
Справа № 173/3073/19
Провадження № 1-кп/209/633/19
У Х В А Л А
про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
02 січня 2020 року м. Кам`янське
Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі колегії суддів:
головуючого судді Замкової Я.В., суддів Байбари Г.А та Багбаї Є.Д.,
за участю секретаря Полухіної А.В.,
прокурора Скрипника Д.О.,
потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника обвинуваченого - адвоката Шевчука О.М.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесеного в ЄРДР за № 12019040430000933, відносно обвинуваченого за ч.1 ст. 115 КК України
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Харків, громадянин України, українець, із середньою спеціальною освітою, одружений, раніше не судимий, працював охоронцем в ТОВ «Лідер» у м. Дніпро, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
ВСТАНОВИВ:
В провадження Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області надійшло кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 за ч.1 ст.115 КК України.
Відносно обвинуваченого був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. 07 січня 2020 року строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 закінчується.
В підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою, оскільки на його думку в наявності обґрунтована підозра у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. На думку прокурора, обвинувачений може, перебуваючи на волі, незаконно впливати на потерпілих і свідків у кримінальному провадженні.
Обвинувачений ОСОБА_3 не заперечував, щодо застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник обвинуваченого Шевчук О.М. просив більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт, оскільки прокурором не доведені ризики передбачені ст. 177 КПК України, обвинувачений вчинив злочин вперше, має сталі соціальні зв'язки, на свідків впливати не буде, переховуватися від суду не буду, оскільки на стадії досудового слідсва обвинувачений щиро розкаявся та сприяв слідству.
Потерпілі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в підготовчому судовому засіданні просили обрати обвинуваченому, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачена особа може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Ч.3 ст.183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
В ході обговорення клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до обвинувального акту та клопотання про обрання запобіжного заходу встановлено такі відомості: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Харків, громадянин України, українець, із середньою спеціальною освітою, одружений, має на утриманні повнолітню доньку ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимий, працював охоронцем в ТОВ «Лідер» у м. Дніпро, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Обвинувачений ОСОБА_3 на час вирішення даного питання за своїм віком і станом здоров`я не має специфічних особливостей стану здоров`я, має типові соціальні зв`язки для особи його віку та статусу.
На цей час потерпілі та свідки в даному кримінальному провадженні не допитані, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років, докази передбачені ст. 84 КПК України, з боку обвинувачення та захисту, у цей період, не досліджені, у світлі чого, з урахуванням наведених даних суд уважає, що обставини регламентовані ст. 177, п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 194 КПК України є дійсними.
При цьому, вони обумовлені у світлі, як вказаних відомостей, так і факторів пов`язаних з характером вказаної особи, їх моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій він піддається до кримінальної відповідальності, з огляду на що суд вважає, що, у даному конкретному випадку, обставини визначені ст. 177 КПК України щодо ризиків є обґрунтованими, оскільки вони підтверджуються наявними матеріалами, як і інші обставини визначені ч. 1 ст. 194 вказаного Кодексу.
Обставини регламентовані ст. 178 КПК України, у світлі даних про обвинуваченого, у поєднанні з характером висунутого обвинувачення та проведеним комплексом досліджених, у цій справі, доказів, та тих, які тільки мають бути в ньому вчинені, самі по собі, навіть, при їх дійсній наявності, не можуть бути такими, що вказують на відсутність передумови визначеної п. 3 ч. 1 ст. 194 зазначеного Кодексу, у цій ситуації, так як є доведеною наявність обставин визначених ст. 177 КПК України.
Як наслідок, у цей період, є наявними обставини визначені п.п. 1-2 ч. 1 ст. 194, ст. 315 КПК України.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.
Щодо питання того чи є можливим уникнення наявним ризикам шляхом обрання іншого запобіжного заходу, то суд у світлі факторів пов`язаних з характером вказаної особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій особа піддається кримінальному переслідуванню, вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам.
Пояснення сторони захисту жодним чином вказані висновки не спростовують.
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.
З огляду на що, суд вважає за доцільне на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів та оцінених в сукупності з усіма обставинами, у тому числі визначеними ст.ст. 178, 183, 315 КПК України, клопотання прокурора задовольнити, та обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою у межах строків визначених КПК України.
Крім того, враховуючи вимоги ст. 183 КПК України, в їх системному зв`язку з пред`явленим обвинуваченням, суд не вбачає підстав для визначення застави так, як ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини.
На підставі викладеного, керуючись ст.177, 178, 182, 183, 315, 331 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИВ:
Обрати обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк 59 днів, тобто до 22.00 годин, 29 лютого 2020 року.
Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя: Я.В. Замкова
Судді:
Г.А. Байбара
Є.Д. Багбая
Судове рішення № 86755965, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська було прийнято 02.01.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 173/3073/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: