Ухвала суду № 86783076, 06.07.2019, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/8670/19

Провадження №1-кс/369/2741/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2019 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

слідчого судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі Середенко Б.С.

за участі прокурора Пінчук О.П.

підозрюваного ОСОБА_1

захисника Мишко Ю.М.,

розглянувши клопотання слідчого СВ Києво - Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старший лейтенанта поліції Шкатуленко Г.С. за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110200003133 від 04.07.2019, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області старший лейтенант поліції Шкатуленко Г.С. звернувся до суду з даним клопотанням, мотивуючи його тим, що 03.07.2019 року близько 16 години 20 хвилин, ОСОБА_1 , разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , діючи спільно та за попередньою змовою, маючи спільний прямий умисел, направлений на заволодіння чужим майном, шляхом обману, корисливий мотив, та мету незаконного збагачення усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, прибули за адресою: АДРЕСА_1 .

В той же час, згідно заздалегідь розподілених ролей ОСОБА_1 здійснив дзвінок з телефонного номеру НОМЕР_1 за телефонним номером НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , повідомивши потерпілій ОСОБА_4 неправдиву інформацію стосовно її сина ОСОБА_5 , а саме те, що останній потрапив у ДТП та знаходиться в лікарні де йому необхідні грошові кошти на лікування.

В подальшому, здобувши шляхом обману згоду на отримання грошових коштів від потерпілої, згідно заздалегідь розподілених ролей ОСОБА_3 зайшов до під`їзду № 2 будинку АДРЕСА_2 де в квартирі АДРЕСА_2 , за місцем прорживання потерпілої, отримав від останньої шляхом обману грошові кошти у сумі 15 000 доларів США та 60 000 грн., після чого з місця вчинення злочину зник разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на автомобілі Hyundai Solaris білого кольору д.н.з. НОМЕР_4 служби таксі «Ера», за кермом якого перебував свідок ОСОБА_6 , що згідно розподілених ролей викликав ОСОБА_2 , в подальшому розподіливши незаконно отримані грошові кошти між собою, розпорядившись ними на власний розсуд чим заподіяв ОСОБА_4 матеріального збитку.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, тобто у заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене в великих розмірах.

У вчиненні вказаного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець РФ, Челябинської області, Садпільського району, українець, громадянин України , із середньою освітою, неодружений, не працюючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимий.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом прийняття заяви про вчинене правопорушення, протоколами огляду місця події, протоколами допиту свідків, протоколом впізнання із свідком та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_1 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України за ступенем тяжкості є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.

У ході досудового розслідування задля об`єктивного його розслідування в розумні строки, виникла необхідність у застосуванні щодо підозрюваногоОСОБА_1 запобіжного заходу з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та які вказують, що підозрюваний може:

- переховуватися від органу досудового розслідування та суду;

- незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Зокрема, ризик переховування ОСОБА_1 від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що останній, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, який за ступенем тяжкості є тяжким злочином, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявок до органу досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov. Russia (Панченко проти Росії). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов`язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню ( Becciew . Moldova (Бекчиев проти Молдови).

Оцінюючи ризик переховування підозрюваного з позиції практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити наступне:

- підозрюваний не має постійного місця роботи та проживання;

- відсутні міцні соціальні зв`язки;

- уродженець Російської федерації;

- зареєстрований на непідконтрольній уряду України території відповідно до проведення ООС;

Враховуючи ці обставини і тяжкість вчиненого ним злочину, існує реальний ризик переховування підозрюваного з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_1 може впливати на свідків, інших осіб у кримінальному провадженні. Даний ризик обґрунтовується тим, що наразі існує ризик того, що підозрюваний, перебуваючи на свободі та знаючи про фактичне місце проживання потерпілого, та телефонного номеру свідка, може незаконно впливати на них, змушуючи із застосуванням фізичного чи психологічного примусу змінювати свої показання, давати неправдиві показання або відмовитися від дачі будь-яких показань. Крім того, на даний час в органу досудового розслідування є необхідність у проведенні ряду слідчих дій, встановити всіх осіб, які можуть бути свідками у даному кримінальному провадженні, а тому існує реальний ризик того, що ОСОБА_1 буде здійснювати вплив на останніх із метою надання неправдивих показань.

Одночасно необхідно зауважити, що грошові кошти в ході огляду за місцем проживання підозрюваного не відшукано, а тому, зважаючи на суму збитків завданих потерпілій у останнього є можливість внести заставу у граничних розмірах передбачених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України та здійснити дії передбачені ст. 177 КПК України. Тому, у такому виключному випадку, суд, встановивши, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, може призначити заставу у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Таким чином, під час досудового розслідування встановлено реальні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_1 у разі не застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який дієво забезпечить виконання підозрюваним передбачених кримінальним процесуальним кодексом України обов`язків.

Тому слідчий просив обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бакал, Челябинської області, Російської Федерації, татарина, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у арештному домі в Державній установі Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» на строк 60 діб.

У разі прийняття судом рішення щодо можливості застосування розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, передбачених КПК України, визначити розмір застави, передбачений абзацу 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме -300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 580 800 гривень.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_10 такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора у вказаному кримінальному провадженні за першою вимогою;

- не відлучатися із с. Вишневе Згурівського району, Київської області без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, телефону;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування з особами, які брали участь в якості понятих під час проведення слідчих, процесуальних дій, а також потерпілою, свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Підозрюваний та його захисник просили відмовити в задоволенні клопотання та обрати запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт за місцем фактичного проживання.

Вислухавши пояснення підозрюваного, доводи захисника, доводи прокурора щодо неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, дослідивши подані матеріали, дослідивши наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від слідства та суду, цим самим перешкоджати встановленню істини по справі, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити клопотання та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до п. 4 ч.2ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім, як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Суд оцінює вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3ст. 190 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України за ступенем тяжкості є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років .

При цьому суд, оцінює всі обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу визначені вст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; його репутацію; міцність соціальних зав`язків. Суд враховує те що підозрюваний ОСОБА_1 міцних соціальних зв`язків не має, крім того не має зареєстрованого місця проживання на території Київської області, таким чином останній може переховуватися від слідства та суду.

Відповідно до ч. 1ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України(далі -КПК України) тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Враховуючи що, підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від слідства та суду, тим самим може перешкоджати кримінальному провадженню, суд приходить до висновку що вказані обставини виключають об`єктивну можливості щодо застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як домашній арешт, або іншого більш м`якого запобіжного заходу.

За змістом ч.ч. 1, 2ст. 197 Кримінального процесуального кодексу України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.

За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ч. 3ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до п. 2 ч. 5ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах:щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Ураховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , зважаючи на дані про особу підозрюваного, враховуючи обставини справи, а саме значний розмір коштів, якими заволоділи підозрювані, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному, як альтернативу, розмір застави 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 921 грн. х 80 = 288150 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Крім того, суд приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У зв`язку з викладеним суд приходить до висновку про доцільність визначити ОСОБА_1 , як альтернативу застосованому щодо нього запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою - заставу, розмір якої становить 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає (1921*150) 288 150 грн., оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і таким, що не суперечить положенням ч. 5ст. 182 КПК України та вимогам ст. ст.178,182,183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на нього процесуальні обов`язки.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, суд вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього такі обов`язки: не відлучатися із місця постійного проживання без дозволу, слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання.

Згідно ч. 6 ст. 194 КПК України зазначені обов`язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст.177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Києво - Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старший лейтенанта поліції Шкатуленко Г.С. за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110200003133 від 04.07.2019, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бакал, Челябинської області, Російської Федерації, татарина, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у слідчому ізоляторі - арештному домі «Київський слідчий ізолятор», строком на 60 діб, тобто до 02 вересня 2019 року (включно).

Одночасно визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 288 150 (двісті вісімдесят вісім тисяч сто п`ятдесять) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступні банківські реквізити:

Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області

Код отримувача (ЄДРПОУ): 26268119

р/р 37312095018661

Банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ

Код банку: 820172

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі слідчого ізолятору - арештного дому «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа слідчого ізолятору - арештного дому «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного який вніс заставу з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та слідчого суддю Києво-Святошинського районного суду Київської області.

За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора у вказаному кримінальному провадженні за першою вимогою;

- не відлучатися з Київської області та м. Київ без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, телефону;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування з особами, які брали участь в якості понятих під час проведення слідчих, процесуальних дій, а також потерпілою, свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні.

В решті вимог клопотання - відмовити.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, який вніс таку заставу вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Н.С. Пінкевич