Ухвала суду № 86760117, 27.12.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/20906/19

Провадження №: 1-кс/755/9819/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" грудня 2019 р. слідча суддя Дніпровського районного суду м. Києва Левко В.Б., секретар судового засідання Балагура Т.В., за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Сагайдачного І.С.,

захисника Петрашенка В.П.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчої Дніпровського УП ГУНП у м. Києві Сухініної О.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100040010570 від 25 грудня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,

в с т а н о в и л а :

слідча Дніпровського УП ГУНП в м. Києві Сухініна О.С. за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 Смоліною К.В. звернулась до слідчої судді із зазначеним клопотанням.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що 24 грудня 2019 року, приблизно о 15 год 00 ха, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , перебуваючи у м. Миколаєві, керуючись корисливим мотивом, вступивши між собою в попередню злочинну змову про вчинення розбою на ОСОБА_5 , з метою заволодіння матеріальними цінностями останньої, прибули до квартири АДРЕСА_2 , де на той час перебувала потерпіла.

Реалізовуючи свій спільний злочинний умисел, того ж дня о 15 год 00 хв ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 підійшли до дверей квартири АДРЕСА_2 , де здійснили дзвінок та повідомили, що пришов сусід, на що ОСОБА_5 відкрила двері.

Після цього, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 через відкриті двері, проникли до вказаної квартири, у якій на той час перебували ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , і напали на потерпілу ОСОБА_5 .

Перебуваючи у вказаній квартирі, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , здійснюючи погрози застосуванням насилля, яке є небезпечним для життя і здоров`я потерпілої ОСОБА_5 , зокрема застосуванням ножа, пред`явили вимогу потерпілій передати їм наявні у неї золоті вироби та грошові кошти. ОСОБА_5 , побоюючись за своє життя і здоров`я, повідомила вказаним особам про наявність у неї в сумці, яка перебувала у квартирі, грошових коштів в сумі 2 600 Євро (що згідно офіційного курсу НБУ станом на 24 грудня 2019 року становить 67 022 грн 00 к.) та 6 000 грн 00 к., якими ОСОБА_2 , ОСОБА_1 . ОСОБА_3 та ОСОБА_6 заволоділи.

Після цього, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 залишили вказану квартиру, отримавши можливість розпорядитися грошовими коштами, якими вона заволоділи, на власний розсуд, заподіявши своїми спільними умисними злочинними діями потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 73 022 грн 00 к.

У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі. Просив задовольнити, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, що за ступенем тяжкості відносяться до особливо тяжких злочинів, за який законом передбачене покарання до 12 років позбавлення волі, тому існують ризики, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, можливість незаконно впливати на потерпілу та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та можливість вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, на підставі ст. 183 КПК України просить не визначати розмір застави у зв`язку з тим, що злочин вчинений із погрозою застосування насильства.

Захисник Петрашенко В.П. заперечував проти задоволення клопотання, оскільки стороною обвинувачення не обґрунтована підозра ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, зокрема, з протоколу допиту потерпілої жодних даних про те, що підозрюваний ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення не вбачається, оскільки вона зазначає, що із ОСОБА_2 зайшло до квартири ще три чоловіка, яких вона ідентифікує, їх, як другий, третій та четвертий чоловіки, зазначаючи приблизний їх вік та тіло будову. Проте жодних впізнань не проводилось де вона б вказала, що серед цих чоловіків був ОСОБА_1 . З протоколів свідків теж не вбачається причетність підозрюваного до вчинення даного кримінального правопорушення. Також, слід відзначити, що дії у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 вчиненні у м. Миколаєві, тому незрозумілим залишається для сторони захисту, проведення досудового розслідування Дніпровським УП ГУНП у м. Києві, а заодно і слідчим суддею Дніпровського районного суду м. Києва. Також, зазначені дії можуть підпадати під цивільно-правові відносини, оскільки потерпіла перебуває у цивільному шлюбі з підозрюваним ОСОБА_2 . Крім того, раніше потерпіла продала квартиру останнього та залишила собі кошти. Час від часу ОСОБА_5 за підтримки сина та зятя проганяють ОСОБА_2 з їх спільного місця проживання, у зв`язку із чим останній вимагає повернути йому його речі та грошові кошти отримані за реалізацію квартири. Тому і виникають такі конфлікти між потерпілою та підозрюваним, які, сторона захисту вважає, що носять характер цивільно-правових. Також слідчою не доведено існування ризиків зазначених у клопотанні, оскільки відсутні фактичні підтвердження кожного із ризиків. У зв`язку із чим у задоволенні клопотання просив відмовити та не застосовувати жодного запобіжного заходу.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав захисника та просив відмовити у задоволенні клопотання у зв`язку з необґрунтованістю його. Зазначив, що жодних протиправний дій не вчиняв відносно потерпілої, лише намагався допомогти знайомому ОСОБА_2 у поверненні його речей від співмешканки, оскільки при останніх спілкуваннях потерпілої із ОСОБА_2 останнього побили зять і син ОСОБА_5 Ніхто з підозрюваних не здійснював нападу на потерпілу ОСОБА_5 . Крім того, коли вони зайшли до квартири то там крім потерпілої і свідка вже знаходились працівники газової служби, яких ОСОБА_5 попросила залишити кімнату.

За таких обставин, слідча суддя, заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшла такого висновку.

За вказаним фактом, 25 грудня 2019 року Дніпровським УП ГУНП у м. Києві внесені відомості про вчинення злочинів до Єдиного реєстру досудових розслідувань та присвоєно реєстраційний номер № 12019100040010570.

До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідча обґрунтовує доводи клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучено розписки підозрюваного щодо вручення йому копії клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконані вимоги ч. 3 ст. 184 КПК України.

25 грудня 2019 року о 02 год 00 хв - ОСОБА_1 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

25 грудня 2019 року - ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187КК України.

Вирішуючи питання про наявність підстав обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, слідча суддя враховує вимоги ст. 177 КПК України.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення, що у даному випадку стороною обвинувачення дотримано, оскільки наявні, на цей час докази у провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного з цим злочином, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання істинних завдань КПК України визначених ст. 2.

Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідча суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування щодо ОСОБА_1 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.

У судовому засіданні, на думку слідчої судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, наявними у справі доказами, зокрема: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 25 грудня 2019 року; протоколом допиту потерпілої від 25 грудня 2019 року; протоколом обшуку від 25 грудня 2019 року; рапортом о/у ВКП Дніпровського УП ГУНП у м. Києві; протоколом особистого обшуку особи, затриманої в порядку ч. 3 ст. 208 КПК України від 25 грудня 2019 року; протоколами допиту свідків від 25 грудня 2019 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Щодо тверджень захисту про відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, то слід зазначити таке.

Слідча суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих матеріалів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, а тому, з огляду на наведені в клопотанні слідчого дані, з урахуванням долучених до клопотання доказів, слідча суддя має всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у причетності ОСОБА_1 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

Наявність же будь-яких обставин, що є суперечливими, або свідчать про наявність даних, які підлягають перевірці, і є завданням органу досудового розслідування під час розслідування справи з метою підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання, що повинно підтвердити або розвіяти підозру.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, слідча суддя враховує, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі доведеності його вини в інкримінованому злочині, майновий стан підозрюваного, його вік, міцність його соціальних зв`язків, той факт, що він неодружений, відсутнє постійне місце проживання у м. Києві, зареєстрований та проживає у м. Миколаєві, не працює, раніше не судимий.

Вказані вище обставини, а також суспільна небезпечність злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 на думку слідчої судді, дають підстави вважати, що з боку підозрюваного існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, можливість переховування від органів досудового розслідування та/або суду і можливість впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні.

Щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, то слідча суддя вважає його не обґрунтованим, з тих підстав що слідчою у клопотанні не зазначено, якими саме діями ОСОБА_1 може перешкоджати провадженню, а лише формально зазначений ризик.

Крім того, щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, то слідча суддя критично ставиться до його обґрунтування, а саме тим, що підозрюваний не працює та немає постійного джерела доходу, оскільки дана вказівка є формальною та не підтверджується жодними матеріалами долученими до клопотання. Більше того, згідно клопотання, вбачається, що ОСОБА_1 раніше не судимий, що по своїй суті зменшує ймовірність зазначеного ризику.

Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст. 178 КПК України, а також доведеність слідчою у клопотанні та прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним ризикам, тому клопотання слідчої про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити. При цьому зважаючи на обставини кримінального провадження та особу підозрюваного, слідча суддя вважає за можливе визначити строк дії ухвали у тридцять днів, для здійснення досудового розслідування з дотриманням розумних строків.

Підстав для обрання відносно підозрюваного інших запобіжних заходів, не пов`язаних з позбавленням волі, слідча суддя не вбачає.

Крім того, задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ст. 183 КПК України та вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі, який буде достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків, з урахуванням вимог ст. 182 КПК України, а саме 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 153 680 грн 00 к. та покладенням обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Щодо тверджень сторони захисту про не підслідність Дніпровському УП ГУНП у м. Києві даного кримінального правопорушення, то слід зазначити таке.

Згідно ч. 1 ст. 218 КПК України досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 КПК України якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він проводить розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність.

25 грудня 2019 року із заявою про вчинення кримінального правопорушення до Дніпровського УП ГУНП у м. Києві звернувся ОСОБА_8 , який повідомив, що у ОСОБА_5 троє незнайомих чоловіків та її співмешканець забрали грошові кошти.

Крім того, з протоколу про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 25 грудня 2019 року вбачається, що також потерпіла ОСОБА_5 звернулась до Дніпровського УП ГУНП у м. Києві із заявою про вчинення кримінального правопорушення.

25 грудня 2019 року уповноваженою особою Дніпровського УП ГУНП у м. Києві внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019100040010570 за ч. 3 ст. 187 КК України, за заявою ОСОБА_8 .

Згідно ч. 5 ст. 218 КПК України спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня.

Зважаючи на те, що із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, як заявник ОСОБА_8 так і потерпіла ОСОБА_5 звернулись до Дніпровського УП ГУНП у м. Києві, тому зважаючи на те, що відсутні будь-які підтвердження зміни підсудності прокурором, зокрема за місцем вчинення даного кримінального правопорушення, а саме у м. Миколаїв. Тому на даний момент в кримінальному провадженні органом досудового розслідування є Дніпровське УП ГУНП у м. Києві, у зв`язку із чим заперечення сторони захисту є не обґрунтовані.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 132 КПК України клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини.

Також є обґрунтованим подання клопотання про застосування запобіжного заходу слідчою до Дніпровського УП ГУНП у м. Києві до слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва.

Згідно ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись, ст. 176, 177, 178, 182, 183, 184, 194, 196, 309, 369-372 КПК України, слідча суддя,

п о с т а н о в и л а:

клопотання - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвала діє 30 (тридцять) днів та підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 обчислюється з моменту його фактичного затримання - з 02 год 00 хв 25 грудня 2019 року по 22 січня 2020 року включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 153 680 грн 00 к. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУ ДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № 37318005112089).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії.

У разі внесення застави зобов`язати ОСОБА_1 прибувати до слідчого за кожною вимогою у рамках цього кримінального провадження та, у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки:

не відлучатись за межі м. Миколаєва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

повідомляти слідчого, прокурора, суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

утриматись від спілкування з потерпілою та підозрюваними у даному кримінальному провадженні.

здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України, в`їзд в Україну.

Визначити 2 місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 15 год 30 хв 28 грудня 2019 року.

Слідча суддя: В.Б. Левко