Рішення № 86773128, 26.12.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26 грудня 2019 року № 826/15580/18

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про:

- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду Україні в м. Києві щодо відмови в належному розрахунку ОСОБА_1 пенсії за віком з дати призначення з застосуванням величини оцінки страхового стажу 1,35% та з урахуванням 12% страхового стажу за 24 місяці роботи;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити належний розрахунок пенсії за віком ОСОБА_1 з 03.11.2017 з застосуванням величини оцінки страхового стажу 1,35% та проведенням підвищення розміру пенсії за віком на 12% за відстрочку її призначення за період роботи з 01.12.2015 по 30.11.2017.

Ухвалою суду від 01.11.2018 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю дій відповідача щодо застосування процедури переведення з одного виду пенсії на інший і застосування величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1% та не врахування страхового стажу після досягнення пенсійного віку, оскільки позивач вперше звертався до органів Пенсійного фонду України за призначенням пенсії за віком згідно з Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на те, що відбувся перехід з пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а не первинне призначення з більш пізнім виходом на пенсію.

Дослідивши письмові докази, суд установив.

Відповідно до довідки Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 15.08.2017 МО №14/7116, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував на обліку в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 15.02.1996 по 30.09.2015.

Відповідно до заяви пенсіонера від 24.09.2015 щодо відмови від отримання пенсії ОСОБА_1 знятий з обліку з 01.10.2015.

Згідно з атестатом про зняття з обліку від 24.09.2015 №6164 ОСОБА_1 припинено виплату пенсії у зв`язку з відмовою від пенсії.

Як убачається з відзиву 03.11.2017 позивач звернувся з заявою про призначення пенсії за віком.

ОСОБА_1 звернувся до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою від 19.01.2018, в якій просив провести призначення пенсії за віком з урахуванням оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% згідно з пунктом 4.4 розділу XV Прикінцевих положень та статті 29 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за період роботи з 01.12.2015 по 30.11.2017.

Листом від 28.02.2018 №11190/06 Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача, що він перебуває на обліку в управлінні з 03.11.2017 та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", водночас оскільки 03.11.2017 відбувся перехід з пенсії по вислузі років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", підстави для нарахування підвищеної пенсії згідно частини першої статті 29 до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" відсутні, відповідно правомірним є застосування величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1%.

Вважаючи протиправним дії посадових осіб Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, ОСОБА_1 звернувся зі скаргою від 18.07.2019 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві зі скаргою від 18.07.2019.

Листом від 07.08.2018 №54917/02/Т-4355 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача, що він перебуває на обліку в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та згідно з заявою 03.11.2017 переведений на пенсію за віком. Пенсія обчислена з урахуванням даних про заробітну плату з 01.07.2000 по 31.10.2017 та страхового стажу 43 роки 7 місяців 19 днів (станом на 31.10.2017).

Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в належному розрахунку пенсії за віком з дати призначення з застосуванням величини оцінки страхового стажу 1,35% та 12% страхового стажу за 24 місяці роботи, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб визначаються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ.

Статтею 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" встановлено, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

Спеціальним законом, який визначає, принципи, засади і механізми функціонування загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку та виплати пенсі є Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (зі змінами).

Статтею 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором (частина перша). Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором (частина друга).

Відповідно до атестату про зняття з обліку від 24.09.2015 №6164 позивачу припинено виплату пенсії, пенсія виплачена по 31.03.2015.

Як установлено судом з 01.10.2015 ОСОБА_1 знято з обліку на підставі заяви від 24.09.2015 про відмову від отримання пенсії.

Згідно з листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 28.02.2018 №11190/06 ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні з 03.11.2017 та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Підставою для відмови в здійснені розрахунку пенсії за віком з 03.11.2017 з застосуванням величини оцінки страхового 1,35% та підвищення розміру пенсії на 12% зазначено частину третю статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за якою переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Як убачається з матеріалів судової справи, позивачу вперше було призначено пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що передбачав окремі підстави та порядок призначення пенсії. З 01.10.2015 ОСОБА_1 знято з обліку. З 03.11.2017 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

На думку суду, за призначенням пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" позивач звернувся вперше 03.11.2017, відповідно застосування до спірних правовідносин частини третьої статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" є необґрунтованим (наприклад постанова Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №876/5312/17).

Пунктом 4-3 розділу XV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Пунктом 4-4 розділу XV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.

Оскільки суд дійшов висновку про помилковість доводів відповідача щодо переходу позивача з одного виду пенсії на інший, призначення позивачу з 03.11.2017 пенсії на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" вперше, то враховуючи пункт 4-4 розділу XV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" при призначенні пенсії мала застосовуватися середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.

Частиною першою статті 29 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що особі, яка набула право на пенсію за віком відповідно до цього Закону, але після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, виявила бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього віку, пенсія за віком призначається з урахуванням страхового стажу на день звернення за призначенням пенсії з підвищенням розміру пенсії за віком, обчисленого відповідно до статті 27 цього Закону, на такий відсоток: на 0,5% - за кожний повний місяць страхового стажу, починаючи з місяця, наступного за місяцем досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк до 60 місяців; на 0,75% - за кожний повний місяць страхового стажу, починаючи з місяця, наступного за місяцем досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк понад 60 місяців. При цьому підвищення розміру пенсії за неповний місяць страхового стажу не здійснюється (частина друга).

Судом зазначалось, що ОСОБА_1 на підставі його заяви з 03.11.2017 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 07.08.2018 №54917/02/Т-4355 пенсія обчислена з урахуванням даних про заробітну плату за період з 01.07.2000 по 31.10.2017.

Оскільки позивач набув право на пенсію за віком з 09.11.2015, звернувся з заявою про призначення пенсії 03.11.2017, відповідно пенсія позивачу мала бути призначена з підвищенням розміру на 0,5% за кожний місяць страхового стажу за період з 01.12.2015 по 31.10.2017.

З огляду на викладене, підлягають задоволенню позовні вимоги в частині визнання дій Головного управління Пенсійного фонду Україні в м. Києві протиправними щодо відмови в належному розрахунку ОСОБА_1 пенсії за віком з дати призначення з застосуванням величини оцінки страхового стажу 1,35% та з урахуванням страхового стажу за 22 місяці роботи та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити розрахунок пенсії за віком ОСОБА_1 з 03.11.2017 з застосуванням величини оцінки страхового стажу 1,35% та проведенням підвищення розміру пенсії за віком за відстрочку призначення пенсії за період роботи з 01.12.2015 по 31.10.2017.

Щодо строків звернення до суду, то суд вважає, що позивачем пропущено строки звернення з поважних причин, оскільки з метою досудового врегулювання спору позивач звертався з заявою від 19.01.2018 до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо призначення пенсії з врахування оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% та норм статті 29 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та скаргою на дії осіб від 18.07.2018 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн. (квитанція від 21.09.2018 №225).

Оскільки, позов задоволено частково, то з урахуванням задоволених вимог на користь позивача слід присудити судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 704,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду Україні в м. Києві щодо розрахунку ОСОБА_1 пенсії за віком з дати призначення з застосуванням величини оцінки страхового стажу 1,35% та з урахуванням страхового стажу за 22 місяці роботи.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити розрахунок пенсії за віком ОСОБА_1 з 03 листопада 2017 року з застосуванням величини оцінки страхового стажу 1,35% та проведенням підвищення розміру пенсії за віком за відстрочення призначення пенсії за період роботи з 01 грудня 2015 року по 31 жовтня 2017 року.

У задоволені решти позову відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири грн. 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.А. Донець