Ухвала суду № 86776172, 07.01.2020, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

07.01.2020

ЄУН № 331/23/20

Провадження № 1-кс/331/116/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 січня 2020 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Клименко Л.В., за участю секретаря судового засідання Рухлової М.Ю., прокурора Арсентьєвої Т.А., захисника Іванової Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі клопотання слідчого Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Юдаєва Д.О. погоджене прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 1 Арсентьєвою Т.А. за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12020080020000035 від 06.01.2020 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вороніж Воронезької області Російської Федерації, громадянина України, освіта - початкова, сімейний стан - не одружений, має на утриманні малолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Юдаєв Д.О.за погодженням з прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 1 Арсентьєвою Т.А. звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020080020000035 від 06.01.2020 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що 06 січня 2020 року, близько о 11 години 20 хвилин, ОСОБА_1 , перебуваючи АДРЕСА_3 , знаходячись на третьому поверсі будинку, переконавшись у тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, проник через незачинені двері до приміщення квартири АДРЕСА_4 , де підійшов до дивану на якому знаходилась потерпіла ОСОБА_2 , яка являється інвалідом 1 групи та скориставшись її безпорадним станом, вирвав у останньої з руки мобільний телефон марки «ZTE» модель «BLADE L8» IMEI: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , вартістю 1400 гривень 00 копійок,

Продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном, ОСОБА_1 , рукою зірвав з шиї ОСОБА_2 ланцюжок з металу жовтого кольору, вартістю 2600 гривень 00 копійок, після чого зник з місця події, чим спричинив останній матеріальну шкоду на загальну суму 4000 гривень 00 копійок.

Органом досудового розслідування встановлена наявність достатніх доказів для обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

Причетність ОСОБА_1 до вчинення вказаного кримінального правопорушення доводиться зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: допитом потерпілої ОСОБА_3 ; пред`явленням особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілої ОСОБА_3 ; допитом свідка ОСОБА_4 ; допитом свідка ОСОБА_5 ; пред`явленням для впізнання за участю свідка ОСОБА_5 ; іншими матеріалами кримінального провадження.

Таким чином, слідство приходить до висновку, що для забезпечення належної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 , з метою уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, необхідно обрати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, тому слідчий звернувся до слідчого судді з вказаним клопотанням.

Прокурор в судовому засіданні внесене клопотання підтримала, просила його задовольнити.

Захисник - адвокат Іванова Н.О. в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала, посилаючись на те, що ризики, на які посилається прокурор нічим не підтверджені, підозрюваний раніше не судимий, має постійне місце проживання, не має наміру переховуватись від суду, на підставі викладеного, просить суд у задоволенні клопотання відмовити та застосувати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні повністю підтримав позицію свого захисника та просив суд в задоволенні клопотання відмовити, обрати йому запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Слідчий суддя, розглянувши клопотання та надані матеріали, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, дійшов наступного висновку.

06.01.2020 року о 18 годині 00 хвилин ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

07.01.2020 року о 10-30 годині ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

07.01.2020 року о 10-46 годині підозрюваному ОСОБА_1 вручено клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та матеріали, якими обґрунтовується необхідність запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Murrey v. the United Kingdom»). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»).

Клопотання слідчого вмотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлена причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України та наявні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, незаконно вливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Частина ч. 2 ст. 194 КПК України, передбачає обов`язок слідчого судді, суду постановити ухвалу про відмову у застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті, а саме: наявність обґрунтованої підозри, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Виходячи із приписів ст. 184 КПК України слідчий (прокурор), як в клопотанні, так і в суді, зобов`язаний зазначити один або кілька ризиків, вказаних у ст. 177 КПК України, послатися на обставин, на підставі яких він дійшов висновку про наявність такого ризику або ризиків у вигляді відповідних дій підозрюваного, і на докази, що підтверджують ці обставини.

Проте, прокурором в судовому засіданні не доведено існування всіх тих ризиків, на які робиться посилання в клопотанні в обґрунтування обрання відносно підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня («Панченко проти Росії»). Ризик втечі має оцінюватися факторами, пов`язаними з характером особи, її моральністю, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови»).

Враховуючи те, що під час розгляду клопотання прокурором також не надано доказів про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначених в клопотанні (п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України), то слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений в клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Згідно ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.

Матеріалами, доданими до клопотання встановлено, що ОСОБА_1 не має судимості і раніше до кримінальної відповідальності не притягався, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, має постійне місце проживання, проживає однією сім`єю разом із цивільною дружиною та двома малолітніми дітьми, офіційно не працевлаштований, проте має джерело доходу, працює реалізатором автозапчастин, що свідчить про міцність соціальних зв`язків та виключає його можливість переховуватись від органу досудового розслідування, при цьому прокурором не наведено суду жодних прикладів поведінки підозрюваного, які могли б свідчити про існування такого ризику, як незаконний вплив на свідків у цьому кримінальному провадженні або перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки як встановлено в судовому засіданні, в даному кримінальному провадженні немає жодного очевидця злочинної діяльності ОСОБА_1 , окрім потерпілої ОСОБА_2 .

Аналізуючи обставини справи, дані про особу підозрюваного, запропоновані законодавцем запобіжні заходи, слідчий суддя приходить до висновку, що в даній конкретній справі, найбільш дієвим заходом процесуального примусу попереджувального характеру, застосованим до підозрюваного ОСОБА_1 може бути домашній арешт із покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 184, 194 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання слідчого Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Юдаєва Д.О., погодженого прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 1 Арсентьєвою Т.А. по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020080020000035 від 06.01.2020 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Звільнити підозрюваного ОСОБА_1 негайно з під-варти в залі суду.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

- не залишати місце фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , з 21-00 години до 07-00 години ранку наступного днябез дозволу слідчого, прокурора, суду;

- з`являтися до органу досудового розслідування або суду, за першим викликом та у призначений час;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Контроль за виконанням ухвали покласти на відповідний структурний підрозділ ГУ НП в Запорізькій області.

Роз`яснити органу Національної поліції, що вони повинні негайно поставити на облік ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і повідомити про це слідчому судді.

Строк дії ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановити на два місяці, тобто до 07 березня 2020 року.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Л.В. Клименко