Ухвала суду № 86759700, 28.12.2019, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/5941/19

Номер провадження 1-кс/570/1658/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2019 року слідчий суддя Рівненського районного суду Рівненської області Гнатущенко Ю.В., з участю: секретаря судового засідання Іллюк С.Р., слідчого Пархути О.В., власника автомоблія ОСОБА_1 , володільця майна ОСОБА_2 та його захисника адвоката Авраменко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне клопотання слідчого СВ Рівненського РВП Рівненського відділу поліції ГУ Національної поліції в Рівненській області Пархути О.В., за погодженням з прокурором, який здійснює нагляд за додержанням законів під час провадження досудового розслідування у формі процесуального керівництва Кухтою І.П. про арешт майна (матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019180180001579 від 22.12.2019, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України ),-

в с т а н о в и в :

Як вбачається із клопотання, 21.12.2019 о 20.55 год. надійшло повідомлення працівника поліції ОСОБА_3 , про те, що 21.12.2019 приблизно о 20.55 год. під час несення служби в складі екіпажу САГА-16 на а/д Н-25 «Городище-Рівне-Строкостянтинів» на 149 км поблизу с.Бармаки Рівненського району Рівненської області, було зупинено т/з марки «Volkswagen» моделі «LT46», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 . Під час поверхневої перевірки вищевказаного транспортного засобу в багажному відділенні було виявлено велику кількість молодих дерев породи «сосна», які перевозилися без відповідних документів.

За даним фактом 22.12.2019 до ЄРДР внесено відомості за № 12019180180001579 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України.

В ході виїзду на місце події та огляду автомобіля марки «Volkswagen» моделі «LT46», д.н.з. НОМЕР_1 , даний автомобіль з наявними у ньому деревами породи «сосна», вилучено, опечатано та поміщено до майданчика тимчасового затримання транспортних засобів ГУНП в Рівненській області за адресою: с.Городок, вул.Б.Штейнгеля, 90, Рівненського району Рівненської області. Також із одного стовбура дерева вилучено бирку з написом «ФГ ВАЛЮС ІКЮО40164737».

В подальшому через пошук у всесвітній мережі Інтернет, сайт usr.minjust.gov.ua отримано інформацію про юридичну особу «ФГ ВАЛЮС», що фактично розташована за адресою: Волинська область, Старовижівський район, с . Сереховичі, вул.Шкільна, 8 . Заступником директора є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де також зазначений мобільний телефон НОМЕР_2 .

В ході спілкування із заступником директора ОСОБА_5 , останній повідомив, що в дійсності займається вирощуванням та продажем дерев породи ялинка та сосна, також на даний час він свою продукцію відпускає із бирками - самок лейками серія НЯ 000325 від 325001 до 10000, також покупцю він обов`язково видає товарно-транспортну накладну, сертифікат з мокрою печаткою на продукцію, а також копію з державного реєстру фермерського господарства. Бирки з надписом «ФГ ВАЛЮС ІКЮО40164737» використовувалися ним у 2017 році на даний час не використовуються та є не дійсними, звідки у невідомої йому особи дані бирки він не знає, підозрює що ці люди діють від його імені та є шахраями.

Оскільки є підозри вважати, що дані дерева породи сосна являються предметом злочину, а автомобіль марки «Volkswagen» моделі «LT46», д.н.з. НОМЕР_1 , а також бирки з надписом «ФГ ВАЛЮС ІКЮО40164737» були використані як знаряддя вчинення злочину, тому їх було вилучено, при цьому автомобіль із деревами породи сосна з бирками на них поміщені на майданчик для тимчасового затримання транспортних засобів ГУНП в Рівненській області, за адресою: вул. Барона Штейнгеля, 90, с. Городок Рівненького району Рівненської області, а одна з бирокз надписом «ФГ ВАЛЮС ІКЮО40164737» зберігається при матеріалах кримінального провадження.

Згідно з витягу з бази АРМОР автомобіль марки марки «Volkswagen» моделі «LT46», д.н.з. НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 .

У клопотанні зазначається, що на даний час є підстави вважати, що вищевказане майно є предметом вчинення злочину, а тому відповідно до ст. 98 КПК України, є речовим доказом, та має доказове значення у кримінальному провадженні.

В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав та пояснив, що на даний час до органу досудового розслідування будь-яка фізична чи юридична особа із заявами щодо отриманого збитку чи шкоди не зверталася.

Прокурор в судове засідання не з`явилася.

Володілець майна ОСОБА_2 та його захисник адвокат Авраменко С.В. в судовому засіданні вказали про відсутність правових підстав для накладення арешту на майно та задоволення клопотання. Вказує, що ОСОБА_2 купив вказані дерева на базарі в м.Сарни і є їх власником.

Власник автомобіля ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_2 доводиться йому зятем, який час від часу користується вказаним автомобілем. Вказує, що він ніяких протиправних дій не вчиняв і підста для накладення арешту на його автомобіль немає.

Володілець ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, судом було вжито заходів щодо його повідомлення про місце, час та дату розгляду клопотання.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, суд приходить до висновку, що підстав для повного задоволення клопотання про накладення арешту на вилучене майно немає.

Стаття 173 КПК України передбачає, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так, у відповідності до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна, як це вбачається з абзацу 2ч.1 ст.170 КПК України, є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч.11 ст.170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. При цьому, наявність вказаних ризиків підлягає доведенню стороною, що звертається за арештом майна, а недоведення підстав арешту майна та ризиків є підставою для відмови у арешті майна, як це вбачається зі ст.173 ч.1 КПК України.

В ході судового розгляду встановлено, що 22.12.2019 до ЄРДР було внесено за №12019180180001579 відомості про вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України, що підтверджується витягом з ЄРДР.

21.12.2019 р. близько 20 год. 55 хв. на автодорозі Н-25 149 км поблизу с.Бармаки Рівненського району Рівненської області було зупинено автомобіль марки «Volkswagen» моделі «LT46», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 , навантажений деревиною, що підтверджується протоколом огляду місця події.

Вказані речі поміщені на майданчик тимчасового затримання т/з ГУ НП в Рівненській області, що в с.Городок, вул.Б.Штейнгеля, 90 Рівненського району Рівненської області. Також із одного стовбура дерева вилучено бирку з написом «ФГ ВАЛЮС ІКЮО40164737», які постановою слідчого визнані речовими доказами.

Таким чином, слідчим суддею встановлено, що автомобіль, деревина, бирка з написом є речовим доказом у кримінальному провадженні, мають статус тимчасово вилученого майна, і на них може бути накладено арешт.

Разом з тим, слідчим не доведено наявність передбачених законом підстав та ризиків для накладення арешту на автомобіль.

Виходячи з положень ст. 173 КПК України, з огляду на вказані обставини, які встановлені слідчим суддею в ході судового розгляду клопотання, а також приймаючи до уваги, що належність автомобіля встановлена, відсутність на час розгляду клопотання можливості врахування п.3 ст.173 КПК України; наявності осіб, яким завдано шкоду, слідчий суддя приходить до висновку, що підстав для накладення арешту на автомобіль немає.

При цьому, будь-яких доказів того, що при відсутності арешту вказаний транспортний засіб може зазнати приховання, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі чи відчуження, слідчим не надано, і таких доказів в ході судового розгляду не здобуто.

Отже, факт невиправданого потребами досудового розслідування обмеження права розпорядження, користування та відчуження майна з огляду на завдання та загальні засади кримінального провадження є неприпустимим, а також відповідність втручання в право власності принципу правомірного і допустимого втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого Протоколудо Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод з відповідними змінами.

На думку суду, слідчим не доведено розумність та співрозмірність обмеження права користування, розпорядження та відчуження майна щодо транспортного засобу завданням кримінального провадження.

З урахуванням встановлених обставин, враховуючи, що володільцями деревини надано слідчому та слідчому судді пояснення, у зв`язку з чим походження деревини потребує перевірки в ході досудового розслідування, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого в частині накладення арешту на деревину та бирку з написом.

Керуючись ст.ст.100, 170-176 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в :

Клопотання про арешт майна - задоволити частково.

Накласти арешт на дерева породи сосна, на яких наявні бирки з написом «ФГ ВАЛЮС ІКЮО40164737».

Накласти арешт на одну бирку з надписом «ФГ ВАЛЮС ІКЮО40164737», яка вилучена 22.12.2019 під час огляду автомобіля марки «Volkswagen» моделі «LT46», д.н.з. НОМЕР_1 .

В задоволенні клопотання про накладення арешту на автомобіль «Volkswagen» моделі «LT46», д.н.з. НОМЕР_1 - відмовити.

Автомобіль «Volkswagen» моделі «LT46», д.н.з. НОМЕР_1 повернути ОСОБА_1 .

Ухвала в частині повернення майна у відповідності до ч.3 ст.173 КПК України підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Гнатущенко Ю.В.