Рішення № 86755883, 24.12.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2019 року Справа № 160/10973/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» до Національної поліції України, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» з адміністративним позовом до Національної поліції України, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області та Національної поліції України щодо ненадання інформації на запит Первинної професійної спілки Правозахисники від 10.08.2019 року за вих. № 749 в п`ятиденний термін, що передбачений ч.1 ст. 28 ЗУ Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області або Національну поліцію України надати інформацію на запит Первинної професійної спілки Правозахисники країни від 10.08.2019 року за вих. № 749.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 10 серпня 2019 року до відповідача-2 направлено запит від 10.08.2019 року за вих. № 749 щодо надання інформації. Запит позивача відповідач-2 отримав 10 серпня 2019 року. Підставою для запиту позивача було звернення поліцейських з проханням отримати інформацію про перелік майна, яке закріплене за начальником відділу організації діяльності ізоляторів тимчасового тримання ГУНП в Дніпропетровській області Сухіною Аллою Володимирівною. Проте, інформація на запит позивача від 10.08.219 року № 749, відповідачем-2 не надана. Позивач вважає, що ненадання ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області інформації на запит Профспілки, перешкоджає діяльності останній в здійсненні своїх прав, передбачених Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

Національна поліція України у встановлений судом строк, своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалась, причини неподання відзиву на позовну заяву суду не повідомило.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області, заперечуючи проти позову, надало відзив на позов, який долучений до матеріалів справи. В обґрунтування своїх заперечень проти позову зазначив, що позивач не є професійною спілкою працівників поліції у розумінні приписів ч. 11 ст. 62 та ч. 1, ч. 2 ст. 104 Закону України «Про Національну поліцію», що утворюється в органах (закладах, установах) поліції з метою захисту трудових , соціально-економічних прав та інтересів поліцейських. Тому, звернення позивача до ГУНП та підпорядкованих йому відділів та відділень поліції розглядають в порядку та строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян» та Порядком розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 року № 930. Окрім того, відповідач-2 зазначає, що перевіркою баз даних сервісу вхідної електронної кореспонденції Національної поліції України, встановленої на автоматизованому робочому місці користувача ВДЗ ГУНП, встановлено відсутність реєстрації у ВДЗ ГУНП запиту позивача. Також, зазначає, що 29.10.2019 року до ГУНП надійшов запит Первинної професійної спілки «Правозахисники країн» від 24.10.2019 року № 1000, в якому остання просила надати відповіді на запити від 10.08.2019 року за вих. № 749 та № 751. Листом від 30.10.2019 року №6779/103/05-2019 ГУНП було повідомлено позивача, що згідно обліків вхідної кореспонденції ВДЗ ГУНП запити позивача від 10.08.2019 року № 749 та № 751 до ВДЗ ГУНП, не надходили. Відповідач-2 вважає, що позивачем не надано доказів протиправної бездіяльності Національної поліції або ГУНП під час розгляду та надання відповіді на запит позивача від 10.08.2019 року № 749. За вказаних підстав, просить відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали, справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» (код ЄДРПОУ 39245807, місцезнаходження: 52070, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Новоолександрівка, вул. Сурська, будинок 96) зареєстрована як юридична особа 06.06.2014 року, про що внесено запис №12031020000029076 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до Статуту Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» (нова редакція), затвердженого Загальними зборами засновників Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» протоколом від 17.07.2017 року № 17/07-17, Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» створена відповідно до протоколу установчих зборів засновників, які відбулись 15.02.2014 року у місті Дніпропетровську, та є первинною добровільною неприбутковою організацією, створеною за територіальною та галузевою ознаками, що об`єднує громадян, пов`язаних спільними інтересами за родом їхньої професійної діяльності, трудової діяльності та навчання з метою представництва, реалізації та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів Профспілки.

Наведене також підтверджується Свідоцтвом про легалізацію профспілки, об`єднання, профспілок від 03 червня 2014 року № 353.

10 серпня 2019 року Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» звернулась до Начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області із запитом за вих. № 749 в порядку статті 28 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» щодо одержання інформації. У вказаному запиті позивач зазначив, що членами профспілки є поліцейські Соборного, Шевченківського, Чечелівського, Новокодацького, Амур-Нижньоодніпровського, Дніпровського, Самарського, Солонянського відділень поліції та ДВП, Павлоградського ВП, Кам`янського ВП, Жовтоводського ВП, ГУНП в Дніпропетровській області, УПП в Дніпропетровській області, УПП в Одеській області, ГУНП в Полтавській області, ГУНП в Рівненській області, ГУНП в Запорізькій області, ГУНП в Донецькій області, ГУНП в Херсонській області, ГУНП в Харківській області, ГУНП в Івано-Франківській області, ГУНП в Київській області, ГУНП у Львівській області, ГУНП в Сумській області, ГУНП в Кіровоградській області, ГУНП в Луганській області,УПО в Дніпропетровській області, УПО в Харківській області та інші. До профспілки звернулись поліцейські, які є членами профспілки з проханням отримати інформацію про усе майно, закріплене за начальником відділу організації діяльності ізоляторів тимчасового тримання ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 , та за яке вона несе відповідальність.

Вказаний запит було надіслано через веб-сторінку Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

Разом з тим, запитувана інформація відповідачем-2 на адресу позивача не надана.

Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання відповіді на запит у встановлений законодавством строк, у зв`язку з чим, звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною 3 статті 36 Конституції України визначено, що громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів. Професійні спілки є громадськими організаціями, що об`єднують громадян, пов`язаних спільними інтересами за родом їх професійної діяльності. Професійні спілки утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів. Усі професійні спілки мають рівні права. Обмеження щодо членства у професійних спілках встановлюються виключно цією Конституцією і законами України.

За визначеннями, наведеними в ст.1 Закону № 1045-XIV, професійна спілка (профспілка) - добровільна неприбуткова громадянська організація, що об`єднує громадян, пов`язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання).

Первинна організація профспілки - добровільне об`єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному навчальному закладі.

Член профспілки - особа, яка входить до складу профспілки, визнає її статут та сплачує членські внески.

За приписами ч. 1 ст. 2 Закону № 1045-XIV професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.

Відповідно до ст. 7 Закону № 1045-XIV членами профспілок можуть бути особи, які працюють на підприємстві, в установі або організації незалежно від форм власності і видів господарювання, у фізичної особи, яка використовує найману працю, особи, які забезпечують себе роботою самостійно, особи, які навчаються в навчальному закладі.

Громадяни України вільно обирають профспілку, до якої вони бажають вступити. Підставою для вступу до профспілки є заява громадянина (працівника), подана в первинну організацію профспілки. При створенні профспілки прийом до неї здійснюється установчими зборами.

Частиною 2 статті 11 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» встановлено, що статус первинних мають профспілки чи організації профспілки, які діють на підприємстві, в установі, організації, навчальному закладі або об`єднують членів профспілки, які забезпечують себе роботою самостійно чи працюють на різних підприємствах, в установах, організаціях або у фізичних осіб.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» профспілки, їх об`єднання здійснюють представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок в державних органах та органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями, а також з іншими об`єднаннями громадян.

При цьому, статтею 3 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» визначено сферу дії цього закону, яка поширюється на діяльність профспілок, їх організацій, об`єднань профспілок, профспілкових органів і на профспілкових представників у межах їх повноважень, на роботодавців, їх об`єднання, а також на державні органи та органи місцевого самоврядування.

Особливості застосування цього Закону у Збройних Силах України (для військовослужбовців), Національній поліції, Державній кримінально-виконавчій службі України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України встановлюються відповідними законами.

Частиною 11 статті 62 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що в органах (закладах, установах) поліції з метою захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів поліцейських відповідно до вимог законодавства можуть утворюватися професійні спілки. Обмеження прав професійних спілок поліцейських порівняно з іншими професійними спілками, не допускається.

Разом з тим, частинами 1, 2 статті 104 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що для захисту своїх прав та законних інтересів працівники поліції можуть утворювати професійні об`єднання та професійні спілки, відповідно до Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

Професійні спілки поліції здійснюють свої повноваження із урахуванням обмежень, що накладаються на працівників поліції цим Законом. Професійним спілкам працівників поліції та їх членам заборонено організовувати страйки або брати в них участь.

Згідно з положеннями Статуту Первинної професійної спілки «Правозахисники країни», затвердженого Загальними зборами засновників Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» (протокол від 17.07.2017 року №17/07-17), профспілка є добровільною неприбутковою організацією, створеною за територіальною та галузевою ознаками, що об`єднує громадян, пов`язаних спільними інтересами за родом їхньої професійної діяльності, трудової діяльності та навчання з метою представництва, реалізації та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів Профспілки.

Відповідно до п. 1.4 Статуту профспілка об`єднує осіб, які працюють в Головному управлінні Національної поліції в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 40108866), а також осіб, які звільнилися у зв`язку з виходом на пенсію з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 40108866), а також інших осіб, пов`язаних з правоохоронною діяльністю.

Відповідно до п. 1.5 Статуту статус профспілки - первинна. Вказаний статус профспілки відповідно до частини другої статті 11 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» означає, що профспілка об`єднує своїх членів, які забезпечують себе роботою самостійно чи працюють на різних підприємствах, в установах організаціях або у фізичних осіб.

Профспілка створена за територіальною ознакою сфери діяльності, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію профспілки, об`єднання, профспілок від 03 червня 2014 року № 353.

За положеннями п. п. 3.1, 3.2, 3.3 Статуту членство в профспілці є добровільним. Вступ до профспілки та вихід з неї проводиться в індивідуальному порядку за особистою письмовою заявою до голови профспілки.

Членами профспілки можуть бути працівники, науковці та приватні особи, що забезпечують себе роботою самостійно в області права, в тому числі, але не виключно, працівники органів внутрішніх справ, Національної поліції України, відомчих навчальних закладів МВС, пенсіонери органів внутрішніх справ, Національної поліції України та фізичні особи, які проходили службу на атестованих посадах, а також штатні працівники виборних органів профспілки.

Члени профспілки перебувають на обліку в профспілковій організації за місцем роботи, служби навчання, пенсіонери - за останнім місцем роботи або служби перед виходом на пенсію.

Забороняється подвійне членство у профспілках.

З огляду на наведені вище правові норми та положення Статуту, членство у первинній професійній спілці «Правозахисники країни» є індивідуальним, пов`язане, зокрема, з волевиявленням на це конкретної особи, а не лише з професійною (галузевою) належністю. Профспілкове членство не є автоматичним, абстрактним.

Згідно з ч.4 ст.19 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» представництво інтересів членів профспілки у взаємовідносинах з роботодавцями, державними органами та органами місцевого самоврядування здійснюється на основі системи колективних договорів та угод, а також відповідно до законодавства.

Колективний договір - це основний інструмент захисту забезпечення прав та інтересів працівників. Він укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників та роботодавця.

Відповідно до ст.10 Кодексу законів про працю України колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.

Судом встановлено, що між позивачем та Національною поліцією України, Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області колективний договір не укладався. Також зі Статуту позивача не встановлено належності Профспілки до Національної поліції України.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» не є професійною спілкою працівників поліції у розумінні приписів ч.11 ст.62 та ч.1, ч.2 ст.104 Закону України «Про Національну поліцію», що утворюється в органах (закладах, установах) поліції з метою захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів поліцейських.

Судом встановлено, що у запиті позивача від 10.08.2019 року за вих.№749 не міститься посилання на членство конкретних працівників Національної поліції у первинній професійній спілці «Правозахисники країни» із наданням підтверджуючих документів.

Позивач не надав до суду доказів на підтвердження членства поліцейських, які проходять службу у вказаних позивачем підрозділах (Соборного, Шевченківського, Чечелівського, Новокодацького, Амур-Нижньоодніпровського, Дніпровського, Самарського, Солонянського відділень поліції та ДВП, Павлоградського ВП, Кам`янського ВП, Жовтоводського ВП, ГУНП в Дніпропетровській області, УПП в Дніпропетровській області, УПП в Одеській області, ГУНП в Полтавській області, ГУНП в Рівненській області, ГУНП в Запорізькій області, ГУНП в Донецькій області, ГУНП в Херсонській області, ГУНП в Харківській області, ГУНП в Івано-Франківській області, ГУНП в Київській області, ГУНП у Львівській області, ГУНП в Сумській області, ГУНП в Кіровоградській області, ГУНП в Луганській області,УПО в Дніпропетровській області, УПО в Харківській області та інші) у первинній професійній спілці «Правозахисники країни» з урахуванням її створення за територіальною ознакою сфери діяльності.

При цьому, судом також враховані встановлені постановою Верховного Суду від 18.06.2018року у справі №804/2581/16 за позовом Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» обставини, що Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» не є професійною спілкою працівників поліції у розумінні приписів ч. 11 ст. 62 та ч. 1, ч. 2 ст. 104 Закону України «Про Національну поліцію», що утворюється в органах (закладах, установах) поліції з метою захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів поліцейських.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, суд доходить висновку, що в контексті спірних правовідносин запит позивача не може розглядатися як запит, на який розповсюджуються вимоги ст. 28 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», відповідно, у відповідача не виникло обов`язку щодо його розгляду у встановлений означеною нормою п`ятиденний термін, і, як наслідок, не може бути визнана протиправною оскаржувана позивачем бездіяльність щодо ненадання інформації у встановлений ст.28 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», термін.

Тому, суд зазначає, що звернення Первинної профспілкової спілки «Правозахисники країни» до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області має розглядатися в порядку та в строки, встановлені Законом України «Про звернення громадян».

Окрім того, суд зазначає, що з матеріалів справи, а саме, довідки відділу документального забезпечення Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - ВДЗ ГУПН) від 18.12.2019 року № 8150/103/16-2019, вбачається, що перевіркою баз даних сервісу вхідної електронної кореспонденції Національної поліції України, встановленої на автоматизованому робочому місці користувача ВДЗ ГУНП, встановлено відсутність реєстрації у ВДЗ ГУНП запиту Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» від 10.08.2019 року № 749.

Окрім цього, в матеріалах справи міститься копія доповідної записки від12.08.2019 року, відповідно до якої, 12.08.2019 року в період часу з 09:00 до 12:00 головним спеціалістом ВДЗ ГУПН спостерігались технічні збої в роботі сервісу вхідної електронної кореспонденції Національно поліції України, встановленого на автоматизованому робочому місці користувача ВДЗ ГУНП, у зв`язку із чим, була відсутня можливість отримати доступ до вхідної електронної кореспонденції, яка надійшла на адресу ГУНП в Дніпропетровській області в період з 10.08.2019 року по 11.08.2019 року та 12.08.2019 року в період часу з 09:00 по 12:00.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача-2 було надіслано запит від 24.10.2019 року № 1000, в якому позивач просить надати відповіді на запити від 10.08.2019 року № 749 та № 751.

Листом від 30.10.2019 року №6779/103/05-2019 «Про розгляд запиту» позивача повідомлено, що згідно обліків вхідної кореспонденції відділу документального забезпечення ГУНП в Дніпропетровській області, запити первинної професійної спілки «Правозахисники країни» № 749 від 10.08.2019р. та № 751 від 10.08.2019р. до ВДЗ ГУПН – не надходили. Окрім того, в даному листі зазначається про відсутність до запиту позивача від 24.10.2019 року № 1000 у конверті додатків, а саме: копії відповіді на запит вих. № 749 від 10.08.2019 року; відомості про підтвердження запиту вих. № 749; копії відповіді на запит № 751 від 10.08.2019р.; відомості про підтвердження отримання запиту вих. № 751.

Суд також зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що запит позивача № 749 від 10.08.2019 року зареєстровано відповідачем-2 після отримання позовної заяви з додатками до неї та направленому відповідному виконавцю для розгляду та надання відповіді у визначений законом строк.

Частина 2 статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних підстав, суд доходить висновку, що позивачем не надано до суду належних доказів протиправної бездіяльності Національної поліції України або Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» до Національної поліції України, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 24 грудня 2019 року.

Суддя І.О. Лозицька