Рішення № 86772793, 02.01.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 січня 2020 р. № 520/11259/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зоркіної Ю.В, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002) про визнання та скасування висновку і наказу, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом та просить суд: визнати протиправним та скасувати висновок Головного управління Національної поліції в Харківській області від 11.03.2016 щодо зарахування стажу служби в поліції, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки; визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 11.03.2016 № 85 о/с в частині встановлення майору поліції ОСОБА_1 стажу служби в поліції для встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки; зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області зарахувати до стажу служби в поліції для встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки та до календарної вислуги років час навчання у вищому навчальному закладі - Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого, з 01.09.1993 до 30.03.1998 в межах п`яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.

В обґрунтуванням позову зазначено, що відповідач повинен був врахувати приписи ч. 4 ст. 78 Закону України "Про національну поліцію", якими фактично питання порядку обчислення вислуги років в поліції делеговано Кабінету Міністрів України та, за таких обставин, керуючись пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" №393 від 17.07.1992 (далі по тексту - Постанова №393), зарахувати до вислуги років позивача час навчання в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого в межах до п`яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2019 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного провадження.

Відповідач адміністративний позов не визнав, зазначивши, що при винесенні оскаржуваних рішень діяв у відповідності до вимог чинного законодавства з урахуванням усіх обставин у справі, а отже, відсутні підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі. просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що первинне спеціальне звання позивачу присвоєно до закінчення навчання в Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого, а тому цей період не включається до вислуги років.

Дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

Позивач у період з 01.09.1993 р. по 30.06.1998 р. навчався у Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого.

Наказом УМВС України в Харківській області від 06.04.1998 № 51 о/с позивачу присвоєно звання молодшого лейтенанта міліції.

До кадрів МВС України зарахований наказом УМВС України в Харківській області від 07.04.1998 р. № 50 о/с з 30.03.1998 р. зі званням молодшого лейтенанта міліції, де проходив службу до 06.11.2015.

З 07.11.2015 року, відповідно до наказу ГУ НП в Харківській області від 07.11.2015 № 15 о/с проходить службу в органах Національної поліції.

Висновком комісії ГУНП в Харківській області, оголошеним наказом від 11.03.2016 року № 35 о/с позивачу станом на 01.02.2016 року зараховано до стажу для встановлення надбавки за вислугу років та для надання додаткової оплачуваної відпустки строки служби в ОВС та служби в органах Національної поліції, які разом складають 17 років 10 місяців.

Позивач звернувся до відповідача з запитом від 02.10.2019 р. щодо зарахування до стажу служби в поліції часу навчання в ВНЗ, на який листом від 16.10.2019 повідомлено про відсутність підстав для зарахування до стажу часу навчання у ВНЗ із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

По суті позовних вимог суд зазначає, наступне.

Згідно зі ст. 78 Закону України "Про Національну поліцію" стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

До стажу служби в поліції зараховуються: 1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; 2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; 3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; 4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції; 5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони ( зі змінами, внесеними згідно із Законом № 2509-VIII від 12.07.2018 року, до вказаних змін - час роботи в органах прокуратури і суду осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих); 6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР. Під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення. Порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.

Відповідно до преамбули Постанови № 393, остання прийнята відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" і Постанови Верховної Ради України про порядок введення в дію цього Закону.

Статтею 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" передбачено, що Порядок обчислення вислуги років для призначення пенсій відповідно до цього Закону особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ визначається Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що Постанова №393 встановлює порядок обчислення стажу (вислуги років) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, який проводиться саме з метою призначення пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ".

Суд звертає увагу, що пункт 2 Постанови №393 (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) встановлює, що до вислуги років особам офіцерського складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Цивільної оборони України та інших військових формувань, створених Верховною Радою України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, а також особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної інспекції техногенної безпеки та Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсій згідно з пунктом "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.

Таким чином, суд приходить до висновку, що пункт 2 Постанови №393 не може бути застосовано при вирішенні питання щодо обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки в порядку ст. 78 Закону України "Про національну, оскільки Постанова №393 прийнята на виконання Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" та може бути застосована для визначення вислуги років особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ саме у випадку призначення пенсії за вислугу років.

При цьому суд звертає увагу, що пунктом 3 розділу ІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС України, затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016 №260, до вислуги років для виплати поліцейським надбавки за стаж служби зараховуються періоди, які визначені ч.2 ст.78 Закону України "Про національну поліцію".

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку, що при вирішенні питання щодо обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки слід застосовувати приписи ч.2 ст.78 Закону України "Про національну поліцію", якою встановлено вичерпний перелік складових (посад, періодів служби) такого стажу служби в поліції.

При цьому делегування частиною 4 статті 78 Закону України "Про національну поліцію" Кабінету Міністрів України встановлення порядку обчислення вислуги років у поліції не надає останньому права визначати додаткові складові стажу служби в поліції, які не передбачені ч. 2 ст. 78 Закону України "Про національну поліцію"

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного суду, викладеній в постанові від 19.11.2019 по справі № 520/903/19, яка є обов`язковою для врахування в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України.

Щодо клопотань відповідача про передачу справи як зразкової до ВС та розгляду справи з викликом сторін, то суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Згідно частини десятої статті 29 КАС України, передача справи на вирішення Верховного Суду як зразкової справи здійснюється відповідно до вимог статті 290 цього Кодексу.

В силу частини першої статті 290 КАС України, якщо у провадженні одного або декількох адміністративних судів перебувають типові адміністративні справи, кількість яких визначає доцільність ухвалення зразкового рішення, суд, який розглядає одну чи більше таких справ, може звернутися до Верховного Суду з поданням про розгляд однієї з них Верховним Судом як судом першої інстанції.

Відповідно до п.21 ч.1 ст.4 КАС України, типові адміністративні справи - адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб`єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги.

Згідно частини 2 статті 290 КАС України, у поданні про розгляд справи Верховним Судом як зразкової зазначаються підстави, з яких суд, що надає подання, вважає, що справа має бути розглянута Верховним Судом як зразкова, в тому числі посилання на типові справи. До подання додаються матеріали справи.

Тобто, передумовою для вирішення заявленого представником позивача клопотання про направлення до Верховного Суду подання для розгляду його справи як типової, є наявність у провадженні одного або декількох адміністративних судів типових адміністративних справ, кількість яких визначає доцільність ухвалення зразкового рішення.

Так, позивачем у своєму клопотанні вказані справи, які перебувають в провадженні адміністративних судів, які на його думку є з тотожним предметом позову та аналогічними фактичними обставинами справи.

Суд вважає, що вищевказане клопотання представника позивача не підлягає задоволенню, оскільки зазначена ним кількість справ, на переконання суду, не визначає доцільність ухвалення зразкового рішення.

Окрім того, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційної адміністративного суду в постанові від 27.06.2018 у справі №817/1269/16 (провадження №К/9901/5571/17) та постанові від 10.05.2019 у справі №823/1330/16, від 19.11.2019 № 520/903/19 вже висловив свою правову позицію в аналогічній категорії справ.

Відповідно до частини п`ятої ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Водночас, за правилами частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Отже, законодавець передав вирішення питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі на розсуд суду, а останній, відповідно, задовольняє таке клопотання за умови, якщо є необхідність заслухати такі пояснення.

Проаналізувавши матеріали позову, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, суд не вбачає необхідності надання пояснень сторонами у зазначеній справі, у зв`язку з чим підстави для розгляду справи за участю сторін по справі відсутні.

Сторони у справі поінформовані про основні процесуальні дії та забезпечені процесуальними документами суду, а докази відправлення кореспонденції до суду надані відповідною стороною і зберігаються у матеріалах справи (саме така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 03 жовтня 2017 року у справі "Віктор Назаренко проти України").

Суд враховує також правову позицію Європейського суду з прав людини викладену у справі "Устименко проти України" від 29 жовтня 2015 року. Так, у пункті 41,зокрема, зазначено що у справі порушувалося суто правове і технічне питання, а не питання факту або оцінки доказів. Суд неодноразово постановляв, що такі спори краще розглядати в рамках письмової процедури, а не за допомогою усних слухань.

Відповідно до стаття 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 КАС України, суд,-

вирішив

Адміністративний позов залишити без задоволення

Роз`яснити, що судове рішення буде виготовлено у повному обсязі у порядку ч.3 ст.243 КАС України; набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).

Суддя Зоркіна Ю.В.