Ухвала суду № 86781104, 08.01.2020, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/70/20

Провадження № 1-кс/201/69/2020

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 січня 2020 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого - слідчого судді Гончаренко В.М.

з секретарем - Касьяновою К.В.

за участю: прокурора - Дзюба В.В.

підозрюваного - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі внесене під час досудового розслідування кримінального провадження № 12020040650000077 від 06 січня 2020 року клопотання слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Лєсних Р.Д., погодженого з прокурором прокуратури Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області Дзюба В.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, освіта середня, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання слідчого, погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , у якому зазначено, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України при наступних обставинах, зокрема ОСОБА_1 06 січня 2020 року, близько 14 годині 00 хвилин, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , на 2-му поверсі, біля вхідних дверей кв. 64, в якій мешкає ОСОБА_2 , визначив особисто майно, що зберігається в приміщенні зазначеної квартири та яке на праві приватної власності належить ОСОБА_2 , як об`єкт свого злочинного посягання і в нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна поєднане з проникнення у житло.

Далі, ОСОБА_1 , перебуваючи у вказаний час та у вказаному місці, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, за допомогою невстановленого досудовим слідством предмету, відчинив один врізний замок вхідних дверей, а другий врізний замок пошкодив, таким чином проникнувши до приміщення квартири. Далі, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 знайшов в приміщенні квартири майно, що належить потерпілій ОСОБА_2 , а саме:

- паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_2 ;

- закордонний паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_2 ;

- браслет-прикраса з металеву жовтого кольору;

- годинник наручний механічний з металу жовтого кольору;

- жіночі парфуми «Ferragamo»;

- годинник наручний механічний «Balmain»;

- ланцюжок з металу білого кольору з хрестиком;

- ланцюжок з металу жовтого кольору з підвіскою в формі хрестика з чорним камінцем;

- кільце з металу білого кольору з камінцем;

- кільце широке з металу жовтого кольору;

- сережки з металу жовтого кольору у формі кільця;

- сережки маленькі з металу жовтого кольору;

- ланцюжок металевий з зеленим камінцем;

- кільце з червоним камінням;

- кільце з металу сірого кольору;

- блютуз-гарнітура «Plantronics»;

- гаманець лаковий чорного кольору.

Після цього, доводячи свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_1 залишив місце скоєння кримінального правопорушення з викраденим майном, в подальшому розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_2 майнову шкоду у розмірі 65 000 гривень 00 копійок.

Обґрунтовуючи своє клопотання сторона досудового розслідування посилалась на те, що під час затримання в порядку передбаченому ст. 208 КПК України ОСОБА_1 надавав неправдиві анкетні відомості щодо себе, а саме називався ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з чим останнього було затримано як невстановлену особу, оскільки ним не було надано жодних документів, що б посвідчували особу

Підставою застосування тримання під вартою в клопотанні вважається наявність достатніх доказів вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років. Також, орган досудового розслідування вважає встановленим наявність ризиків передбачених у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, те що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, в тому числі може знову вчинити інші кримінальні правопорушення та незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. На підставі викладено сторона обвинувачення клопотала про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти існуючим ризикам.

Прокурор у судовому засіданні підтримав подане клопотання та наполягав на застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім того додав, що після внесення відомостей до ЄРДР від 06 січня 2020 року за епізодом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України в одне кримінальне провадження було об`єднане ще одне кримінальне провадження, у якому ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України, на підтвердження чого надав відповідну постанову про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 08 січня 2020 року. Щодо необхідності визначення застави при застосуванні до підозрюваного тримання під вартою, прокурор вважав, що такий розмір повинен дорівнювати розміру завданої останнім матеріальної шкоди, тобто 65 000 гривень.

Підозрюваний під час судового засідання просив суд визначити йому як можна менший розмір застави, оскільки вважав, що від його дій було завдано меншої шкоди аніж 65 000 гривень, оскільки викрадені речі були повернуті власнику.

Вислухавши думки сторін процесу, а також дослідивши матеріали клопотання та надані суду матеріали кримінального провадження, суд, враховуючи необхідність забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, вважає клопотання обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що 06 січня 2020 року внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040650000077 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворювати будь-яку з речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Відповідно до п.п. 4, 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років; до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено підстави для застосування запобіжного заходу, до яких відносяться: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий або прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам або ризику, зазначеним у клопотанні.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», відповідно до якого для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Також, приймається до уваги, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.

Разом з тим, на думку суду, доведеними є ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, такі як можливість переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється останній, оскільки ОСОБА_1 , розуміючи тяжкість підозри може вживати будь-яких заходів для введення слідства в оману та спотворювання обставин вчиненого кримінального правопорушення, а в разі неможливості вчинення таких дій, може покинути місце свого постійного проживання з метою уникнення покарання.

Слідчим та прокурором доведено і недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу, так як підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, що підтверджується копією пред`явленої йому підозри, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк до шести років, тому перебуваючи на волі останній, з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, може зникнути з місця проживання та переховуватись від органів досудового слідства, а також вплинути на потерпілого, свідків з метою уникнення покарання.

В той же час, суд вважає, що застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, хоча й обмежує права та свободи особи, однак відповідає характеру суспільного інтересу, підставам та меті його обрання, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості. Всі ці обставини в свої сукупності свідчать про наявність ризиків визначених в ч. 1 ст. 177 КПК України, що у взаємозв`язку з підозрою у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення є підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, слід визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, які будуть на нього покладені у разі внесення ним застави. У зв`язку з цим, а також враховуючи положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне визначити заставу в розмірі 65 000 гривень, оскільки застава у меншому розмірі не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків і саме такий розмір застави є необхідним і достатнім у даному випадку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 372, 376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Лєсних Р.Д., погодженого з прокурором прокуратури Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області Дзюба В.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Дніпровська установа виконання покарань № 4» строком на 60 (шістдесят) днів.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою є 06 березня 2020 року.

Встановити, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_1 або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № НОМЕР_1 в ГУДКСУ в м. Київ, одержувач платежу ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі 65 000 гривень, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_1 з-під варти зобов`язати його прибувати за кожною вимогою до суду або до слідчого чи прокурора, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження, а також покласти на останнього обов`язки: не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у цьому кримінальному провадженні;

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що у разі не з`явлення його за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов`язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя В.М. Гончаренко