Ухвала суду № 86755763, 02.01.2020, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/6/20

Провадження № 1-кс/202/148/2020

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У Х В А Л А

2 січня 2020 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська Марченко Н.Ю., за участю секретаря судового засідання Мазниці Х.О., прокурора Спесивцева А.В., слідчого Обори Т.Г., представників власника вилученого майна Шклярука Д.С., Кудрявцева А.Л., Кудрявцевої О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Обори Т.Г., яке погоджене з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області Спесивцевим А.В., про арешт майна в кримінальному провадженні № 12019040660001884 від 10.12.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 325 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Обора Т.Г. звернулася в кримінальному провадженні 12019040660001884 від 10.12.2019 року з вищевказаним клопотанням, в якому просить накласти арешт на майно, яке було вилучено під час проведення обшуку в цеху по виробництву заморожених напівфабрикатів за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Горянівське, вул. Озерна, 1, а саме: шніцель печінковий загальною вагою 41,05 кг, купати загальною вагою 341,85 кг, чебуреки з м`ясом загальною вагою 82,95 кг, фрикадельки м`ясні загальною вагою 110,95 кг, м`ясна паличка загальною вагою 250,35 кг, голубці м`ясні загальною вагою 188,9 кг, ковбаса гриль заморожена загальною вагою 117 кг, котлети курячі та з маслом загальною вагою 119,95 кг, гречаники загальною вагою 47,75 кг, пельмені ручної роботи загальною вагою 202,65 кг, вареники загальною вагою 530,25 кг, млинці загальною вагою 58,5 кг, хінкалі загальною вагою 100 кг, перець фарширований загальною вагою 10 кг, печінка з яловичини загальною вагою 144,65 кг, свинна сітка загальною вагою 97,05 кг, сало загальною вагою 16,1 кг, м`ясо свинне загальною вагою 66,15 кг, м`ясо яловичини загальною вагою 23,8 кг, манти загальною вагою 50 кг, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування.

Слідчий суддя, заслухавши у судовому засіданні учасників судового розгляду, приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає поверненню прокурору з огляду на наступне:

Відповідно до частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з частиною 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до частини 11 статті 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Аналіз наведених норми свідчить, що з метою забезпечення кримінального провадження, у тому числі збереження речових доказів, арешт накладається не на будь-яке майно, а щодо якого доведено існування ризиків приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження тощо.

При цьому частиною другою статті 171 КПК України встановлені вимоги до клопотання слідчого, прокурора про арешт майна.

Зокрема, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету арешту відповідно до положень статті 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

Зазначене кореспондується з частиною 5 статті 173 КПК України, відповідно до якої у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави арешту майна.

Клопотання слідчого про арешт майна вказаним вимогам не відповідає.

Так, у клопотанні слідчий посилається на мету арешту - збереження речових доказів, однак жодних підстав для арешту вилученого майна відповідно до положень статті 170 КПК України у клопотанні слідчим не зазначено. З клопотання слідчого не вбачається, для запобігання якому ризику необхідно накласти арешт на вилучене під час обшуку майно з метою його збереження як речового доказу. В той час як встановлення існування конкретного ризику та необхідність його запобігання має суттєве значення при вирішенні питання про арешт майна, зокрема застосування конкретного виду арешту.

При цьому слід відзначити, що з огляду на засади кримінального провадження, зокрема диспозитивність кримінального процесу, слідчий суддя під час вирішення питання про арешт майна має перевірити саме наявність підстав для арешту, які зазначені у клопотанні слідчого або прокурора, а не визначати їх самостійно.

Крім того, посилаючись у клопотанні на таку мету арешту майна як збереження речових доказів, слідчим у клопотанні не зазначено, які саме сліди злочину, передбаченого частиною 1 статті 325 КК України (порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним захворюванням, а також масовим інфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, що спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань), що розслідується за заявою ОСОБА_1 , містить кожна з вилученої продукції (продуктів харчування), про арешт якої йдеться у клопотанні.

Відсутність вказаних відомостей перешкоджає вирішенню питання про арешт тимчасово вилученого під час обшуку майна.

Відповідно до частини третьої статті 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Враховуючи наведене, клопотання про арешт майна необхідно повернути прокурору для усунення недоліків протягом сімдесят двох годин.

При цьому слідчий суддя вважає, що в даному випадку поверненням клопотання про арешт майна прокурору відповідно до статті 172 КПК України права власника майна не будуть порушені, оскільки з клопотання слідчого вбачається, що виявлена під час обшуку продукція залишена на зберігання безпосередньо ТОВ ВКП «ВАЛИД».

Керуючись ст. 172 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Обори Т.Г., яке погоджене з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області Спесивцевим А.В., про арешт майна в кримінальному провадженні № 12019040660001884 від 10.12.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 325 КК України, повернути прокурору Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області Спесивцеву А.В. для усунення недоліків протягом сімдесят двох годин.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Н.Ю. Марченко