Ухвала суду № 86758019, 23.08.2019, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/11039/19

Провадження №1-кс/369/3448/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.08.2019 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

слідчого судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі Потоцька О.О.,

за участі прокурора Мокрицької І.А.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши клопотання слідчого СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції Чернець А.А. за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110200003801 від 13.08.2019 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області лейтенант поліції Чернець А.А. звернувся до суду з даним клопотанням, мотивуючи його тим, що 12 серпня 2019 року близько

17 години 45 хвилин, ОСОБА_1 , перебуваючи біля будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна та бажаючи того, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, через отвір із сітки в паркані, зайшов на вищевказану територію, де шляхом зламу металопластикового вікна на першому поверсі проник до будинку, та скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, незаконно, таємно викрав ноутбук марки «Asus К53Е» (К53Е-SX517D), чорного кольору, після чого з місця скоєння злочину зник, обернувши викрадене майно на свою користь, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальної шкоди.

Відомості за вказаним фактом внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019110200003801 від 13.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч 3 ст. 185 КК України.

У вчиненні кримінального правопорушення обгрунтовано підозрювається ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Тинне Рівненської області, громадянин України, не одружений, маючий середньо-спеціальну освіту, офіційно не працюючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , але не маючий фактичного місця проживання на території Києво-Святошинського району, раніше зі слів судимий на території Російської Федерації за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 105 Кримінального кодексу РФ. По відбуттю покарання, 14.06.2019 року повернувся на територію України, що підтверджується наявним посвідченням особи на повернення в Україну, виданим за НОМЕР_1 від 23.05.2019 на ім`я ОСОБА_1

23.08.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Причетність ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом заяви ОСОБА_2 від 12.08.2019, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_2 від 13.08.2019, протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 13.08.2019, протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.08.2019 із свідком ОСОБА_3 , протоколом огляду місця події від 12.08.2019, протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 13.08.2019, протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.08.2019 із свідком ОСОБА_5 та іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_1 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України за ступенем тяжкості є злочином середньої тяжкості, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі до 5 років.

У ході досудового розслідування задля об`єктивного його розслідування в розумні строки, виникла необхідність у застосуванні щодо підозрюваного ОСОБА_1 , запобіжного заходу з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та які вказують, що підозрюваний може:

- переховуватися від органу досудового розслідування та суду;

- незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зокрема, ризик переховування ОСОБА_1 від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що останній, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, який за ступенем тяжкості є тяжким, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявок до органу досудового розслідування та суду, враховуючи те, що останній зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , та не має постійного місця проживання на території Києво-Святошинського району (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Аналізуючи вказаний ризик у контексті практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov. Russia (Панченко проти Росії). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов`язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню ( Becciew . Moldova (Бекчиев проти Молдови).

Оцінюючи ризик переховування підозрюваного з позиції практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити наступне:

- підозрюваний не має родини та утриманців, що вказує на відсутність міцних соціальних зв`язків;

- підозрюваний не має офіційного постійного місця роботи.

- підозрюваний не має постійного місця проживання.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, необхідно зазначити, що даний ризик обґрунтовується тим, що останній, постійного місця проживання не має, не має офіційного постійного місця роботи, тобто не має постійного джерела доходів, що в свою чергу свідчить про те, що підозрюваний обрав для себе вчинення майнових злочинів основним джерелом доходів, а отже може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Таким чином, під час досудового розслідування встановлено реальні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_1 у разі не застосування до нього запобіжного заходу, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, на думку слідчого щодо ОСОБА_1 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який дієво забезпечить виконання підозрюваним передбачених кримінальним процесуальним кодексом України обов`язків.

Тому слідчий просив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Тинне, Рівненської області, громадянина України, не одруженого, маючого середньо-спеціальну освіту, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , та не маючого фактичного місця проживання на території Києво-Святошинського району, раніше зі слів судимого на території Російської Федерації за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 105 Кримінального кодексу РФ, терміном на 60 діб.

Прокурор під час судового засідання вимоги клопотання підтримав у повному обсязі, з підстав викладених у клопотанні.

Підозрюваний просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора та обрати особисте зобов`язання.

Вислухавши пояснення підозрюваного, доводи прокурора щодо неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, дослідивши подані матеріали, дослідивши наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від слідства та суду, цим самим перешкоджати встановленню істини по справі, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність частково задовольнити клопотання та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до п. 4 ч.2ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім, як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Суд оцінює вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3ст. 185 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України за ступенем тяжкості є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років .

При цьому суд, оцінює всі обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; його репутацію; міцність соціальних зав`язків. Суд враховує те, що підозрюваний ОСОБА_1 міцних соціальних зв`язків не має, не має офіційного місця роботи та законного джерела доходів, таким чином останній може переховуватися від слідства та суду.

Відповідно до ч. 1ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України(далі -КПК України) тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Враховуючи що, підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від слідства та суду, тим самим може перешкоджати кримінальному провадженню, суд приходить до висновку що вказані обставини виключають об`єктивну можливості щодо застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як домашній арешт, або іншого більш м`якого запобіжного заходу.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 197 Кримінального процесуального кодексу України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.

За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню.

Між тим, відповідно до ч. 3ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Отже, частково задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах:щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні розміру застави суд враховує дані про особу підозрюваного, його вік, сімейний стан, соціальні зв`язки, майновий стан, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, а також те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії тяжких злочинів.

Крім того, суд приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У зв`язку з викладеним суд приходить до висновку про доцільність визначити ОСОБА_1 як альтернативу застосованому щодо нього запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою - заставу, розмір якої становить 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає (1921*20) 38 420, 00 грн., оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст. ст.178,182,183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на нього процесуальні обов`язки.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, суд вважає за необхідне відповідно до ч.5ст.194 КПК України покласти на нього такі обов`язки: не відлучатися із місця постійного проживання без дозволу, слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання.

Згідно ч. 6 ст. 194 КПК України зазначені обов`язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції Чернець А.А. за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110200003801 від 13.08.2019 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Тинне, Рівненської області, громадянина України, не одруженого, маючого середньо-спеціальну освіту, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , та не маючого фактичного місця проживання на території Києво-Святошинського району, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у слідчому ізоляторі - арештному домі «Київський слідчий ізолятор», строком на 30 діб, тобто до 21 вересня 2019 року (включно).

Одночасно визначити підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 38 420, 00 грн. (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять гривень 00 копійок), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступні банківські реквізити:

Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області

Код отримувача (ЄДРПОУ): 26268119

р/р 37312095018661

Банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ

Код банку: 820172

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі слідчого ізолятору - арештного дому «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа слідчого ізолятору - арештного дому «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного який вніс заставу з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та слідчого суддю Києво-Святошинського районного суду Київської області.

За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу, слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, який вніс таку заставу вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

В іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Н.С. Пінкевич