Ухвала суду № 86769510, 04.01.2020, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/31/20

Номер провадження 1-кс/623/9/2020

УХВАЛА

іменем України

04 січня 2020 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

слідчого судді Бєссонової Т.Д.,

за участі секретаря Довгополої І.В.,

прокурора Гузенко І.О.,

слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП Смірнова Ю.В.,

захисника Кузнєцова О.О.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюмі Харківської області клопотання слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Смірнова Ю.В. по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.01.2020 за №1202022032000008, за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст.309 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лієпая Латвія, українця, громадянина України, не працюючого, з середньою освітою, не одруженого, раніше судимого:

1) 24.04.2007 Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від покарання з випробувальним терміном 2 роки;

2) 15.12.2008 Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 190, ч.2 ст. 289, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 315, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією Ѕ майна;

3) 28.05.2019 Дергачівським районним судом Харківської області за ч.2 ст. 383, ч.2 ст. 384 ч.1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,

Зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст.309 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

04 січня 2020 року слідчий СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Смірнов Ю.В. звернувся до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області з клопотанням, погодженим з прокурором Ізюмської місцевої прокуратури Гузенко І.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст.309 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий посилається на те, що ОСОБА_1 , будучи раніше судимим за вчинення злочинів проти власності, маючи не зняту та не погашену судимість, на шлях виправлення не став та в період іспитового строку знову вчинив аналогічні злочини.

Так, 03 січня 2020 року, приблизно о 02.00 год., більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 , перебуваючи у квартирі АДРЕСА_3 з дозволу орендатора житла ОСОБА_2 , після спільного вжиття спиртних напоїв, та будучи в стані алкогольного сп`яніння, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення за чужий рахунок та переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв, тим самим таємно викрав мобільний телефон марки «Nokia» моделі «3.2», вартість якого згідно з довідкою про вартість від 04.01.2020 складає 1800 грн. 00 коп., грошові кошти в сумі 10000 грн. та грошові кошти в сумі 10000 російських рублів, що в перерахунку на гривню, відповідно до офіційного курсу гривні щодо іноземних валют Національного банку України на дату 03.01.2020 складає 3816,00 грн., які належать ОСОБА_2 .

Після цього з місця вчинення злочину зник, розпорядившись в подальшому викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму15616 грн.

Відомості про даний злочин 03.01.2020 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220320000008 за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України - крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинена повторно.

Крім того, 03 січня 2020 року, приблизно о 02.00 год., більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 , перебуваючи у квартирі АДРЕСА_3 , власником якої є ОСОБА_3 , з дозволу орендатора житла ОСОБА_2 , після спільного вжиття спиртних напоїв, та будучи в стані алкогольного сп`яніння, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення за чужий рахунок та переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв, тим самим таємно викрав телевізор марки «Samsung» моделі «cs-21z47z3q», вартість якого згідно з довідкою про вартість від 04.01.2020 складає 800 грн. 00 коп.

Після цього з місця вчинення злочину зник, розпорядившись в подальшому викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Відомості про даний злочин 04.01.2020 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220320000014 за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України - крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинена повторно.

Крім того, в ході огляду місця події від 03.01.2020 за адресою: АДРЕСА_2 за місцем мешкання ОСОБА_1 , раніше судимого за вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст. 315 КК України, було виявлено та вилучено два фрагменти пластикових пляшок із нашаруванням попелу, металеву люльку з нашаруванням попелу та сім паперових згортків з сухою подрібленою речовиною рослинного походження зеленого кольору.

Відомості про даний злочин 04.01.2020 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220320000015 за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України - тобто незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинене повторно.

Постановою прокурора Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області Гузенко І.О. від 04.01.2020 кримінальні провадження за № 12020220320000008, № 12020220320000014 та № 12020220320000015 об`єднані в одне кримінально в одне кримінальне провадження № 12020220320000008 від 03.01.2020 за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст.309 КК України.

У вчиненні даних злочинів підозрюється: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Лієпая Латвія, українець, громадянин України, не працюючий, з середньою освітою, не одружений, раніше судимий: 1) 24.04.2007 Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від покарання з випробувальним терміном 2 роки; 2) 15.12.2008 Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 190, ч.2 ст. 289, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 315, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією Ѕ майна; 3) 28.05.2019 Дергачівським районним судом Харківської області за ч.2 ст. 383, ч.2 ст. 384 ч.1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючий за адресою: АДРЕСА_2 .

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: протоколом огляду місця події від 03.01.2020; показаннями потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , показаннями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , протоколом пред`явлення особи для впізнання від 03.01.2020.

03.01.2020 о 16 годині 36 хвилині ОСОБА_1 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

04.01.2020 року о 09 годині 00 хвилин ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України - крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинена повторно.

Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вищевказаного злочину визнав, вищевказані обставини підтвердив.

В судовому засіданні слідчий Смірнов Ю.В., прокурор Гузенко І.О. підтримали клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 в повному обсязі, просили його задовольнити та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні вину свою визнав частково, пояснив, що визнає себе винним у крадіжці телевізора, мобільного телефона та грошових коштів у розмірі 50 гривень. Проти застосування запобіжного заходу заперечував, просив про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі - у вигляді цілодобового домашнього арешту або застави.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат Кузнєцов О.О. підтримав позицію свого підзахисного.

Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного, його захисника, дослідивши копії матеріалів, додані до клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Слідчим суддею встановлено, що 04.01.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Виходячи зі змісту ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, що підтверджується матеріалами проведення досудового розслідування, а саме: протоколом огляду місця події від 03.01.2020; показаннями потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , показаннями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , протоколом пред`явлення особи для впізнання від 03.01.2020.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Крім того, необхідність задоволення клопотання слідчого вбачається й через призму декількох рішень ЄСПЛ, висновки яких прямо кореспондуються з положеннями ч.2 ст.8 КПК України, де зазначено, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

З практики ЄСПЛ вбачаються принципи конвенційного прецедентного права, як підстави для відмови в звільненні особи з-під варти, а саме: 1. ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСППЛ «Штегмюллер проти Австрії» від 10.11.1969 року; 2. ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя ( рішення ЄСППЛ «Вемгофф проти Німеччини» від 27.06.1968 року).

У справі «Москаленко проти України» (рішення від 20.05.2010 року п. 36) Європейський суд зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті ЄСПЛ нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також ЄСПЛ визнав, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

В рішеннях Європейського суду існує розширене трактування терміну обґрунтована підозра, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року), що будь-яка стороння особа може бути переконаною в тому, що ця особа причетна до даного кримінального провадження.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 , будучи раніше неодноразово судимим за вчинення злочинів проти власності, маючи не зняту та не погашену в передбаченому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, та в період випробувального терміну підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину середньої тяжкості, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 5 років, офіційно не працює та не має постійного джерела прибутку, не має міцних соціальних зв`язків, таким чином наявні ризики, передбачені п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: перебуваючи на свободі підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення,а також оцінюючи сукупність обставин, а саме вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення - злочину, що свідчить про обґрунтованість підозри, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання вини у скоєнні кримінального правопорушення - злочину, у вчиненні якого підозрюється, тому обрання стосовно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти наявним ризикам, на підставі чого слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до вимог ст.182 КПК України, слідчий суддя з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК України - в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 42 040 грн. (2102 х 40 = 42 040) грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 177,178,182,183,184,192-194,196,197,395 КПК України, рішенням ЄСППЛ «Штегмюллер проти Австрії», «Вемгофф проти Німеччини», «Москаленко проти України», «Мюррей проти Об`єднаного Королівства», «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», ст. 5, 6 Європейської Конвенції з прав людини, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Смірнова Ю.В. - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів, а саме: з моменту фактичного затримання - з 16 години 36 хвилин 03 січня 2020 року до 16 години 36 хвилин 02 березня 2020 року включно.

Визначити суму застави у розмірі 42 040 (сорок дві тисячі сорок) гривень, яку необхідно внести на депозитний рахунок: одержувач: ТУДСА України в Харківській області, код одержувача: 26281249, банк одержувача: ДКСУ м. Київ, МФО одержувача: 820172, р/р: ua208201720355299002000006674, призначення платежу: застава згідно КПК по справі № 623/31/20; н/п - 1-кс/623/9/2020 від ОСОБА_1 або його рідних.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та\або місця роботи.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 наслідки невиконання покладених зобов`язань.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним ОСОБА_1 - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя Т. Д. Бєссонова