному майні. Сервісний центр не накладає арешти, а лише вносить відомості про наявні обтяження, арешти, їх зняття. Тому просили відмовити в задоволенні позову.

У судове засідання представник Києво-Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області не з`явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомлені, відзив на позов суду не подавали. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково за наведених нижче підстав.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 №2 передбачено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

При розгляді справи судом встановлено, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 липня 2017 року по справі №761/19514/17, стягнено з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Компанії «Морган КІН Лімітед» (зареєстрована адреса: 8 Корініум Естейт, НР66JQ, Велика Британія, ідентифікаційний код 04744630) безпідставно отримані кошти у розмірі 35 000,00 фунтів стерлінгів, що за офіційним курсом НБУ станом на 02.07.2018 року еквівалентно 1 213 943,71 грн.

На виконання рішення суду був виданий виконавчий лист та пред`явлений для примусового виконання та приватним виконавцем Івановим А.В. відкрито виконавче провадження ВП №57581492.

В рамках даного виконавчого провадження 03 грудня 2018 року приватним виконавцем передано до ДП «Сетам» передано на реалізацію транспортний засіб Toyota Yaris, 2015 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 .

Переможцем торгів згідно протоколу №381502 від 09 січня 2019 року ДП «Сетам» є ОСОБА_3 , який перерахував на рахунок приватного виконавця кошти за автомобіль у повному розмірі.

Відповідно до п.п.8,9 розділу ІХ Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16.04,2014 р. за № 656/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2014 р. за № 427/25204, Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у особи, що придбала рухоме майно.

На підставі протоколу проведення електронних торгів №381502, виданого 09 січня 2019 року ДП «Сетам», приватним виконавцем складено акт №57965411/18 про проведені електронні торги, який підтверджує виникнення права власності на автомобіль Toyota Yaris, 2015 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , у покупця - ОСОБА_3 .

Постановою приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Іванова А.В. від 21 січня 2019 року знято арешт з майна боржника ОСОБА_4 , а саме автомобіля Toyota Yaris, 2015 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 .

З довідки Територіального сервісного центру №8041 Регіонального сервісного центру МВС України в м.Києві щодо уточнення номерів виконавчих проваджень, за якими було накладено арешти та розшуки на зазначений автомобіль, згідно з якими на автомобіль було накладено арешти та оголошено розшук за постановами Києво-Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області, в тому числі постановою виконавця державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області по виконавчому провадженні ВП №55642230, виданий 29 січня 2018 року..

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до законодавства, а також рішеннями, що відповідно до цього закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до вимог ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

За ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Законом визначений вичерпний перелік підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

З метою зняття арештів та розшуків з придбаного мною на торгах майна ОСОБА_3 звернувся до Києво-Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області з заявами про скасування арештів та звільнення майна з-під арешту. Дані заяви залишені без задовлення.

Відповідно до ч. 1 ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1. ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Частина 1 ст. 319 ЦК України передбачає, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до частини 1 статті 321 ЦК України, право власності є непорушним.

Ніхто не може бути протиправне позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Отже, наявністю накладених відповідачем арештів на автомобіль позивача, та до цього часу не знятих, порушуються права власності позивача і тому таке порушення підлягає усуненню.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги щодо зняття всіх арештів щодо даного транспортного засобу, не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ст.4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

За ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 59 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Згідно з роз`ясненнями пункту 9 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» за змістом частини четвертої статті 54 Закону України «Про виконавче провадження» у разі накладення державним виконавцем арешту на майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, заставодержатель цього майна має право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду справа № /3197/16-ц провадження № 61-1189св17.

Також судом встановлено, що ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 березня 2019 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення коштів за договором позики (справа №369/864/19) накладено арешт на транспортний засіб марки Toyota Yaris, 2015 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_4 .

По даній справі ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 вересня 2019 року залучено до участі у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення коштів за договором позики, в якості третьої особи без самостійних вимог - ОСОБА_3 та Компанію "МОРГАН КІН Лімітед".

Оскільки ОСОБА_7 є учасником справи №369/864/19, тому має право подати заяву про скасування заходів забезпечення позову, тому в цій частині позовних вимог суд відмовляє.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову частково.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Керуючись ст.ст. 57-64, 208-223 ЦПК України, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_3 до Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, треті особи: ОСОБА_4 , Компанія "Морган КІН Лімітед" про зняття арешту з майна автомобіля задоволити частково.

Звільнити майно з-під арешту майно: автомобіль Toyota Yaris, 2015 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , накладений постановою виконавця державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області по виконавчому провадженні ВП №55642230, видану 29 січня 2018 року.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Повний текс рішення виготовлено 22 жовтня 2019 року.

Суддя