Рішення № 86782800, 28.12.2019, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/16204/16-ц

Провадження № 2/352/38/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2019 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючої - судді Хоминець М.М.

з участю секретаря Гундич Г.В.

представників сторін ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Позивач ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК», 07.12.2016 р. звернувся в суд з позовом до відповідачки ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 42249,76 грн.

Заявлений позов обґрунтовував тим, що 18.03.2011 р. ФОП ОСОБА_3 приєдналася до Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів банку, викладених на банківському сайті в мережі Інтернет, які разом із заявою позичальника складають договір банківського обслуговування б/н від 18.03.2011 р. Згідно вказаного договору відповідачці було встановлено та надано кредитний ліміт у розмірі 10000 грн. З метою створення сприятливих умов для виконання відповідачкою своїх зобов`язань за вказаним договором сторони 10.09.2015 р. уклали генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов і правил надання продукту кредитних карт. Загальна сума заборгованості відповідачки після підписання генеральної угоди складала 37666,72 грн. з урахуванням суми першого внеску у розмірі 3000 грн. (п.1.4 генеральної угоди). Генеральною угодою сторони погодили новий строк погашення заборгованості, а саме з 10.09.2015 р. до 31.03.2016 р., розмір заборгованості, розмір відсоткової ставки, порядок і спосіб внесення платежів на погашення заборгованості, а саме шляхом відкриття картрахунку та встановлення кредитного ліміту на платіжну карту в розмірі загальної суми заборгованості. Відповідачка підписанням генеральної угоди приєдналася до Умов та правил надання банківських послуг. Генеральна угода разом з Умовами і Тарифами є кредитним договором, укладеним у порядку ч.1 ст.634 ЦК України шляхом приєднання. У зв`язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов`язань за генеральною угодою станом на 20.11.2016 р. утворилась заборгованість у сумі 42249,76 грн., що складається з 25672,86 грн. заборгованості за кредитом, 2,33 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 8359,29 грн. штрафу, 8215,28 грн. заборгованості по пені та комісії. Просив стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та судові витрати.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав і просив його задоволити.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, підтримав заперечення, викладені у відзиві на позов від 23.05.2018 р., посилаючись на те, що згідно п.1 «Генерального соглашения о реструктуризации задолженности и присоединения к Условиям и правилам предоставления продукта кредитних карт» від 10.09.2015 р. сторони дійшли згоди про умови реструктуризації заборгованості, що виникла на підставі трьох інших правочинів, а саме: кредитного договору № IFZ2CO від 19.12.2013 р., кредитного договору б/н від 18.03.2011 р., кредитного договору № SAMDN 52000058670819 від 24.02.2012 р. При цьому умовою вказаної реструктуризації було надання банком строкового кредиту в сумі 37666,72 грн. на строк шість місяців з 10.09.2015 р. до 31.03.2016 р. шляхом встановлення кредитної лінії на платіжну картку на споживчі цілі у вказаній сумі в обмін на зобов`язання боржника по поверненню кредиту, сплаті відсотків у розмірі 0,001 % в місяць на суму залишку заборгованості по кредиту. Погашення заборгованості здійснюється у наступному порядку: з 1 до 25 числа кожного місяця боржник здійснює погашення в сумі 6277,75 грн., дата останнього погашення не пізніше 31.03.2016 р. (п.2.1), для цього банк надає позичальнику платіжну карту згідно п. 2.1 «Генерального соглашения» (п.2.3). У порушення вказаних умов «Генерального соглашения» банк не надав відповідачці строковий кредит у сумі 37666,72 грн. та взагалі не надав відповідачці жодних кредитних коштів, що позбавило відповідачку можливості виконання своїх зустрічних зобов`язань по погашенню кредиту у встановлений строк. Тобто у даному випадку має місце прострочення кредитора згідно ст.613 ЦК України. Крім того, представник відповідача пояснив, що банк систематично списував із зарплатної картки відповідачки грошові кошти на погашення заборгованості; за період з 01.11.2015 р. до 17.11.2017 р. банком списано 30711,88 грн., крім того, у день підписання «Генерального соглашения» відповідачка сплатила 3000 грн. згідно п.1.4 договору, а 30.10.2015 р. добровільно погасила 6300 грн. Таким чином, банк за вказаний період отримав 40011,88 грн. в якості погашення заборгованості. Просив у позові відмовити.

Ухвалою суду від 09.11.2017 р. у позивача витребувано оригінали письмових доказів, а саме: «Генерального соглашения о реструктуризации задолженности и присоединения к Условиям и правилам предоставления продукта кредитних карт» від 10.09.2015 р., кредитного договору № IFZ2CO від 19.12.2013 р., кредитного договору б/н від 18.03.2011 р., кредитного договору № SAMDN 52000058670819 від 24.02.2012 р.

Ухвалою суду від 13.03.2018 р. у справі призначено підготовче засідання у рамках її розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 05.07.2018 р. підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 28.02.2019 р. позивача зобов`язано виконати ухвалу суду від 09.11.2017 р. про витребування оригіналів письмових доказів.

Заслухавши вступне слово представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Встановлено, що 10.09.2015 р. між позивачем ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК», та відповідачкою ОСОБА_3 укладено генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов і правил надання продукту кредитних карт (в оригіналі - генеральное соглашение о реструктуризации задолженности и присоединении к Условиям и правилам предоставления продукта кредитних карт).

Наданий банком оригінал вказаної генеральної угоди, підписаний відповідачкою, оглянуто в судовому засіданні, копія підшита у матеріалах справи (а.с.9-10, 147-149).

Генеральна угода укладена між сторонами з метою створення сприятливих умов для виконання відповідачкою зобов`язань по кредитному договору № IFZ2CO від 19.12.2013 р., кредитному договору б/н від 18.03.2011 р., кредитному договору № SAMDN 52000058670819 від 24.02.2012 р. Сторони погодили зменшену заборгованість по цих трьох договорах, а саме: по першому договору - 130,47 грн., по другому договору - 23094,88 грн., по третьому договору - 17441,17 грн.; дату кінцевого погашення заборгованості по цих трьох договорах - 31.03.2016 р.; обов`язкове внесення відповідачкою 3000 грн. на будь-який відкритий у банку рахунок (п.1.4 генеральної угоди).

Таким чином, у генеральній угоді сторони погодили остаточну заборгованість, яка підлягала до погашення відповідачкою, у 37666,52 грн. (за мінусом 3000 грн., які відповідачка сплатила у день укладення генеральної угоди 10.09.2015 р., що підтверджується оригіналом платіжного доручення (а.с.211).

Для суду незрозумілим є пункт 2.1 генеральної угоди у частині, що банк надає відповідачці строковий кредит у сумі 37666,72 грн. на строк шість місяців з 10.09.2015 р. до 31.03.2016 р. шляхом встановлення кредитної лінії на платіжну картку на споживчі цілі у вказаній сумі в обмін на зобов`язання позичальника по поверненню кредиту, сплаті відсотків, з огляду на те, що жодний кредит відповідачці по генеральній угоді не надавався.

Судом встановлено, що цією угодою реструктуризована наявна у відповідачки заборгованість за вказаними вище трьома кредитними договорами, погоджена остаточна сума заборгованості у 37666,52 грн., сплата відсотків у розмірі 0,001 % в місяць на суму залишку заборгованості по кредиту та порядок погашення заборгованості, зокрема, з 1 до 25 числа кожного місяця в сумі 6277,75 грн. протягом шести місяців, дата останнього погашення заборгованості не пізніше 31.03.2016 р. Згідно п.2.2 генеральної угоди сторонами погоджено, що позичальник при порушенні строків погашення заборгованості сплачує банку штраф у розмірі 18253,63 грн.

При цьому суд зауважує, що сторона відповідача, посилаючись на невиконання банком п.2.1 генеральної угоди щодо надання відповідачці кредиту, що позбавило її можливості виконання своїх зустрічних зобов`язань по погашенню кредиту у встановлений строк, жодної вимоги щодо оспорювання вказаного пункту генеральної угоди не заявила.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачкою зобов`язань згідно генеральної угоди позивач заявив до стягнення заборгованість станом на 20.11.2016 р. у розмірі 42249,76 грн., що складається з 25672,86 грн. заборгованості за кредитом, 2,33 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 8359,29 грн. штрафу, 8215,28 грн. заборгованості по пені та комісії, згідно наданого позивачем розрахунку (а.с.28).

Відповідно до вимог ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності з вимогами ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З наданих стороною відповідача виписок по карткових рахунках (а.с.190-197, 200-206) встановлено, що банк систематично списував із зарплатної картки відповідачки грошові кошти на погашення заборгованості згідно генеральної угоди. За період з листопада 2015 р. до листопада 2017 р. банком автоматично списано 30711,88 грн. 30.10.2015 р. відповідачка погасила 6300 грн. заборгованості (а.с.207).

Суд враховує, що позивачем не спростована обставина, на яку посилався представник відповідача, щодо відсутності у відповідачки інших боргових зобов`язань перед АТ КБ «ПРИВАТБАНК», тому кошти в сумі 30711,88 грн. списані банком на погашення заборгованості згідно генеральної угоди.

Таким чином, судом встановлено, що позивач отримав від відповідачки 37011,88 грн. на погашення заборгованості згідно генеральної угоди, що повністю покриває заявлений позивачем до стягнення борг, а саме: 25672,86 грн. заборгованості за кредитом, 2,33 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 8359,29 грн. штрафу, а всього 34034,48 грн. Тому заявлену позивачем вимогу про стягнення з відповідачки 34034,48 грн. на погашення заборгованості за кредитом, за відсотками та штрафу суд вважає необґрунтованою.

Відповідно до вимог ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Суд вважає необґрунтованим одночасне заявлення банком вимоги про стягнення заборгованості за пенею і комісією (при цьому сума пені і комісії не розмежована) та вимоги про стягнення штрафу.

Сума штрафу, частина з якої заявлена банком до стягнення, погоджена сторонами у п.2.2 генеральної угоди.

Згідно п.2.8 генеральної угоди при порушенні позичальником зобов`язань по погашенню кредиту останній сплачує банку пеню, розмір якої вказаний в Умовах та правилах надання банківських послуг за кожний день прострочки.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника на основі закону невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

За положеннями ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст.549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції України, щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Саме така правова позиція Верховного Суду України викладена у постанові від 21.10.2015 р. у справі № 6-2003цс15, яка має враховуватись іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

З огляду на викладене суд вважає безпідставною заявлену позивачем вимогу про стягнення заборгованості за пенею і комісією у розмірі 8215,28 грн.

З урахуванням встановлених обставин суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заявленого позову.

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, судовий збір залишається за позивачем.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 526, 549, 599, 1049, 1054 ЦК України, керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Відмовити у позові АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідачка: ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 08.01.2020 р.

Суддя М.М.Хоминець