Ухвала суду № 86777014, 08.01.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 27/229/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі

08.01.2020 Справа № 908/3382/19

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя Дроздова С.С., розглянувши матеріали,

За позовом: Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601 м. Київ, вул.. Б.Хмельницького, 6, ідентифікаційний код юридичної особи 20077720)

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЛЕРМОНТОВЕ" (69000 м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 26-А, ідентифікаційний код юридичної особи 39273127)

про стягнення 2 420 грн. 89 коп.

УСТАНОВИВ:

05.12.2019 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтобаз України" про стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЛЕРМОНТОВЕ" 2 053 грн. 40 коп. пені, 151 грн. 16 коп. 3 % річних, 216 грн. 33 коп. інфляційних втрат.

Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 05.12.2019 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3382/19 та визначено до розгляду судді Дроздової С.С.

У позовній заяві позивач просив суд розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду 10.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3382/19, присвоєно справі номер провадження 27/229/19. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Розгляд справи по суті розпочато 08.01.2020.

Позивач повідомлений про розгляд справи належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 16.12.2019.

Відповідач повідомлений про розгляд справи належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 16.12.2019.

Відповідач надіслав на адресу суду письмовий відзив, відповідно до якого просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи свої заперечення наступним. 21.12.2015 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Лермонтово" був укладений Договір № 4050/16-ТЕ-13 постачання природного газу, згідно з п. 1.1 якого Постачальник зобов`язується передати у власність Споживачу у 2016 році природний газ, а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити цей газ, на умовах цього договору (а.с. 19-25). Газ, що постачається за цим Договором, використовується Споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гадячої води населенню (п.1.2 Договору № 4050/16-ТЕ-13). Як вбачається з Актів приймання-передачі природного газу від 31.01.2016 р., від 29.02.2016 р. та від 31.03 2016 р. Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" передає, а Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Лермонтово" приймає природний газ власного видобутку, виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постача иня гадячої води населенню (а.с. 30-32). За таких обставин. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лермонтово" використовує природний газ для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, а Публічним акціонерним товариством 'Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" є постачальником природного газу для зазначених потреб.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правові вимоги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лермонтово" про стягнення 2 053, 40 грн. пені за Договором № 4050/16-ТЕ-13, а також 151 16 грн. трьох процентів річних та 216, 33 грн. інфляційних нарахувань, нарахованих у зв`язку з несвоєчасною оплатою Відповідачем поставленого Позивачем природного газу у січні-березні 2016 р.

Відповідно до ч. З ст. 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підтягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

А згідно з п. 1 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Закон був опублікований у газеті Голос України № 227 від 29.11.2016 р. та набрав чинності з 30.11.2016 р.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 33-44) та не заперечується Відповідачем, Відповідач остаточно розрахувався за поставлений природний газ у січні - березні 2016 р. згідно умов Договору № 4050/16-ТЕ-13 тільки 01.09.2016 р., тобто до набрання чинності Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".

Відповідно до правової позиції Верховного Суду частина 3 статті 7 вказаного вище Закону є нормою прямої дії. Виконання цієї норми закону не потребує від відповідача вчинення будь-яких дій. Право на списання неустойки, інфляційних нарахувань та процентів річних поставлено у залежність лише до умови погашення основної заборгованості за отриманий природний газ у строк до набрання чинності цим Законом (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 р. у справі №908/2055/17).

За таких обставин, у Позивача відсутні правові підстави для нарахування суми неустойки (пені), трьох процентів річних та інфляційних втрат, а тому заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Додатково звертаємо увагу суду, що згідно з положеннями ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 2 ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до положень ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов`язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем не надано до суду доказів понесення ним збитків внаслідок неналежного виконання Відповідачем своїх зобов`язань за договором № 4050/16-ТЕ-13 або погіршення матеріального стану Позивача у зв`язку з порушенням Відповідачем умов даного договору.

Більш того, Позивач звернувся до суду з цим позовом більш ніж через три роки після остаточного розрахунку з ним Відповідачем.

Також, період часу прострочки та сума заборгованості є незначною. Відповідачем здійснювались заходи щодо погашення заборгованості. На суму заборгованості Позивачем нараховано три проценти річних та інфляційні втрати, що також компенсує можливі негативні наслідки для Позивача. За таких обставин, у суд є підстави для зменшення розміру нарахованої пені.

Згідно ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи викладені у позовній заяві та у відзиві обставини, оцінивши надані сторонами документи, судом встановлено, що є ряд доказів, які суд повинен дослідити в ході судового засідання, заслухати щодо них доводи учасників справи та надати належну правову оцінку зазначеним доказам. У зв`язку з чим, суд вважає за доцільне здійснювати розгляд справи № 908/3382/19 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Керуючись ст.ст. 176, 234, 247, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Здійснювати розгляд справи № 908/3382/19 за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

2. Судове засідання призначити на 23 січня 2020 о 10 год. 30 хв.

Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гетьманська, 4 (корпус 1), каб. № 116.

3. Позивачу в строк до 23.01.2020 надати відповідь на відзив із його документальним обґрунтуванням. Копії наданих суду документів (пояснень, заяв, клопотань тощо) направити відповідачу, докази направлення (надання) надати суду.

Відповідачу, у разі необхідності, в строк до 23.01.2020 надати додаткові заперечення на позовну заяву та докази на підтвердження викладених обставин. Копії наданих суду документів (пояснень, заяв, клопотань тощо) направити позивачу, докази направлення (надання) надати суду.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

4. Явку у судове засідання учасників справи визнати обов`язковою. Уповноваженим представникам сторін мати при собі документи, що підтверджують повноваження представників відповідно до ст. 60 ГПК України.

5. Роз`яснити сторонам, що відповідно до ст. 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Ухвала підписана 08.01.2020.

Повний текст ухвали буде розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.С. Дроздова