Рішення № 86756391, 24.12.2019, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.12.2019 Справа №905/1870/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,

при секретарі судового засідання Калітіній К.А.,

за позовом Фізичної особи-підприємця Окопської Олени Володимирівни, м.Маріуполь Донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольський лікеро-горілчаний завод», м.Маріуполь Донецької області, ЄДРПОУ 31191021,

про стягнення 10424,84 грн., -

за участю уповноважених представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився, -

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець Окопська Олена Володимирівна, м.Маріуполь Донецької області, звернулась до господарського суду Донецької області з позовною заявою №б/н від 01.10.2019 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольський лікеро-горілчаний завод», м.Маріуполь Донецької області, про стягнення:

- суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 9952,53 грн. на підставі договору №10-11/17 від 10.11.2017 про проведення незалежної оцінки та ст.625 Цивільного кодексу України,

- нарахованої суми 3% річних у розмірі 472,31 грн. на підставі ст.625 Цивільного кодексу України.

З дотриманням приписів ст.32 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1870/19 визначено суддю Кротінову О.В.

Ухвалою суду від 29.10.2019 прийнято позовну заяву №б/н від 01.10.2019 до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1870/19; визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання призначено на 26.11.2019; встановлено строк позивачу до 26.11.2019 відповідно до ст.ст.166, 251 Господарського процесуального кодексу України надати відповідь на відзив; встановлено строк відповідачу для надання відповідно до ст.ст.165, 251 Господарського процесуального кодексу України відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову у строк до 19.11.2019, але не пізніше 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду до початку судового засідання.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладання договору про проведення незалежної оцінки №10-11/17 від 10.11.2017 із відповідачем, невиконання останнім за ним зобов`язань з оплати вартості виконаних за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-024 від 04.12.2017, внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування інфляційних витрат, 3% річних.

На підтвердження викладених обставин позивач надав у копіях: договір про проведення незалежної оцінки №10-11/17 від 10.11.2017, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-024 від 04.12.2017, рахунок-фактура №СФ-024 від 04.12.2017, претензія №1 від 14.03.2019 щодо невиконання умов договору №10-11/17 від 10.11.2017 про проведення незалежної оцінки, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, фіскальний чек ВПЗ №55 ЦПЗ №5 Дон.Диреції ПАТ Укрпошта від 14.03.2019, документи, що підтверджують правовий статус позивача.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст.4, 12, 274 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст.509, 525, 526, 530, 610, 625, 629 Цивільного кодексу України.

Згідно приписів ч.2 ст.216 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 26.11.2019 по 24.12.2019.

Відповідачем відзив суду не надано.

Враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, а також забезпечення з боку суду можливості учасникам процесу для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом зв`язку) відповідних доказів до суду, з огляду на таке суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та існуючою можливість розглянути спір за наявними у справі матеріалами, в цьому судовому засіданні.

З огляду на наведене, беручи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідив матеріали справи та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку щодо такого.

За приписами статті 7 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом частин першої, другої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання. Господарські зобов`язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч.1 ст.174 Господарського кодексу України).

10.11.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Маріупольський лікеро-горілчаний завод» (замовник) та Фізичною особою-підприємцем Окопською Оленою Володимирівною (виконавець) укладено договір про проведення незалежної оцінки №10-11/17.

За змістом п.1.1 договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання здійснити незалежну оцінку майна - визначення ринкової вартості вбудованих приміщень в кількості 8 одиниць, розташованих у двоповерхової будівлі заводоуправління (літ.А-2) за адресою м.Маріуполь, вул.Архітектора Нільсена (Енгельса), 28 для подальшого розрахунку суборендної плати за нього, відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (ДК 021:2015 - 70330000-3 Послуги з управління нерухомістю, надавані на платній основі чи на договірних засадах).

Термін виконання робіт: 10 (десять) календарних днів з моменту підписання цього договору (п.1.2 договору).

Відповідно до п.2.1 договору загальна вартість виконаних робіт за цим договором становить 8800,00 грн. без ПДВ.

Згідно з п.2.2 договору розрахунки між сторонами здійснюються в такій послідовності: протягом 10 (десяти) банківських днів від дати підписання акта приймання-передавання робіт замовник перераховує на рахунок виконавця суму у розмірі 100% загальної вартості робіт, що становить 8800,00 грн. без ПДВ.

По завершенню робіт виконавець передає замовнику звіт про незалежну оцінку, оформлений в установленому порядку. Одночасно з передачею звіту про незалежну оцінку виконавець передає всю інформацію щодо об`єкта оцінки, яка буде зібраною ним у процесі виконання роботи (п.3.1 договору).

За умовами п.3.2 договору приймання виконаних робіт за договором оформлюється актом приймання-передачі виконаних робіт, який підписується замовником та передається виконавцю протягом трьох робочих днів з дня отримання висновку про визначення ринкової вартості майна.

У випадку виявлення замовником недоліків у виконаній роботі, що сталися з вини виконавця, замовник повинен письмово повідомити виконавця протягом двох робочих днів з моменту отримання висновку про визначення ринкової вартості майна. Виконавець безкоштовно усуває недоліки, після чого сторони підписують акт приймання-передачі виконаних робіт (п.3.3 договору).

Згідно з розділом 4 договору замовник зобов`язався, зокрема сплатити вартість робіт відповідно до розділу 2 договору (п.4.1.1); підписати та передати виконавцю акт приймання-передачі виконаних робіт за даним договором в строк передбачений розділом 3 договору (п.4.1.3), а виконавець зобов`язався: виконати роботи відповідно до розділу 1 договору (п.4.2.1); безкоштовно усувати недоліки, виявлені у висновку про визначення ринкової вартості майна, що сталися з вини виконавця у випадку дотримання п.3.2 договору (п.4.2.2).

Відповідно до п.8.3 даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх обов`язків.

Укладений договір за своїм змістом та правовою природою є договором підряду, а тому спірні правовідносини, що виникли між сторонами, за правилами абз.2 ч.1 ст.193 Господарського кодексу України - до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, - регулюються відповідними нормами ст.ст.837-864 Цивільного кодексу України.

Дослідив укладений договір поряд із означеними нормами чинного законодавства, спірна угода не суперечить актам цивільного законодавства, доказів оспорення, визнання недійсною в судовому порядку не надано. Відтак в силу положень статті 629 Цивільного кодексу України договір про проведення незалежної оцінки №10-11/17 від 10.11.2017 є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення поняття розкриває сутність зобов`язання як правого зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (ст. 510 Цивільного кодексу України).

Приписами ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Отже, договір підряду складається із двох взаємопов`язаних між собою зобов`язань: 1)правовідношення, в якому виконавець має виконати роботу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити виконану роботу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

За нормою закону належною підставою для виникнення у замовника обов`язку оплатити виконану виконавцем роботу за договором відповідно до чинного законодавства є прийняття замовником виконаних робіт, підтверджене відповідними доказами.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-024 від 04.12.2017, який підписано з обох сторін та скріплено печатками, позивачем проведено роботи по рахунку №СФ-024 від 04.12.2017 з незалежної оцінки нерухомого майна у кількості 8 шт. на загальну суму 8800,00 грн. із зазначенням відсутності претензій сторін одна до одної.

Отже, вказаний акт підписано без заперечень стосовно обсягу, строків виконання робіт або їх якості, а відповідачем не надано до суду доказів на підтвердження недоліків у виконанні робіт.

Матеріали справи містять рахунок-фактуру №СФ-024 від 04.12.2017 на підставі договору №10-11/17 від 10.11.2017 на суму 8800,00 грн. за вищеозначені роботи.

Виходячи з викладеного, підписаний сторонами акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04.12.2017 є належним та допустимим доказом факту виконання позивачем прийнятих на себе зобов`язань за договором про проведення незалежної оцінки №10-11/17 від 10.11.2017 у визначеному ним обсязі.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов`язки.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

З огляду на приписи ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Разом з тим, ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо в зобов`язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України ).

Як зазначалось вище, відповідно до п.2.2 договору повний розрахунок між сторонами здійснюються протягом 10 (десяти) банківських днів від дати підписання акта приймання-передавання робіт.

За визначенням ч.1 ст.854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника - достроково.

В силу наведених вище норм чинного законодавства України, виконання умов договору є обов`язковим та кожна сторона повинна вжити усі заходи необхідні для належного виконання нею зобов`язання.

Вказаний акт підписано як з боку позивача, так і з боку відповідача. Даних щодо несвоєчасного або неналежного виконання робіт, чи несвоєчасного укладання не містить.

Відтак, зважаючи на приписи ст.ст.530, 854 Цивільного кодексу України та п.2.2 договору №10-11/17 від 10.11.2017, розрахунок за виконані роботи згідно акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-024 від 04.12.2017 мав бути здійснений не пізніше 18.12.2017.

Позивач звертався до відповідача з претензією №1 від 14.03.2019 щодо невиконання умов договору про проведення незалежної оцінки №10-11/17 від 10.11.2017 з вимогою перерахувати на його рахунок суму заборгованості, у підтвердження чого надає копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та фіскального чеку ВПЗ №55 ЦПЗ №5 Дон.Диреції ПАТ Укрпошта від 14.03.2019.

Проте, як вбачається з обставин справи, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, грошове зобов`язання замовника перед виконавцем у сумі 8800,00 грн. у встановлені договором строки не виконано.

Доказів, що свідчать про сплату цієї суми заборгованості в повному обсязі чи частково у період розгляду або до початку розгляду справи суду не представлено, з матеріалів справи не слідує.

З огляду на таке, позовні вимоги про стягнення заборгованості за виконані роботи на підставі договору №10-11/17 від 10.11.2017 є обґрунтованими та доведеними, а відтак підлягають задоволенню у повному обсязі.

Прострочення відповідачем грошового зобов`язання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обов`язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми за весь час несвоєчасного виконання обов`язку щодо сплати відповідних сум.

За розрахунком позивача сума інфляційних витрат за період з 18.12.2017 по 01.10.2019 за прострочення основного зобов`язання визначена у загальній сумі 1152,53 грн. (фактично здійснено нарахування починаючи з січня 2018 року по липень 2019).

Перевіривши розрахунок позовних вимог в частині нарахування інфляційних витрат, за допомогою програми «Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛІГА:ЗАКОН», суд дійшов висновку про правильність їх нарахування, з огляду на що задовольняє позов у цій частині у повному обсязі.

Одночасно позивачем заявлено до стягнення 3% річних з простроченої суми - 8800,00грн. за період з 18.12.2017 по 01.10.2019 в розмірі 472,31 грн.

Перевіривши розрахунок позовних вимог в частині нарахування 3% річних, суд встановив, що позивачем неправильно визначено початкову дату строку прострочення грошового зобов`язання з оплати виконаних робіт за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-024 від 04.12.2017.

Здійснив перерахунок 3% річних, з урахуванням встановленого вище, за допомогою програми «Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛІГА:ЗАКОН», на суму 8800,00грн. з 19.12.2017,оскільки це є першим днем прострочення від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, по 01.10.2019, суд дійшов висновку, що дійсний розмір цих вимог складає 471,58 грн.

З огляду на наведене, виходячи з системного аналізу наведених норм та обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення 3% річних, а саме у розмірі 471,58 грн.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 129 Господарського процесуального кодексу України та покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 7, 13, 42, 73-81, 86, 129, 233, 236-238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Окопської Олени Володимирівна, м.Маріуполь Донецької області, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольський лікеро-горілчаний завод», м.Маріуполь Донецької області, про стягнення заборгованості у загальній сумі 10424,84 грн., у тому числі: основної суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 9952,53грн. та 3% річних в сумі 472,31 грн., задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольський лікеро-горілчаний завод» (87515, Донецька область, м.Маріуполь, Жовтневий район, вул.Архітектора Нільсена, буд. 28, код ЄДРПОУ 31191021, банківські реквізити не вказано) на користь Фізичної особи-підприємця Окопської Олени Володимирівна ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , р/р НОМЕР_2 в АТ «ПІРЕУС БАНК МКБ», МФО 300658) 10424,11 грн., у тому числі 8800 грн. суми основного боргу, 1152,53 грн. інфляційних втрат, 471,58 грн. 3% річних, а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 1920,87 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. В судовому засіданні 24.12.2019 ухвалено рішення (вступна та резолютивна частини рішення).

6. Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

7. Повний текст рішення складено 02.01.2020.

Суддя О.В. Кротінова