Ухвала суду № 86764518, 02.01.2020, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

Справа № 477/3148/19

Провадження № 2/477/1/20

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

02 січня 2020 рокум. Миколаїв

Суддя Жовтневого районного суду Миколаївської області Саукова А.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа – Вітовська державна нотаріальна контора Миколаївської області, про встановлення факту належності документів та визнання права власності на спадкове майно

В С Т А Н О В И В :

27 грудня 2019 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить встановити факт належності державного акту на право приватної власності на землю, свідоцтво про право особистої власності на домоволодіння, технічний паспорт на житловий будинок індивідуального житлового фонду, його батькові – ОСОБА_2 . Визнати право власності на спадкове майно: житловий будинок та землю, що розташовані по АДРЕСА_1 , дозволити відділу у Вітовському районі Головного управління держгеокадастру у Миколаївській області та КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» виготовити технічну документацію на спадкове майно, а також зобов`язати відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно управління державної реєстрації департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради внести до реєстру дані про спадкову власність.

В той же час, перевіркою позовної заяви та доданих документів встановлено, що вона відповідає не всім вимогам, які висуваються до неї при її подані до суду, передбачені статтями 175-177 ЦПК України.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем пред`явлено позов, що має одночасно майновий і немайновий характер.

Так, позовна вимога про визнання права власності є вимогою майнового характеру.

Вимога про встановлення факту належності документів є вимогою у справах окремого провадження.

Інші дві вимоги, що містяться в позові, за своєю правовою природою є вимогами немайнового характеру.

У відповідності до частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто, станом на день звернення позивача до суду – 768 грн. 40 коп.

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», сплачується судовий збір за ставкою, яка складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто 768 грн. 40 коп.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (9695 грн.).

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду заяви у справах окремого провадження, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір за ставкою, яка складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто 384,20 грн.).

Згідно пункту 3 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Згідно пункту 9 частини 1 статті 176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна.

Позивач у позові зазначив ціну позову 86000 грн. та ним при зверненні до суду сплачений судовий збір в сумі 790 грн., що підтверджується квитанцією, доданою до позову.

Однак, позивач не долучив до матеріалів позову письмових доказів, підтверджуючих вартість спірного майна, тому не відомо, з якого розрахунку виходив позивач, зазначивши ціну позову 86000 грн. та сплативши суму судового збору в сумі 790 грн.

В зв`язку з викладеним позивачу пропонується визначитися з ціною позову з урахуванням дійсної вартості спірного нерухомого майна.

У разі підтвердження належними доказами вартості спірного нерухомого майна та визначення ціни позову, з урахуванням такої вартості, позивачу слід доплатити відповідний розмір судового збору відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за вимогу майнового характеру з розрахунку: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. А також за подання до суду заяви у справах окремого провадження в розмірі 384,20 грн. та за вимоги немайнового характеру в сумі 768 грн. 40 коп., за кожну.

Реквізити для сплати судового збору:

Номер рахунку (IBAN) UA 648999980000031210206014172

Отримувач коштів Вітовське УК/Вітовський р-н/22030101,

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37992601,

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998,

Код класифікації доходів бюджету22030101

Згідно положень ч.1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Однак, в порушення зазначених вимог позивач не долучила до копії позовної заяви, копії доданих документів, що підлягають врученню відповідачу.

Відповідно до ч.5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч. 2, ч.4 ст. 83 ЦПК України, позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Згідно пункту 24 Постанови Пленуму Верховного суду України “Про судову практику у справах про спадкування” відповідачами у справі про визнання права власності на спадкове майно є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

В зв`язку з викладеним, позивачу пропонується визначитися з колом відповідачів і третіх осіб та викласти обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги, зазначивши заінтересованою особою Вітовську державну нотаріальну контору Миколаївської області.

З урахуванням того, що предмет спору за своєю суттю є матеріально-правовою вимогою позивача до відповідача, щодо якої суд має ухвалити рішення, позивачу у своїй позовній заяві, відповідно до визначених статтею 16 ЦК України способів судового захисту прав на інтересів у цивільному судочинстві, необхідно конкретизувати або уточнити свої позовні вимоги щодо дозволу на виготовлення технічної документації на спадкове майно, зобов`язання внести до реєстру дані про спадкову власність та підтвердити доказами наявність спору та відмови відповідних органів, із вказівкою на підстави такої відмови.

Порушене судом питання стосовно конкретизації позовних вимог не є підставою для залишення позовної заяви без руху, а носить роз`яснювальний характер в межах принципу змагальності сторін, передбаченого частиною 5 статті 12 ЦПК України.

Керуючись статтею 185 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа – Вітрвська державна нотаріальна контора, про встановлення факту належності документів та визнання права власності на спадкове майно, залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправлення вказаних в мотивувальній частині ухвали недоліків позовної заяви на протязі десяти днів з дня її отримання, та роз`яснити, що в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Копію ухвали невідкладно направити позивачу для усунення недоліків.

Ухвала в частині сплати судових витрат може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 1 Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя А.А.Саукова