Рішення № 86756405, 27.12.2019, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" грудня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/658/19

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Нероди І.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Микитович М.М., адвокат, дов. №20/03/19 від 20.03.19р, дійсна до 31.12.2019р.

від відповідача: Забродський Ю.Ю. - ФОП, Витяг з ЄДР від 06.09.19р. за № 1005720089

В засіданні суду 16.12.19 оголошувалась перерва до 27.12.19р. в порядку статті 216 ГПК України.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"Тернопільський м"ясокомбінат"

до Фізичної особи-підприємця Забродського Юрія Юрійовича

про стягнення 91 015,38 грн

Процесуальні дії по справі.

Відповідно до ухвали суду від 02.07.19р. провадження у справі за позовом ТОВ "Тернопільський м`ясокомбінат" до Фізичної особи-підприємця Забродського Ю.Ю. про стягнення 91 015, 38 грн заборгованості на підставі Договору поставки №5-1707/18 від 17.07.18 року відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ухвали суду від 27.08.19р. розглянуто за правилами загального позовного провадження.

В межах підготовчого провадження постановлено наступні ухвали: від 27.08.2019 року про відкладення підготовчого засідання на 24.09.2019 року, від 10.09.2019 року про участь в засіданні в режимі відеоконференції, від 24.09.2019 року про відкладення підготовчого засідання на 15.10.2019 року, від 24.09.2019 року про участь в засіданні в режимі відеоконференції, від 15.10.2019 року про продовження строку підготовчого засідання на 30 днів до 27.11.2019 та відкладення підготовчого провадження на 05.11.2019 року, від 15.10.2019 року про участь в засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 05.11.2019 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 16.12.2019 року.

В межах розгляду справи по суті судом постановлено протокольну ухвалу 16.12.2019 року про оголошення перерви до 27.12.2019 року.

В засіданні розгляду справи по суті 27.12.2019 року судом оголошену вступну та резолютивну частину рішення суду про часткове задоволення позовних вимог.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач ТОВ "Тернопільський м`ясокомбінат" звернувся з позовом до суду до відповідача Фізичної особи-підприємця Забродського Юрія Юрійовича про стягнення на його користь 91 015, 38 грн, з яких: 64420, 86 грн основного боргу, 18 401, 79 грн пені, 6650, 36 грн суми інфляційних втрат, 1542, 37 грн 3% річних.

В обґрунтування підстав поданого позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань по сплаті коштів за відпущений товар, згідно умов, порядку та строків, визначених у Договорі поставки №5-1707/18 від 17.07.2018 року (надалі за текстом - Договір поставки №5-1707/18).

Позивач додатково у письмових поясненнях зазначив, що товар, замовлений покупцем, може бути оформлений однією або декількома накладними, що вирішується постачальником самостійно; відповідач згідно отриманих позивачем замовлень здійснював поставку товару за вказаною у замовленні адресою, а саме: м. Київ, бульвар В. Гавела, 24 (старий І.Лепсе, 24). Щодо особи, яка брала участь у приймання товару поставленого відповідачем товару, то приймання товару поставленого до умов Договору поставки №5-1707/18 від 17.07.2018 року за всіма накладними здійснювалось безпосередньо покупцем даного товару. Також вказав, що видаткові накладні №18901 від 01.08.2018 року на суму 9905, 87 грн, №18902 від 01.08.2018 року на суму 6632, 40 грн та №18903 від 01.08.2018 року на суму 8863, 92 грн наявні в оригіналі у відповідача, оскільки зазначені накладні надавалися відповідачу на підпис та не були повернуті на адресу позивача. Одночасно, позивач заявив суду клопотання, в порядку ст. 81 ГПК України, про витребування у відповідача оригінали вказаних видаткових накладних.

Відповідач у відзиві на позов (пояснювальній записці) визнав, що ним було отримано продукцію за накладними: №18902 від 01.08.2018 року на суму 6632, 40 грн, №18903 від 01.08.2018 року на суму 8863, 92 грн, №21174 від 15.08.2018 року на суму 9973, 80 грн та які були оплачені 31.08.2018 року на суму 6632, 40 грн, 12.09.18 року на суму 8863, 92 грн та 22.10.2018 року на суму 9973, 80 грн. Отримання товару за іншими видатковими накладними , визначеними в позовній заяві, заперечує.

Додатково, відповідач вказав про неможливість надання документів про кількість співробітників, оскільки працював один. На підтвердження місцезнаходження торгового об`єкту за адресою: м. Київ, вул. Вацлава Гавела, 24 подав Договір №12 від 01.01.2018 року та Додаток №1 до нього, Договір №79 від 20.04.2017 року та Додатки до нього №1 від 20.04.2017 року та №2 від 11.12.2017 року, укладений із зберігачем Державною організацією Комбінат "Прогрес" Державного агентства резерву України.

На підставі ч. 4 ст. 74 ГПК України, ДО Комбінат "Прогрес" Державного агентства резерву України вказав про неможливість надання суду витребуваного доказу - фото- доказів з камер відеоспостереження з підстав технічних характеристик пристроїв на яких зберігаються матеріали відеозаписів.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

17.07.2018 року між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Тернопільський м`ясокомбінат" (як постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Забродським Юрієм Юрієвичем (як покупець) був укладений Договір поставки №5-1707/18, згідно умов якого постачальник зобов`язався поставити і передати у власність покупця, а покупець - прийняти й оплатити товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим Договором.

Постачальник зобов`язався поставити товар окремими партіями в кількості і асортименті, визначених у Замовленні покупця, що є невід`ємними частинами даного Договору (п. 1.2. Договору поставки №5-1707/18).

Конкретне найменування та асортимент товару, що поставляється на умовах даного Договору, визначається у видаткових товарних накладних, надалі накладні. Усі накладні є складовою частинами цього Договору в частині визначення ціни, асортименту, найменування та кількості товару (п. 1.3. Договору поставки №5-1707/18).

Загальна сума цього Договору сторонами не обмежується і визначається шляхом сумування вартості товару, фактично встановленого протягом строку дії даного Договору на підставі відповідних накладних (п. 1.4. Договору поставки №5-1707/18).

Загальна кількість (обсяг) товару та/або конкретна кількість товару певного асортименту (номенклатури), що може бути поставлений на підставі даного Договору протягом строку його дії сторонами не регламентується, а визначається шляхом сумування фактичної кількості товару та/або кількості товару певного асортименту (номенклатури) поставленого відповідно до умов даного Договору на підставі відповідних накладних (п. 1.5. Договору поставки №5-1707/18).

Постачальник поставляє покупцю товар за договірними цінами. При здійсненні поставки партії товару ціни на товар щоразу узгоджуються сторонами та зазначаються в накладній (п. 2.1. Договору поставки №5-1707/18).

Ціна на товар та вартість партії товару, що вказана у накладній, вважається узгодженою з моменту підписання сторонами накладної на партію товару (п. 2.2. Договору поставки №5-1707/18).

Якщо сторони не домовились про інше, покупець зобов`язаний здійснити оплату товару на умовах 100% попередньої оплати (п. 2.3. Договору поставки №5-1707/18).

Сторони вправі домовитися про поставку партії товару на умовах оплати з відстроченням платежу. Факт передачі партії без здійснення покупцем попередньої оплати за таку партію товару свідчить про повну та безумовну згоду сторін на продаж партії товару на умовах оплати із відстроченням платежу, згідно п. 2.6. даного Договору (п. 2.4. Договору поставки №5-1707/18).

У всіх випадках, коли товар поставлено на умовах інших, ніж вказаних в п. 2.3. даного Договору, покупець зобов`язаний оплатити такий товар не пізніше 14 (чотирнадцять) календарних днів з дати отримання товару, а у випадку поставки консервації - 21 (двадцять одного) календарного дня з дати отримання товару (п. 2.6. Договору поставки №5-1707/18).

Сторони домовилися, що грошові кошти переказані покупцем на користь постачальника зараховуються постачальником на погашення грошових зобов`язань покупця в наступному порядку:

- в першу чергу погашаються нараховані штрафні санкції і збитки;

- в другу чергу погашається прострочена заборгованість покупця за поставлений товар;

- в третю чергу погашається поточна заборгованість за поставлений товар.

Зарахування постачальником грошових коштів в порядку, передбаченому даним пунктом, відбувається не залежно від призначення платежу, вказаного покупцем в платіжному дорученні (або в іншому документі) під час здійснення переказу грошових коштів на користь постачальника (п. 2.11 Договору поставки №5-1707/18).

Найменування, асортимент, ціна та загальна кількість товару в партії товару визначається в накладній. Сторони безумовно погоджуються з тим, що підписання покупцем накладної на партію товару засвідчує той факт, що така партія товару була поставлена постачальником на підставі наданого покупцем замовлення. З моменту підписання покупцем накладної на партію товару замовлення втрачає чинність (п. 3.3. Договору поставки №5-1707/18).

Моментом здійснення поставки товару постачальником є його фактичне отримання покупцем з відповідною відміткою в супроводжувальній первинній обліково-видатковій документації (товарно-транспортна накладна, видаткова накладна) (п. 3.8. Договору поставки №5-1707/18).

За невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за даним Договором сторони несуть відповідьність у відповідності з чинним законодавством України і умовами даного Договору (п. 7.1. Договору поставки №5-1707/18).

У разі порушення строку оплати товару, покупець зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної обліквої ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний розпочатий день (добу) прострочення, а також проценти за прострочення виконання грошового зобов`язання в розмірі 3% (трьох відсотків) річних від простроченої суми (ст. 625 Цивільного кодексу України). Пеня передбачена даним пунктом, нараховується протягом всього строку (періоду) прострочення виконання грошового зобов`язання до моменту його повного та належного виконання (п. 7.3. Договору поставки №5-1707/18).

Строк дії Договору поставки №5-1707/18, згідно п. 11.1. якого, з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2018 року. Припинення дії Договору не звільняє сторони від виконання всіх своїх зобов`язань, передбачених Договором та невиконаних на момент припинення дії Договору, в тому числі і зобов`язань пов`язаних з поверненням товару згідно умов даного Договору, оплати послуг, а також від відповідальності за невиконання таких зобов`язань (а.с. 11-18).

Позивач доводить, що поставив товар відповідачу:

- згідно видаткових накладних:

1) №18901 від 01.08.2018 року на суму 9905, 87 грн (ковбасні вироби);

2) №18902 від 01.08.2018 року на суму 6632, 40 грн (ковбасні вироби);

3) №18903 від 01.08.2018 року на суму 8863, 92 грн (бакалія, консервація);

4) №21169 від 15.08.2018 року на суму 1826, 65 грн (ковбасні вироби);

5) №21174 від 15.08.2018 року на суму 9973, 80 грн (бакалія, консервація);

6) №21175 від 15.08.2018 року на суму 8616, 24 грн (бакалія, консервація);

7) №21177 від 15.08.2018 року на суму 8633, 52 грн (бакалія, консервація);

8) №21178 від 15.08.2018 року на суму 9321, 30 грн (ковбасні вироби);

9) №21179 від 15.08.2018 року на суму 9180, 48 грн (ковбасні вироби);

10) №23227 від 23.08.2018 року на суму 16424, 58 грн (ковбасні вироби).

- згідно товарно-транспортних накладних:

1) №Р18901 від 01.08.2018 року на суму 9905, 87 грн;

2) №Р18902 від 01.08.2018 року на суму 6632, 40 грн;

3) №Р18903 від 01.08.2018 року на суму 8863, 92 грн;

4) №Р21169 від 15.08.2018 року на суму 1826, 65 грн;

5) №Р21174 від 15.08.2018 року на суму 9973, 80 грн;

6) №Р21175 від 15.08.2018 року на суму 8616, 24 грн;

7) №Р21177 від 15.08.2018 року на суму 8633, 52 грн;

8) №Р21178 від 15.08.2018 року на суму 9321, 30 грн;

9) №Р21179 від 15.08.2018 року на суму 9180, 48 грн.

Загалом на суму 89 378, 76 грн.

Позивач доводить, що відповідач не належним чином виконав свої зобов`язання по сплаті коштів за отриманий товар, сплативши 25 470, 12 грн, а саме: 31.08.2018 року на суму 6632, 40 грн, 12.09.2018 року на суму 8863, 92 грн та 22.10.2018 року на суму 9973, 80 грн.

26.04.2019 року позивач надіслав відповідачу претензію №1 від 23.04.2019 року за №110 з вимогою про сплату заборгованості, однак яку відповідач залишив без задоволення.

Зазначене зумовило позивача звернутися з позовом до суду про стягнення в примусовому порядку суми заборгованості за поставлений товар.

Додатково позивач заявив до відповідача матеріально-правові вимоги про стягнення пені в сумі 18 401, 79 грн на підставі п. 7.3. Договору поставки №5-1707/18) та нарахувань в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України - 6650, 36 грн інфляційних втрат та 1542, 37 грн 3% річних.

Причиною виникнення даного судового спору стало питання про наявність або відсутність підстав для стягнення боргу з оплати одержаного товару на підставі Договору поставки №5-1707/18 та видаткових накладних.

Відповідач в ході вирішення спору визнав обставини отримання товару за такими видатковими накладними:

1) №18902 від 01.08.2018 року на суму 6632, 40 грн, оплачена 31.08.2018 р. ;

2) №18903 від 01.08.2018 року на суму 8863, 92 грн, оплачена 12.09.18 р.;

3) №21174 від 15.08.2018 року на суму 9973, 80 грн, оплачена 22.10.2018р.

Факт поставки товару за іншими видатковими накладними Відповідач не визнав.

Водночас заявленим в судовому засіданні 27.12.2019 року клопотанням просив зменшити розмір пені та надати термін для погашення заборгованості перед позивачем, у разі визнання доводів позову обґрунтованими.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму ( ч.1 ст. 265 ГК України).

Згідно ч.3 цієї статті сторонами договору поставки можуть бути суб`єкти господарювання, зазначені у пунктах 1, 2 частини другої статті 55 цього Кодексу, оскільки згідно ч. 6 цієї статті реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу.

У ч. 5 ст. 265 ГК України зазначено, що поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом.

За приписами ч.7 ст. 265 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Так , згідно ч.1 статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Згідно ч. 3 ст. 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Предметом поставки за загальним правилом є визначена родовими ознаками продукція ( ч.1 ст. 266 ГК України).

Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом ( ч.2 ст. 266 ГК України).

Ціна у господарському договорі, в тому числі, договорі поставки, визначається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, зокрема , ст.ст. 632 та 691 ( ч. 5 ст. 180 , ч.6 ст. 265 ГК України). За загальним правилом цих правових норм покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі.

Строк дії договору поставки визначається за правилом ч.1 ст. 267 ГК України, згідно якої останній може становити один рік, більше одного року (довгостроковий договір) або інший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік.

Згідно частини 4 цієї статті сторони можуть погодити в договорі також графік поставки (місяць, декада, доба тощо).

У договорі поставки можуть бути передбачені умови про кількість, якість, асортимент товару тощо ( ст. ст. 266-270 ГК України).

З врахуванням викладеного, між Позивачем та Відповідачем виникли відносини поставки товару на підставі укладеного 17.07.2018р. Договору поставки №5-1707/18.

У п.3.3 Договору поставки №5-1707/18 сторони погодили, що найменування, асортимент, ціна та загальна кількість товару в партії товару визначається в накладній, підписання покупцем якої засвідчує той факт, що така партія товару була поставлена постачальником на підставі наданого покупцем замовлення.

Як зазначено у ч. 5 ст. 267 ГК України у договорі поставки за згодою сторін може бути передбачений порядок відвантаження товарів будь-яким видом транспорту, а також вибірка товарів покупцем.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу ( ч.6 ст. 265 ГК України).

Так, у ч.1ст. 664 ЦК України зазначено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, серед іншого, у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар. Аналогічне правило містить стаття 197 ГК України.

Окрім того, згідно абз. 3 ч.1 цієї статті товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

У п. 3.5 Договору поставки №5-1707/18 сторони погодили , що якщо вони не домовилися про інше, товар підлягає передачі на умовах DDP - склад (торговий об`єкт) покупця. В такому випадку постачальник зобов`язаний доставити партію товару покупцю на його склад (торговий об`єкт), що розташований за місцезнаходженням покупця, яке вказане в розділі 13 даного Договору, якщо інша адреса доставки не вказана в замовленні.

Судом встановлено, що сторони досягли згоди про те, що товар підлягав передачі Позивачем як продавцем на умовах DDP - склад (торговий об`єкт) Відповідача як покупця за адресою: м. Київ, вул. Вацлава Гавела, 24. Наявними у справі доказами зазначений факт підтверджується, оскільки Відповідач довів наявність договірних відносин зберігання з Державною організацією Комбінат "Прогрес" Державного агентства резерву України ( договір зберігання №12 від 01.01.2018 року, додаток №1 до нього).

Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Окрім того, відповідно до ст. 662 ЦК України продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

У п. 3.8. Договору поставки №5-1707/18 сторони домовились, що моментом здійснення поставки товару постачальником є його фактичне отримання покупцем з відповідною відміткою в супроводжувальній первинній обліково-видатковій документації (товарно-транспортна накладна, видаткова накладна).

Відповідно до ч. 3 статті 86 ГПК України суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому , так і кожному доказу (групі однотипних доказів) , мотивує , зокрема, врахування групи доказів.

У ч.1 ст. 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані , на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Шабельник проти України" (Заява N 16404/03) від 19.02.2009 зазначається, що хоча стаття 6 гарантує право на справедливий судовий розгляд, вона не встановлює ніяких правил стосовно допустимості доказів як таких, бо це передусім питання, яке регулюється національним законодавством (рішення у справі "Шенк проти Швейцарії" від 12.07.1988, та у справі "Тейшейра ді Кастру проти Португалії" від 09.06.1998).

Вирішуючи питання щодо наявних у справі доказів, господарський суд враховує інститут допустимості засобів доказування ( ст. 77 ГПК України), згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Окрім того, правило статті 79 ГПК України наділяє суд правом вирішувати питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи відповідно до свого внутрішнього переконання.

Мета судового дослідження доказів полягає у з`ясуванні обставин справи, юридичній оцінці встановлених відносин і у встановленні прав і обов`язків (відповідальності) осіб, які є суб`єктами даних відносин. Судове пізнання завжди опосередковане, оскільки спрямоване на вивчення юридичних фактів , що мали місце в минулому. З усіх поданих особами, що беруть участь у справі, доказів суд відбирає для подальшого дослідження та обґрунтування мотивів рішення лише ті з них, які мають зв`язок із фактами, що підлягають установленню.

Така правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду у Постановах від 29.01.2019 у справі №911/916/15, від 29.08.2018 у справі №911/1111/15, від 05.06.2018 у справі №911/915/15 та від 18.04.2018 у справі №911/917/15.

Доказами реального здійснення господарської операції є первинні документи, які підтверджують фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, а також документи, що підтверджують факт використання придбаних товарів у власній господарській діяльності покупця. Висновок про таке зроблено Верховним Судом у постанові від 19.06.2018 у справі №804/15389/15.

У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару. Аналогічну правову викладено у постанові Верховного Суду від 04.11.2019 року у справі №914/2267/18.

Враховуючи вимоги процесуального законодавства, юридичний факт виконання Позивачем та Відповідачем зобов`язань за Договором поставки №5-1707/18 в частині поставки товару та його оплати, суд оцінює на підставі групи доказів, і зокрема:

- видаткова накладна №18901 від 01.08.2018 року на суму 9905, 87 грн (ковбасні вироби); ТТН №Р18901 від 01.08.2018 року на суму 9905, 87 грн; не оплачена;

- видаткова накладна №18902 від 01.08.2018 року на суму 6632, 40 грн (ковбасні вироби); ТТН №Р18902 від 01.08.2018 року на суму 6632, 40 грн; оплата 31.08.2018 року на суму 6632, 40 грн ( банківська виписка ) (а.с. 29).

- видаткова накладна №18903 від 01.08.2018 року на суму 8863, 92 грн (бакалія, консервація); ТТН №Р18903 від 01.08.2018 року на суму 8863, 92 грн; оплата 12.09.2018 року на суму 8863, 92 грн ( банківська виписка) (а.с. 31).

- видаткова накладна №21169 від 15.08.2018 року на суму 1826, 65 грн (ковбасні вироби); ТТН №Р21169 від 15.08.2018 року на суму 1826, 65 грн; не оплачена;

- видаткова накладна №21174 від 15.08.2018 року на суму 9973,80 грн (бакалія, консервація); ТТН №Р21174 від 15.08.2018 року на суму 9973, 80 грн; оплата 22.10.2018 року на суму 9973, 80 грн (банківська виписка) (а.с. 32).

- видаткова накладна №21175 від 15.08.2018 року на суму 8616, 24 грн (бакалія, консервація); ТТН №Р21175 від 15.08.2018 року на суму 8616, 24 грн; не оплачена;

- видаткова накладна №21177 від 15.08.2018 року на суму 8633, 52 грн (бакалія, консервація); ТТН №Р21177 від 15.08.2018 року на суму 8633, 52 грн; не оплачена;

- видаткова накладна №21178 від 15.08.2018 року на суму 9321,30 грн (ковбасні вироби); ТТН №Р21178 від 15.08.2018 року на суму 9321,30 грн; не оплачена;

- видаткова накладна №21179 від 15.08.2018 року на суму 9180,48 грн (ковбасні вироби); ТТН №Р21179 від 15.08.2018 року на суму 9180, 48 грн; не оплачена.

Щодо поставки товару за видатковою накладною №23227 від 23 серпня 2018 року на суму 16424,58 грн (ковбасні вироби). Оцінивши цей доказ за правилом вірогідності дійшов висновку, що останній не підтверджує факт отримання Відповідачем товару за цією видатковою накладною 23 серпня 2018року (вихідний день) за фактичним місцем поставки за адресою: м. Київ, вул. Вацлава Гавела, 24, яка є адресою Державної організації Комбінат "Прогрес" Державного агентства резерву України, та відповідно до укладеного з Відповідачем Договору №12 про надання платних послуг по зберіганню товарно-матеріальних цінностей від 01.01.18р., забезпечує пропускний режим на свою територію силами відомчої воєнізованої охорони, а пропуск автотранспорту здійснюється виключно на підставі належно оформленого пропуску та після обов`язкового огляду автотранспорту на КПП працівником відомчої воєнізованої охорони та згідно товарних накладних виписаних на такі товарно-матеріальні цінності. Окрім того, факт поставки товару за видатковою накладною №23227 від 23 серпня 2018 року на суму 16424,58грн (ковбасні вироби) не підтверджено відповідною товарно-транспортною накладною, а також підписом Відповідача або уповноваженої ним особи.

Оскільки Відповідач провів оплату за видатковими накладними №18902 від 01.08.2018 року на суму 6632,40грн, №18903 від 01.08.2018 року на суму 8863, 92грн та №21174 від 15.08.2018 року на суму 9973,80грн, залишок заборгованості за отриманий товар складає в загальній сумі 47484,06грн, яка є обґрунтована та підлягає стягненню за цим рішенням суду.

У стягненні основного боргу за видатковою накладною №23227 від 23 серпня 2018 року на суму 16424,58 грн (ковбасні вироби) суд відмовляє.

Відповідно до статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Судом встановлено, що умови щодо сплати пені за порушення строку оплати товару, сторони погодили у п. 7.3. Договору поставки №5-1707/18, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення.

Пеня, передбачена даним пунктом, нараховується протягом всього строку (періоду) прострочення виконання грошового зобов`язання до моменту його повного та належного виконання. З врахуванням змісту цієї умови правило ч.6 ст. 232 ГК України не застосовується.

Позивачем заявлено до стягнення пеню на загальну суму 18 401, 79 грн. При вирішенні спору судом критично оцінено розрахунок пені Позивача, який виконано з врахуванням умови п.2.11 Договору поставки №5-1707/18, за правилом статті 213 ЦК України.

Суд вважає обґрунтованою до стягнення пеню, розраховану наступним чином здійснено власний розрахунок, а саме:

1) за видатковою накладною №18901 від 01 серпня 2018 року на суму 9905, 87 грн (ковбасні вироби) строк оплати, згідно п. 2.6. Договору поставки №5-1707/18, не пізніше 14 календарних днів з дати отримання товару; 14.08.2018 року останній день оплати, з 15.08.2018 року - прострочення оплати; період прострочення з 15.08.2018 року по 21.06.2019 року; 3016, 81 грн пені;

2) за видатковою накладною №18902 від 01 серпня 2018 року на суму 6632, 40 грн (ковбасні вироби) строк оплати, згідно п. 2.6. Договору поставки №5-1707/18, не пізніше 14 календарних днів з дати отримання товару; 14.08.2018 року останній день оплати, тз 15.08.2018 року - прострочення оплати; сплачено 31.08.2018р.; період прострочення з 15.08.2018 року по 30.08.2018 року; 101, 76 грн пені;

3) за видатковою накладною №18903 від 01 серпня 2018 року на суму 8863, 92 грн (бакалія) строк оплати, згідно п. 2.6. Договору поставки №5-1707/18, не пізніше 21 календарного дня з дати отримання товару; 21.08.2018 року останній день оплати, з 22.08.2018 року - прострочення оплати; сплачено 12.09.2018 року; період прострочення з 22.08.2018 року по 11.09.2018 року; 179, 71 грн пені;

4) за видатковою накладною №21169 від 15 серпня 2018 року на суму 1 826, 65 грн (ковбасні вироби) строк оплати, згідно п. 2.6. Договору поставки №5-1707/18, не пізніше 14 календарних днів з дати отримання товару; 29.08.2018 року останній день оплати, з 30.08.2018 р. - прострочення оплати; період прострочення з 30.08.2018 року по 21.06.2019 р.; 530,03 грн пені;

5) за видатковою накладною №21174 від 15 серпня 2018 року на суму 9973, 80 грн (бакалія) строк оплати, згідно п. 2.6. Договору поставки №5-1707/18, не пізніше 21 календарного дня з дати отримання товару; 05.09.2018 року останній день оплати, з 06.09.2018 року - прострочення оплати, сплачено 22.10.2018 року; період прострочення з 06.09.2018 року по 21.10.2018 року; 452, 24 грн пені;

6) за видатковою накладною №21175 від 15 серпня 2018 року на суму 8616, 24 грн (бакалія) строк оплати, згідно п.2.6 Договору поставки №5/1707/18, не пізніше 21 календарного дня з дати отримання товару; 05.09.2018 року останній день оплати, з 06.09.2018 року - прострочення оплати; період прострочення з 06.09.2018 року по 21.06.2019 року; 2442, 29 грн пені;

7) за видатковою накладною №21177 від 15 серпня 2019 року на суму 8633, 52 грн (бакалія) строк оплати, згідно п.2.6 Договору поставки №5/1707/18, не пізніше 21 календарного дня день з дати отримання товару; 05.09.2018 року останній день оплати, з 06.09.2018 р. - прострочення оплати, період прострочення з 06.09.2018 року по 21.06.2019 р.; 2447, 19 грн пені;

8) за видатковою накладною №21178 від 15 серпня 2018 року на суму 9321, 30 грн (ковбасні вироби) строк оплати, згідно п.2.6 Договору поставки №5/1707/18, не пізніше 14 календарних днів з дати отримання товару;29.08.2018 року останній день оплати, з 30.08.2018 р. - прострочення оплати, період прострочення з 30.08.2018 року по 21.06.2019 року; 2704, 71грн пені;

9) за видатковою накладною №21179 від 15 серпня 2018 року на суму 9180,48грн (ковбасні вироби) строк оплати, згідно п.2.6 Договору поставки №5-1707/18, не пізніше 14 календарних днів з дати отримання товару; 29.08.2018 року останній день оплати, з 30.08.2018 року - прострочення оплати, період прострочення з 30.08.2018 року по 21.06.2019 року; 2663, 85 грн.

З врахуванням вищевикладеного, обґрунтованою до стягнення є пеня на загальну суму 14538,59грн. У стягненні 3 863, 20 грн пені суд відмовляє.

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру пені, суд прийшов до висновку його задовольнити та зменшити пеню на 50 % від обґрунтованої суми, з огляду на наступне.

Право суду у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання закріплене матеріальними нормами у ст. 233 ГК України та ч.3 ст.551 ЦК України.

Так, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (частина третя статті 551 Кодексу).

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Юридичний аналіз наведених правових норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Оскільки нарахована до стягнення пеня є явно завищеною за рахунок періоду її нарахування , що перевищує строк у шість місяців, встановлений ч. 6 ст. 232 ГК України, а тому не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 Кодексу засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд зменшує її розмір із суми 14 538, 59 грн. на 50% до суми 7269, 29 грн.

У задоволенні пені на загальну суму 11 132, 50 грн (3863, 20 грн + 7269, 29 грн) суд відмовляє.

Статтею 625 ЦК України, передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що іншого розміру відсотків річних як 3% річних з простроченої суми сторони у Договорі поставки №5-1707/18 не встановлювали.

Слід зазначити, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Позивачем нараховані до стягнення 3% річних на суму 1542, 37 грн та 6650, 36 грн суми інфляційних втрат.

При вирішенні спору судом критично оцінено розрахунок річних та інфляційних втрат Позивача, який виконано з врахуванням умови п.2.11 Договору поставки №5-1707/18, за правилом статті 213 ЦК України.

Суд вважає обґрунтованими до стягнення річні та інфляційні втрати , розраховані наступним чином здійснено власний розрахунок, а саме:

1) за видатковою накладною №18901 від 01 серпня 2018 року на суму 9905, 87 грн (ковбасні вироби), 14.08.2018 року останній день оплати, тому з 15.08.2018 року виникло прострочення платежу, отже період прострочення з 15.08.2018 року по 21.06.2019 року, за який сума 3% річних становить 253, 21 грн, а сума інфляційних втрат - 969, 37 грн.

2) за видатковою накладною №18902 від 01 серпня 2018 року на суму 6632, 40 грн (ковбасні вироби), 14.08.2018 року останній день оплати, тому з 15.08.2018 року виникло прострочення платежу, однак відповідачем сплачено 31.08.2018 року кошти в сумі 6632, 40 грн, тому період прострочення з 15.08.2018 року по 30.08.2018 року, за який сума 3% становить 8,72 грн , інфляційні втрати не нараховуються .

3) за видатковою накладною №18903 від 01 серпня 2018 року на суму 8863, 92 грн (бакалія), 21.08.2018 року останній день оплати, тому з 22.08.2018 року виникло прострочення платежу, однак відповідачем сплачено 12.09.2018 року кошти в сумі 8863, 92 грн, тому період прострочення з 22.08.2018 року по 11.09.2018 року, за який сума 3% річних становить 15, 30 грн, інфляційні втрати не нараховуються.

4) за видатковою накладною №21169 від 15 серпня 2018 року на суму 1 826, 65 грн (ковбасні вироби), 29.08.2018 року останній день оплати, тому з 30.08.2018 року виникло прострочення платежу, тому період прострочення з 30.08.2018 року по 21.06.2019 року, за який сума 3% становить 44, 44 грн 3% річних, інфляційних витрат - 178, 75 грн.

5) за видатковою накладною №21174 від 15 серпня 2018 року на суму 9973, 80 грн (бакалія), 05.09.2018 року останній день оплати, з 06.09.2018 року виникло прострочення платежу, відповідачем сплачено 22.10.2018 року суму 9973, 80 грн, тому період прострочення з 06.09.2018 року по 21.10.2018 року, за який сума 3% річних становить 37,71 грн, інфляційних втрат - 169, 55 грн.

6) за видатковою накладною №21175 від 15 серпня 2018 року на суму 8616, 24 грн (бакалія), 05.09.2018 року останній день оплати, з 06.09.2018 року виникло прострочення платежу, період прострочення з 06.09.2018 року по 21.06.2019 року, за який сума 3% річних становить 204, 67 грн 3% річних, інфляційних втрат - 666, 79 грн.

7) за видатковою накладною №21177 від 15 серпня 2019 року на суму 8633, 52 грн (бакалія), 05.09.2018 року останній день оплати, тому з 06.09.2018 року виникло прострочення платежу, період прострочення з 06.09.2018 року по 21.06.2019 року, за який сума 3% річних становить 205, 08 грн, інфляційних втрат - 668, 13 грн.

8) за видатковою накладною №21178 від 15 серпня 2018 року на суму 9321, 30 грн (ковбасні вироби), 29.08.2018 року останній день оплати, з 30.08.2018 року виникло прострочення платежу, період прострочення з 30.08.2018 року по 21.06.2019 року, за який сума 3% річних становить 226, 78 грн 3% річних, інфляційних втрат - 912, 16 грн.

9) за видатковою накладною №21179 від 15 серпня 2018 року на суму 9180, 48 грн (ковбасні вироби), 29.08.2018 року останній день оплати, з 30.08.2018 року виникло прострочення платежу, період прострочення з 30.08.2018 року по 21.06.2019 року, за який сума 3% річних становить 223, 35 грн 3% річних, інфляційних втрат - 898, 38 грн.

Обґрунтованими до стягнення є 3% річних на суму 1219, 26 грн та інфляційні втрати на суму 4463, 13 грн. У стягненні 3% на суму 323,11 грн та інфляційних втрат на суму 2187, 23 грн суд відмовляє.

Оскільки Позивач розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат виконав з врахуванням умови п.2.11 Договору поставки №5-1707/18, яку суд не застосовував при вирішенні цього спору за правилом статті 213 ЦК України, ним безпідставно збільшено суму основного боргу на 512,22 грн, у стягнення якої суд відмовляє.

Щодо розподілу судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, суд зазначає, що при обрахунку судового збору не приймається до уваги зменшення розміру пені.

Отже, при зверненні з позовом до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 1921, 00 грн виходячи із суми боргу 91 015, 38 грн.

За наслідками розгляду спору визнано обґрунтованою до стягнення загальну суму заборгованості 67 705, 04 грн, що становить 1429, 00 грн судового збору (67705, 04 грн х 1921, 00 грн : 91 015, 38 грн), який суд покладає на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зменшити розмір пені із суми 14 538,59 грн на 50% до суми 7269,29грн.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Забродського Юрія Юрійовича ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільський м`ясокомбінат" ( 47734, Тернопільська область, Тернопільський район, село Настасів, код ЄДРПОУ 40274726) : 47484, 06 грн основного боргу, 4463,13 грн інфляційних втрат, 7269,29 грн пені, 1219,26 грн 3% річних, 1429,00 грн судового збору. Видати наказ.

4. Відмовити у стягненні 16936,80грн основного боргу, 2187,23грн інфляційних втрат, 11132,50грн пені, 323,11грн 3% річних.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 02.01.20

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1 - в справу , 2- позивачу (рек. з повід.),

3-4 відповідачу на адресу ( АДРЕСА_2 ) (рек. з повідом.) та на адресу: АДРЕСА_4 (ркек. з повідом)