Ухвала суду № 86756615, 26.12.2019, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

26 грудня 2019 року Справа № 915/1702/19

м. Миколаїв

За позовом: Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»

(юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, адреса для листування: 49027, м. Дніпро, а/с 1800, представник позивача: Балашов Олексій Володимирович., 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570),

до відповідача: ОСОБА_1 ,

( АДРЕСА_1 ,

адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ),

третя особа без самостійних

позовних вимог на стороні відповідача: Фермерське господарство «Матрица»,

(57444, Миколаївська обл., Березанський район, с.Попільне, вул. 8 Березня, 44, код ЄДПРОУ 36743240),

Суддя Ткаченко О.В.

Секретар судового засідання Сулейманова С.М.

Представники:

від позивача: представник не з`явився.

від відповідача: Матвеєнко І.Ю., за ордером.

в судовому засіданні приймає участь:

СУТЬ СПОРУ: стягнення 456520,93 грн.,

08.07.2019р. АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом до гр. ОСОБА_1 про стягнення 456520,93 грн. заборгованості за договором банківського обслуговування б/н від 07.11.2011р., укладеним з ФГ «Матрица» та умов договору поруки №POR1427363628291 від 25.03.2015р.

Підставою позову є вимога про стягнення з гр. ОСОБА_1 заборгованості за договором банківського обслуговування б/н від 07.11.2011р. як з поручителя за ФГ «Матриця» згідно з умовами договору поруки №POR1427363628291 від 25.03.2015р.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. ст. 16, 525, 526, 530, 543, 554, 610, 639 Цивільного кодексу України та умовами договору поруки.

Ухвалою суду від 25.07.2019р. було відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.09.2019р.

16.09.2019р. від позивача до суду надійшли пояснення, в яких позивач зазначає, що рішенням Господарського суду Миколаївської області від 25.01.2018р. №915/1161/17 за позовом ПАТ «КБ «ПриватБанк» до ФГ «Матрица» з останнього було стягнуто заборгованість за договором банківського обслуговування б/н від 07.11.2011р. за послугою на поточний кредитний ліміт в розмірі 494713,84 грн. з яких: 456520,93 грн. заборгованість за кредитом, 25108,66 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 2311,91 грн. комісії та 10772,34 грн. пені. Вказане рішення було залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.05.2018р. З огляду на наявність даного рішення позивач посилається на приписи п.4 ст. 75 ГПК України та зазначає, що обставини наявності та надання кредиту ФГ «Матрица» були встановлені в даній справі та не доказуються.

18.09.2019р. відповідач надав суду відзив, в якому проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, зазначаючи про їх необґрунтованість з огляду на відсутність у договорі поруки від 26.03.2015р. відомостей щодо забезпечення цією порукою зобов`язань на вказану позивачем суму боргу, яка була надана за договором банківського обслуговування б/н від 07.11.2011р. на який посилається позивач.

Позивач відповіді на відзив не надав.

Ухвалою суду від 13.11.2019р. було закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 10.12.2019р.

В судовому засіданні 10.12.2019р. представник відповідача пояснив, що проти встановлення наявності заборгованості ФГ «Матрица» в ході розгляду справи №915/1167/17 не заперечує, однак зазначає, що по-перше, гр. ОСОБА_1 не було залучено стороною або учасником у даній справі, а по-друге, із договору поруки №POR1427363628291 від 26.03.2015р. не вбачається, що його укладено саме на виконання даного зобов`язання фермерським господарством «Матрица», яке виникло за договором банківського обслуговування б/н від 07.11.2011р.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що умовами п.п.1.1 договору поруки №POR1427363628291 від 26.03.2015р. предметом договору визначено надання поруки поручителем ( ОСОБА_1 ) перед кредитором (ПАТ КБ «ПриватБанк») за виконання ФГ «Матрица» зобов`язаннями за угодами-приєднання до: розділу 3.2.1 «Кредитний ліміт Умов та правил надання банківських послуг (Угода1); та розділу 3.2.2 «Кредит за послугою «Гарантовані платежі» Умов та правил надання банківських послуг (Угода2).

Будь-яких ідентифікаційних ознак вказаних угод-приєднань умови договору поруки не містять. Даних щодо укладання таких угод-приєднань фермерським господарством «Матрица» позивач не назначив.

Враховуючи відсутність представника позивача в судовому засіданні, суд позбавлений можливості дослідити вказані обставини з огляду на приписи ст. ст. 13,14 ГПК України.

За таких обставин, ухвалою суду від 10.12.2019р. розгляд справи було відкладено, визнано явку представника позивача в судове засідання обов`язковою, запропоновано позивачу у строк до 25.12.2019р. надати суду пояснення стосовно забезпечення умовами договору поруки №POR1427363628291 від 26.03.2015р. саме зобов`язання ФГ «Матрица», яке виникло з договору банківського обслуговування б/н від 07.11.2011р.; надати суду оригінали для огляду та копії для залучення до матеріалів справи угод-приєднання ФГ «Матрица» до: розділу 3.2.1 «Кредитний ліміт Умов та правил надання банківських послуг (Угода1); та розділу 3.2.2 «Кредит за послугою «Гарантовані платежі» Умов та правил надання банківських послуг (Угода2), які зазначені в умовах договору поруки №POR1427363628291 від 26.03.2015р.

Позивач документів за ухвалою суду від 10.12.2019р. не надав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення (а.с. 120,121).

Відповідно до ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до п. 2 ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і в той же час учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

З наведеної процесуальної норми слідує, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов`язаний з`ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об`єктивно оцінити їх поважність. При цьому поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об`єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов`язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України (постанова Верховного Суду від 23.08.2019р. по справі № 910/13094/17).

Заявлена позивачем до стягнення заборгованість в розмірі 456520,93 грн. є заборгованістю основного боржника - фермерського господарства «Матрица» за кредитним договором б/н від 07.11.2011р.

Вказану суду боргу з основного боржника вже було стягнуто за рішенням суду від 25.01.2018р. у справі №915/1161/17.

Даний позов пред`явлений банком до гр. ОСОБА_1 , як до поручителя фермерського господарства «Матрица» згідно з умовами договору поруки №POR1427363628291 від 26.03.2015р.

До матеріалів позовної заяви позивачем додано копію договору поруки №POR1427363628291 від 26.03.2015р., з якого вбачається, що предметом даного договору визначено надання поруки поручителем ( ОСОБА_1 ) перед кредитором (ПАТ КБ «ПриватБанк») за виконання ФГ «Матрица» зобов`язаннями за угодами-приєднання до: розділу 3.2.1 «Кредитний ліміт Умов та правил надання банківських послуг (Угода1); та розділу 3.2.2 «Кредит за послугою «Гарантовані платежі» Умов та правил надання банківських послуг (Угода2).

Будь-яких ідентифікаційних ознак (дат заявок-приєднань або заяв на відкриття рахунків, їх номерів тощо) вказаних угод-приєднань умови договору поруки не містять.

Даних щодо укладання таких угод-приєднань фермерським господарством «Матрица» позивач у позовній заяві та у письмових поясненнях не назначив.

У письмових поясненнях позивач наполягає на тому, що факт укладання з ФГ «Матрица» кредитного договору б/н від 07.11.2011 за яким був наданий кредит в сумі 456520,93 грн. встановлений в рішенні суду від 25.01.2018р. у справі №915/1161/17, а тому в силу п.4 ст. 75 ГПК України не доказується.

Відповідно до ч.4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Гр. ОСОБА_1 не була стороною у справі №915/1161/17 та вказані обставини щодо наявності заборгованості за кредитним договором б/н від 07.11.2011р. стосовно неї не встановлювались, тому в даному випадку правові підстави для застосування ч.4 ст. 75 ГПК України відсутні.

При цьому, судом враховано, що відповідач не заперечує дані обставини та підтверджує факт наявності заборгованості ФГ «Матрица» у вказаній сумі за кредитним договором б/н від 07.11.2011р. перед АТ КБ «ПриватБанк».

Натомість суд зазначає, що з умов договору поруки POR1427363628291 від 26.03.2015р. неможливо встановити будь-які ідентифікуючі ознаки на підтвердження того, що поручитель - гр. ОСОБА_1 поручилась перед банком саме за належне виконання ФГ «Матрица» саме цього кредитного договору б/н від 07.11.2011р.

Встановлення даних обставин має безпосереднє відношення до предмету спору.

Рішення суду не може грунтуватись на припущеннях.

Ухвалою суду від 10.12.2019р. визнано явку представника позивача в судове засідання обов`язковою. Вимог суду позивачем не виконано, явку представника банку не забезпечено, причин поважності та доказів на їх підтвердження не подано.

Враховуючи, неявку представника позивача судове засідання без поважних причин (без повідомлення причин), суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, оскільки невиконання позивачем своїх процесуальних обов`язків унеможливлює виконання судом вимог ст. 177, 182 ГПК України щодо виконання завдань господарського судочинства.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що позивач самостійно на власний розсуд розпоряджається наданими йому процесуальним законом правами. Приписами ГПК України на учасників процесу покладено обов`язок добросовісного виконання учасниками справи своїх обов`язків, в тому числі покладених судом. Позивачу було забезпечено можливість реалізувати права та обов`язки без будь-яких перепон чи ускладнень. Судом враховано, що залишення позову без розгляду не позбавляє позивача права повторно звернутись до господарського суду із аналогічним позовом після усунення недоліків. Вказана норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. В спірному випадку обставини справи та неявка представника позивача свідчать про неможливість розгляду справи за поданими самим позивачем документами. Залишення позову без розгляду не позбавляє позивача можливості реалізувати право на отримання судового захисту шляхом повторного звернення до суду.

Слід зазначити, що на відміну від пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017, яка як підставу залишення позовної заяви без розгляду передбачала неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, або неявку представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору, наведені положення статей 202, 226 ГПК України в чинній редакції не пов`язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами в разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

Положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України не пов`язують можливості залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.09.2019 року по справі № 916/3616/15, в якій Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відступила від висновків щодо застосування положень частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, викладених у постановах Касаційного господарського суду від 08.10.2018 зі справи №910/16157/14, від 18.03.2019 зі справи №910/1615/16, від 20.11.2018 зі справи № 908/104/18, про те, що обов`язковою умовою для залишення позову без розгляду з підстав неявки позивача (його представника) у судове засідання є неможливість вирішення судом спору по суті за наявними матеріалами справи).

В спірному випадку підставою для залишення позову без розгляду є неявка представника позивача та неможливість вирішення спору. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 226 ГПК України ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено.

Відповідно до ч. 4 ст. 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст.202, п.4) ч.1 ст.226, ст.ст.233-235 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи без самостійних позовних вимог на стороні відповідача - фермерського господарства «Матриця» про стягнення заборгованості в сумі 456520,93 грн. за договором банківського обслуговування б/н від 07.11.2011р., укладеним з ФГ «Матрица» та умов договору поруки №POR1427363628291 від 25.03.2015р.- залишити без розгляду.

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Згідно ст.ст.254, 255 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст ухвали складений та підписаний 02.01.2020р.

Суддя О.В. Ткаченко