Ухвала суду № 86764121, 03.01.2020, Сихівський районний суд м. Львова

Справа №464/7061/19

пр № 2/464/331/20

У Х В А Л А

03 січня 2019 року м. Львів

Суддя Сихівського районного суду м.Львова Рудаков І.П. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські автобусні заводи» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсацію затримки виплати заробітної плати, -

в с т а н о в и в :

позивач подав до суду позов, в якому просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 173373,20 грн та компенсацію за затримку виплати заробітної плати у сумі 20933,11 грн.

Подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК з огляду на наступне.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.

Згідно з ст.1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Відповідно до ст.117 КЗпП вбачається, що середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні працівника проводиться не у зв`язку із виконуваною працівником роботою, а навпаки, у зв`язку із звільненням працівника та непроведенням з працівником належного розрахунку після припинення трудових відносин. Тобто, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні є різновидом відповідальності власника перед працівником за порушення своїх зобов`язань з виплати заробітної плати і не входить до структури заробітної плати.

При цьому, Верховний Суд України у своїй постанові від 30.11.2016 року у справі №6-1121цс16 наголосив на тому, що починаючи з 01.09.2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають з трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі. Аналогічна норма права міститься у п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі, зокрема, у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Як вбачається із змісту даної позовної заяви, позивач просить суд, зокрема стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, однак такий не входить до структури заробітної плати; відомості про те, що позивач, згідно ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору при подачі даного позову, відсутні.

Таким чином, позивачем, в супереч вимогам ч.4 ст.177 ЦПК України, при подачі позову не додано оригіналу документу (квитанції чи платіжного доручення), що засвідчує сплату судового збору в порядку та в розмірах визначених законом.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної. Пунктом 2 ч.1 ст.80 ЦПК України визначено, що ціною позову у позовах про стягнення грошових коштів – сумою, яка стягується.

Так, у відповідності до п.1.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (становить 768,40 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (становить 9605,00 грн).

Таким чином, суддя приходить переконання, що позивачем необхідно здійснити оплату судового збору за вимогою майнового характеру про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку у розмірі 1733,73 грн, за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 2203106. Позивач повинен надати суду оригінал платіжного документа про сплату судового збору. При цьому, платіжне доручення повинно бути підписано уповноваженою посадовою особою банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 1 ст.185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175 і 177 цього кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст.175 і 177 цього кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовну заяву слід залишити без руху та відповідно надати позивачу строк для усунення недоліків такої, шляхом сплати належного судового збору в порядку та розмірах визначених Законом України «Про судовий збір» з долученням оригіналу платіжного документу до матеріалів справи.

Керуючись ст. ст. 175-177, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя

п о с т а н о в и в :

позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські автобусні заводи» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсацію затримки виплати заробітної плати – залишити без руху, надавши строк, який не може перевищувати десять днів з дня отримання ухвали суду, для усунення недоліків заяви.

Надати позивачу строк протягом десяти днів з вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, заява буде вважатись не поданою та повертається заявнику зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти з дня складання повного судового рішення. Ухвала в частині залишення заяви без руху оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повне судове рішення складено та підписано суддею 03 січня 2020 року.

Суддя І. П. Рудаков