Рішення № 86772028, 18.12.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.005627

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2019 року

зал судових засідань № 12

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кузана Р.І.,

секретар судового засідання Гордійчук Г.В.,

за участю:

представника позивача Яценка С.А.,

представника відповідача Шаркаєвої Х.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, вул.Стрийська, 35, м.Львів, код ЄДРПОУ 39462700) (далі - відповідач, ГУ ДФС у Львівській області), в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 до 31.12.2015, яка оформлена актом від 31.07.2017 №1116/13-01-13-07/ НОМЕР_1 ;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.08.2017 №00986111307 та від 31.08.2017 №0098781307.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 до 31.12.2015, за результатами якої складено акт №1116/13-01-13-07/2615515498 від 31.07.2017. У вказаному акті зазначено, що ОСОБА_1 порушив абз. «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 п.167.1 ст.167 ПК України, в результаті чого йому донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2015 рік на загальну суму 17049,24 грн. та порушив п.п.1.2, п.п.1.3, п.п.1.5, п.п.1.6 п.16 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, в результаті чого йому донараховано військовий збір за 2015 рік на загальну суму 1324,37 грн. На підставі вказаного акта відповідач прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Проте, ОСОБА_1 не погоджується з такими діями відповідача з наступних підстав. Позивач вважає, що відповідач в порушення норм ст.42, п.79.2 ст.79 ПК України розпочав і провів перевірку без його повідомлення про проведення перевірки, без вручення наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 06.07.2017 №2805 та письмового повідомлення від 06.07.2017 №311 про дату початку та місце проведення перевірки. З огляду на наведене позивач вважає, що оскільки ГУ ДФС у Львівській області порушило процедуру проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, то складений акт перевірки від 31.07.2017 №1116/13-01-13-07/2615515498 не може вважатись достовірним доказом порушення ОСОБА_1 податкового законодавства. А тому, прийняті на підставі вказаного акта податкові повідомлення-рішення від 31.08.2017 №00986111307 та від 31.08.2017 №0098781307 є протиправними та підлягають скасуванню.

Окрім цього, позивач вважає, що при перевірці безпідставно використано лише лист ПАТ «Укрсоцбанк» від 12.08.2016 №11.1-186/79-1002, в якому зазначено, що позивачу в ІІ-му кварталі, в ІІІ-му кварталі, в ІV кварталі 2015 року анульовано заборгованість за кредитним договором в сумі 88291,22 грн.

З огляду на вказане, позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою від 04.11.2019 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Відповідач 25.11.2019 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що ГУ ДФС у Львівській області з 24.07.2017 по 26.07.2017 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб фізичною особою ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 по 31.12.2015. За результатами перевірки складено акт №1116/13-01-13-07/2615515498 від 31.07.2017. Перевіркою встановлено, що фізична особа - платник податку ОСОБА_1 не сплатив податок на доходи фізичних осіб у вигляді прощеного (анульованого) боргу в сумі 88291,22 грн., чим порушив вимоги абз. «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 п.167.1 ст.167 ПК України, в результаті чого йому донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2015 рік на загальну суму 17049,24 грн. та порушив п.п.1.2, п.п.1.3, п.п.1.5, п.п.1.6 п.16 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, в результаті чого йому донараховано військовий збір за 2015 рік на загальну суму 1324,37 грн. На підставі акту перевірки №1116/13-01-13-07/2615515498 від 31.07.2017 відповідачем винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 31.08.2017 №00986111307 та від 31.08.2017 №0098781307.

Відповідач звертає увагу на те, що ПАТ «Укрсоцбанк» листом від 12.08.2016 №11.1-186/79-1002 підтверджено інформацію про суми нарахованих та виплачених доходів з ознакою доходу « 126» у вигляді анулювання кредиторської заборгованості фізичній особі-платнику податків ОСОБА_1 , здійснено анулювання (прощення) заборгованості за договором кредиту в ІІ кварталі 2015 року, ІІІ кварталі 2015 року та в ІV кварталі 2015 року в сумі 88291,22 грн.

Таким чином, відповідач вважає, що у нього були підстави для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки ОСОБА_1 подаючи податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік від 20.01.2016 №1600001217 протиправно не задекларував доходи у вигляді додаткового блага за 2015 рік. Вказане призвело до того, що позивач не сплатив податок на доходи фізичних осіб та військовий збір від отриманого доходу у вигляді додаткового блага за 2015 рік.

Відповідач зазначає, що твердження позивача про те, що відповідач всупереч вимогам ст.42, п.79.2 ст.79 ПК України, розпочав і провів перевірку без повідомлення ОСОБА_1 про проведення перевірки та без вручення йому наказу про її проведення є безпідставними та спростовуються наявними у справі доказами. Оскільки копія наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 06.07.2017 №28058, а також письмове повідомлення від 06.07.2017 №311 про дату початку та місце проведення документальної позапланової перевірки надіслано ОСОБА_1 . 07.07.2017 рекомендованим листом з повідомленням про вручення (квитанція №7900309469310). Вказаний конверт отримано позивачем 22.07.2017. З огляду на те, що перевірка почалась 24.07.2017 вважає, що відповідачем повністю дотримано вимоги п.79.2 ст.79 ПК України. Відповідач вважає, що поданими позивачем доказами не доведено обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

05.12.2019 представником позивача подано відповідь на відзив, зміст якого аналогічний позовній заяві. Додатково представник позивача вказав на те, що до доходу платника податків в якості додаткового блага включається виключно анульована сума кредиту, а відсотки за кредитом та штрафи до додаткового блага не включаються. Проте, як слідує з акта перевірки нарахування позивачу податку на доходи фізичних осіб та військового збору здійснено відповідачем на підставі листа ПАТ «Укрсоцбанк» від 12.08.2016 №11.1-186/79-1002, в якому відсутня інформація про суму і дату нарахування кредитних коштів і їх повернення, про суму і дату нарахування і сплати відсотків та штрафів.

Ухвалою від 25.11.2019 суд замінив відповідача у справі з ГУ ДФС у Львівській області на ГУ ДПС у Львівській області.

09.12.2019 представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою від 09.12.2019 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та відповіді на відзив. Просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Просила суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Позивач перебуває на обліку в Дрогобицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області з 26.05.2008.

20.01.2016 ОСОБА_1 подав до податкового органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік №1600001217. В податковій декларації не відобразив дохід у вигляді додаткового блага, отриманого за звітний період.

19.05.2016 Дрогобицькою ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області надіслано на адресу позивача повідомлення-виклик №3580, за яким позивача запрошено до податкового органу на 22.06.2016 по питанню подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік за результатами річного декларування, щодо одержання доходів у вигляді додаткового блага. ОСОБА_1 документів щодо отриманого доходу у вигляді додаткового блага контролюючому органу не надано.

Листом від 12.08.2016 №11.1-186/79-1002 ПАТ «Укрсоцбанк» повідомлено ГУ ДФС у Львівській області про здійснення анулювання ОСОБА_1 кредиторської заборгованості за договором кредиту в ІІ-му кварталі, в ІІІ-му кварталі, в ІV кварталі 2015 року в сумі 88291,22 грн.

Наказом ГУ ДФС у Львівській області №2805 від 06.07.2017 призначено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи-платника податку ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, правильності декларування доходів, дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної фіскальної служби за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, тривалістю 3 робочі дні з 24.07.2017.

Вказаний наказ разом з повідомленням про проведення перевірки відправлені на адресу позивача та отримані ним 22.07.2017, що підтверджується наявною у справі копією поштового повідомлення про вручення.

За результатами перевірки складено акт №1116/13-01-13-07/2615515498 від 31.07.2017.

Перевіркою встановлено порушення:

- абз «д» пп. 164.2.17 п.164.2 ст.164, п. 167.1 ст.167 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, внаслідок чого донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2015 рік на загальну суму 17049,24 грн.;

- пп.1.2, пп.1.3, пп.1.5, пп.1.6 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, пп.168.1.1, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.20147 №71-VIII в результаті чого донараховано військового збору за 2015 рік на загальну суму 1324,37 грн.

На підставі висновків вказаного акта перевірки ГУ ДФС у Львівській області винесено податкові повідомлення-рішення від 31.08.2017 №00986111307 та від 31.08.2017 №0098781307.

Не погоджуючись з такими податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України).

Відповідно до п. 62.1.3 ст. 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до п.78.4 ст.78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Статтею 79 ПК України визначено особливості проведення документальної невиїзної перевірки.

Зокрема, пунктом 79.1 статті 79 ПК України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у п.п. 75.1.2 п.75.1 ст.75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

За правилами п.79.2 ст.79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному ст.42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

При цьому, незважаючи на проголошену п.79.3 ст.79 ПК України необов`язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім, що також узгоджується із приписами п.п. 17.1.6 п.17.1 ст.17 ПК України.

Так, згідно з п.п.17.1.6 п.17.1 ст.17 ПК України платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

Суд зазначає, що сам вид перевірки (позапланова невиїзна), без надання платнику податків права на подання відповідних пояснень та документів, що стосуються предмету перевірки, позбавляє контролюючий орган можливості об`єктивно здійснити аналіз законності діяльності такого платника й дійти обґрунтованих висновків стосовно податкового правопорушення.

Отже, з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місцем проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Суд встановив, що копію наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 06.07.2017 №2805 та письмове повідомлення від 06.07.2017 №311 про дату початку та місце проведення документальної позапланової перевірки було надіслано ОСОБА_1 07.07.2017 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, за адресою АДРЕСА_2 .

З аналізу вказаного рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (квитанція №7900309469310) суд встановив, що конверт було отримано позивачем 22.07.2017, що підтверджується підписом останнього.

Судом встановлено, що в наказі ГУ ДФС у Львівській області від 06.07.2017 №2805 зазначено, що перевірка позивача за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 призначена тривалістю 3 робочі дні починаючи з 24.07.2017.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідачем дотримано вимоги п.79.1 ст.79 ПК України, а тому у контролюючого органу були підстави для проведення невиїзної перевірки позивача.

Щодо тверджень позивача про те, що податковий орган не надіслав письмовий запит з вимогою надати пояснення щодо не включення позивачем в податкову декларацію анульованої заборгованості за кредитним договором в сумі 88291,22 грн., суд зазначає таке.

Судом встановлено, що 19.05.2016 Дрогобицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області зверталась до позивача з повідомленням-викликом №3580, з питання подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік за результатами річного декларування, щодо одержання доходів у вигляді додаткового блага. Проте, ОСОБА_1 документів щодо отриманого доходу у вигляді додаткового блага контролюючому органу не надано, перевірка проведена виключно на підставі листа банку.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем дотримано умови, за яких податковий орган може провести документальну позапланову невиїзну перевірку, а тому в задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 до 31.12.2015, яка оформлена актом від 31.07.2017 №1116/13-01-13-07/2615515498 необхідно відмовити.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.08.2017 №00986111307 та від 31.08.2017 №0098781307, суд зазначає наступне.

Згідно з підп.163.1.1 та 163.1.2 п.163.1 ст.163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Відповідно до абз. 2 п. 164.1 ст. 164 ПК України загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Підпунктом 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

За правилами підп.164.2.17 п.164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 цього Кодексу).

Відповідно до підп.14.1.47 п.14.1 ст.14 ПК України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, встановлений п.п. 164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України є вичерпним.

Так, відповідно до п.п. «д» підп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України (в редакції, чинній з 1 січня 2015 року) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Таким чином, боржник, який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) основної суми боргу (кредиту), за умови що він був належним чином повідомлений про розмір прощеного (анульованого) боргу, зобов`язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.

При цьому, суд звертає увагу, що доходом платника у розумінні норм ПК України є лише основна сума боргу платника податку анульована (прощена) кредитором за його самостійним рішенням, анульовані ж відсотки, штрафні санкції чи пеня не важаються доходом такого платника.

Відповідно до п.35.1 ст.35 ПК України сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з п.164.4 ст. 164 ПК України під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Зі змісту листа ПАТ «Укрсоцбанк» №11.1-186/79-1002 від 12.08.2016 слідує, що банком анульовано кредитну заборгованість ОСОБА_1 в розмірі 88900,22 грн., в тому числі в 2 кварталі 2015 року - 21178,02 грн., в 3 кварталі 2015 року - 32655,44 грн. та в 4 кварталі 2015 року - 35066,76 грн., з яких за інформацією банку 88291,22 грн. відображено у звіті Форми 1-ДФ, в тому числі в 2 кварталі 2015 року - 20569,02 грн., в 3 кварталі 2015 року - 32655,44 грн. та в 4 кварталі 2015 року - 35066,76 грн., про що повідомлено відповідача.

На підставі проведеного аналізу відомостей з листа ПАТ «Укрсоцбанк» №11.1-186/79-1002 від 12.08.2016, відповідачем зроблено висновок, що ОСОБА_1 отримано дохід у вигляді додаткового блага в сумі 88291,22 грн. від ПАТ «Укрсоцбанк».

При цьому, відповідач при проведенні перевірки досліджував надані банком копії заяв позивача на сплату заборгованості згідно умов Опції 50-50 з частковим анулюванням.

З долучених відповідачем до матеріалів справи копій таких заяв на сплату заборгованості згідно умов Опції 50-50 з частковим анулюванням від 07.07.2015 (дві заяви), від 10.08.2015, від 10.09.2015, від 13.10.2015, від 06.11.2015, від 10.12.2015 судом встановлено, що між позивачем та банком досягнуто домовленості про часткове анулювання (прощення) кредитної заборгованості в валюті - Долар США в період 3-4 кварталів 2015 року на загальну суму 3562,55 доларів США. За 2-ий квартал 2015 року відсутня сума анульованої кредитної заборгованості.

Проте, при проведенні перевірки відповідачем не було перевірено дату виникнення боргу за кредитним договором та не враховано офіційний курс долара США до української гривні, встановленого Національним банком України на дату прощення (анулювання) боргу.

Відповідно до п.8 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.

Наведене в сукупності свідчить про те, що з поданих документів неможливо чітко встановити дату виникнення заборгованості позивача за кредитним договором, а також загальну суму і дату прощення (анулювання) позивачу такої кредитної заборгованості, що в свою чергу не дає суду можливості перевірити та підтвердити вказану ПАТ «Укрсоцбанк» загальну суму отриманого позивачем додаткового блага у 2015 році.

Відповідачем під час розгляду справи не подано доказів, які б підтверджували, що вказана в заявах позивача для анулювання банком сума боргу за кредитом в розмірі 3562,55 доларів США дорівнює вказаному в акті перевірки доходу позивача в розмірі 88291,22 грн.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи встановлені обставини справи, а також правове регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення №00986111307 від 31.08.2017 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 21311,55 грн., в тому числі за основним платежем 17049,24 грн. та за штрафними санкціями 4262,31 грн. та №0098781307 від 31.08.2017 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем «військовий збір» в розмірі 1655,46 грн. в тому числі за основним платежем 1324,37 грн. та за штрафними санкціями 331,09 грн. не відповідають критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак порушують права та законні інтереси позивача.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України оскільки позов задоволено частково на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 768 грн. сплаченого згідно з квитанції №53 від 12.06.2019.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 31.08.2017 №00986111307 та від 31.08.2017 №0098781307.

В задоволенні позовної вимоги про визнати протиправними дій Головного управління ДФС у Львівській області щодо проведення документальної позапланової перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 до 31.12.2015, яка оформлена актом від 31.07.2017 №1116/13-01-13-07/261551549 - відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, вул.Стрийська, 35, м.Львів, код ЄДРПОУ 39462700) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене та підписане 29.12.2019

Суддя Р.І. Кузан