Ухвала суду № 86769954, 20.12.2019, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/970/14-ц

номер провадження 4-с/631/2/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2019 року селище міського типу Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

Головуючого судді Мащенко С. В.

за участю:

секретаря судового засідання Фабаровської І. М.

розглянувши усно у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщення суду цивільну справу за скаргою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК», на дії та бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, із залученням до участі у справі в якості заінтересованої особи: ОСОБА_1 , -

в с т а н о в и в :

25.03.2016 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду із скаргою на дії та бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, із залученням до участі у справі в якості заінтересованої особи: - ОСОБА_1 , на обґрунтування якої скаржник зазначив, що під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 49110367 представнику Банку стало відомо, що в межах цього виконавчого провадження головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєвим Олександром В`ячеславовичем були спроби здійснити списання з боржника (ПАТ КБ «ПриватБанк») суму стягнення, яка перевищує в 6 разів суму зазначену у виконавчому листі та постанові про стягнення виконавчого збору. Тому просили визнати незаконними дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в частині складення та направлення до виконання до Управління Національного Банку України в Дніпропетровській області шістьох платіжних вимог на загальну суму 75270284,50 гривень в межах виконавчого провадження № 49110367, суму яка значно перевищує суму стягнення.

21.05.2018 року позивач ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» змінив тип товариства з публічного на приватне без зміни їх організаційно-правової форми: приватне акціонерне товариство. Оскільки відповідно до змісту абзацу 3 частини 2 статті 5 Закону України «Про акціонерні товариства» № 514-ІV від 17.09.2008 року (із змінами та доповненнями) зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням, ураховуючи, що банком здійснено відповідну державну реєстрацію зміни назви юридичної особи, відсутні юридичні підстави для залучення до участі у справі їх правонаступника, а тому в ході розгляду цього судового провадження слід враховувати нове найменування позивача: АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Розпорядженням керівника апарату суду Столяренка С. В. № 898 від 18.09.2018 року призначено повторний автоматизований розподіл справи й згідно відповідного протоколу, обліково-статистичної картки справи та Контрольного журналу судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді, справу передано на розгляд головуючого судді Мащенко С. В.

Представник скаржника ОСОБА_2 , що діє на підставі довіреності № 7749-К-О, виданої 27.12.2016 року Голови Правління банка Шлапаком О. В. із строком дії до 27.12.2019 року, у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце цього засідання повідомлявся належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи не надала, але скористався правом, визначеним частиною 3 статті 211 цивільного процесуального кодифікованого закону України, й звернувся до суду із відповідним письмовим клопотанням, яке зареєстровано за вхідним № ЕП-550/19-вх від 31.05.2019 року, про розгляд справи за його відсутності, зазначивши, що заяву підтримує у повному обсязі та просить її задовольнити.

Представник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у судове засідання також не з`явився, про час та місце розгляду справи був сповіщений своєчасно та належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи або про її розгляд за його відсутності не надав.

Відповідно до заперечень на скаргу, які зареєстровані за вхідним № 2559/17-вх від 02.10.2017 року наданих представником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України – Гончаренком В. А., останній просить залишити скаргу без задоволення оскільки постановою Верховного суду України від 21.06.2016 року ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.02.2016 року, рішення Апеляційного суду Харківської області від 18.08.2015 року та рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 14.05.2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до Нововодолазького районного суду Харківської області. 21.11.2016 року в порядку пункту 5 частини 1 статті 39 та 40 Закону України «Про виконавче провадження» головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медвєдєвим О. В. винесено постанову про закінчення ВП № 49110367 з примусового виконання виконавчого листа № 631/970/14-ц виданого 28.09.2015 року Нововодолазьким районним судом Харківської області про стягнення з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 240 120,50 гривень та 485544,09 доларів США, якою: припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення суду; знято арешт з коштів, що знаходилися на рахунках боржника в Національному банку України, ПАТ «КОМЕРЦІЙНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК», ПАТ «РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР ОБСЛУГОВУВАННЯ ДОГОВОРІВ НА ФІНАНСОВИХ РИНКАХ», ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК», ПАТ «КОМЕРЦІЙНИЙБАНК «ЗЕМЕЛЬНИЙ КАПІТАЛ», ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», ПАТ «СІТІБАНК», ПАТ «УКРСОЦБАНК», ПАТ «АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «ПІВДЕННИЙ», ГІАТ «МАРФІН БАНК», ПАТ «ДЕРЖАВНИЙ ІМПОРТНО-ЕКСПОРТНИЙ БАНК УКРАЇНИ», ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», ПАТ «АСВІО БАНК»; знято арешт з всього нерухомого майна боржника; знято розшук з всього майна боржника. Таким чином арешт накладений на кошти боржника постановами від 30.10.2015 року, та 09.03.2016 року в межах ВП № 49110367 знято, а отже і відсутній предмет оскарження.

Крім того, як убачається з пояснень представника АТ КБ «ПриватБанк», які зареєстровані за вхідним № 2740/17-вх від 12.11.21017 року, закінчення виконавчого провадження не свідчить про відсутність предмету спору, адже оскаржують ся дії державного виконавця в частині складання документів на списання коштів у шестикратному розмірі. В разі виконання цих документів і списання з Банку коштів в розмірі 75 270 284,50 гривень Банку бувала би спричинена значна шкода. Лише факт відсутності цих коштів на рахунку став підставою, що унеможливила виконання цих платіжних доручень (а. с. 49).

Заінтересована особа – ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки суд не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи або про її розгляд за її відсутності не надала, однак скористалась правом, наданим їй частиною 1 статті 58 Цивільного кодексу України, щодо участі у справі через свого представника за нотаріально посвідченою довіреністю – Дорошенка А. О.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_1 – ОСОБА_3 , що діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності, до суду не з`явився, про час та місце розгляду справи був сповіщений своєчасно та належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, однак надав суду заяву, зареєстровану під вхідним № 2106/17-вх від 12.09.2017 року, в якій просив справу розглянути за його відсутності (а. с. 39).

Відповідно до змісту частини 1 статті 58 Цивільного процесуального кодексу України сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, а згідно частини 1 статті 223 цього ж кодексу неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Крім того, на підставі частини 3 статті 211 зазначеного вище кодексу, особи, які беруть участь у справі, мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Про наявність такого клопотання у скаржника свідчить його письмові пояснення, долучені до матеріалів справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що підстав для визнання необхідним давання учасниками справи особистих пояснень не має, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Здійснюючи правосуддя на засадах змагальності й рівності учасників судового процесу перед законом і судом, всебічно, повно, об`єктивно, справедливо, неупереджено та своєчасно з`ясувавши всі обставини справи і всі фактичні данні в межах заявлених вимог, що мають значення для вирішення справи за суттю й на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог, перевіривши їх доказами, отриманими відповідно до правил цивільного процесуального кодифікованого закону й безпосередньо дослідженими у судовому засіданні, що відповідають вимогам закону про їх належність, допустимість, достовірність та достатність, а саме: дослідивши письмові докази у справі,- суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд – у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.

За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Оскільки на цей час Валківський окружний суд свою діяльність не розпочав, справа перебуває на розгляді належного суду.

Крім того, згідно пункту 9 частини 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України № 1618-ІV від 18.03.2004 року (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року із змінами та доповненнями) справи у судах першої інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання нею чинності.

Таким чином, ця цивільна справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження, визначеними Цивільним процесуальним кодексом України в редакції, що набрала чинності з 15.12.2017 року (із змінами та доповненнями).

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходить з того, що завданням цивільного судочинства, визначеним у частині 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Тому згідно частини 1 статті 4 цього ж нормативно-правового акту, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини 4 статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» (чинного на момент винесення постанов про арешт коштів боржника)рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.

За приписами статті 447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 448 Цивільного процесуального кодексу України).

За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу (частина 1 статті 451 Цивільного процесуального кодексу України).

Отже, суд відповідно до приписів частини 1 статті 13 цивільного процесуального кодифікованого закону України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

При цьому частиною 1 статті 77 вказаного нормативно-правового документа визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

У відповідності до припису частини 3 статті 12 та частини 1 статті 81 цивільного процесуального кодифікованого закону України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього кодексу.

Одночасно із цим, згідно частини 2 статті 77 та частини 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Отже, у ході розгляду справи в межах заявлених вимог та зазначених і доведених обставин, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини, що мають значення для вирішення справи за суттю.

З матеріалів справи вбачається, що згідно виконавчого листа виданого 28.09.2015 року Нововодолазьким районним судом Харківської області по справі №631/970/14-ц стягнуто з ПАТ КБ “ПриватБанк” на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 240 120,50 гривень та 485 544,09 доларів США.

Виконавчий лист пред`явлений на примусове виконання 21.10.2015 року до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Постановою від 23.10.2015 року відкрите виконавче провадження № 49110367.

Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєвим Олександром В`ячеславовичем в межах виконавчого провадження № 49110367 було винесено постанову про арешт коштів Боржника (Банку) від 30.10.2015 року на суму 264 132,55 гривень та 534 098,49 доларів США.

Згідно листа Управління Національного Банку України в Дніпропетровській області, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було повернуто без виконання постанову про арешт коштів боржника від 30.10.2015 року та 6 платіжних вимог від 02.11.2015 року, кожна з яких на суму 12 545 047,42 гривень, а загалом на загальну суму 75 270 284,50 гривень.

Сума 12 545 047,42 гривень визначена як стягнення боргу в розмірі 485 544,09 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 02.11.2015 року становить 11 164 468,25 гривень, та 240 120,50 гривень на користь ОСОБА_1 та виконавчого збору в розмірі 48 554,40 доларів США. що за офіційним курсом НБУ станом на 02.11.2015 року становить 1 116 446,82 гривень, та 24 012,05 гривень на користь держави відповідно до постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 30.10.2015 року ВП № 49110367.

Зазначені платіжні вимоги направлялись для виконання та списання коштів в межах ВП № 49110367.

Постановою Верховного суду України від 21.06.2016 року ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 лютого 2016 року, рішення Апеляційного суду Харківської області від 18 серпня 2015 року та рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 14 травня 2015 року скасовано, справу №631/970/14-ц направлено на новий розгляд.

21.11.2016 року в порядку пункту 5 частини 1 статті 39 та 40 Закону України «Про виконавче провадження» головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медвєдєвим О. В. винесено постанову про закінчення ВП № 49110367 з примусового виконання виконавчого листа № 631/970/14-ц виданого 28.09.2015 року Нововодолазьким районним судом Харківської області про стягнення з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 240 120,50 гривень та 485 544,09 доларів США, якою: припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення суду; знято арешт з коштів, що знаходилися на рахунках боржника в Національному банку України, ПАТ «КОМЕРЦІЙНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК», ПАТ «РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР ОБСЛУГОВУВАННЯ ДОГОВОРІВ НА ФІНАНСОВИХ РИНКАХ», ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК», ПАТ «КОМЕРЦІЙНИЙБАНК «ЗЕМЕЛЬНИЙ КАПІТАЛ», ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», ПАТ «СІТІБАНК», ПАТ «УКРСОЦБАНК», ПАТ «АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «ПІВДЕННИЙ», ГІАТ «МАРФІН БАНК», ПАТ «ДЕРЖАВНИЙ ІМПОРТНО-ЕКСПОРТНИЙ БАНК УКРАЇНИ», ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», ПАТ «АСВІО БАНК»; знято арешт з всього нерухомого майна боржника; знято розшук з всього майна боржника.

В силу норм статті 32 Закону України «Про виконавче провадження» (чинного на момент винесення постанов про арешт коштів боржника) заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Згідно статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» (чинного на момент винесення постанов про арешт коштів боржника) стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня з моменту їх виявлення.

Відповідно до частини 1 - 3 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» (чинного на момент винесення постанов про арешт коштів боржника) арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети.

Вирішуючи питання щодо правомірності дії головного державного виконавця в частині направлення до Управління Національного Банку України в Дніпропетровській області шістьох платіжних вимог від 02.11.2015 року, кожна з яких на суму 12 545 047,42 гривень, суд виходить з наступного.

Цивільно-правова відповідальність – це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що складання та направлення 02.11.2015 року до виконання зазначених платіжних вимог головним державним виконавцем, в незалежності від причин їх не виконання Управлінням Національного Банку України в Дніпропетровській області, є незаконними діями, що могли спричинити списання з боржника 75 270 284,50 гривень, замість визначеної суми стягнення 12 545 047,42 гривень.

На підставі вищевикладеного, керуючись пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року, пунктом 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року, статтями 32, 52, 57 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606 – XIV, статтею 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07 грудня 2000 року № 2121 – ІІІ, статтею 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05 квітня 2001 року № 2346 – ІІІ, статтями 2, 13, 58, 77, 81, 82, 211, 223, 247, 447, 448, 451 та пунктом 9 та 11 частини 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України № 1618-ІV від 18.03.2004 року (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року із змінами та доповненнями), суд -

у х в а л и в:

Скаргу АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», на дії та бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва Олександра В`ячеславовича, із залученням до участі у справі в якості заінтересованої особи: ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати незаконними дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в частині складення та направлення до виконання до Управління Національного Банку України в Дніпропетровській області шістьох платіжних вимог на загальну суму 75270284,50 гривень в межах виконавчого провадження № 49110367, суму яка значно перевищує суму стягнення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький районний суд Харківської області шляхом подачі протягом п`яти днів з дня проголошення апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький районний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано, а у разі її подання – ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвалу постановлено, оформлено шляхом комп`ютерного набору та підписано суддею у нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя: С. В. Мащенко