Рішення № 86756334, 24.12.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.12.2019Справа № 910/14399/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., за участю секретаря судового засідання Бігми Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Глобал ПК» (04212, м. Київ, проспект Оболонський, буд. 1, корпус 2, офіс 191; ідентифікаційний код: 41721412)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Джаз Ойл» (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 26Д, офіс 1; ідентифікаційний код: 41201266)

про стягнення 5099576,57 грн.

Представники сторін:

від позивача: Марчук В.Р.;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

15.10.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Глобал ПК» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Джаз Ойл» про стягнення 5099576,57 грн, з яких 4001455,81 грн основного боргу, 580046,53 грн пені, 506490,00 грн 30% річних та 11584,23 грн інфляційних втрат.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору №224-2018/ІГПК поставки скрапленого газу від 20.11.2018 не у повному обсязі здійснив оплату за продукцію, поставлену позивачем за видатковими накладними №2033 від 11.04.2019 на суму 294754,32 грн, №2247 від 17.04.2019 на суму 421200,00 грн., №2299 від 18.04.2019 на суму 401173,34 грн., №2370 від 18.04.2019 на суму 394905,89 грн, №2373 від 19.04.2019 на суму 394490,30 грн, №2369 від 20.04.2019 на суму 396118,94 грн., №2380 від 20.04.2019 на суму 402543,65 грн., №2374 від 21.04.2019 на суму 421166,51 грн., №2376 від 21.04.2019 на суму 341131,72 грн., №2382 від 21.04.2019 на суму 418569,14 грн, №2377 від 22.04.2019 на суму 409978,73 грн., у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 4001455,81 грн.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем обов`язку шодо оплати продукції, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 580046,53 грн, 30% річних у розмірі 506490,00 грн та інфляційні втрати у розмірі 11584,23 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Глобал ПК» залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений судом строк позивачем були усунуті недоліки позовної заяви, вказані судом в ухвалі від 16.10.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2019 відкрито провадження у справі №910/14399/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 20.11.2019; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

У підготовчому засіданні 20.11.2019 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 11.12.2019.

У підготовчому засіданні 11.12.2019 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 24.12.2019.

Представник позивача у судовому засіданні 24.12.2019 надав усні пояснення по справ, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 24.12.2019 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про призначення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 26Д, офіс 1), що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103052095127.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У судовому засіданні 24.12.2019 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

20.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер Глобал ПК» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Джаз Ойл» (покупець) укладено Договір №224-2018/ІГПК поставки скрапленого газу, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити скраплений газ в асортименті, кількості і за цінами відповідно до умов даного договору (арк. справи 9-10).

Відповідно до п. 1.2 Договору №224-2018/ІГПК поставки скрапленого газу від 20.11.2018 загальна кількість продукції по цьому договору визначається відповідно до видаткових накладних.

Кількість продукції, найменування та вартість кожної окремої партії продукції вказується у видаткових накладних, які видаються постачальником покупцю, підписуються уповноваженими представниками сторін, скріплюються печатками сторін і є невід`ємними частинами цього договору (п. 1.3 Договору №224-2018/ІГПК поставки скрапленого газу від 20.11.2018).

Відповідно до п. 3.6 Договору №224-2018/ІГПК поставки скрапленого газу від 20.11.2018 право власності на продукцію переходить до покупця з дати поставки продукції. Датою поставки продукції (партії продукції) вважається дата фактичної передачі продукції покупцю/перевізнику покупця, яка зазначається у видаткових накладних.

Відповідно до п. 8.1 Договору №224-2018/ІГПК поставки скрапленого газу від 20.11.2018 цей договір набирає силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по ньому.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказав на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору №224-2018/ІГПК поставки скрапленого газу від 20.11.2018 не у повному обсязі здійснив оплату за продукцію, поставлену позивачем за видатковими накладними №2033 від 11.04.2019 на суму 294754,32 грн, №2247 від 17.04.2019 на суму 421200,00 грн., №2299 від 18.04.2019 на суму 401173,34 грн., №2370 від 18.04.2019 на суму 394905,89 грн, №2373 від 19.04.2019 на суму 394490,30 грн, №2369 від 20.04.2019 на суму 396118,94 грн., №2380 від 20.04.2019 на суму 402543,65 грн., №2374 від 21.04.2019 на суму 421166,51 грн., №2376 від 21.04.2019 на суму 341131,72 грн., №2382 від 21.04.2019 на суму 418569,14 грн, №2377 від 22.04.2019 на суму 409978,73 грн., у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 4001455,81 грн.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем обов`язку щодо оплати продукції, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 580046,53 грн, 30% річних у розмірі 506490,00 грн та інфляційні втрати у розмірі 11584,23 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами Договору №224-2018/ІГПК поставки скрапленого газу від 20.11.2018, суд дійшов висновку, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Судом встановлено, що 11.04.2019 позивач поставив відповідачу продукцію за Договором №224-2018/ІГПК поставки скрапленого газу від 20.11.2018 на суму 294754,32 грн, що підтверджується видатковою накладною №2033 від 11.04.2019 та відповідною товарно-транспортною накладною; 17.04.2019 - продукцію на суму 421200,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №2247 від 17.04.2019 та відповідною товарно-транспортною накладною; 18.04.2019 - продукцію на суму 401173,34 грн, що підтверджується видатковою накладною №2299 від 18.04.2019 та відповідною товарно-транспортною накладною; 18.04.2019 - продукцію на суму 394905,89 грн, що підтверджується видатковою накладною №2370 від 18.04.2019 та відповідною товарно-транспортною накладною; 19.04.2019 - продукцію на суму 394490,30 грн, що підтверджується видатковою накладною №2373 від 19.04.2019 та відповідною товарно-транспортною накладною; 20.04.2019 - продукцію на суму 396118,94 грн, що підтверджується видатковою накладною №2369 від 20.04.2019 та відповідною товарно-транспортною накладною; 20.04.2019 - продукцію на суму 402543,65 грн, що підтверджується видатковою накладною №2380 від 20.04.2019 та відповідною товарно-транспортною накладною; 21.04.2019 - продукцію на суму 421166,51 грн, що підтверджується видатковою накладною №2374 від 21.04.2019 та відповідною товарно-транспортною накладною; 21.04.2019 - продукцію на суму 341131,72 грн, що підтверджується видатковою накладною №2376 від 21.04.2019 та відповідною товарно-транспортною накладною; 21.04.2019 - продукцію на суму 418569,14 грн, що підтверджується видатковою накладною №2382 від 21.04.2019 та відповідною товарно-транспортною накладною; 22.04.2019 - продукцію на суму 409978,73 грн, що підтверджується видатковою накладною №2377 від 22.04.2019 та відповідною товарно-транспортною накладною (арк. справи 11-32).

Вказані видаткові накладні та товарно-транспортні накладні підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Глобал ПК» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Джаз Ойл» (належним чином засвідчені копії долучені позивачем до позовної заяви).

Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами (а саме, видатковими накладними та товарно-транспортними накладними) підтверджується факт здійснення позивачем поставки відповідачу продукції відповідно до Договору №224-2018/ІГПК поставки скрапленого газу від 20.11.2018 за період з 11.04.2019 по 22.04.2019 на загальну суму 4296032,54 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У п. 2.1 Договору №224-2018/ІГПК поставки скрапленого газу від 20.11.2018 сторони погодили, що оплата продукції здійснюється покупцем на умовах відстрочки платежу, при цьому повний розрахунок з продавцем проводиться не пізніше 5 банківських днів з дня отримання покупцем продукції, що підтверджується видатковою накладною.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був оплатити відповідачу продукцію, отриману за видатковою накладною №2033 від 11.04.2019 на суму 294754,32 грн, у строк до 18.04.2019, за видатковою накладною 2247 від 17.04.2019 на суму 421200,00 грн. - у строк до 24.04.2019, за видатковою накладною №2299 від 18.04.2019 на суму 401173,34 грн. - у строк до 25.04.2019, за видатковою накладною №2370 від 18.04.2019 на суму 394905,89 грн - у строк до 25.04.2019, за видатковою накладною №2373 від 19.04.2019 на суму 394490,30 грн. - у строк до 26.04.2019, за видатковою накладною №2369 від 20.04.2019 на суму 396118,94 грн. - у строк до 26.04.2019, за видатковою накладною №2380 від 20.04.2019 на суму 402543,65 грн. - у строк до 26.04.2019, за видатковою накладною №2374 від 21.04.2019 на суму 421166,51 грн. - у строк до 26.04.2019, за видатковою накладною №2376 від 21.04.2019 на суму 341131,72 грн. - у строк до 26.04.2019, за видатковою накладною №2382 від 21.04.2019 на суму 418569,14 грн - у строк до 26.04.2019, за видатковою накладною №2377 від 22.04.2019 на суму 409978,73 грн. - у строк до 02.05.2019.

Доказів оплати продукції, отриманої відповідачем за вказаними накладними, відповідачем суду не надано.

Водночас, у позовній заяві позивач вказав на те, що продукція за видатковою накладною №2033 від 11.04.2019 була оплачена відповідачем частково, а залишок неоплаченої продукції становить 150,61 грн.

Вказані обставини не були спростовані відповідачем.

При цьому, відповідачем відзиву на позовну заяву не подано, будь-яких заперечень щодо вказаних позивачем у позовній заяві обставин не висловлено.

Як вбачається з акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.04.2019 по 20.05.2019 (підписаний представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб позивача і відповідача, копія долучена позивачем до позовної заяви, арк. справи 33), у спірному періоді відповідачем були сплачені грошові кошти у розмірі 3000000,00 грн. (12.04.2019).

Крім того, акт звірки містить інформацію про те, що за період з 09.04.2019 по 11.04.2014 (не враховуючи спірні видаткові накладні, стягнення заборгованості за якими є предметом позову у даній справі) відповідачем було отримано від позивача продукцію на загальну суму 2705419,74 грн, а станом на 09.04.2019 за відповідачем обраховувалась заборгованість у сумі 3,53 грн.

Відповідачем не надано суду будь-яких заперечень щодо інформації, наведеної в акті звірки взаєморозрахунків за період з 01.04.2019 по 20.05.2019.

Згідно з п. 2.7 Договору №224-2018/ІГПК поставки скрапленого газу від 20.11.2018 у разі, якщо у покупця виникає заборгованість перед постачальником з оплати за поставлену продукцію, всі платежі, що надходять від покупця постачальнику, зараховуються в рахунок погашення раніше виниклого боргу, виходячи з чого починають обчислюватися відповідні терміни, передбачені договором.

Отже, умовами договору передбачено право позивача зараховувати сплачені відповідачем грошові кошти в рахунок погашення найдавнішої заборгованості.

Таким чином, оцінюючи докази в їх сукупності, беручи до уваги, що за загальний період з 09.04.2019 по 22.04.2019 позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 7001452,28 грн (2705419,74 грн. (відповідно до інформації, наведеної в акті звірки) + 4296032,54 грн (відповідно до спірних видаткових накладних), враховуючи наявну у відповідача станом на 09.04.2019 заборгованість у сумі 3,53 грн, та зважаючи на здійснену відповідачем оплату 12.04.2019 у сумі 3000000,00 грн, суд дійшов висновку, що у відповідача виникла заборгованість у сумі 4001455,81 грн.

Доказів сплати грошових коштів у розмірі 4001455,81 грн станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Наявність та розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Джаз Ойл» за Договором №224-2018/ІГПК поставки скрапленого газу від 20.11.2018 (за спірними видатковими накладними) у сумі 4001455,81 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, та відповідачем не були спростовані, у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Глобал ПК» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Джаз Ойл» суми основного боргу у розмірі 4001455,81 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 580046,53 грн за період з 30.04.2019 по 01.10.2019.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 4.6 Договору №224-2018/ІГПК поставки скрапленого газу від 20.11.2018 у випадку прострочення оплати за поставлену продукцію покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Як вбачається з розрахунку пені, позивач вказує, що він нараховує пеню за кількість днів прострочення - 154 та в межах періоду з 30.04.2019 до 01.10.2019.

Тобто, фактично позивач нараховує пеню за період прострочення з 30.04.2019 до 30.09.2019 включно (154 дні).

Перевіривши розрахунок пені, викладений позивачем у позовній заяві, суд дійшов висновку в його необґрунтованості, оскільки строк оплати продукції за видатковою накладною №2377 від 22.04.2019 на суму 409978,73 грн закінчується 02.05.2019 (так як відповідно до умов договору строк оплати обчислюється не календарними днями, а банківськими), з огляду на що обгрунтованим початком для нарахування пені за вказаною видатковою накладною є 03.05.2019.

Враховуючи викладені обставини, суд здійснив власний розрахунок пені (в межах заявленого позивачем періоду нарахування)

Сума боргу (грн) За всіма спірними видатковими накладними крім №2377 від 22.04.2019Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення3591477.0830.04.2019 - 06.06.20193817.5%130867.523591477.0807.06.2019 - 18.07.20194217.5%144643.053591477.0819.07.2019 - 05.09.20194917%163928.793591477.0806.09.2019 - 30.09.20192516.5%81177.22Сума боргу за накладною №2377 від 22.04.2019 409978.7303.05.2019 - 06.06.20193517.5%13759.56409978.7307.06.2019 - 18.07.20194217.5%16511.47409978.7319.07.2019 - 05.09.20194917%18713.00409978.7306.09.2019 - 30.09.20192516.5%9266.64Всього:578867,25Таким чином, обґрунтованим розміром пені, що підлягає стягненню з відповідача, є 578867,25 грн, у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Глобал ПК» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Джаз Ойл» пені у розмірі 580046,53 грн підлягають частковому задоволенню у розмірі 578867,25 грн.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 30% річних у розмірі 506490,00 грн. за період з 30.04.2019 до 01.10.2019.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з п. 4.7 Договору №224-2018/ІГПК поставки скрапленого газу від 20.11.2018 за прострочення виконання грошового зобов`язання по оплаті поставленої продукції покупець на вимогу постачальника зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30% річних від простроченої суми заборгованості відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Таким чином, умовами п. 4.7 договору сторони встановили інший розмір процентів річних, що нараховується за прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України - 30% річних.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 30% річних, суд дійшов висновку в його обґрунтованості (в межах розміру, заявленого до стягнення з відповідача), у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Глобал ПК» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Джаз Ойл» 30% річних у розмірі 506490,00 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 11584,23 грн. за квітень - серпень 2019 року.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку в його необґрунтованості у зв`язку з наступним.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала наостанній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. п. 3.2 п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань»).

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у наступному місяці.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Такі висновки суду підтверджуються висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 у справі № 924/312/18

Таким чином, зважаючи на встановлені судом вище строки, при настанні яких відповідач повинен був здійснити оплату продукції, отриманої від позивача за спірними видатковими накладними, суд дійшов висновку, що в межах заявленого позивачем періоду нарахування обґрунтованим є нарахування інфляційних втрат за період з червня по серпень 2019 року (за видатковою накладною №2377 від 22.04.2019) та за період з травня по серпень 2019 року (за рештою видаткових накладних).

Здійснивши розрахунки інфляційних втрат, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Глобал ПК» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Джаз Ойл» інфляційних втрат у розмірі 11584,23 грн, так як знецінення грошових коштів у спірному періоді не відбулось (у зв`язку з показниками дефляції з червня по серпень 2019 року).

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Глобал ПК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Джаз Ойл» про стягнення 5099576,57 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Джаз Ойл» (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 26Д, офіс 1; ідентифікаційний код: 41201266) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Глобал ПК» (04212, м. Київ, проспект Оболонський, буд. 1, корпус 2, офіс 191; ідентифікаційний код: 41721412) суму основного боргу у розмірі 4001455 (чотири мільйони одна тисяча чотириста п`ятдесят п`ять) грн 81 коп., пеню у розмірі 578867 (п`ятсот сімдесят вісім тисяч вісімсот шістдесят сім) грн 25 коп., 30% річних у розмірі 506490 (п`ятсот шість тисяч чотириста дев`яносто) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 76302 (сімдесят шість тисяч триста дві) грн 20 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 03 січня 2020 року.

Суддя О.В. Чинчин