Рішення № 86773020, 03.01.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3432/19

РІШЕННЯ

іменем України

03 січня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Польового О.Л. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Полларді фешн груп" до Головного управління ДПС України у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Полларді фешн груп" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС України у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.05.2019 №0006091401.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що відповідач прийняв спірне податкове повідомлення-рішення, яким збільшив суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 555836,25 грн, в тому числі 444669,00 грн за основним платежем та 111167,25 грн за штрафними санкціями.

Вважає висновок податкового органу щодо заниження податку на прибуток в сумі 269640,00 грн за 2016 рік безпідставним, оскільки надані видаткові накладні є первинними документами, які підтверджують факт здійснення господарських операцій з постачання товару ФОП ОСОБА_1 Товарно-транспортні накладні не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують факт придбання та продажу ТМЦ. Тому наявність чи відсутність ТТН не може свідчити про безтоварність господарської операції. Вказав, що придбані ТМЦ (аплікації в асортименті, атлас в асортименті, бісер, брошка, дублірин, мережевий зубець, каміння, комплекти бірок, жемчуг, підкладка, тощо) не підлягають обов`язковій сертифікації на території України, тому не існує механізму визначення їх походження. Також зазначив, що відповідач посилався в акті перевірки на пояснення ФОП ОСОБА_1 , однак не надав вказані пояснення. Крім цього, податковий орган здійснив документальну невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 , за результатом якої не встановив порушення останньою податкового законодавства.

Висновок податкового органу щодо заниження податку на прибуток в сумі 175029,00 грн за 2018 рік позивач також вважає безпідставним, оскільки залишки готової продукції, виготовленої в 2018 році, станом на 31.12.2018 не обліковувались, відповідно і розподілені витрати в розмірі 972381,00 сформували собівартість реалізованої готової продукції.

У відзиві на позов відповідач просив у задоволенні позову відмовити. Вказав, що під час перевірки встановив, що позивач формально оформив ТТН через невідповідність інформації, зазначеної у видаткових накладних. Вважає, що ТТН не відповідають номенклатурі та кількості товару та не підтверджують факт транспортування товару від ФОП ОСОБА_1 . Позивач під час перевірки не надав будь-яких документів, що підтверджують якість продукції та виробника цієї продукції, що не дає можливості ідентифікувати походження придбаних ТМЦ. Вказав, що не заперечує факт придбання ТОВ "Полларді фешн груп" ТМЦ (аплікації в асортименті, атлас в асортименті, бісер, брошка, дублірин, мережевий зубець, каміння, комплекти бірок, жемчуг, підкладка, тощо) на суму 1498000,00 грн, яка в подальшому використана для пошиття весільних та вечірніх суконь, проте ФОП ОСОБА_1 вказану продукцію не поставляла. Вважає, що позивач вказані ТМЦ отримав безоплатно. Зазначив, що у 2018 році позивач частину загальновиробничих витрат в сумі 972381,00 грн відніс до складу собівартості реалізованої готової продукції, що вплинуло на формування собівартості залишку готової продукції станом на 31.12.2018. Вважає висновки податкового органу щодо заниження податку на прибуток в сумі 444669,00 грн правомірними.

У відповіді на відзив позивач не погодився з доводами відповідача, викладене у відзиві на позов, з підстав їх необґрунтованості.

Ухвалою від 04.11.2019 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 07.11.2019 Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні заяви представника Головного управління ДФС у Хмельницькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження або в судовому засіданні з викликом сторін.

Ухвалою від 11.11.2019 Хмельницький окружний адміністративний суд замінив відповідача Головне управління ДФС України у Хмельницькій області на Головне управління ДПС України у Хмельницькій області.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив таке.

На підставі наказу Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 21.03.2019 №684 працівники відповідача здійснили документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Полларді фешн груп" податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, валютного - за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 07.08.2015 по 31.12.2018.

За результатами перевірки складений акт від 08.04.2019 №0212/22-01-14-01/39940691, яким зафіксовані порушення пункту 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 щодо заниження ТОВ "Полларді фешн груп" податку на прибуток всього в сумі 444669,00 грн, в тому числі за 2016 рік в сумі 269640,00 грн, за 2018 рік в сумі 175029,00 грн.

На підставі зазначеного акту податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 10.05.2019 №0006091401, яким збільшив позивачу суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 555836,25 грн, в тому числі 444669,00 грн за основним платежем та 111167,25 грн за штрафними санкціями.

Позивач оскаржив спірне податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку до ДФС України.

Рішенням від 17.07.2019 №33363/6/99-99-11-04-01-25 ДФС України залишила скаргу ТОВ "Полларді фешн груп" без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 10.05.2019 №0006091401 без змін.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Досліджуючи правомірність спірного податкового повідомлень-рішення, суд враховує таке.

Фактичною підставою для нарахування позивачу грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 269640,00 грн за 2016 рік слугували висновки податкового органу про відсутність реальних господарських операцій між ТОВ "Полларді фешн груп" та ФОП ОСОБА_1 в серпні та жовтні 2016 року щодо придбання ТМЦ на суму 1498000,00 грн.

Суд встановив, що ТОВ "Полларді фешн груп" та ФОП ОСОБА_1 уклали договір поставки від 01.09.2016 №06-09/2016 та додаткову угоду від 05.09.2016.

За умовами вказаного договору ФОП ОСОБА_1 поставила те передала у власність ТОВ "Полларді фешн груп" товар на суму 1498000,00 грн, що підтверджується видатковими накладними від 02.08.2016 №1, від 07.08.2016 №2, від 09.08.2016 №3, від 12.08.2016 №4, від 16.08.2016 №5, від 18.08.2016 №7, від 21.08.2016 №7, від 23.08.2016 №8, від 28.08.2016 №9, від 03.10.2016 №1, від 06.10.2016 №2, від 10.10.2016 №3, від 14.10.2016 №4, від 19.10.2016 №5, від 23.10.2016 №6, від 26.10.2016 №7, від 29.10.2016 №8, від 28.10.2016 №1.

За змістом пунктів 44.1, 44.3 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає закон України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі по тексту - Закон №996-XIV).

За змістом статті 1 Закону №996-XIV господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, передбачено, що первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо.

Первинні документи, складені за результатами операцій з поставки ТМЦ (аплікації в асортименті, атлас в асортименті, бісер, брошка, дублірин, мережевий зубець, каміння, комплекти бірок, жемчуг, підкладка, тощо) від ФОП ОСОБА_1 до ТОВ "Полларді фешн груп", оформлені з дотриманням вимог Закону №996-XIV та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі або коли відомості ґрунтуються на інших документах.

Таким чином, надані позивачем первинні документи є належними доказами фактичного здійснення господарських операцій ТОВ "Полларді фешн груп" з ФОП ОСОБА_1 .

Крім цього, податковий орган під час перевірки встановив, що відповідно до оборотно-сальдових відомостей по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 заборгованість станом на 31.12.2016 між контрагентами відсутня.

Також Головне управління ДФС у Хмельницькій області здійснило документальну невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 , за результатом якої склало довідку від 01.07.2019 №0500/22-01-13-03/3495701208 про відсутність порушень податкового законодавства.

Суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що ТТН не відповідають номенклатурі та кількості товару та не підтверджують факт транспортування товару від ФОП ОСОБА_1 , оскільки ТТН не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують факт придбання та продажу ТМЦ. Тому наявність чи відсутність ТТН не може свідчити про безтоварність господарської операції.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 06.02.2018 №К/9901/2030/17.

Посилання податкового органу на відсутність документів, що підтверджують якість продукції та виробника цієї продукції, що не дає можливості дослідити ланцюг постачання ТМЦ до кінцевого споживача, також є необґрунтованим, оскільки придбаний позивачем у ФОП ОСОБА_1 товар (аплікації в асортименті, атлас в асортименті, бісер, брошка, дублірин, мережевий зубець, каміння, комплекти бірок, жемчуг, підкладка, тощо) не підлягає обов`язковій сертифікації на території України, тому не існує механізму визначення його походження.

Разом з тим, фактичною підставою для нарахування позивачу грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 175029,00 грн за 2018 рік слугували висновки податкового органу про завищення товариством показників у рядку 2050 "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" в сумі 972381,00 грн за рахунок віднесення до складу собівартості реалізованої готової продукції нерозподілених загальновиробничих витрат при нормальній потужності підприємства.

Підпунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий вищевказаної правової норми).

Згідно з пунктом 134.1.1 пунктом 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Основним документом, який регулює формування витрат у бухгалтерському обліку, є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати (П(С)БУ 16), яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318.

Пунктом 6 П(С)БУ 16 встановлено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Згідно з п. 7 П(С)БУ 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Водночас, судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв`язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Податкові органи не вправі тлумачити поняття добросовісності платника як таке, що породжує у останнього додаткові обов`язки, не передбачені чинним законодавством.

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного.

В акті перевірки податковий орган фактично визнає понесені ТОВ "Полларді фешн груп" витрати на виготовлення готової продукції в розмірі 972381,00 грн та вважає їх розподіленими загальновиробничими витратами.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів.

Відповідач фактично відніс витрати позивача в сумі 972381,00 грн до складу вартості залишків готової продукції за 2018 рік. Однак податковий орган протиправно включив вказану суму до складу залишків готової продукції, не визначивши розмір таких залишків та різницю між залишками готової продукції станом на 01.01.2018 та 31.12.2018.

Податковий орган не довів факту того, що витрати в сумі 972381,00 грн необхідно повністю віднести до складу залишків готової продукції. Вказана методика розрахунку не передбачена податковим законодавством.

Таким чином, суд вважає, що висновки відповідача про заниження позивачем податку на прибуток в сумі 175029,00 грн є безпідставними.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У пункті 110 рішення у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаг" та Вуліч проти Швеції" Європейський суд з прав людини визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

В процесі судового розгляду відповідач не довів правомірність спірного податкового повідомлення-рішення. Тому позов про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.05.2019 №0006091401 необхідно задовольнити.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Хмельницькій області від 10.05.2019 №0006091401.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Полларді фешн груп" судовий збір в розмірі 8337,55 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Полларді фешн груп" (вул. Зарічанська, 3/2, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39940691) Відповідач:Головне управління ДПС України у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 43142957)

Головуючий суддя О.Л. Польовий