Рішення № 86756569, 23.12.2019, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2019 справа № 914/1093/19

Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З., за участю секретаря судового засідання Муравець О.М., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут», м. Львів

до відповідача-1: Управління соціального захисту населення Сокальської районної державної адміністрації Львівської області, м. Сокаль, Львівська область;

до відповідача-2: Управління Державної казначейської служби України у Сокальському районі Львівської області, м. Сокаль

про: стягнення інфляційних втрат та 3% річних в сумі 3 971 349, 59 грн.

В судове засідання з`явились:

від позивача: Мачічка О.О. – дов. № 007 Др-35-1218 від 29.12.2018 року;

від відповідача-1: Кнейчук О.В. дов. № б/н від 27.06.2019 року.

від відповідача-2: Прийма Ю.В. - дов. № 485/03-06 від 02.09.2019 року.

Встановив:

07.06.2019 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Управління соціального захисту населення Сокальської районної державної адміністрації Львівської області про стягнення інфляційних витрат та 3% річних в сумі 3 971 349, 59 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області суду від 11.06.2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 09.07.2019 року.

20.06.2019 року представником відповідача було направлено суду клопотання про відкладення, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. №25705/19.

01.07.2019 року представником відповідача подано клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, в якому просить залучити, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Департамент фінансів Львівської обласної державної адміністрації, який знаходиться за адресою: 79008, м.Львів, вул. Винниченка,18 яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. №1784/19.

01.07.2019 року представником відповідача було також подано відзив на позовну заяву про стягнення інфляційних витрат та 3% річних, який зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. №26822/19.

09.07.2019 року представником позивача було подано клопотання про залучення співвідповідача - Управління Державної казначейської служби України у Сокальському районі Львівської області (80000,Львівська обл., Сокальський р-н,м.Сокаль,вул.Міцкевича,5) та про уточнення позовних вимог, а саме про стягнення з Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України у Сокальському районі Львівської області на користь ТОВ “Львівгаз збут” грошові кошти в загальній сумі 3 971 349,59 грн., в тому числі:3 049 390,18 грн.-інфляційних витрат та 921 959,41 грн.- 3% річних в рахунок відшкодування витрат, завданих протиправними діями Управління соціального захисту населення Сокальської районної державної адміністрації, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№1852/19.

В підготовче засідання 09.07.2019 року, сторони з`явились.

Протокольною - ухвалою Господарського суду Львівської області суду від 09.07.2019 року, в підготовчому засіданні оголошено перерву до 23.07.2019 року.

10.07.2019 року представником позивача було подано відповідь на відзив на позовну заяву, який зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 28397/19.

19.07.2019 року представником відповідача було подано заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву про стягнення інфляційних витрат та 3% річних, який зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 29986/19.

22.07.2019 року Управлінням державної казначейської служби України у Сокальському районі Львівської області було подано заперечення, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 30111/19.

23.07.2019 року представником позивача було подано заяву про зміну предмету позову та залучення відповідача-2 Управлінням державної казначейської служби України у Сокальському районі Львівської області, яка зареєстрована відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 1998/19.

В підготовче засідання 23.07.2019 року, сторони з`явились.

Протокольною - ухвалою Господарського суду Львівської області суду від 23.07.2019 року, в підготовчому засіданні оголошено перерву до 29.07.2019 року.

29.07.2019 року представником позивача було подано письмову думку щодо клопотання відповідача, яка зареєстрована відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. №30613/19.

29.07.2019 року відповідачем управлінням соціального захисту населення Сокальської районної державної адміністрації Львівської області за вх. № 3063/19 подано обгрунтування правової позиції щодо прийняття до розгляду заяви позивача про зміну предмету позовних вимог, в якій просить відмовити у задоволені заяви про зміну предмету позовних вимог.

29.07.2019 року представником позивача було подано клопотання про відкладення розгляду справи, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. №30627/19.

В підготовче засідання 29.07.2019 року, представник позивача не з`явився.

В підготовче засідання 29.07.2019 року, представники відповідача з`явились.

Ухвалою Господарського суду Львівської області суду від 29.07.2019 року, підготовче засідання відкладено на 08.08.2019 року.

02.08.2019 року представником відповідача було подано клопотання про відкладення розгляду справи, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. №31883/19.

06.08.2019 року представником позивача було подано клопотання про витребування доказів, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. №32193/19.

08.08.2019 року представником позивача було подано заяву про продовження строку розгляду справи в підготовчому засідання на 30 днів, яка зареєстрована відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. №2169/19. Представник позивача підтримав це клопотання.

Просить продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів, з метою надання можливості подати додаткові докази у справі, які мають надати представнику позивача на адвокатський запит, у зв`язку з чим просить розгляд її клопотання про витребування доказів вх. №32193/19 від 06.08.2019 року не розглядати у даному судовому засіданні по суті, а розглянути в наступному судовому засіданні по суті.

Представник позивача просить подане ним клопотання про залучення співвідповідача та уточнення позовних вимог вх. №1852/19 від 09.07.2019 року залишити без розгляду.

Також просить прийняти до розгляду заяву позивача (вх. №1998/19 від 23.07.2019 року) про зміну предмету позову та залучення відповідача-2.

Ухвалою Господарського суду Львівської області суду від 08.08.2019 року, залишено без розгляду клопотання представника позивача від 09.07.2019 року вх. №1852/19, згідно поданої ним заяви від 23.07.2019 року за вх. №1998/19 про залишення цього клопотання без розгляду.

Прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову і залучення відповідача-2 Управління Державної казначейської служби України у Сокальському районі Львівської області (80000, Львівська область, Сокальський район, м.Сокаль, вул. Міцкевича, 5, ідентифікаційний код 38011490) від 23.07.2019 року вх. №1998/19 та постановлено здійснювати розгляд даної справи із її врахуванням. Залучено до участі в справі № 914/1093/19 співвідповідача Управління Державної казначейської служби України у Сокальському районі Львівської області (80000, Львівська область, Сокальський район, м.Сокаль, вул. Міцкевича, 5, ідентифікаційний код 38011490). Продовжено строк підготовчого провадження на 30 календарних днів. Відкладено підготовче засідання на 10.09.2019 року.

22.08.2019 року представник відповідача-2 подав клопотання про заміну відповідача-Управління Державної казначейської служби України у Сокальському районі Львівської області належним відповідачем-Державна казначейська служба України, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. №2276/19 від.

09.09.2019 року представник відповідача-2 подав відзив, який зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. №37001/19.

10.09.2019 року представник відповідача-1 подав додаткові пояснення, які зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. №37147/19.

10.09.2019 року представник позивача подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. №37173/19.

10.09.2019 року представник позивача подав заперечення на клопотання відповідача-2, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. №37174/19, у якому зазначається, що нормами ГПК України не передбачено права відповідача заявляти клопотання про заміну його на належного. Зазначив також, що, відповідно до п.36 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого Постановою КМУ від 03.08.2011 р. за №845, орган, який здійснюватиме безспірне списання коштів у випадку задоволення позову є Управління Державної казначейської служби України у Сокальському районі Львівської області. Просить суд відхилити клопотання відповідача 2 у зв`язку із його необгрунтованістю.

10.09.2019 року представник позивача подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. №37244/19.

10.09.2019 року представник відповідача-2 подав клопотання, в якому просить проводити розгляд справи спочатку, у зв`язку із залученням їх в якості співвідповідача до справи № 914/1093/19, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. №37580/19.

Представник позивача в підготовче засідання 10.09.2019 р. з`явився, вимоги підтримав з підстав, наведених у позові, надав усні пояснення з приводу позовних вимог, проти заміни відповідача 2 заперечив, а заявлені клопотання від 10.09.2019 року підтримав.

Представники відповідача-1 та ввідповідачва-2 в підготовче засідання 10.09.2019 р. з`явились. Щодо заміни відповідача -2 не заперечили. Проти позову заперечують. Просять долучити до справи додані пояснення.

У підготовчому засіданні 10.09.2019 р. представник відповідача 2 підтримав заявлене клопотання про заміну відповідача. Просить розпочати розгляд справи спочатку про що подане ним клопотання. Представники позивача і відповідача-1 не заперечили проти розгляду справи спочатку.

Ухвалою Господарського суду Львівської області суду від 08.08.2019 року, у задоволенні клопотання Управління Державної казначейської служби України у Сокальському районі Львівської області про заміну неналежного відповідача 2 на належного відмовлено. Задоволено клопотання відповідача-2 за вх. № 37580/19 від 10.09.2019 року і розгляд справи № 914/1093/19 починати спочатку. Відкладено підготовче засідання на 25.09.2019 року.

25.09.2019 року представник позивача подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. №39257/19.

25.09.2019 року представник позивача подав заяву про зміну предмету позову, яка зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. №2583/19. В якій просить стягнути солідарно із співідповідачів на користь ТОВ «Львівгаз збут» заборгованість в загальній сумі 3 971 349,59 грн, в тому числі: 3 049 390,18 грн – інфляційних витрат та 921 959,41 грн – 3% річних. Стягнути солідарно із співідповідачів на користь ТОВ «Львівгаз збут» судовий збір в розмірі 65 639,76 грн.

В підготовче засідання 25.09.2019 року представники сторін з`явилися.

Протокольною ухвалою від 25.09.2019 року в підготовчому засіданні оголошено перерву до 09.10.2019 року.

07.10.2019р. за вх. №41452/19 від відповідача-2 надійшло клопотання, в якому просить закрити провадження по даній справі в частині позовних вимог до Управління Казначейства у зв`язку з тим, що даний спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства України.

07.10.2019р. за вх. №41459/19 від відповідача-2 надійшло заперечення на заяву про зміну предмету позову, покликаючись, що стягнення коштів солідарно є необгрунтованим та безпідставним з огляду на викладене в цих запереченях.

09.10.2019р. за вх. №2732/19 від позивача на електронну адресу суду поступило клопотання про зупинення провадження у справі №914/1093/19, до вирішення Великою Палатою Верховного Суду справи №922/3013/18, за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22 квітня 2019 року та рішення Господарського суду Харківської області від 30 січня 2019 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Харківгаз збут” до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Управління державної казначейської служби України у Холодногірському районі м. Харкова, Департаменту фінансів Харківської обласної державної адміністрації про стягнення заборгованості у розмірі 268326,13 грн. за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам та надання пільг та житлових субсидій населення.

Представник позивача в судове засідання 09.10.2019 року з`явився надав суду усні пояснення, підтримав клопотання вх. № 2732/19 про зупинення провадження у справі.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні 09.10.2019 року надав суду усні пояснення, проти клопотання позивача про зупинення провадження у справі не заперечив.

Представник відповідача-2 в судове засідання 09.10.2019 року явку повноважного представника не забезпечив.

Ухвалою суду від 09.10.2019 р. провадження у справі зупинено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/3013/18.

20.11.2019 р. відповідач 2 скерував на адресу суду клопотання про поновлення провадження у справі (вх. № 48046/19), у зв`язку з ухваленням Великою Палатою Верховного Суду постанови від 23.10.2019 року у справі №922/3013/18. В даному клопотанні просить клопотання від 15.11.2019 року № 581/03-09 (вх. № 48879/19 від 19.11.2019 року), надіслане суду без підпису керівника, не брати до уваги.

Ухвалою суду від 25.11.2019 р. провадження у справі поновлено та підготовче засідання призначено на 04.12.2019 року.

04.12.2019 року представником позивача було направлено суду додаткові пояснення, які зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№50648/19.

В підготовче засідання 04.12.2019 р. представник позивача не з`явився.

В підготовче засідання 04.12.2019 р. представник відповідача-1 з`явився.

В підготовче засідання 04.12.2019 р. представник відповідача-2 не з`явився.

Представником позивача було подано за вх. №2583/19 від 25.09.2019 р. заяву про зміну предмету позову, у якій просить суд стягнути солідарно із співвідповідачів на користь ТзОВ «Львівгаз» заборгованість в загальній сумі 3 971 349,59 грн, в тому числі: 3 049 390,18 грн. – інфляційних втрат та 921 959,41 грн. – 3% річних. Стягнути солідарно із співвідповідачів на користь ТзОВ «Львівгаз» судовий збір в розмірі 65 639,76 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.12.2019 року, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівгаз збут” про зміну предмета позову (вх. №2583/19 від 25.09.2019 р.) прийнято до розгляду. Закрито підготовче провадження та призначено справу № 914/1093/19 до судового розгляду по суті на 11.12.2019 року.

10.12.2019 року представником відповідача-2 було подано суду заперечення на додаткові пояснення, які зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№51861/19.

11.12.2019 року представником відповідача-2 було подано суду клопотання, в якому представник відповідача-2 просить залишити без розгляду клопотання від 07.10.2019 року про закриття провадження у справі № 914/1093/19, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№52160/19.

В судове засідання 11.12.2019 р. Представники сторін з`явилися.

Протокольною ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.12.2019 року задоволено клопотання відповідача-2 від 11.12.2019 року вх. № 52160/19 про залишення без розгляду заявленого ним клопотання від 07.10.2019 року вх. № 41452/19 та в судовому засіданні оголошено перерву до 23.12.2019 року.

В судове засідання 23.12.2019 р. представник позивача з`явився, позов підтримав із підстав викладених у позовній заяві із врахуванням заяви про зміну предмету позову вх. № 2583/19 від 25.09.2019 року із доказами та в поясненнях.

В судове засідання 23.12.2019 р. представник відповідача-1 з`явився, позовні вимоги заперечив, з підстав, викладених у відзиві, просить суд відмовити в задоволенні позову із підстав, викладених у відзиві та поданих доказів.

В судове засідання 23.12.2019 р. представник відповідача-2 з`явився, позовні вимоги заперечив, з підстав, викладених у відзиві, просить суд відмовити в задоволенні позову, враховуючи подані докази.

У судовому засіданні 23.12.2019 р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі за рахунок державних субвенцій зобов`язані своєчасно відшкодувати витрати, понесені ТзОВ “Львівгаз збут” внаслідок надання населенню Сокальського району послуг з газопостачання на пільгових умовах. Однак, цього вчасно не було зроблено і тому протиправними діями відповідачів заподіяні витрати, які позивач просить стягнути солідарно із співвідповідачів на користь ТзОВ “Львівгаз”, а саме заборгованість в загальній сумі 3 971 349,59 грн, в тому числі: 3 049 390,18 грн – інфляційних витрат та 921 959,41 грн – 3% річних. Просить стягнути солідарно із співідповідачів на користь ТОВ «Львівгаз збут» судовий збір в розмірі 65 639,76 грн.

Заперечення відповідача-1 проти позову.

Частина 2 статті 95 Конституції України передбачає, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються видатки на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. За цим конституційним приписом, у разі якщо застосування пільг, компенсацій та гарантій для певних категорій фомадян, у тому числі відшкодування витрат за наданні громадянам послуги на пільгових умовах, потребує фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України, його обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Нормативно-правовими актами, що регулюють бюджетні відносини в Україні, відповідно до ст. 4 Бюджетного кодексу України є: Конституція України, Бюджетний кодекс України, Закон про Державний бюджет України на відповідний бюджетний рік, інші закони, що регулюють бюджетні відносини; нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного Кодексу та інших законів України” Виходячи з цього, відповідними статтями законів України про Державний бюджет України на 2018 рік та відповідними постановами Кабінету Міністрів України у 2018-2019 роках, розміри сум відшкодувань встановлено виходячи із обсягу видатків, виділених на цю мету при формуванні показників державних бюджетів на 2018-2019 роки.

Згідно із статтею 48 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Кошти, що надходять на поточний рахунок Управління соціального захисту населення Сокальської РДА, передбачені бюджетом на 2018 рік та мають спеціальне кошторисне призначення.

Відповідно до Бюджетного кодексу виключно Законом України про Державний бюджет України затверджуються повноваження на реалізацію у відповідному році державних програм і заходів та здійснення платежів з конкретною метою.

Управління соціального захисту населення Сокальської РДА є бюджетною установою, утримує кошти з державного бюджету, та здійснює відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян за рахунок державних субвенцій.

З урахуванням викладеного, відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян управлінням проводилась у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку та здійснювалась відповідно до законодавства.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що пердбачені Коституцією та законами України. Тому управління соціального захисту населення Сокальської РДА не має повноважень на самостійне виділення коштів для відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян.

Підставою позовних вимог ТОВ “Львівгаз збут“ вважає несвоєчасне виконання управлінням договірних зобов`язань щодо відшкодування витрат, внаслідок надання населенню Сокальського району послуг з газопостачання на пільгових умовах.

Як вказує відповідач, позивач станом на 01.06.2019 року за Відповідачем рахує заборгованість перед ТзОВ «Львівгаз збут» у сумі 3 971 349,59 грн. в т.ч.:

3 049 390,18 грн. - інфляційні втрати;

921 959,41 грн. — 3% річних від основного боргу.

В обгрунтування позовних вимог Позивач посилається на ч.1 ст.692 ЦК України яка регламентує виконання договірних зобов`язань та згідно якої Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Слід наголосити, що Управління соціального захисту населення Сокальської районної державної адміністрації договір про відшкодування витрат за надані населенню послуги з газопостачання на пільгових умовах з ТзОВ "Львівгаз збут" на 2018-2019 роки не укладало.

В заперечення висунутих вимог стосовно невиконання зобов`язань у 2017 році, відповідач-1 повідомляє, що між Управлінням соціального захисту населення Сокальської райдержадміністрації - Виконавцем та Червоноградським відділом реалізації Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» - Замовником, 3 січня 2017 року, 1 квітня 2017 року, 1 липня 2017 року та 1 жовтня 2017 року були укладені договори № 4 п/с.

З преамбули договорів вбачається що вони укладені на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 та Порядку проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію затвердженого наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України від 03.08.2015 р. № 493/688.

Тобто передумовою договірних відносин Замовника та Виконавця не є волевиявлення сторін, а вимоги абзацу 4 пункту 7 Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого зазначеною постановою, де зазначено, що “Розрахунки проводяться на підставі актів звіряння, або договорів, які визначають величину щомісячного споживання ресурсів(товарів, послуг), і спільних протокольних рішень, підписаних учасниками таких розрахунків.” Відповідно до Порядку, учасниками розрахунків виступають Казначейство та постачальники ресурсів.

Як передбачено Загальними положеннями договору “Замовник з метою здійснення розрахунків відповідно до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 р. № 20 (із змінами) зобов`язується щомісячно проводити розрахунки з попередньої оплати ресурсів (товарів, послуг) на строк не більше одного місяця.

Пунктом 8 зазначеного Порядку визначено, що порядок розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію визначається Міненерговугіллям і Мінфіном, що підтверджується наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України Міністерства фінансів України від 03.08.2015 № 493/688 “Про затвердження Порядку проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію”. Виходячи із змісту пункту 1 Загальних положень договорів регулювались відносини між сторонами стосовно розрахунків з попередньої оплати. На період дії договірних відносин між Позивачем та Відповідачем застосовувались норми зазначених нормативно-правових документів.

Окрім того пунктами 3.1.2. і 3.1.3. договору зазначено, що Сторона не несе відповідальності за порушення Договору, якщо воно сталося не з її вини. Сторона вважається невинуватою і не несе відповідальності за порушення Договору, якщо вона не доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання цього Договору.

У даному випадку управлінням відповідно до наданих повноважень вжито всіх можливих заходів та повністю забезпечено виконання умов договору.

Пунктом 6 Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій зазначається “Органи Казначейства на підставі платіжних доручень головних розпорядників коштів місцевих бюджетів перераховують кошти на рахунки постачальників ресурсів (товарів, послуг)“.

Відповідно до пункту 1.2. Розділу 1 Порядку проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію розрахунки, між органами Державної казначейської служби України, департаментами фінансів обласних державних адміністрацій, Департаментом фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», ДП «Енергоринок», ПАТ «УКРТРАНСГАЗ», ПАТ «Укргазвидобування», виробниками електроенергії і вугледобувними підприємствами та іншими учасниками розрахунків за природний газ, послуги з постачання, розподілу та транспортування природного газу, в тому числі послуги замовленої потужності, фізичного транспортування природного газу, балансування обсягів природного газу, теплопостачання та електроенергію, проводяться за згодою сторін на підставі актів звіряння за нарахованими пільгами, субсидіями та компенсаціями населенню або договорів, що визначають обсяг щомісячного споживання ресурсів і спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу.

Пункт 2.4. даного Порядку визначає, що спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків підписуються усіма учасниками розрахунків: відповідним департаментом фінансів, відповідним головним управлінням Казначейства, постачальниками та/або транспортувальниками ресурсів (товарів, послуг), Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», ДП «Енергоринок».

Схеми розрахунків узгоджують відповідні департаменти фінансів спільно з постачальниками та/або транспортувальниками ресурсів (товарів, послуг). Відповідні органи Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) контролюють проведення розрахунків від початку розрахунків до зарахування податків до Державного бюджету України або на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, про що значиться у пункті 1.3. зазначеного Порядку. Процедура Проведення розрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу закріплена у пункті 2.7. Порядку: на підставі платіжних доручень органи Казначейства перераховують кошти на рахунки теплопостачальних і газопостачальних організацій, відкриті в органах Казначейства; розрахунки учасників розрахунків здійснюються як у рахунок погашення заборгованості за природний газ, так і в рахунок оплати вартості планових обсягів постачання природного газу.

Управління соціального захисту населення Сокальської РДА не брало участі у підписанні спільних протокольних рішень. Тому управління соціального захисту населення Сокальської райдержадміністрації не може виступати в якості Відповідача. В зв`язку з цим просимо витребувати спільні протокольні рішення, Предметом яких є організація проведення Сторонками взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 року № 20 «Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій» де зазначено суми виділеної субвенції; згідно яких у 2017 році здійснювалось фінансування.

Управління відповідно до пункту 5 Порядку (Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані сучи та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами – надавачами відповідних послуг 1 надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій до 12 числа місяця, що настає за звітним, - щодо пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу...) надає відповідну інформацію про фактичні зобов`язання фінансовому управлінню Сокальської районної державної адміністрації Львівської області до 20 числа місяця, що настає за звітним після реєстрації бюджетних фінансових зобов`язань в УДКСУ у Сокальському районі.

Позивач також зазначає, що між ним та Відповідачем щомісячно підписуються акти звіряння розрахунків за надані населенню субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово- комунальних послуг. Даний факт є підтвердженням того, що Управління, на виконання пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002 “Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету“ :

- веде персоніфікований облік отримувачів пільг за соціальною ознакою згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 р. N 117 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги";

- здійснює розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

- збір інформації та подання відповідних реєстрів та актів звірки щодо потреби у фінансуванні.

Одночасно відповідач зазначає, що Управлінням щомісячно здійснюється відшкодування витрат за надані населенню послуги з газопостачання на пільгових умовах Бюджетного кодексу України. “Бюджетні зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень ч. 1-4 ст. 48 Бюджетного кодексу України.

Згідно з п. п. б п. 4 ч. 1 ст. 89 та ст. 102 Бюджетного кодексу України, видатки на відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату природного газу (в тому числі послуг з транспортування, розподілу та постачання), за рахунок субвенцій з державного бюджету визначене Постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002 "Про затвердження порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету"

Згідно з пунктом 3 Порядку головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Пунктом 2 Порядку встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

Зобов`язання сторін у даній справі виникають безпосередньо із Законів України і не залежать від їх бажання.

За приписом п. 5 Порядку головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення), об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад: зокрема, до 22 числа місяця, що настає за звітним, - щодо пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян, пільг з послуг зв`язку, зокрема безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів, та інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків та зубопротезування).

Інформація відповідно до підписаних актів звіряння розрахунків відображає фактично нараховані за звітний період суми та зареєстровані фінансові зобов`язання в органах казначейства.

Фінансові органи районних держадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим 1 обласного значення) на підставі актів звіряння, зазначених у пункті 5 цього Порядку, щомісяця готують реєстри нарахованих сум та подають їх Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, мм, Києві та Севастополі (п 6 Порядку).

Пунктом 8 Порядку передбачено, що отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків.

Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють у п`ятиденний строк розрахунки з постачальниками відповідних послуг і ведуть облік за видами пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання 1 водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу; допомоги сім`ям з дітьми, малозабезпеченим сім`ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям- компенсації особам, які згідно із статтями 43 і 48 Гірничого закону України мають право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби, але проживають у будинках, що мають центральне опалення; компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян, пільг з послуг зв`язку, зокрема безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів, та інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків та зубопротезування).

Відповідно до змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2017 року № 951 до постанови Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року № 256, з 01 січня 2018 року механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату природного газу зазнав певних змін.

Відповідно до статті 4 розділу II. Проведення розрахунків Порядку проведення органами Казначейства розрахунків, передбачених пунктом 8 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року № 256 та взаємодії учасників таких розрахунків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 04.01.2018 року № 1: Погашення заборгованості за фактично надані послуги енергоносії, що утворилася на 01 січня поточного року, здійснюється протягом бюджетного року в межах бюджетних призначень на поточний рік за окремим рішенням Мінфіну.

Відповідач-1 вважає, що заявлені вимоги ТОВ „Львівгаз збут” щодо стягнення з управління соціального захисту населення Сокальської районної держаної адміністрації інфляційних втрат у сумі 3 049 390,18 грн., та трьох відсотків річних від основного боргу у сумі 921 959,41 грн., є безпідставними, необгрунтованими та не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

В рахунок обґрунтування пред`явлення вказаних вище вимог, позивач посилається на те, що відповідач-1 не дотримався Порядку складання бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, звітності фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24.01.2012 року № 44, відобразивши у графі 10 “Кредиторська заборгованість на кінець звітного періоду(року), з неї прострочена“ без уточнення суми заборгованості, термін оплати якої прострочено, а тому, виходячи з даних обставин пред`явив вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох відсотків річних від основного боргу, що складає відповідно 3 049 390,18 грн. та 921 959,41 грн.

Управління вжило всі необхідні заходи щодо належного виконання умов договору підписаного у 2017 році на виконання вимог Постанови КМУ України від 11.05.2005 р. №20, а саме здійснено надання щомісячної інформації про суми нарахованих пільг та житлових субсидій та акти звіряння розрахунків за надані послуги у фінансове управління та подано звітність про заборгованість за бюджетними коштами у органи казначейства.

Кредиторська заборгованість була відображена у повному обсязі і відповідає бухгалтерським даним меморіальних ордерів та відображена у актах звірки із ТОВ «Львівгаз збуту». Кошти субвенції, які надійшли у 2017 році виплачені повністю, але не забезпечили повного погашення заборгованості.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач протягом 2017 -2019 рр. здійснює позивачу відшкодування за надані послуги з газопостачання на пільгових умовах, не порушуючи строки встановлені Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Управління не визначає розміру коштів субвенції та термінів їх надходження, а як головний розпорядник коштів здійснює перерахунок виділеної субвенції за цільовим призначенням у відповідності до доведених йому розподілів та кошторисних призначень.

Питання визначення сум та термінів надходження субвенційних коштів належить до компетенції Міністерства Фінансів України.

Щодо нарахування штрафних санкцій, то відповідач зазначає наступне.

Дата підписання акту звірки не може бути терміном виникнення зобов`язання, тому що акт звірки не є первинним бухгалтерським документом, а документом, який підтверджує факт заборгованості на певну дату та встановлює відсутність (наявність) розбіжностей у нарахуваннях між учасниками складання актів звіряння.

Натомість фактично, Відповідач зазначає, що з метою дотримання вимог Постанов Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 року № 20 і від 04.03.2002 року № 256 та Наказу Міністерства енергетики та вупльної вугільної промисловості України Міністерства фінансів України від 03.08.2015 р. № 493/688, здійснює реєстрацію фінансових зобов`язань в органах Казначейства наприкінці кожного місяця, встановлюючи термін оплати 30 календарних днів. Після чого, відповідно до зареєстрованих термінів фінансових зобов`язань, подає звітність про заборгованість за бюджетними формою 7м, затвердженої наказами Міністерства фінансів № 44 від 07.02.2017 року, № 340 від 02.03.2018 року, із зазначенням термінів простроченої заборгованості.

На думку відповідача-1, із зазначеного вбачається, що інфляційні втрати та три відсотки річних повинні розраховуватись виходячи з термінів реєстрації фінансових зобов`язань в органах Казначейства, а не з моменту підписання актів звіряння.

Таким чином, наступний день тридцятиденноготридцяти денного строку після закінчення строку терміну обовязковогообов`язкового платежу є днем початку відліку простроченої заборгованості, що обчислюється календарними днями та зазначений у звітності про заборгованість за бюджетними коштами передбачений п. 3 Порядку складання бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, звітності фондами загальнообов язковогозагальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів № 44 від 07.02.2017 року, що відображено в Додатку.

Відповідач-1 вказує, що необхідно врахувати, що управління вжило всі належні заходи щодо належного виконання умов договору підписаного у 2017 році та проведення розрахунків за природний газ згідно затвердженого Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України Міністерства фінансів України від 03.08.2015 р. № 493/688 Порядку проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 р. № 20(із змінами) Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, та затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 р. N 256 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних программ соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, а саме:

- здійснено надання щомісячної інформації про суми нарахованих пільг та житлових субсидій;

- підписано акти звіряння розрахунків за надані послуги у фінансове управління;

- передано один примірник договору у фінансове управління;

- подано ЗВІТНІСТЬ про заборгованість за бюджетними коштами у органи казначейства, де відображена кредиторська заборгованість, яка відповідає бухгалтерським даним меморіальних ордерів та відображена у актах звірки із Львівгаз збут, у повному обсязі.

Кошти субвенції, які надійшли, виплачені повністю.

Відповідь на відзив.

Як зазаначає позивач, ТОВ «Львівгаз збут» надано послуги з газопостачання на пільгових умовах населенню Сокальського району, що включені до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб які мають право на пільги та на яких поширювались дія п. 19 ч. 1 ст. 12 п. 10 ч. 1 ст. 13, п. 18 ч. 1 ст. 14. п. 20 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, п. 11 ст. 20, ст. 21 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи п 6 ч 1 ст. 6, ч. З ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", ч. 5 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», п. 4 ч. 3 ст. 13 Закону України «Про охорону дитинства».

Згідно з ст. 87 Бюджетного кодексу України видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення належать до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України. При цьому порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 97 Бюджетного кодексу України. Разом з тим, відповідно до пп.б п. 4 ч. 1 ст. 89 та ст. 102 Бюджетного кодексу України, видатки на відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 (надалі - Постанова № 256), якою затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (далі - Порядок № 256), встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій Державного бюджету України. Зокрема, п. 2 Постанови № 256 встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підстав, поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

При цьому, згідно з п. 3 Порядку № 256 головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад. до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Таким чином позивач зазначає, що відповідачі, за рахунок державних субвенцій, зобов`язані відшкодувати витрати понесені ТОВ «Львівгаз збут» внаслідок надання населенню Сокальського району послуг з газопостачання на пільгових умовах.

Проте в порушення вищезазначених вимог законодавства та положень Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на субвенцій та компенсацій від 11.01.2005 року № 20 (в редакції згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2015 року № 64 «Про внесення змін до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субвенцій та компенсацій, відповідач не своєчасно здійснив відшкодування позивачу наданих послуг пільговим категоріям населення.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту в судовому порядку.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України - зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності зі ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Наказом Міністерства фінансів України № 44 від 24.01.2012 року затверджено Порядок Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності зі ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Наказом Міністерства фінансів України № 44 від 24.01.2012 року затверджено Порядок складання бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, звітності фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування (надалі – Порядок № 44)

Цим Порядком визначаються склад та порядок складання місячної, квартальної і річної бюджетної звітності, вимоги до розкриття її елементів.

Крім цього, цим Порядком визначається порядок заповнення окремих рядків та граф бюджетної звітності за формою № 7д. № 7м (додаток 7).

Зокрема, у графі 10 «Кредиторська заборгованість на кінець звітного періоду (року), з неї прострочена» із загальної суми кредиторської заборгованості, що виникла на дату складання бюджетної звітності при виконанні кошторису (плану використання бюджетних коштів) за поточний та минулі звітні роки, уточнюється сума заборгованості, термін оплати якої прострочено, тобто заборгованість виникає на 30-й день після закінчення терміну обов`язкового платежу згідно з укладеними договорами, або якщо дата платежу не визначена після отримання підтвердних документів за отримані товари, виконані роботи, надані послуги.

Тобто, якщо в Договорі не визначено дату закінчення терміну обов`язкового платежу, то 30-й день рахується після отримання підтвердних документів про надання таких послуг.

Крім цього, визначення простроченої кредиторської заборгованості міститься в Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов`язань бюджетних установ, затвердженому Наказом Міністерства фінансів України № 372 від 02.04.2014 року (надалі - Порядок № 372).

Прострочена кредиторська заборгованість - сума кредиторської заборгованості, що виникає на 30-й день після закінчення терміну обов`язкового платежу згідно з укладеними договорами або якщо дата платежу не визначена після отримання підтвердних документів за отримані товари, виконані роботи, надані послуги.

Частиною 3 ст. 692 ЦК України зазначено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Заперечення відповідача-2 проти позову.

Окрім цього, необхідно зазначити наступне, механізм перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг т а житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати, вивезення побутового сміття та рідких нечистот визначається Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій» (далі - Порядок № 20),затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 (із змінами та доповненнями).

Субвенції - міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному органом, який прийняв рішення про надання субвенції (ст. 2 БК України).

Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам визначається Кабінетом Міністрів України (стаття 102 БК України).

Відповідно до Порядку № 20 Казначейство перераховує суми субвенцій на рахунки обласних бюджетів та бюджету м. Києва, відкриті в органах Казначейства, згідно з розписом державного бюджету в межах зобов`язань місцевих бюджетів за видатками, визначеними у пункті 1 Порядку № 20.

Обласні та Київська міська держадміністрації розподіляють перераховану, відповідно до пункту 2 цього Порядку, субвенцію між бюджетами районів і міст обласного значення, об`єднаних територіальних громад, згідно із загальними плановими обсягами субвенцій, визначених бюджетам районів і міст обласного значення, об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно з законом т а перспективним планом формування територіальних громад, у рішеннях про затвердження обласних бюджетів та бюджету м. Києва.

В свою чергу обласні та Київська міська держадміністрації розподіляють перераховану субвенцію між бюджетами районів і міст обласного значення, згідно із загальними плановими обсягами субвенцій, визначених відповідним бюджетами, а райдержадміністрації т а виконавчі органи рад міст обласного значення, об`єднаних територіальних громад, розподіляють отримані субвенції між головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів відповідно до бюджетної класифікації видатків у межах вартості ресурсів (товарів, послуг) наданих їх постачальниками пропорційно або диференційовано за видами послуг.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 20 розрахунки проводяться на підставі актів звіряння або договорів , які визначають величину щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг), і спільних протокольних рішень, підписаних усіма учасниками таких розрахунків.

Порядком проведення, розрахунків за природній газ, теплопостачання і електроенергію, затвердженим Наказом Міністерства енергетики та вугільної Промисловості України, Міністерства фінансів України 03 серпня 2015 року за № 493/688 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 серпня 2015 р. за №1007/27452 встановлено наступне.

Постачальники та/або транспортувальники ресурсів (товарів, послуг), які виявили бажання здійснити розрахунки відповідно до Порядку № 20, складають щомісяця до 10 числа з розпорядниками коштів акти звіряння, а в разі проведення відповідних розрахунків з попередньої оплати ресурсів (товарів, послуг) на строк не більше одного місяця постачальники та/або транспортувальники ресурсів (товарів, послуг) визначають договірну величину споживання ресурсів (товарів, послуг), про шо укладають відповідний договір з розпорядниками коштів. Один примірник акта звіряння або договору надається місцевому фінансовому органу для складання зведеного реєстру актів звіряння або договорів.

Зведені реєстри актів звіряння або договорів підписуються керівниками місцевих фінансових органів, постачальників та/або транспортувальників ресурсів (товарів, послуг) та налаються відповідним департаментам фінансів.

Відповідні департаменти фінансів узагальнюють узагальнюють отримані дані та подають, їх щомісяця до 20 числа Державній казначейській службі України та відповідним головним управлінням Державної казначейської служби України, в областях, місті Києві (далі - головні управління Казначейства) у формі узгоджених постачальниками та/або транспортувальниками ресурсів (товарів, послуг) спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків разом з відповідними зведеними актів звіряння або реєстрами договорів за підписами керівників відповідних департаментів фінансів, постачальників та/або транспортувальників ресурсів (товарів.

Спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків підписуються усіма учасниками розрахунків: відповідним департаментом фінансів, відповідним головним управлінням Казначейства, постачальниками та/або транспортувальниками ресурсів (товарів послуг), Національною акціонерною компанією Нафтогаз України ДП "Енергоринок" ПАТ "УКРТРАНСГАЗ”, ПАТ "Укргазвидобування, виробниками електроенергії і вугледобувними підприємствами. Спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію, за електроенергію та природний газ або вугілля додатково погоджуються з Міністерством енергетики та вугільної промисловості України.

Не пізніше наступного дня після підписання останнім учасником розрахунків спільного протокольного рішення (з присвоєнням номера га дати ) усі учасники розрахунків, які підписали спільні протокольні рішення, подають до Казначейства органів Казначейства, у яких відкрито їх рахунки, платіжні доручення на перерахування коштів відповідно до узгодженого спільного протокольного рішення.

Платіжні доручення на перерахування коштів до Державного бюджету України надаються учасниками розрахунків не пізніше 12.00 останнього операційного дня поточного місяця.

Виділення коштів здійснюється лише за наявності платіжних доручень, наданих усіма учасниками розрахунків до Казначейства та органів Казначейства.

Органи Казначейства перевіряють правильність оформлення платіжних доручень на відповідність підписаним спільним протокольним рішенням.

Розпорядники коштів за рахунок отриманих субвенцій із загального фонду Державного бюджету України здійснюють розрахунки за природний газ, теплопостачання та електроенергію шляхом перерахування коштів на рахунки постачальників та/або транспортувальників ресурсів (товарів, послуг), відкриті в органах Казначейства, в разі Проведення розрахунків за електроенергію - на поточні рахунки із спеціальним режимом використання енергопостачальників, відкриті в уповноваженому банку.

Відповідно до цих положень між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Львівській області, Департаментом фінансів Львівської обласної державної адміністрації, ТОВ «Львівгаз збут» та НАК «Нафтогаз України» 20.04.2017 року укладено спільні прокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу №№ 2417, 2419 та 2422 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України.

Предметом цих спільних протокольних рішень є організація проведення Сторонами взаєморозрахунків відповідно до постанови КМУ від 11.01.2015 року № 20 «Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій» на умовах визначених даними Спільними протокольними рішеннями.

Відтак, позивач будучи стороною-підписантом спільних протокольних рішень погодився на умови проведення таких розрахунків, визначені спільними протокольними рішеннями, в тому числі із умовами, що містяться в п.п.5.3 таких протокольних рішень, яким передбачено, що спільне протокольне рішення є чинним лише у разі проведення відповідного фінансування.

Одним із завдань покладених на органи Казначейства є здійснення через систему електронних платежів Національного банку України обслуговування розпорядників бюджетних коштів, операцій з коштами бюджетів. Управління здійснює розрахунково-касове обслуговування УСЗН Сокальської РДА Львівської області на підставі договору № 08-11/60 від 05.01 2015 року.

Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення з а рахунок субвенції, з державного бюджету затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року №256 із внесеними змінами. У відповідності до вимог даного Порядку перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення провадиться Державною казначейською службою згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобов`язань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій і допомоги населенню.

Щомісячні суми субвенцій перераховуються на рахунки місцевих бюджетів, відкриті у відповідних органах Державної казначейської служби.

Головний розпорядник бюджетних коштів місцевих бюджетів (УСЗН Сокальської РДА) щомісяця готу і інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надає їх фінансовому органу райдержадміністрації до 22 числа місяця, що настає за звітним –щодо пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водоведення, квартирної плати, вивезення побутового сміття та рідких нечистот, доставки громадянам повідомлень про призначення субсидії.

Фінансове управління Сокальської РДА на підставі актів звіряння, щомісяця готує реєстри нарахованих сум та подає їх управлінню Казначейства до 25 числа місяця, що настає за звітним, - щодо пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати, (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот.

Управління Казначейства щомісяця подають Державній казначейській службі України відповідні дані щодо фактично нарахованих сум пільг, субсидій, допомоги та кредиторської заборгованості відповідних бюджетів згідно із зазначеними реєстрами.

Щомісячні суми субвенцій перераховуються органами Державної казначейської служби України на рахунки місцевих бюджетів з урахуванням їх обсягів, передбачених у бюджеті для відповідних місцевих бюджетів. Органи Державної казначейської служби протягом операційного дня перераховують суми субвенцій на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків.

Відповідно до пункту 8.1. Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2012 № 1407 (із змінами), відкриття асигнувань із загального фонд державного бюджету за міжбюджетними трансфертами здійснюється Казначейство України з дотриманням вимог, визначених нормативно-правовими актами, що регламентують порядок перерахування міжбюджетних трансфертів, на підставі помісячного розпису асигнувань загального фонду державного бюджету, помісячного розподілу міжбюджетних трансфертів за територіями у розрізі місцевих бюджетів, доручень КМУ, Мінфіну України, з урахуванням бюджетних зобов`язань (у разі якщо надання міжбюджетних трансфертів з урахуванням бюджетних зобов`язань передбачено нормативно-правовими актами).

На підставі розпорядчого документа Казначейства України, видано на підставі відповідного доручення Міністерства фінансів України, суми відкритих асигнувань зараховуються на рахунки, передбачені для обліку відкритих асигнувань відповідним головним розпорядникам.

Головним розпорядникам надається зведена виписка з рахунків відкритих асигнувань за узагальненими показниками загального(спеціального) фонд Державного бюджету України у розрізі місцевих бюджетів та інформація щодо бюджетних зобов`язань (у разі якщо надання міжбюджетних трансфертів з урахуванням бюджетних зобов`язань передбачено нормативно-правовими актами).

На підставі зведеної виписки з рахунків відкритих асигнувань за узагальненими показниками загального (спеціального) фонду Державного бюджету України (у разі потреби в інформації щодо бюджетних зобов`язань місцевих бюджетів)

головні розпорядники наступного робочого дня після її отримання надають на паперових та електронних носіях Казначейству України розподіли відкритих асигнувань, у розрізі уповноважених органів на рівні відповідних місцевих бюджетів.

Отримані розподіли, підписані відповідальними особами головного розпорядника перевіряються Казначейством України в автоматизованому режимі щодо відповідності помісячному розпису асигнувань загального фонду державного бюджет, помісячному розподілу міжбюджетних трансфертів за територіями у розрізі місцевих бюджетів, наданій мережі та інформації щодо бюджетних зобов`язань (у разі якщо надання трансфертів з урахуванням бюджетних зобов`язань передбачено нормативно-правовими актами).

Отже, для проведення розрахунків за спільним протокольним рішенням за КПК 3511150 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот» мають бути відкриті асигнування.

Обставини, встановлені судом.

ТзОВ “Львівгаз збут” надано послуги з газопостачання на пільгових умовах населенню Бродівського Сокальського району Львівської області, що підтверджується, підписаними ТзОВ “Львівгаз збут” та Управлінням праці та соціального захисту населення Бродівської Сокальської РДА Л/о упродовж лютого 2017 р. - червня 2019 р., актами звіряння розрахунків за надані населенню пільги та субсидії по природному газу, у яких визначено розмір фактично спожитого природного газу, профінансованих коштів та заборгованість помісячно.

Управління, як головний розпорядник коштів місцевого бюджету, чітко дотримується вимог пункту 8 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002 року, відповідно до якого отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків.

Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють у п`ятиденний строк розрахунки з постачальниками відповідних послуг і ведуть облік за видами пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу....

Між Управлінням соціального захисту населення Сокальської райдержадміністрації - Виконавцем та Червоноградським відділом реалізації Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» - Замовником, 3 січня 2017 року, 1 квітня 2017 року, 1 липня 2017 року та 1 жовтня 2017 року були укладені договори № 4 п/с.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» (Буський відділ) та Управлінням праці та соціального захисту населення Бродівської державної адміністрації у Львівській області, з метою проведення централізованих розрахунків за надані пільги, житлові субсидії та компенсації населенню на оплату природного газу укладено договори №35 від 04.04.2017 р., № 17 від 01.07.2017 р. та № 22 від 01.10.2017 р. Вказані договори укладені на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 та Порядку проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію затвердженого наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України від 03.08.2015 р. №493/688.

Згідно п.1.1 договорів замовник з метою здійснення розрахунків відповідно до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 р. № 20 (із змінами), зобов`язується щомісячно проводити розрахунки з попередньої оплати ресурсів (товарів, послуг) на строк не більше одного місяця.

Сторона не несе відповідальності за порушення договору, якщо воно сталося не з її вини. Сторона вважається невинуватою і не несе відповідальності за порушення договору, якщо вона не доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання цього договору (п.3.1.2. та п. 3.1.3 договорів).

Пунктом п.5.2 договорів визначено момент початку перебігу їх строку дії та закінчення.

З метою погашення взаємної заборгованості, 20.04.2017 р. між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Львівській області (сторона №1), Департаментом фінансів Львівської обласної державної адміністрації (сторона №2), ТзОВ “Львівгаз збут” (сторона №3) та НАК “Нафтогаз України” (сторона остання), відповідно до постанови КМУ № 20 від 11.01.2005 р. “Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій”, складено та підписано спільні протокольні рішення №2417, №2419 та №2422 про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України, а саме: спільне протокольне рішення

У розділі 4 “Відповідальність сторін” узгоджено, що сторони, які підписали це спільне протокольне рішення, несуть відповідальність за недотримання вимог Постанови Уряду від 11.01.2005р. №20 та Порядку проведення розрахунків і невиконання своїх зобов`язань за цим спільним протокольним рішенням про організацію взаєморозрахунків відповідно до законодавства України.

Пунктом 5 спільних протокольних рішень визначено, що останні набирають чинності з моменту їх підписання всіма сторонами і діють до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Крім того, у матеріалах справи містяться реєстри бюджетних зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів та реєстри бюджетних фінансових зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів у період з січня 2017 р. по липень 2019 р., які подавались ТзОВ “Львівгаз збут” до Управління казначейства.

Щодо дат та сум сплати коштів у сторін немає розбіжностей. На переконання позивача оплата йому була здійснена із порушенням встановленого строку, тому відповідачі зобов`язані солідарно сплатити ТзОВ “Львівгаз збут” 3 971 349,59 4'448'624,85 грн.

Оцінка суду.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч.2 ст.74 ГПК України).

Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та статті 236 Господарського процесуального кодексу України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч.1 ст. 11 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (положення ч.1 ст. 626 ЦК України). За умовами ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Статтею 19 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” встановлено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” виконавець послуг має право отримувати компенсацію за надані відповідно до закону окремим категоріям громадян пільги та нараховані субсидії з оплати житлово-комунальних послуг.

За змістом ч. 2 ст. 16 Закону України “Про ринок природного газу” вразливі споживачі мають право на субсидію для відшкодування витрат за спожитий природний газ та іншу адресну допомогу, що надається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Як випливає з пп. б п. 4 ч. 1 ст. 89 та ч.1 ст. 102 Бюджетного кодексу України видатки на відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян здійснюються, в тому числі з районних бюджетів за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Статтею 7 Господарського кодексу України визначено, що відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

Згідно з положеннями частин першої-третьої статті 12 ГК України держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб`єктів господарювання є: державне замовлення; ліцензування, патентування і квотування; технічне регулювання; застосування нормативів та лімітів; регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій. Умови, обсяги, сфери та порядок застосування окремих видів засобів державного регулювання господарської діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами, а також програмами економічного і соціального розвитку. Встановлення та скасування пільг і переваг у господарській діяльності окремих категорій суб`єктів господарювання здійснюються відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Одним із засобів державного регулювання господарської діяльності і є визначений Порядком № 20 механізм перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату і податку на додану вартість, що сплачується НАК “Нафтогаз України” та ПАТ “Укртрансгаз”.

Окрім цього, частина 2 статті 95 Конституції України передбачає, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються видатки на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. За цим конституційним приписом, у разі якщо застосування пільг, компенсацій та гарантій для певних категорій громадян, у тому числі відшкодування витрат за наданні громадянам послуги на пільгових умовах, потребує фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України, його обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Пунктом 3 ст.3 та ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, в тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст.173 ГК України).

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Підставою виникнення правовідносин між сторонами є Між Управлінням соціального захисту населення Сокальської райдержадміністрації - Виконавцем та Червоноградським відділом реалізації Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» - Замовником, 3 січня 2017 року, 1 квітня 2017 року, 1 липня 2017 року та 1 жовтня 2017 року були укладені договори № 4 п/с.

Вказані договори укладені на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 та Порядку проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію затвердженого наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України від 03.08.2015 р. №493/688.

договір №35 від 04.04.2017 р., № 17 від 01.07.2017 р. та № 22 від 01.10.2017 р. Зазначені договори укладені на виконання постанови КМУ від 11.01.2005 р. №20 та Порядку проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, затвердженого заказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 03.08.2015 р. №493/688. Передумовою договірних відносин слугували вимоги абзацу 4 пункту 7 Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого зазначеною постановою, де зазначено, що “розрахунки проводяться на підставі актів звіряння, або договорів, які визначають величину щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг), і спільних протокольних рішень, підписаних учасниками таких розрахунків”. Відповідно до Порядку, учасниками розрахунків виступають казначейство та постачальники ресурсів.

У пункті 6 Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій зазначається, що органи Казначейства на підставі платіжних доручень головних розпорядників коштів місцевих бюджетів перераховують кошти на рахунки постачальників ресурсів (товарів, послуг).

Відповідно до пункту 1.2. Розділу 1 Порядку проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію розрахунки між органами Державної казначейської служби України, департаментами фінансів обласних державних адміністрацій. Департаментом фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) , Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією “Нафтогаз України”, ДП “Енергоринок”, ПАТ “УКРТРАНСГАЗ”, ПАТ “Укргазвидобування”, виробниками електроенергії і вугледобувними підприємствами та іншими учасниками розрахунків за природний газ, послуги з постачання, розподілу та транспортування природного газу, в тому числі послуги замовленої потужності, фізичного транспортування природного газу, балансування обсягів природного газу, теплопостачання та електроенергію, проводяться за згодою сторін на підставі актів звіряння за нарахованими пільгами, субсидіями та компенсаціями населенню або договорів, що визначають обсяг щомісячного споживання ресурсів і спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу.

Як свідчать матеріали справи, з метою погашення взаємної заборгованості, між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Львівській області (сторона №1), Департаментом фінансів Львівської обласної державної адміністрації (сторона №2), ТзОВ “Львівгаз збут” (сторона №3) та НАК “Нафтогаз України” (сторона остання) підписано спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України.

Предметом спільних протокольних рішень (для бюджетних відносин) є виключно постанова КМУ від 11.01.2005р. року №20 та вищезазначений наказ №493/688.

За умовами розділу 5 спільних протокольних рішень вони набирають чинності з моменту підписання всіма сторонами і діють до повного виконання сторонами зобов`язань за кожним протокольним рішенням. Зміни до них можуть бути внесені за взаємною згодою сторін шляхом підписання додатків до нього. Додатки є невід`ємною частиною і мають однакову юридичну силу в разі, якщо вони викладені в письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін.

При укладенні договорів та спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України сторони керувалися зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. №20, якою затверджений Порядок перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій.

З Порядку № 20 вбачається, що відшкодування коштів на пільги, субсидії здійснюється з Державного бюджету України за спеціальною процедурою. При цьому, такі кошти не є коштами суб`єкта господарювання, а безпосередньо перераховуються з Державного бюджету на рахунок позивачу.

Порядок проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію затверджений наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України від 03.08.2015р. №493/688 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, втратив чинність з 03.04.2018 р. на підставі Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості №123/289 від 19.02.2018р.).

Цей Порядок визначає взаємовідносини між органами Державної казначейської служби України, департаментами фінансів обласних державних адміністрацій, Департаментом фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідні департаменти фінансів), Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією “Нафтогаз України”, ДП “Енергоринок”, ПАТ “Укртрансгаз”, ПАТ “Укргазвидобування”, виробниками електроенергії і вугледобувними підприємствами та іншими учасниками розрахунків за природний газ, послуги з постачання, розподілу та транспортування природного газу, в тому числі послуги замовленої потужності, фізичного транспортування природного газу, балансування обсягів природного газу (далі - послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу), теплопостачання та електроенергію, що проводяться відповідно до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року №20 (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 1.2 цього Порядку розрахунки, передбачені в пункті 1.1 цього розділу, проводяться за згодою сторін на підставі актів звіряння за нарахованими пільгами, субсидіями та компенсаціями населенню (далі - акти звіряння) або договорів, що визначають обсяг щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг) (далі - договори), і спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу, форма якого наведена у додатку 1 до цього Порядку; спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію, форма якого наведена у додатку 2 до цього Порядку; спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію та природний газ або вугілля, форма якого наведена у додатку 3 до цього Порядку.

Судом враховується, що з 01.01.2018 р. втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. №20 “Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій”, але зобов`язання по відшкодуванню наданих пільг та субсидій за 2017 рік залишилися. Відтак, положення Порядку № 20 поширюються на спірні правовідносини сторін у період до 01.01.2018 року.

Фінансування субвенції щодо пільг і житлових субсидій населенню з 01.01.2018 р. відбувалося уже згідно постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. №256 “Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету” у відповідній редакції.

Пунктом 2 Порядку № 256 передбачено, що фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення проводиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення, районних бюджетах, бюджетах об`єднаних територіальних громад на зазначені цілі. Розпорядником коштів бюджетного фінансування пільг та субсидій за спожитий природний газ населенням Сокальського району Львівської області є Управління праці та соціального захисту населення Сокальської районної державної адміністрації (відповідач 1) (пункт 3 Порядку № 256).

Аналіз змісту порядку вказує на те, що держава взяла на себе бюджетне зобов`язання щодо відшкодування частини витрат підприємств, в тому числі паливно-енергетичного комплексу, пов`язаних з газопостачанням населення, яке використовує субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг, а саме витрат на придбання природного газу, його транспортування магістральними та переміщення розподільчими газопроводами.

З наведеного вбачається адміністративно-правове регулювання відносин щодо механізму фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг та житлових субсидій населенню, зокрема, на оплату природного газу.

Запроваджуючи визначений Порядком механізм взаємних розрахунків між підприємствами паливно-енергетичного комплексу (надалі ПЕК), держава забезпечує відшкодування частини витрат підприємств ПЕК, пов`язаних з газопостачанням населення, яке використовує житлові субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг.

Тобто, державою офіційно визнається неможливість підприємств ПЕК забезпечити вчасні розрахунки в цій частині (в залежності від рівня отриманих пільг та субсидій населенням на відповідній ліцензованій території діяльності). Визнаючи неможливість розрахунків в цій частині підприємствами ПЕК, держава, приймаючи відповідні нормативно-правові акти, змінює характер регулювання відповідних правовідносин, що склались між сторонами на підставі укладених між ними договорів.

З наведеного вбачається, що правовідносини щодо проведення розрахунків між сторонами (у розмірі отриманих пільг та субсидій населенням на відповідній території діяльності відповідача) зазнають імперативного регулюючого впливу держави, якою приймаються законодавчі акти щодо виділення відповідних субвенцій на фінансування пільг та субсидій; соціального захисту відповідних категорій громадян та їх гарантій. А тому на виконання таких законодавчих актів державою в особі відповідних державних органів приймаються підзаконні нормативні акти (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 20.03.2018 р. у справі №915/789/16 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 р. у справі №922/3013/18).

У вказаній справі №922/3013/18 Великою Палатою Верховного Суду зазначено таке: "Між сторонами виникли правовідносини з постачання природного газу окремим категоріям населення на пільговій основі, у яких відповідач як головний розпорядник відповідних коштів зобов`язаний здійснювати розрахунки з організаціями, що надають послуги особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги. Право позивача на отримання компенсації вартості природного газу, поставленого абонентам ТОВ “ХАРКІВГАЗ ЗБУТ” на пільгових умовах, виникає не з виконання норм, установлених законом, яким визначено доходи і видатки Державного бюджету України у відповідний період, оскільки фінансові зобов`язання держави виникли не з такого закону, а із законодавства, яким унормовано надання субсидій визначеним у цьому законодавстві особам, а також з нормативно-правових актів, якими встановлено порядок здійснення розрахунків з постачальниками житлово-комунальних послуг. Водночас зазначено, що ТОВ “ХАРКІВГАЗ ЗБУТ” є суб`єктом господарювання, який надає послуги з постачання газу споживачам, метою його діяльності як учасника господарських відносин є досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку відповідно до частини другої 3 ГК України. У відносинах щодо розрахунків з постачальниками послуг для осіб, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, головні розпорядники бюджетних коштів на фінансування соціальних програм виступають не як суб`єкти владних повноважень, а як боржники у зобов`язальних правовідносинах.

Статтею 20 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема у спорах між суб`єктами господарювання.

Враховуючи те, що учасником судового процесу долучено до матеріалів справи належним чином завірені копії зведених реєстрів погашення бюджетної заборгованості, які затверджені та погодженні спільно позивачем і Департаментом фінансів Львівської обласної державної адміністрації, відповідно до яких здійснюються розрахунки з позивачем внаслідок надання населенню, то суд відмовляє позивачу в задоволенні поданого ним клопотання вх.№32193/19 від 06.08.2019 року про витребування цих доказів.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.50 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Суд прийшов до висновку, що прийняття у даній справі рішення, жодним чином не впливає на права та обов`язки щодо однієї із сторін, а отже відмовляє у задоволенні клопотання відповідача-1 Управління соціального захисту населення Сокальської районної державної адміністрації вх.№1784/19 від 01.07.019 року про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-Департамент фінансів Львівської обласної державної адміністрації у даній справі.

До підписання спільних протокольних рішень постачальники ресурсів, які виявили бажання здійснити розрахунки відповідно до постанови КМУ від 11.01.2005р. року №20, складали щомісяця з розпорядниками коштів акти звіряння по сумах заборгованостей.

Судом береться до уваги, що відповідач не був учасником долучених до матеріалів справи спільних протокольних рішень, у відповідності до яких здійснювався розрахунок з позивачем за спожитий природний газ.

З огляду на встановлені факти проведення розрахунків на підставі спільних протокольних рішень, суд погоджується з доводами відповідачів, що держава фактично запровадила спеціальний режим проведення розрахунків за поставлений природний газ, за якого відповідач 1, по суті, усувається від процедури перерахування коштів субвенції на рахунок позивача.

Отже, у відповідачів об`єктивно відсутня можливість впливати на порядок, строки та розмір розрахунків з позивачем за поставлений природний газ, що виключає застосування до відповідачів відповідальності у вигляді нарахування 3% річних та інфляційних втрат за прострочення грошових зобов`язань, виконання яких за погодженням з позивачем здійснювалося шляхом централізованих розрахунків на підставі спільних протокольних рішень.

Судом також враховується, що всі розрахунки за спожитий природний газ у 2017 р. проводились оформленням спільних протокольних рішень. Власними коштами відповідач 1 розрахунки не проводив, що також з врахуванням правових позицій Верховного Суду, викладених в постановах від 14.02.2018р. у справі №904/1858/16, від 14.03.2018р. у справі №910/9806/16, від 12.06.2018р. у справі №922/1010/16, від 02.08.2018р. у справі №922/3873/17, від 23.10.2019 р. №922/3013/18 унеможливлює застосування до відповідача 1 заходів відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 року №534 затверджено Порядок розрахунку та повернення до бюджету невикористаних сум субсидії для відшкодування витрат на оплату послуги з централізованого опалення (теплопостачання), послуг з газо- та електропостачання для індивідуального опалення (далі Порядок № 534).

Указаний Порядок діяв до 01.10.2019 р., тому поширюється на спірні правовідносини сторін.

Порядком № 534 зі змінами і доповненнями визначено механізм розрахунку та повернення до бюджету невикористаних сум субсидії для відшкодування витрат на оплату послуг з централізованого опалення (теплопостачання), постачання холодної та гарячої води і водовідведення, послуг з газо- та електропостачання (далі субсидія).

За змістом Порядку № 534 розрахунок невикористаних сум субсидії проводиться виробниками/виконавцями послуг з централізованого опалення (теплопостачання), постачання холодної та гарячої води і водовідведення, газо- та електропостачання (далі надавачі послуг), об`єднаннями співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельними кооперативами, які є колективним споживачем (замовником) житлово-комунальних послуг станом на 1 травня та 1 жовтня за особовим рахунком споживача-громадянина, якому призначено субсидію на опалювальний (неопалювальний) сезон, що закінчився (далі одержувач субсидії).

Розрахунок невикористаної суми субсидії проводиться надавачем послуг, об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельним кооперативом у разі, коли на особовому рахунку одержувача субсидії станом на 1 травня та 1 жовтня обліковується переплата за послугу.

Якщо після проведення розрахунку за формулами, зазначеними у пунктах 4 - 6 Порядку № 534, невикористана сума субсидії має від`ємне значення, розрахунок за таким особовим рахунком невикористаної суми субсидії не проводиться.

Якщо після проведення розрахунку за формулами, зазначеними у пунктах 4-6 Порядку № 534, невикористана сума субсидії має значення більше, ніж загальна сума нарахованої субсидії на оплату послуги за відповідний сезон, повернення до бюджету невикористаних сум субсидії за таким особовим рахунком здійснюється у розмірі нарахованої субсидії.

Переплата за особовим рахунком одержувача субсидії (станом на 1 травня та 1 жовтня) зменшується на розраховану відповідно до пунктів 4 - 6 цього Порядку невикористану суму субсидії. При цьому не допускається нарахування та облік будь-якої заборгованості на особовому рахунку одержувача субсидії.

Загальний обсяг невикористаних сум субсидій, що підлягає поверненню до бюджету, визначається кожним надавачем послуг, об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельним кооперативом шляхом додавання невикористаних сум субсидії за особовими рахунками всіх одержувачів субсидії.

За результатами розрахунку загального обсягу невикористаних сум субсидій, що підлягає поверненню до бюджету, надавач послуги, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний кооператив складає акт розрахунку загального обсягу невикористаних сум субсидій у трьох примірниках, один з яких залишає у себе, а два інших подає до 1 червня та до 1 листопада до структурного підрозділу з питань фінансів та до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві і м.Севастополі держадміністрацій, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі їх створення) ради (далі - структурний підрозділ з питань соціального захисту населення).

У разі відсутності невикористаних сум субсидій надавач послуги, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний кооператив повідомляє про це письмово структурному підрозділу з питань фінансів та структурному підрозділу з питань соціального захисту населення у зазначені строки.

Коригування сум, зазначених в актах розрахунку загального обсягу невикористаних сум субсидій, допускається до початку опалювального (неопалювального) сезону.

Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення щомісяця, починаючи з червня, враховує загальний обсяг невикористаних сум субсидій, визначений у поданому надавачем послуги, об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельним кооперативом акті відповідно до Порядку № 534, під час здійснення розрахунків з таким надавачем, об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельним кооперативом відповідно до Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 р. № 256, та відображає разом з нарахуваннями поточного місяця у щомісячному акті звіряння розрахунків за надані послуги, що складається відповідно до пункту 5 зазначеного Порядку.

У разі відсутності кредиторської заборгованості перед надавачем послуги, об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельним кооперативом та відсутності поточних нарахувань субсидій станом на перше число місяця, в якому подано акт розрахунку загального обсягу невикористаних сум субсидій (у разі реорганізації, ліквідації підприємства тощо), надавач послуги, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний кооператив протягом зазначеного місяця перераховує невикористану суму субсидії на рахунок структурного підрозділу з питань соціального захисту населення.

Якщо громадяни, що перебувають у складних життєвих обставинах, не змогли своєчасно звернутися за призначенням субсидії та на підставі рішень районних, районних у мм. Києві і Севастополі держадміністрацій та виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад або утворених ними комісій і актів обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства набули право на субсидію після 1 травня та 1 жовтня, акт розрахунку загального обсягу невикористаних сум субсидій за опалювальний сезон таких одержувачів субсидії подається окремо до першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому виконано такий розрахунок.

Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення використовує повернуті кошти на погашення кредиторської заборгованості та/або поточні розрахунки з надавачами послуг, об`єднаннями співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельними кооперативами за надані пільги і житлові субсидії на оплату житлово-комунальних послуг.

Матеріалами справи не підтверджено та сторонами не надано інформації щодо укладення між позивачем та відповідачами договору про відшкодування витрат за надані населенню послуги з газопостачання на пільгових умовах з ТзОВ “Львівгаз збут” на 2018-2019 роки, який би визначав зобов`язання перед позивачем з відшкодування витрат на оплату за природний газ, пов`язаних із наданням визначеній категорії населення пільг та призначених субсидій.

За результатами розгляду справи не підтвердилося порушення відповідачами установлених саме для нього строків здійснення розрахунків з позивачем, що унеможливлює застосування до останніх наслідків неналежного виконання зобов`язань за спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України в частині своєчасного відшкодування позивачу вартості спожитого природного газу абонентами, яким призначено субсидії, у вигляді нарахування 3 % річних та інфляційних втрат.

За приписами статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Трофимчук проти України” від 28.10.2010р. №4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч.23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006р. у справі “Проніна проти України” за заявою №63566/00 суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

При цьому суд зазначає, що згідно вимог ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах “Салов проти України” (заява № 65518/01; пункт 89), “Проніна проти України” (заява № 63566/00; пункт 23) та “Серявін та інші проти України” (заява № 4909/04; пункт 58): де зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.

Суд також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжним дорученням № 81 від 06.06.2019 р. на суму 65 639,76 грн.

Враховуючи те, що суд відмовляє у задоволенні позову, судовий збір покладається на позивача, у відповідності до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 73, 74, 76-80, 86, 123, 129, 222, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Інформацію про стан розгляду справи учасники судового процесу можуть отримати за посиланням в мережі Інтернет на офіційному веб-ресурсі Судової влади України за посиланням http://court.gov.ua/fair/

Повний текст рішення складено 02.01.2020 р.

Суддя Долінська О.З.