Ухвала суду № 86768199, 20.12.2019, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/9879/19

2/296/2734/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2019 р. м. Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі судді Рожкової О.С., розглянувши у письмовому провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства “Укрсоцбанк”, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Паракуда Ірина Вікторівна, приватний виконавець Житомирської області Ковальський Максим Романович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає до виконання,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.

Ухвалою судді від 21.10.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження без виклику сторін у судове засідання (а.с.92-93).

Представник АТ “Укрсоцбанк” Чирва В.Г. подав клопотання, у якому просив закрити провадження у справі, у зв`язку з тим, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Посилаючись на те, що даний спір стосується виключно спору щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є фізична особа – підприємець.

Частиною 13 ст.7 ЦПК України встановлено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За змістом ч. 1-3 ст.3 ГПК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Діяльність не господарюючих суб`єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб`єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності не господарюючих суб`єктів.

У вирішенні питання про те, чи можна вважати правовідносини та відповідний спір - господарськими, слід керуватися ознаками, наведеними у статті 3 ГК України. Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

У відповідності до ч. 1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 20 ГПК України , Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Відповідно до вищевказаної норми чинного законодавства України, вбачається, що предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Так, за частиною першою даної статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках.

Відповідно до Постанови № 12-294гс18 Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

З огляду на положення частини першої статті 20 ГПК України, а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини восьмої статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.04.2007 між Акціонерно -комерційним банком соціального розвитку “Укрсоцбанк” та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено Договір відновлювальної кредитної лінії №280/40-197.

З метою забезпечення виконання вищевказаного кредитного договору, між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку “Укрсоцбанк” та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено Договір застави майна, що був посвідчений 06.04.2007 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Малярчук Т.І. та зареєстрованого в реєстрі за №3681.

Відповідно до даного Договору застави Фізична Особа Підприємець ОСОБА_1 передала в заставу банка рухоме майво, а саме: Бетонорозмішувач-С, марки КР АЗ, модель 250, 1987 року випуску, білого кольору, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 /6000002 НОМЕР_2 , державний № НОМЕР_3 ; Бетонорозмішувач-С, марки MAN, модель 25.422, 1995 року випуску, червоного кольору, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 , державний № НОМЕР_5 (а.с.30-33).

Відповідно до ч. 2 ст. 50 ЦК України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 1 ст. 128 ГК України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу

Розгляд справ між юридичними особами віднесено до компетенції господарського суду.

Враховуючи викладене, позивач просить визнати виконавчий напис вчинений 23.05.2011 Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Паракудою І.В., зареєстрований в реєстрі за № 1833 на звернення стягнення на заставне майно, що належить на праві власності суб`єкту господарських відносин, а саме ФОП ОСОБА_1 таким, що не підлягає до виконання, даний спір має розглядатися у відповідності до норм Господарсько процесуального кодексу України, оскільки стосується виключно спору щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є фізична особа - підприємець

Відповідно до п. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає що клопотання представника АТ “Укрсоцбанк” Чирва В.Г. підлягає задоволенню, а провадження у справі закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. ст. 255, 258, 260 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника АТ “Укрсоцбанк” Чирва В.Г. задовольнити.

Провадження у цивільній справі №296/9879/19 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства “Укрсоцбанк”, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Паракуда Ірина Вікторівна, приватний виконавець Житомирської області Ковальський Максим Романович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає до виконання - закрити.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала в частині закриття провадження може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира, протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О. С. Рожкова