Ухвала суду № 86757938, 03.01.2020, Володарський районний суд Київської області

Справа № 940/1656/19

Провадження № 1-кс/364/3/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.01.2020 року, Володарський районний суд Київської області, у складі:

головуючого судді Ткаченко О. В.,

за участю секретаря Бондаренко Л. С.,

розглянувши заяву про самовідвід судді Моргун Галини Леонідівни у справі № 940/1656/19 щодо притягнення гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

24 грудня 2019 року справа № 940/1656/19 щодо притягнення гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП автоматизованою системою авто розподілу справ, справу було передано в провадження судді Моргун Галині Леонідівні.

26 грудня 2019 року, Моргун Г . Л., як головуюча суддя по справі суддя, подала до суду заяву про самовідвід, оскільки не може брати участь у розгляді даної справи, так як по справі ОСОБА_1. є кум судді Моргун Г.Л., що викликає сумнів в об`єктивності та неупередженості при розгляді справи.

Проаналізувавши наведені в заяві про самовідвід головуючого судді обставини, враховуючи положення національного законодавства та пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів (схвалених резолюцією 2006/23 ООН від 27 липня 2006 р.), згідно яких суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи або підлягає відводу в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в його неупередженості, з метою забезпечення принципу безсторонності, об`єктивності, уникнення сумнівів в неупередженості судді, суд вважає заявлений самовідвід судді Володарського районного суду Київської області Моргун Г.Л. в даній справі як такий що підлягає задоволенню.

Статтею 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з`їздом суддів України 22 лютого 2013 року, передбачено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Згідно Коментаря до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням V з`їзду суддів України 24 жовтня 2002 року (у редакції, затвердженій XI черговим з`їздом суддів України 22 лютого 2013 року), затвердженим рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1 необхідно пам`ятати, що інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.

У рішенні Ради суддів України № 36 від 12.05.2016 року роз`яснено, що в разі виникнення конфлікту інтересів, який може бути врегульований в процесуальний спосіб (відвід, самовідвід), суддя врегульовує його самостійно без повідомлення про таке Раду суддів України.

Положеннями діючого КУпАП не врегульовано питання розгляд заяв про самовідвід, відвід судді під час розгляду справи про адміністративні правопорушення. У зв`язку з цим, вирішуючи питання про самовідвід судді, суд керується положеннями КПК України, застосовуючи аналогію права.

Як слідує з практики Європейського суду з прав людини, викладеної в рішеннях у справах "Фей проти Австрії" від 24.02.93 року, "Білуха проти України" (заява N 33949/02) від 09.11.2006 року, важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений. Існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. 43 рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії").

З огляду на викладене, з метою виключення сумніву щодо об`єктивного розгляду справи та для забезпечення умов, за яких у будь-кого не виникало б сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом, суддя прийшов до висновку, що заяву про самовідвід судді Моргун Г.Л. слід задовольнити.

Керуючись ст. 81 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву про самовідвід судді Володарського районного суду Київської області Моргун Галини Леонідівни, у справі № 940/1656/19 щодо притягнення гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП - задовольнити.

Матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, передати до канцелярії суду для проведення повторного автоматизованого розподілу для визначення іншого складу суду відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.

Суддя О. В. Ткаченко