Ухвала суду № 86761050, 03.01.2020, Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/3/20

Провадження № 1-кс/499/4/20

У Х В А Л А

Іменем України

"03" січня 2020 р. смт.Іванівка

Слідчий суддя Іванівського районного суду Одеської області Погорєлов І.В., за участю учасників кримінального провадження: секретаря судового засідання Дібрової О.І., прокурора Гоменюк О.С., слідчого Завьорткіна В.І., підозрюваної ОСОБА_1 , адвоката підозрюваної Головацького С.А., розглянувши в залі суду клопотання слідчого СВ Іванівського ВП Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області Завьорткіна В.І., погодженого з прокурором Роздільнянської місцевої прокуратури Гоменюк О.С. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Крижанівка Комінтернівського району Одеської області, фактично проживаючої за адресою АДРЕСА_1 та зареєстрованої за адресою АДРЕСА_2 ; громадянки України, українки, раніше не судимої, одруженої, на утриманні дітей не маючої, з неповною середньою освітою на підставі документів кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020160290000002 від 02.01.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Іванівського районного суду Одеської області надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Своє клопотання слідчий обґрунтовує тим, що 01 січня 2019 року, приблизно о 21.30 годин, у ОСОБА_1 , яка перебувала в стані алкогольного сп`яніння по місцю свого мешкання в приміщенні будинку АДРЕСА_1 , виник побутовий словесний конфлікт з її чоловіком ОСОБА_2 , в процесі якого ОСОБА_1 , діючи умисно, на ґрунті виниклих під час конфлікту неприязних стосунків із ОСОБА_2 , усвідомлюючи негативні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, керуючись раптово виниклим умислом на протиправне заподіяння смерті іншій людині - ОСОБА_1 , застосувала побутовий ніж, що виразилось у здійсненні нею одного проникаючого удару ножем в область правої бічної поверхні грудної клітини ОСОБА_2 , в результаті чого від отриманих травм останній помер на місці події.

Іванівським ВП Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020160290000002 від 02.01.2020, за підозрою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

ОСОБА_1 було затримано працівниками Іванівського ВП Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області в порядку ст. 208 КПК України.

Таким чином ОСОБА_1 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України - вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Необхідність обрання стосовно підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під ватрою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме підозрювана може вчинити інше кримінальне правопорушення, впливати на свідків, знищувати речові докази, переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Ризики слідчий обґрунтовує наступними обставинами.

Підозрювана ОСОБА_1 відповідно до ст. 12 КК України, вчинила особливо тяжкий злочин, передбачений ч. 1 ст. 115 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від семи до п`ятнадцяти років.

Вина підозрюваної ОСОБА_1 в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема протоколами огляду місця події від 02.01.2020; лікарським свідоцтвом про смерть № 1 від 02.01.2020, протоколом затримання ОСОБА_1 від 02.01.2020, протоколами допиту свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та іншими матеріалами.

Характер протиправного діяння ОСОБА_1 , намагання приховати предмет яким був вчинений нею злочин (ніж), свідчить про намір знищити, сховати, спотворити вищевказаний предмет, який має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також вказує на можливість продовження вчинення нею кримінального правопорушення або скоєння інших злочинів, що також підтверджується показами свідка ОСОБА_4 .

Крім того, досудовим розслідуванням наразі, ще встановлюються всі речові докази та свідки вказаного правопорушення, з метою їх подальшого допиту та проведення з ними інших слідчих дій.

У зв`язку із тим, що ОСОБА_1 вчинила особливо тяжкий злочин, усвідомлюючи міру покарання, яка загрожує підозрюваній ОСОБА_1 , остання може здійснити спроби переховуватись від органу досудового розслідування та суду, з урахуванням тяжкості кримінальної відповідальності, яка їй загрожує, у тому числі безперешкодно вибути поза межі території України.

Відтак, у слідства є достатні дані вважати про об`єктивну наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваної ОСОБА_1 інших більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, так як жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти наведеним ризикам.

Прокурор та слідчий у судовому засіданні підтримали клопотання та просили обрати щодо підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою так як наявні ризики передбачених ст. 177 КПК України, та обґрунтовані у клопотанні.

Підозрювана та її захисник у судовому засіданні просили у задоволенні клопотання відмовити, оскільки слідчим відділом не доведено наявність ризиків, на які слідчий посилається у клопотанні про обрання запобіжного заходу, просили обрати підозрюваній запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час доби. При цьому щодо причетності до скоєного злочину підозрювана своєї позиції не висловила, зазначила, що вона не хотіла таких наслідків.

Заслухавши доводи прокурора про необхідність задоволення клопотання, пояснення та клопотання підозрюваної та її захисника, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до висновку, що клопотання про обрання міри запобіжного заходу підлягає задоволенню у зв`язку з наступним.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

02.01.2020 року відкрите кримінальне провадження №12020160290000002 за ч.1 ст. 115 КК України.

02.01.2020 року о 09:30 годин підозрювана затримана в порядку ст. 208 КПК України.

02.01.2020 року повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_1 .

Матеріалами клопотання підтверджується вагомість наявних доказів про причетність підозрюваної до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, причетність підозрюваної ОСОБА_1 до інкримінованого їй кримінального правопорушення підтверджується зібраними у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, та у судовому засіданні підозрюваною не заперечувалося того факту, що саме від її дій настала смерть її чоловіка.

Є достатні дані вважати про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваної ОСОБА_1 інших більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, так як жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти наведеним ризикам, а саме: у підозрюваної ОСОБА_1 відсутні стійкі соціальні зв`язки, офіційно наразі не працює, отже може безперешкодно виїхати за межі області, що підтверджується характеристикою з місця мешкання та поясненнями самої підозрюваної, яка вказала, що наразі не працює, перебуває на обліку в Центрі зайнятості.

ОСОБА_1 перебуваючи на волі може також знищити, приховати чи спотворити речові докази, які ще не були зібранні органом досудового розслідування, що підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими показами свідка ОСОБА_4 , відповідно до яких підозрювана просила її приховати знаряддя злочину, при цьому дані покази підозрюваною у судовому засіданні спростовані не були.

Також, зважаючи на ту обставину, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину в стані алкогольного сп`яніння після вживання алкоголю разом з можливими свідками злочину, перебуваючи на волі підозрювана ОСОБА_1 може впливати на них з метою приховування дійсних обставин скоєного кримінального правопорушення.

Підозрювана ОСОБА_1 відповідно до ст. 12 КК України підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від семи до п`ятнадцяти років, тому усвідомлюючи міру покарання, яка загрожує підозрюваній ОСОБА_1 , остання може здійснити спроби переховуватись від органу досудового розслідування та суду, з урахуванням тяжкості кримінальної відповідальності, яка їй загрожує.

Вирішуючи клопотання слідчого, суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої допускається взяття особи під варту з метою запобігти цій особі зникнути після скоєння злочину та практику Європейського суду з прав людини у справах «Смірнови проти Росії» (п. 59), де ЄСПЛ зазначив, що в досудовому звільненні особі може бути відмовлено через доведеність таких основних підстав, як: ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСПЛ від 10 листопада 1969 р. у справі «Штеґмюллер проти Австрії»); ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесу здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ від 27 червня 1968 р. у справі «Вемгофф проти Німеччини»); вчинення ним подальших правопорушень (рішення ЄСПЛ від 10 листопада 1969 р. «Мацнеттер проти Австрії») або спричинення ним порушень громадського порядку (рішення ЄСПЛ від 26 червня 1991 р. у справі «Летельєр проти Франції»), відповідно до яких обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

З врахуванням викладеного вище, рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права й свободи підозрюваного, відповідає характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , наявність доказів вчинення нею кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, враховуючи її вік, міцність соціальних зав`язків, та ту обставину, що підозрювана підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, раніше не судима, враховуючи також існування вищезазначених ризиків та наявність обґрунтованої підозри, слідчий суддя дійшов до висновку про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_1 оскільки інший, менш суворий запобіжний захід, не зможе забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків та запобігти наявним ризикам у кримінальному провадженні. У зв`язку з вищенаведеним клопотання захисника підозрюваної про обрання міри запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний час доби не підлягає задоволенню.

При цьому відмовляючи в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно підозрюваної, суд вказує, що застосування такого запобіжного заходу до підозрюваної за місцем її мешкання, що також є місцем вчинення злочину, зможе надати можливість підозрюваній безперешкодно спотворювати сліди злочину та їх приховувати, а оскільки з початку досудового розслідування та до прийняття даного процесуального рішення пройшов дуже короткий проміжок часу, можливо прийти до висновку, що в даному кримінальному провадженні необхідно здійснювати ряд слідчих дій пов`язаних з місцем вчинення злочину.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Керуючись ст.ст.177, 183, 193-194, 196-199 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Крижанівка Комінтернівського району Одеської області, фактично проживаючої за адресою АДРЕСА_1 та зареєстрованої за адресою АДРЕСА_2 ; громадянки України, українки, раніше не судимої, одруженої, на утриманні дітей не маючої, з неповною середньою освітою - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

Обраховувати строк тримання під вартою з дня затримання особи з 02.01.2020 року - до 01.03.2020 року включно.

Дійсна ухвала про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу діє 60 (шістдесят) днів, а саме: до 09 години 30 хвилин 01.03.2020 року включно, та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Для утримання під вартою підозрювана ОСОБА_1 підлягає направленню до Одеського слідчого ізолятора управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту проголошення, підозрюваним - з моменту отримання копії ухвали.

СуддяІ. В. Погорєлов