Рішення № 86775455, 02.01.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 січня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2525/19 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про зобов`язання нарахувати та виплатити заборгованість по пенсії за віком,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась в суд з позовом до ГУ ПФУ в Херсонській області (далі - відповідач), в якому просить зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити їй заборгованість по пенсії за віком за період з березня 2016 року по березень 2019 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є внутрішньо переміщеною особою. З 05.10.2015 року перебувала на обліку в Пологівському об`єднаному УПФУ в Запорізькій області та отримувала пенсію за віком, проте з березня 2016 року виплата була припинена. З 01.04.2019 року її було взято на облік до ГУ ПФУ в Херсонській області та розпочато виплату пенсії за віком з червня 2019 року. З метою отримання заборгованості по пенсії за період з березня 2016 року по травень 2019 року позивач звернулась до відповідача. Листом їй було повідомлено про те, що вимога щодо виплати пенсії за квітень та травень 2019 року прийнята до розгляду, а за період з березня 2016 року по березень 2019 року підстави для поновлення виплати відсутні. Позивач вважає таку відмову порушенням її конституційного права на отримання соціального захисту, у зв`язку із чим, звернулась до суду з цим позовом.

За змістом відзиву, відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог. Зазначає про порушення позивачем шестимісячного строку звернення до суду і як наслідок, необхідність залишення позову без розгляду з цих підстав. Вказує на те, що вона не зверталась із заявою про виплату пенсії за спірний період, у зв`язку із чим, підстави для звернення до суду із цим позовом відсутні. Звертає увагу суду, що з приводу виплати заборгованості по пенсії за період з березня 2016 року по травень 2019 року позивач повинна звернутись до Пологівського об`єднаного УПФУ в Запорізькій області на обліку в якому перебувала та яким припинено виплату пенсії з березня 2016 року.

Ухвалою суду від 03.12.2019 року у справі відкрито спрощене провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши письмові матеріали справи, зокрема позовну заяву та відзив, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлені такі обставини по справі.

Згідно довідки № 6508-5000097672 від 01.04.2019 року виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення Управління праці та соціального захисту Новокаховської міської ради Херсонської області, ОСОБА_1 взято на облік як внутрішньо переміщену особу, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 .

З 01.04.2019 року на підставі рішення постійно діючої комісії з питань призначення всіх видів державної допомоги та надання пільг з оплати житлово-комунальних послуг за фактичним місцем проживання позивача взято на облік Головним управління ПФУ в Херсонській області, виплату пенсії поновлено з цієї ж дати, цей факт не спростовується відповідачем.

До цього, з 05.10.2015 року позивач як внутрішньо переміщена особа на підставі довідки УПСЗН Розівської РДА Запорізької області перебувала на обліку в Пологівському об`єднаному УПФУ в Запорізькій області та отримувала пенсію за віком, виплата якої була припинена з березня 2016 року, у зв`язку з відсутністю місця реєстрації та фактичного місця проживання на підконтрольній території. Вказаний факт підтверджується копіями матеріалів пенсійної справи, зокрема листом № 241/07 від 09.07.2019 року Пологівського об`єднаного УПФУ в Запорізькій області.

Електронна пенсійна справа позивачки, яку було витребувано за її заявою, надійшла з Пологівського об`єднаного УПФУ в Запорізькій області до ГУ ПФУ в Херсонській області 16.04.2019 року.

Отже, судом встановлено, що позивачці у період з березня 2016 року по квітень 2019 року виплата пенсії не здійснювалась.

З метою отримання заборгованості по пенсійній виплаті за вказаний період, позивач звернулась до ГУ ПФУ в Херсонській області на обліку в якому перебувала у цей час.

Листом від 02.07.2019 року № 435/Ф-99-1 Головне управління повідомило, що для поновлення виплати пенсії у період з 01 березня 2016 року по 31 березня 2019 року відсутні підстави.

Вирішуючи даний спір по суті, суд керувався наступними нормативно-правовими актами.

Право на пенсійне забезпечення, що є безпосереднім предметом спору, гарантується ст. 46 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Відповідно до ст. 2, ст. 5, ч. 3 ст. 7, ч. 1 ст. 10 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» - Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні. Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. Кабінет Міністрів України: координує і контролює діяльність органів виконавчої влади щодо вжиття ними необхідних заходів із забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб відповідно до цього Закону.

У ст. 49 Закону України №1058-IV від 09.07.2003 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV) зазначені підстави припинення та поновлення виплати пенсії. У частині 1 цієї статті визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Суд зазначає, що вимоги ст. 49 Закону №1058-IV є пріоритетними до застосування, а тому відсутність місця реєстрації та фактичного місця проживання на підконтрольній території не є підставою для припинення виплати пенсії позивачці, тим паче, що згідно довідки УПСЗН Розівської РДА Запорізької області, на підставі якої її було взято на облік Пологівським об`єднаним УПФУ в Запорізькій області, місцем проживання останньої зазначено АДРЕСА_3 .

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону №1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Пічкур проти України", яке набрало статусу остаточного 7 лютого 2014 року, право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення). У пункті 54 вказаного рішення ЄСПЛ зазначив, що наведених вище міркувань ЄСПЛ достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З огляду на викладене, суд відхиляє позицію відповідача з приводу порушення позивачкою строку звернення до суду, оскільки пенсія на яку позивач має право не виплачена їй саме з вини органу на який Законом покладено таку функцію .

Згідно п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509.

Згідно п. 4, 5 Порядку соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам призначаються і виплачуються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення), територіальними органами Пенсійного фонду України, робочими органами Фонду соціального страхування, центрами зайнятості (далі - органи, що здійснюють соціальні виплати) за місцем їх фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування.

Для призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщена особа, а у визначених законодавством випадках - її законний представник подає відповідну заяву до органу, що здійснює соціальні виплати на території, де зазначена особа перебуває на обліку за місцем її фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування.

Судом встановлено, що позивач зверталась до відповідача стосовно виплати їй суми заборгованості по пенсії за спірний період, і Головним управлінням було розглянуто вказане питання та надана відповідь про відсутність підстав поновити виплату за бажаний період, що в свою чергу спростовує твердження відповідача з приводу відсутності факту звернення з цих підстав до ГУ ПФУ в Херсонській області.

З аналізу викладеного, суд дійшов до висновку, що виплата пенсії, продовження виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на обліку в якому перебуває особа.

Отже, позивач має право на отримання пенсії за період з 01.03.2019 по 31.03.2019, провести виплату їй має орган Пенсійного фонду, в якому вона знаходиться на обліку на час звернення, та в якому знаходиться її пенсійна справа, тобто ГУ ПФУ в Херсонській області.

Слід зауважити, що відповідачем не допущено протиправних дій або бездіяльності щодо невиплати позивачці пенсії за спірний період, оскільки до 01.04.2019 року остання перебувала на обліку в іншому Управлінні ПФУ.

Аналогічний правовий висновок висловив Верховний Суд у постанові від 07.11.2019 року, ухваленої у справі № 804/4498/18.

Підсумовуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Сума сплаченого позивачкою судового збору на підставі ч. 1 ст. 139 КАС України підлягає стягненню з відповідача на її користь.

Керуючись статтями 242 - 246 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість по пенсії за віком за період з 01 березня 2016 року по 31 березня 2019 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (місцезнаходження: 73005, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 112010204