Ухвала суду № 86770064, 03.01.2020, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/8199/19

Провадження № 1-кс/645/47/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 січня 2020 року слідчий суддя Фрунзенського районного суду м. Харкова Горпинич О.В., перевіривши матеріали клопотання прокурора Немишлянського відділу Харківської місцевої прокуратури № 3 Таран А.В. про арешт майна по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220460003061 від 20.12.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України,

встановив:

Прокурор Немишлянського відділу Харківської місцевої прокуратури № 3 Таран А.В. звернулася до суду із клопотанням про накладення арешту на майно (згідно з переліком зазначеним у клопотанні прокурора), тимчасово вилучене під час проведення обшуку 29.12.2019 року в приміщенні за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 190/1В.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання з додатками, приходить до висновку про необхідність повернути клопотання прокурору, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частини другої статті 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Так, в порушення вимог пункту 3 частини другої статті 171 КПК України, слідчий не зазначив відповідні документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження таким майном, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Також, в клопотанні прокурором зазначено, що з моменту вилучення майна до теперішнього часу жодна особа не заявила себе, як власник майна, незважаючи на те, що слідчим залишена ухвала суду, контактні дані органу, який проводив обшук, в зв`язку з чим просила розглянути клопотання на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України без повідомлення особи, у якої майно вилучалось.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Враховуючи викладене, на теперішній час в клопотанні сторони обвинувачення не зазначено фактичних даних щодо власників майна, адрес фізичних, чи юридичних осіб, які є власниками вказаного майна, що позбавляє суд можливості виконати вимоги ч. 1 ст. 172, ч. 7 ст. 173 КПК України, - судового виклику власника майна для розгляду даного клопотання, або ж подальшого направлення ухвали таким особам у разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали, не надано доказів, на підтвердження належного повідомлення власників майна про його вилучення.

Також, в клопотанні прокурора не визначено місце зберігання майна, арешт на яке просить накласти слідчий.

Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

З урахуванням викладеного вище, дане клопотання про арешт майна підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків, встановивши строк сімдесят дві години, з моменту отримання копії ухвали.

При цьому, слідчий суддя вважає необхідним роз`яснити право заявника звернутися до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, відповідно до вимог ст. 171 КПК України, у встановленому чинним КПК України порядку.

Керуючись ст.ст. 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

Клопотання прокурора Немишлянського відділу Харківської місцевої прокуратури № 3 Таран А.В. про арешт майна по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220460003061 від 20.12.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України - повернути прокурору та встановити строк в сімдесят дві години з моменту отримання копії ухвали прокурором для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя О.В. Горпинич