Рішення № 86777042, 10.12.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.12.2019Справа № 910/11335/19

Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., за участю секретаря судового засідання Цубери Ю.Ю., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромікстерра"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний еквівалент"

про стягнення 825 000,00 грн.

Представники учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агромікстерра" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний еквівалент" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 825 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору постачання карбаміду на внутрішній ринок України № К 06/02/19-1 від 06.02.2019 в частині повернення авансового платежу у зв`язку з неможливістю відповідача виконати зобов`язанння щодо поставки товару.

У позовній заяві позивач просив розглядати даний спір в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2019 задоволено клопотання позивача, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

24.09.2019 відповідачем подано до суду заперечення щодо розгляду справи № 910/11335/19 в порядку спрощеного позовного провадження, в яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетичний еквівалент" вказало про те, що відповідач заперечує проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2019 вирішено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24.10.2019.

11.10.2019 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання 24.10.2019 не з`явився.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2019 розгляд підготовчого засідання було відкладено на 28.11.2019.

Представник відповідача в судове засідання 28.11.2019 не з`явився.

У судовому засіданні 28.11.2019 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 10.12.2019.

Представники сторін у судове засідання 10.12.2019 не з`явилися, про час та дату судового засідання повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

06.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетичний еквівалент" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агромікстерра" (покупець) укладено Договір постачання карбаміду на внутрішній ринок України № К 06/02/19-1 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору продавець зобов`язується передати у власність покупця карбамід (продукція), а покупець оплатити і прийняти продукцію на умовах EXW "Правила Інкотермс-2010".

У пункті 2.1 Договору з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 28.02.2019 сторонами було погоджено, що кількість продукції, переданої продавцем покупцю, за цим договором становить 75,000 тон. Покупець має право на додаткові обсяги поставки, в межах можливостей продавця, на умовах окремо укладених сторонами додаткових угод, які будуть вважатись невід`ємними частинами договору.

Відповідно до пункту 2.3 Договору відпуск карбаміду здійснюється в наданий покупцем автомобільний транспорт в Біг-бегах (800 кг).

Пунктом 3.2 Договору з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 28.02.2019 передбачено, що відвантаження продукції здійснюється продавцем до 31.07.2019, в наданий покупцем автомобільний транспорт в Біг-бегах (800 кг). Остаточну дату відвантаження та інструкції по відвантаженню продукції сторони узгоджують додатково надаючи (ел. поштою) лист із зазначенням відповідної інформації, після зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Датою переходу права власності на продукцію або партію продукції від продавця до покупця вважається дата, яка зазначається у видатковій накладній на продукцію. Продавець звільняється від відповідальності у випадку якщо у вище вказаний термін покупцем не поставлено транспортних засобів під завантаження.

Згідно з п. 4.1. Договору ціна 1 тони продукції, упакованої в Біг-Бегз ПДВ становить 11 000,00 грн.

Згідно пунктів 4.3, 4.5 Договору умови оплати - покупець здійснює передоплату у розмірі 100% до 13.02.2019 (включно) на підставі рахунку, виставленого продавцем, шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок продавця.

Як зазначає позивач, ним перераховано відповідачу в якості попередньої оплати 825 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача.

Проте, відповідач свої зобов`язання з поставки товару не виконав.

26.06.2019 між сторонами укладено Додаткову угоду № 2 до Договору, відповідно до п. 1 якої у зв`язку з неможливістю виконання зобов`язань, визначених п. 3.2. Договору, сторони дійшли згоди про повернення продавцем передоплати у сумі 825 000,00 грн., здійсненої покупцем на виконання умов Договору.

02.08.2019 позивачем надіслано на адресу відповідача претензію № 01/08 від 01.08.2019 з проханням повернути суму сплаченої передоплати за товар у розмірі 825 000,00 грн.

Відповідач відповіді на вказану вище претензію не надав.

Вказані вище обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Стаття 712 Цивільного кодексу України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Частиною 1 ст. 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (ст. 664 Цивільного кодексу України).

Відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, оплачену продукцію позивачу не поставив.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Суд зазначає, що правова природа попередньої оплати внаслідок невиконання будь-якою стороною своїх зобов`язань за договором - не змінюється і залишається такою доти, поки сторони двосторонньо не узгодять іншої їх правової природи або не вчинять дій, які змінять правову природу перерахованої суми. Обумовлені законом підстави для зміни правової природи перерахованих покупцем (позивачем) коштів, внаслідок не поставки відповідачем товару, - не настали, що тягне за собою правові наслідки, обумовлені ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку що позивач має право вимагати повернення зробленої ним на користь відповідача попередньої оплати за договором, оскільки відповідач свої договірні зобов`язання належним чином не виконав, продукцію за договором не поставив.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

В силу ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів повернення суми попередньої оплати у розмірі 825 000,00 грн. матеріали справи не містять.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на вищевикладене, в силу чинного законодавства позивач наділений правом вимагати повернення коштів попередньої оплати та враховуючи, що позивач має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий, відповідач доказів, які б підтверджували поставку продукції чи повернення попередньої оплати за непоставлену продукцію в сумі 825 000,00 грн. не надав, доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 825 000,00 грн. попередньої оплати за договором є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромікстерра" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний еквівалент" про стягнення 825 000,00 грн. - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний еквівалент" (01023, м. Київ, площа Спортивна, будинок 1 А, ідентифікаційний код 40651177) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромікстерра" (03022, м. Київ, вулиця Козацька, будинок 120/4, ідентифікаційний код 40672244) 825 000 (вісімсот двадцять п`ять тисяч) грн. 00 коп. заборгованості, 12 375 (дванадцять тисяч триста сімдесят п`ять) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення, відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. При цьому, згідно з п.п. 17.5 п.17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 08.01.2020

Суддя С. В. Стасюк