Ухвала суду № 86772262, 03.01.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/35/20

УХВАЛА

03 січня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стефанов С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача привести земельну ділянку у первісний стан шляхом знесення самовільного збудованого об`єкту нерухомості за власний рахунок, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_1 , в якому позивач просить зобов`язати ОСОБА_1 привести земельну ділянку на якій здійснено «виконання будівельно-монтажних робіт з будівництво гаражу» за адресою: АДРЕСА_1 у первісний стан шляхом знесення самовільного збудованого об`єкту нерухомості за власний рахунок.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Пред`явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В порушення вимог ч.3 ст.161 КАС України позивачем до позову не надано документу про сплату судового збору, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Водночас, судом встановлено, що позивач в прохальній частині позовної заяви просить суд відстрочити Держархбудінспекції сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі, а саме до отримання платіжного доручення від Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві про сплату судового збору по вказаній судовій справі.

Розглянувши вказане клопотання суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України «Про судовий збір» №3674-VI.

Відповідно до ст.8 Законом України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зазначене положення Закону кореспондується з приписами ч.1 ст.133 КАС України, а саме: суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду. При цьому клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч.1 ст.77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Суд зазначає, що на підтвердження відсутності можливості сплатити судовий збір, позивачем до суду не надано жодного доказу, у зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що клопотання Державної архітектурно-будівельної інспекції України про відстрочення від сплати судового збору є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про судовий збір», платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (ч.1 ст.3 Закону).

Відповідно до п.1 ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні розміру сплати судового збору суд враховує, що позовна заява Державної архітектурно-будівельної інспекції України була відправлена до Одеського окружного адміністративного суду 26 грудня 2019 року, що підтверджується конвертом зі штрих-кодовим ідентифікатором 6501227519895.

Таким чином, розмір судового збору слід вираховувати з розміру прожиткового мінімуму встановленого станом на 01 січня 2019 року.

З 1 січня 2019 року 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить -1921,00 грн.

Таким чином, позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що адміністративний позов Державної архітектурно-будівельної інспекції України слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.

Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1921,00 грн. та направлення до Одеського окружного адміністративного суду квитанції про сплату судового збору у зазначеному розмірі.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 294 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Державної архітектурно-будівельної інспекції України про відстрочення від сплати судового збору - відмовити.

Адміністративний позов Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача привести земельну ділянку у первісний стан шляхом знесення самовільного збудованого об`єкту нерухомості за власний рахунок - залишити без руху.

Надати позивачу 5-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя С.О. Стефанов