Ухвала суду № 86752982, 02.01.2020, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

02.01.2020

Справа №642/7877/19

Провадження №4-с/642/36/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2019 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді - Шрамко Л.Л.,

з участю секретаря - Бондаренко В.П.,

представника заявника - ОСОБА_1 ,

представника боржника - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засідання скаргу ОСОБА_3 на постанову приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Родіна Геннадія Вікторович про повернення виконавчого документа стягувачу, зобов`язання повернути оригінал виконавчого листа до Ленінського районного суду м.Харкова,

стягувач – ОСОБА_4 .

встановив:

21 листопада 2019 року заявниця ОСОБА_3 звернулась до суду зі скаргою на дії та постанову приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Родіна Геннадія Вікторовича. В уточненій скарзі (а.с.20-21) просила скасувати постанову приватного виконавця Виконавчого округу Харківської області Родіна Геннадія Вікторовича від 11.11.2019 про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 59507956, та зобов`язати приватного виконавця повернути до Ленінського районного суду м.Харкова оригінал виконавчого листа, виданого на підставі рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 24 вересня 2015 року у цивільній справі № 642/639/14-ц.

В обґрунтування скарги заявниця посилається на те, що рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 24.09.2015 р. у цивільній справі № 642/639/14-ц (провадження № 6/642/112/17) частково задоволено позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , та неї - ОСОБА_3 про поновлення права власності. Цим рішенням її зобов`язано повернути ОСОБА_4 земельну ділянку площею 28 м2 шляхом перестановки із земельної ділянки АДРЕСА_1 самовільно встановленого паркану, відповідно до додатку № 7 висновку експертизи № 7764 від 24 грудня 2014 р., та відновити конфігурацію та площу земельної ділянки АДРЕСА_1 .

На виконання зазначеного судового рішення. Ленінським районним судом м. Харкова стягувачу виданий виконавчий лист, та державним виконавцем Ленінського ВДВС м.Харкова ГТУЮ у Харківській області Малиновською Д.В. 06.07.2016 р. було відкрите виконавче провадження ЄДРВП № 51632381, здійснені всі виконавчі дії відповідно до порядку виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. Постановою державного виконавця Малиновської Д.В. від 06.04.20 провадження закінчене на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону «Про виконавче провадження» (далі- Закон), а саме у зв`язку з надісланням виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 63 Закону, а саме невиконання боржником рішення суду, яке не може бути виконане без участі боржника.

У подальшому за заявою представника ОСОБА_4 від 21.06.2019 Ленінським районним судом м.Харкова був відокремлений оригінал виконавчого листа та 02.07.2019 р. та виданий останньому. Оригінал виконавчого листа був пред`явлений приватному виконавцю ОСОБА_7 , який 09.07.2019 р. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 59507956, з приводу чого 09.07.2019 р. направив повідомлення боржнику. У подальшому приватний виконавець Родін Г.В. в межах вказаного виконавчого провадження повторно наклав на неї, як на боржника, штраф, однак штраф вже був накладений в рамках виконавчого провадження № 51632381 державним виконавцем Маліновською Д.В. Також приватний виконавець направив до правоохоронних органів повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виніс постанову про повернення документу стягувачу.

Заявниця вважає, що приватним виконавцем порушені приписи ст. 63 Закону, яка є спеціальною нормою по відношенню до ст. 37 Закону, та чітко визначає порядок та етапи виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії, Також заявниця вважає, що приватним виконавцем порушені приписи ст. 40 Закону, відповідно яких у разі закінчення виконавчого провадження виконавчий документ повертається до суду, який його видав, проводяться необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Відповідні випадки зазначені у ст. 41 Закону і можуть мати місце лише у разі, коли постанова про закінчення виконавчого провадження визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку.

Ухвалою суду від 2 грудня 2019 року відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.

5 грудня 2019 року приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Родін Г.В. подав заперечення проти скарги, в якій зазначив, що скарга є необґрунтованою. Зазнгаив, що стаття 63 Закону встановлює порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення, а ст. 37 Закону встановлює підстави для повернення виконавчого документа стягувачу, однією з яких згідно з п.1.ч.1 ст. 37 Закону є подання стягувачем заяви про повернення виконавчого документу. З огляду на виключне право стягувача звернутись з заявою про повернення виконавчого документа, вважає, що постановою про повернення виконавчого листа стягувачу від 11.11.2019 права ОСОБА_3 жодним чином не порушені, та в його діях відсутні ознаки неправомірності.

Також заперечував проти вимоги щодо повернення виконавчого листа до суду, посилаючись на те, що згідно з вимогами ч.1 ст. 37 Закону у разі надходження письмової заяви від стягувача про повернення виконавчого документа виконавчий документ повертається саме стягувачу, а не до суду. Зазначив, що приватний виконавець не може ігнорувати норми закону та направляти виконавчий документ туди, куди хоче боржник.

В судовому засіданні заявниця ОСОБА_3 скаргу підтримала, пославшись на викладені в скарзі обставини.

Представник заявниці ОСОБА_1 в судовому засіданні також послався на те, що постановою Харківського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року за заявою ОСОБА_3 дії приватного виконавця Родіна Г.В. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 59507956 від 09.07.2019 визнані неправомірними, вказана постанова скасована.

В судове засідання приватний виконавець Родін Г.В. не з`явився, подав заяву з проханням скаргу розглядати у його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст. 450 ЦПК України його неявка не перешкоджає розгляду скарги.

Представник стягувача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 в судовому засіданні проти скарги заперечував, зазначив, що постанова про закінчення виконавчого провадження є законною та обґрунтованою, а правові підстави для зобов`язання приватного виконавця повернути виконавчий лист до суду, а не до стягувача, відсутні. . Зазначив, що тривалий час боржник ОСОБА_3 відмовляється виконувати рішення суду.

Суд, вислухавши заявницю ОСОБА_3 , її представника ОСОБА_1 , представника стягувача ОСОБА_2 , приходить до висновку, що скарга є необґрунтованою та задоволенню не підлягає з таких підстав.

Встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 24 вересня

2015 року, яке залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 26

травня 2016 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 28.07.2016 року,

поновлено порушене право власності на земельну ділянку

АДРЕСА_1 та зобов`язано ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що мешкають за

адресою: АДРЕСА_1 повернути ОСОБА_4 , що мешкає

за адресою: АДРЕСА_1 земельну ділянку площею 11 кв. м.

шляхом перестановки з земельної ділянки №29 самовільно встановленого паркану,

відповідно до додатку №7 висновку експертизи №7764 від 24 грудня 2014 року та відновити

конфігурацію та площу земельної ділянки

АДРЕСА_1 . Зобов`язано ОСОБА_3 , що мешкає за адресою:

АДРЕСА_2 повернути ОСОБА_4 , що мешкає за адресою

АДРЕСА_1 земельну ділянку площею 28 кв.м. шляхом перестановки з

земельної ділянки АДРЕСА_1 самовільно

встановленого паркану, відповідно до додатку №7 висновку експертизи №7764 від 24

грудня 2014 року, та відновити конфігурацію та площу земельної ділянки АДРЕСА_1 .

На виконання вказаного рішення 01.07.2016 року Ленінський районний суд м. Харкова видав виконавчі листи про зобов`язання ОСОБА_5 та ОСОБА_3 вчинити відповідні дії.

Постановою державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби м. Харкова ГТУЮ у Харківській області від 06 квітня 2017 року виконавче провадження №51632381 про зобов`язання ОСОБА_3 1 повернути ОСОБА_4 земельну ділянку площею 28 кв.м. шляхом перестановки з земельної ділянки № 29 самовільно встановленого паркану, відповідно до додатку №7 висновку експертизи №7764 від 24 грудня 2014 року та відновити конфігурацію та площу земельної ділянки № 29 було закінчено на підставі пункту 11 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з тим, що боржником не виконане рішення суду, яке не може бути виконане без участі боржника.

11.11.2016 року державний виконавець направив подання до Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_3 за свідоме та злісне невиконання рішення суду.

21 червня 2019 року представник стягувача ОСОБА_2 звернувся з заявою до Ленінського районного суду м.Харкова про видачу йому оригіналу виконавчого листа у справі № 642/639/14-ц про зобов`язання ОСОБА_3 вчинити певні дії, та 2 липня 2019 року оригінал виконавчого листа він в судів отримав.

Вказаний оригінал виконавчого листа був ним пред`явлений на примусове виконання приватному виконавцю ОСОБА_7 , який 09.07.2019 р. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 59507956 про зобов`язання ОСОБА_3 повернути ОСОБА_4 земельну ділянку площею 28 кв.м. шляхом перестановки з земельної ділянки № 29 самовільно встановленого паркану, відповідно до додатку №7 висновку експертизи №7764 від 24 грудня 2014 року та відновити конфігурацію та площу земельної ділянки № 29.

25.07.2019 та 09.08.2019 приватний виконавець Родін Г.В. виніс постанови про накладення штрафу на боржника ОСОБА_3 за невиконання вимоги державного виконавця у розмірі 1 700 грн .та 3400 грн. відповідно, та 20.09.2019 направив повідомлення начальнику Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області про невиконання судового рішення.

11 листопада 2019 року приватний виконавець Родін Г.В. виніс постанову у вказаному виконавчому провадження про повернення виконавчого листа № 642/639/14-ц, виданого 1 липня 2016 року, стягувачу на підставі п.1 ч.1 ст. 37 Закону «Про виконавче провадження, а саме на підставі заяви стягувача про повернення виконавчого документа.

24 липня 2019 року ОСОБА_3 звернулась до Ленінського районного суду м.Харкова з заявою, в якій просила визнати неправомірними дії приватного виконавця Родіна Г.В. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 59507956 від 09.07.2019, скасувати вказану постанову, зобов`язати приватного виконавця повернути оригінал виконавчого листа на підставі рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 24 вересня 2015 року у цивільній справі № 642/639/14-ц до Ленінського районного суду м.Харкова.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 16 серпня 2019 року у задоволенні вказаної заяви ОСОБА_3 відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Ухвалу Ленінського районного суду міста Харкова від 15 серпня 2019 року скасовано. Заяву ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано дії приватного виконавця Родіна Геннадія Вікторовича щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №59507956 від 09.07.2019 року неправомірними. Скасовано постанову приватного виконавця Родіна Геннадія Вікторовича про відкриття виконавчого провадження № 59507956 від 09.07.2019 року.

У вказаній постанові Харківський апеляційний суд зазначив, що з огляду на наявність чинної на момент прийняття постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження, постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, яку стягувач не оскаржував у встановленому законом порядку, відкриття нового або відновлення виконавчого провадження є неможливим. Такий правовий висновок зазначений у постанові Верховного суду від 17 квітня 2019 року у справі № 914/4192/15.

Зважаючи на викладене, Харківський апеляційний суд прийшов до висновку, що приватний виконавець відкрив виконавче провадження за раніше закінченим виконавчим провадженням помилково, та постанова приватного виконавця Родіна Г.В. про відкриття виконавчого провадження №59507956 від 09.07.2019 року підлягає скасуванню.

В цій же постанові апеляційний суд зазначив, що вимоги скарги щодо зобов`язання приватного виконавця Родіна Г.В. повернути оригінал виконавчого листа на підставі рішення від 24 вересня 2015 року у цивільній справі №642/639/14-ц до Ленінського районного суду м. Харкова задоволенню не підлягають, оскільки виконавчі листи після скасування постанови про відкриття виконавчого провадження в будь-якому випадку повертаються до суду і окремого вирішення це питання не потребує.

При розгляді даної скарги суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» - у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи

бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо

виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та

особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при

проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних

справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у

виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги

на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної

виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання

судових рішень.

При цьому, судовий контроль за виконанням судових рішень, зокрема, право

сторони виконавчого провадження на звернення до суду зі скаргою на рішення, дію чи

бездіяльність державного виконавця регламентовано Розділом УІІ ЦПК України.

Згідно із статтею 447 ІІПК України сторони виконавчого провадження мають право

звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю

державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або

приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до

цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи або витребуваних судом доказів.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, судом встановлено, що винесена приватним виконавцем постанова про відкриття виконавчого провадження є неправомірною, та скасована, чим поновлені порушені права боржника.

Винесена приватним виконавцем постанова про закінчення виконавчого провадження, враховуючи скасування судом постанови про відкриття виконавчого провадження, не створює для неї юридичних наслідків, та не порушує прав боржника ОСОБА_3 .

Крім того, на думку суду, постановою про закінчення виконавчого провадження можуть бути порушенні права стягувача, який не отримав, або отримав не в повній мірі належне йому за рішенням суду, а не боржника.

Аналіз зазначених норм в сукупності та встановлені судом фактичні обставини дають суду підстави для висновку, що належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами заявниця ОСОБА_3 , яка є боржником, не довела суду наявність своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів винесеною приватним виконавцем оскаржуваною постановою, що є підставою для відмови в задоволенні її скарги.

Щодо вимог скарги про зобов`язання приватного виконавця Родіна Г.В. повернути оригінал виконавчого листа на підставі рішення від 24 вересня 2015 року у цивільній справі №642/639/14-ц до Ленінського районного суду м. Харкова, то Харківський апеляційний суд, як зазначено вище, вказав, що вказані вимоги задоволенню не підлягають, оскільки виконавчі листи після скасування постанови про відкриття виконавчого провадження в будь-якому випадку повертаються до суду і окремого вирішення це питання не потребує.

Враховуючи наведена, скарга є необґрунтованою та задоволенню не підлягає в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 4, 76-83,258-260,447-451 ЦПК України-

у х в а л и в:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову приватного виконавця Виконавчого округу Харківської області Родіна Геннадія Вікторовича від 11.11.2019 про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 59507956, зобов`язання повернути оригінал виконавчого листа до Ленінського районного суду м.Харкова - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Харкова в 15-денний строк з дня складення повної ухвали.

Повний текст ухвали складений 2 січня 2020 року.

Суддя Л.Л. Шрамко