Рішення № 86777231, 27.12.2019, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" грудня 2019 р. м. Київ Справа № 911/2577/19

Розглянувши матеріали справи за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

до ОСОБА_1

про стягнення 88 015,62 грн.

Суддя Карпечкін Т.П.

Без виклику представників сторін.

обставини справи:

До Господарського суду Київської області 17.10.2019 року надійшла позовна заява б/н від 25.09.2019 року Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення 88 015,62 грн.

Одночасно в позовній заяві позивачем заявлено клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

У п. 1 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що малозначними справами є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розглянувши клопотання позивача про розгляд зазначеної справи в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, ціну позову, яка не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлений на 01 січня року, в якому подано відповідну позовну заяву, суд дійшов висновку про задоволення зазначеної заяви позивача та розгляд справи № 911/2577/19 за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.10.2019 року відкрито провадження у справі № 911/2577/19, задоволено заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про розгляд справи № 911/2577/19 в порядку спрощеного позовного провадження, справу № 911/2577/19 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч.ч. 1-2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки, у встановлений судом строк відповідач відзиву на позов та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надіслав, доказів повної або часткової сплати ним заборгованості, яка є предметом даного спору, не надав, клопотань про відкладення розгляду справи з метою надання додаткового часу для подання відзиву від відповідача не надходило, суд вважає, що, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для винесення рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, 03.10.2011 року Фізичною особою-підприємцем Сенчуком Олегом Анатолійовичем (далі - Позичальник) було підписано заяву про відкриття поточного рахунку, згідно з якою останній приєднався до Умов та правил надання банківських послуг" (надалі - Умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на офіційному веб-сайті АТ КБ "ПРИВАТБАНК".

Частиною 1 ст. 634 Цивільного кодексу України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У відповідності з ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Таким чином, 03.10.2011 року між Фізичною особою-підприємцем Сенчуком Олегом Анатолійовичем та АТ КБ "ПРИВАТБАНК" було укладено договір, який за своєю правовою природою є Договором банківського обслуговування № Б/Н (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору Фізичній особі-підприємцю Сенчуку Олегу Анатолійовичу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms- повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Відповідно до 3.18.1.16. Умов передбачено, що при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до п. 3.18.1.1. Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банка та Клієнта.

Відповідно до п. 3.18.1.3. Умов кредит надається в обмін на зобов`язання Клієнта щодо його повернення, сплати процентів та винагороди.

Відповідно до 3.18.1.8. Умов проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода").

Відповідно до п. 3.18.1.6. Умов передбачено, що Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших).

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за договором виконав належним чином та в повному обсязі, надавши Позичальнику кредитний ліміт в сумі 10 100,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку, наявною в матеріалах справи.

Відповідно до розділу Умов 3.18.4. яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дата виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків:

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі - «період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню»), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.18.4.1.1. Умов).

При не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 24 річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню (п. 3.18.4.1.2. Умов).

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов`язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.18.4.1.3. Умов).

Під непогашенням кредиту мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.18.4.1.4. Умов).

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Пунктом 3.18.4.4 Умов визначено розмір винагороди за користування ліміту, яку Позичальник сплачує Банку 1-го числа кожного місяця.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

Відповідно до п. 3.18.2.3.4. Умов Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування та вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов`язань за кредитом в повному обсязі.

Однак, відповідач своєчасно та в повному обсязі свої зобов`язання по поверненню кредиту не виконав, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість в загальній сумі 22 520, 14 грн, з яких: 10 100,00 грн. суми кредиту, 7 755,49 грн. відсотків за користування кредитом, 1 322,95 грн. комісії за користування кредитом та 3 341,70 грн. пені.

Внаслідок чого, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Сенчука Олега Анатолійовича про стягнення 22 520,14 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 21.05.2015 року у справі № 911/2004/15 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до Фізичної особи-підприємця Сенчука Олега Анатолійовича про стягнення 22 520,14 грн. позов задоволено повністю, встановлено заборгованість Фізичної особи-підприємця Сенчука Олега Анатолійовича перед позивачем за спірним Договором банківського обслуговування № Б/Н від 03.10.2011 року, який є предметом розгляду даної справи, та присуджено до стягнення заявлену позивачем заборгованість за кредитом в сумі 10 100,00 грн. яка існувала на момент винесення рішення і до цього часу не сплачена, заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 7 755,49 грн., заборгованість по комісії за користуванням кредитом в сумі 1 322,95 грн., пеню за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором в сумі 3 341,70 грн. станом на момент винесення рішення у справі № 911/2004/15.

Таким чином, після набрання зазначеним рішенням законної сили, Позичальник був зобов`язаний виконати встановлене в судовому рішенні грошове зобов`язання.

Відповідно до змісту ст. 115 Господарсько-процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України.

Згідно з ч. 2 ст. 35 Господарсько-процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

В поданому позові позивач надав розрахунок заборгованості Позичальника за загальний період з 03.10.2011 року по 23.09.2019 року, а саме нарахував заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 31 872,00 грн., пеню за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором в сумі 62 495,47 грн. та заборгованість по комісії за користуванням кредитом в сумі 6 068,25 грн.

Враховуючи, що відповідні суми частково стягнуті за рішенням суду у справі № 911/2004/15, позивачем правомірно донараховано суми процентів, пені та комісії за період після винесення рішення суду у справі № 911/2004/15 по день подачі позову, тобто за фактичний період існування заборгованості, оскільки доказів погашення заборгованості за кредитом Позичальником не надано.

Відтак, у зв`язку з невиконанням Позичальником зобов`язань за спірним Договором, позивач звернувся до суду з даним позовом і просить достягнути з ОСОБА_1 (далі - відповідач) заборгованість, яка рахується за Позичальником станом на 23.09.2019 року (за виключенням сум присуджених до стягнення рішенням Господарського суду Київської області від 21.05.2015 року у справі № 911/2004/15), в розмірі 88 015,62 грн. з яких:

- 24 16,55 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом (31 872,00 грн. (заборгованість по процентам яка існувала станом на 23.09.2019 року) - 7 755,49 грн. (заборгованість по процентам присуджена до стягнення рішенням Господарського суду Київської області у справі № 911/2004/15);

- 59 153,77 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором (62 495,47 грн. (заборгованість по пені яка існувала станом на 23.09.2019 року) - 3 341,70 грн. (заборгованість по пені присуджена до стягнення рішенням Господарського суду Київської області у справі № 911/2004/15);

- 4 745,30 грн. заборгованості по комісії за користуванням кредитом (6 068,25 грн. (заборгованість по комісії яка існувала станом на 23.09.2019 року) - 1 322,95 грн. (заборгованість по комісії присуджена до стягнення рішенням Господарського суду Київської області у справі № 911/2004/15).

В обгрунтування звернення до господарського суду з даним позовом саме до громадянина ОСОБА_1 позивач зазначає про те, що Фізичною особою-підприємцем Сенчуком Олегом Анатолійовичем 14.08.2019 року було припинено господарську діяльність, а за змістом ст.ст. 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Судом було зроблено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та встановлено, що Фізична особа-підприємець Сенчук Олег Анатолійович є припиненою 14.08.2019 року, номер запису: 23370060002001905.

Згідно із ч. 1 ст. 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до ст. 58 цього Кодексу.

За ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарським зобов`язанням.

За положеннями ст. 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин. Відповідно до ст. 52 Цивільного кодексу України фізична особа-підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

За змістом ст. ст. 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, ч. 8 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18 дійшла висновку про те, що позивач, звертаючись до господарського суду, обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов`язання за яким у відповідача із втратою його статусу як фізичної особи - підприємця не припинились.

Відтак, оскільки спірні правовідносини виникли з господарського договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, то вказаний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства і після втрати особою статусу підприємця.

Відповідно до 3.18.5.1 Умов при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п. п. 3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, перед0бачених п.п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбачених п.п. 3.18.2.2.5, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6 Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, відповідно до 3.18.5.4 Умов - нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов`язань, передбаченої п. 3.18.0.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3, здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідна зобов`язання мало бути виконано Клієнтом.

Пунктом 3.18.6.1. Умов зазначено, що обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до «Умов та Правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитної Ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов`язань сторонами.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 "Позика" глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад" Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи викладене, з урахуванням відсутності в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, позовні вимоги про стягнення процентів за користування кредитом та комісії підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Керуючись вказаними положеннями Цивільного кодексу України, позивач правомірно нарахував Позичальнику пеню на суму прострочених грошових зобов`язань.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем обґрунтовані та доведені, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України відшкодування витрати по сплаті судового збору покладається на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення 88 015,62 грн. задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1д, код ЄДРПОУ 14360570) 24 116 (двадцять чотири тисячі сто шістнадцять) грн. 55 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 59 153 (п`ятдесят дев`ять тисяч сто п`ятдесят три) грн. 77 коп. пені, 4 745 (чотири тисячі сімсот сорок п`ять) грн. 30 коп. заборгованості по комісії за користуванням кредитом та 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять один) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу XI Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 27.12.2019 р.

Суддя Т.П. Карпечкін