Ухвала суду № 86772860, 27.12.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

27 грудня 2019 р. Справа № 520/3568/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Зоркіної Ю.В.,

при секретарі судового засідання Пройдак С.М.,

у присутності позивача ОСОБА_2.,

представника позивача Карпенко Л.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання представника третьої особи Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області про закриття провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Виконавчого комітету Харківської міської ради (61200, м. Харків, пл. Конституції,7, код ЄДРПОУ 04059243), треті особи ГУМВС України в Харківській області в особі Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області (61002, м.Харків, вул. Жон Мироносиць,5), ГУ НП в Харківській області (61002, м.Харків, вул.Жон Мироносиць,5, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання дій та бездіяльності протиправними, скасування рішення,

встановив

Позовні вимоги заявлені до Виконавчого комітету Харківської міської ради, треті особи ГУМВС України в Харківській області в особі Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області, ГУ НП в Харківській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та скасування рішення № 67 від 01.02.2017 року.

В судовому засіданні 04.12.2019 представником третьої особи Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області заявлено та підтримано представником третьої особи ГУНП України в Харківській області, клопотання про закриття провадження у справі в порядку п.1 ч.1 ст.238 КАС України.

Позивач та його представник проти задоволення вказаного клопотання заперечували, з тих підстав, що суд відкриваючи провадження у справі, висловив свою позицію щодо того в якому провадженні має розглядатися позов, що спірні правовідносини виникли у публічно-правовій сфері та відсутність сталої судової практики у справах вказаної категорії.

По суті заявленого клопотання суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 60 Житлового кодексу Української РСР постановою Ради Міністрів УРСР від 11.12.84 р. № 470 затверджено Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, введено їх у дію з 1 січня 1985 року, що регулюють облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм у безстрокове користування жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду, призначених для постійного проживання.

Пунктом 8 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР квартирний облік здійснюється, як правило, за місцем проживання громадян у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів. Облік громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, що мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво або беруть пайову участь у житловому будівництві, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням - також і в виконавчому комітеті Ради народних депутатів за місцем проживання.

Постановою Виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів та Президіуму обласної ради професійних союзів від 13.11.1987 № 339 затверджено перелік підприємств, установ та організацій, які здійснюють квартирний облік , до яких в т.ч. віднесено Обласне УВС (а.с.221-223, т.1)

Пунктом 31 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР визначено, що облікові справи громадян передаються до виконавчого комітету відповідної Ради народних депутатів із збереженням попереднього часу перебування на квартирному обліку та у списках осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень, у випадках: 1) ліквідації обліку за місцем роботи; 2) переїзду з одного району міста до іншого.

Під час підготовчого засідання з`ясовано, що постановою Кабінету Міністрів від 16.09.2015 №730 ліквідовано територіальні органи Міністерства внутрішніх справ, зокрема Головне Управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області.

МВС України видано вказівку №41919/Тх від 04.12.2015, про організацію ліквідаційних заходів, якою визначено перелік заходів, що необхідно вчинити головам ліквідаційних комісій, зокрема визначено необхідність звернутися до органу місцевого самоврядування (за місцем знаходження установи, яка здійснює квартирний облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов) щодо прийняття рішення про ліквідацію квартирного обліку та передачу квартирних справ за місцем проживання осіб, які перебувають на квартирному обліку, у зв`язку з ліквідацією юридичних осіб публічного права територіальних органів Міністерства внутрішніх справ відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 730 "Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ" та скасувати контрольні списки осіб, які потребують поліпшення житлових умов (а.с.166, т.1)

Протоколом №1 від 06.10.2016 засідання центральної житлово-побутової комісії ГУМВС в Харківській області вирішено квартирний облік в ГУМВС України в Харківській області ліквідувати, квартирні справи передати в Управління квартирного обліку Харківської міської ради (а.с.146, т.2)

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 01.02.2017 № 67 внесено зміни в додаток №1 до постанови Виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів та Президії обласної ради професійних спілок від 13.11.1987 № 339 «Про затвердження переліку підприємств, установ і організацій, які здійснюють квартирний облік»- виключено з переліку підприємств, установ та організацій міста Харкова, що здійснюють квартирний облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов ГУМВС України в Харківській області.

По суті заявленого клопотання суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте, сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Житлові спори - особливий різновид спорів, що стосується житлових прав та інтересів громадян і організацій. У порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття з такого обліку, надання житла, користування жилим приміщенням у будинку державного чи приватного жилого фонду, житлово-будівельних кооперативів, у гуртожитках, встановлення автономного опалення у приміщенні державного житлового фонду, зняття з реєстраційного обліку місця проживання за наявності спору, зобов`язання органу влади чи органу місцевого самоврядування здійснити необхідні дії щодо утримання в належному стані житлового будинку, виселення, а також спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків тощо). Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від суб`єктного складу учасників справи.

Під час підготовчого судового засідання позивачем та його представником неодноразово наголошувалося на тому, що ліквідація самостійного квартирного обліку в ГУМВС України в Харківській області змінила право позивача на отримання квартири в житловому будинку по АДРЕСА_2 .

Отже, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом, направленим на поновлення порушеного права на поліпшення житлових умов, шляхом ліквідації самостійного квартирного обліку в ГУМВС України в Харківській області. Відповідно, позов поданий на поновлення прав позивача у сфері житлових відносин, оскільки оскаржуване рішення не порушує прав позивача у сфері публічно-правових відносин.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із частиною четвертою статті 11ЦК Україниу випадках, установлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Отже, рішення суб`єктів владних повноважень, до яких належать, зокрема, органи місцевого самоврядування, можуть бути підставами виникнення/припинення цивільних прав та обов`язків.

До способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини другої статті 16 ЦК України).

На підставі частини першої статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Таким чином, визнання незаконними рішень суб`єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.

Як зазначалося вище, згідно положень ч. 1 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року в справі № 825/519/17 (провадження № 11-232апп18).

Оскільки спір у цій справі виник між Виконавчим комітетом Харківської міської ради, яка забезпечує ведення квартирного обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, надання квартир та позивачем, у зв`язку з порушенням його цивільних прав, в тому числі права на отримання належного жила, суд дійшов висновку, що цей спір є цивільно-правовим.

Згідно з п.1 ч.1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі (п.2 ч.2 ст.183 КАС України)

При цьому, згідно з ч. 1 статті 239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої п. 1 ч. 1 ст. 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що провадження у даній справі підлягає закриттю, а зазначений спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Суд також зазначає, що зроблений судом на стадії відкриття провадження в адміністративній справі за результатами перевірки матеріалів адміністративного позову висновок, що позовну заяву належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, не є беззаперечним свідчення того, що справа має розглядатися за правилами адміністративного судочинства. Положення КАС України не позбавляють суд можливості вирішити питання про закриття провадження у справі під час розгляду справи, в тому числі у підготовчому засіданні та прийняти відповідне рішення.

Суд зауважує, що відповідно до п.5. ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в т.ч. в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях

Керуючись п.2 ч.2 ст.183 п. 1 ч. 1 ст. 238, ст. 239 КАС України, суд

ухвалив:

Заяву представника третьої особи Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області про закриття провадження у справі задовольнити

Закрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Харківської міської ради, треті особи ГУМВС України в Харківській області в особі Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області, ГУ НП в Харківській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, скасування рішення

Ухвала підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом 15 днів з дати постановлення ухвали. Скарга може бути подана у порядку ч. 1 ст. 297 КАС України безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

У повному обсязі ухвала виготовлена 02.01.2020

Суддя Зоркіна Ю.В.