Вирок № 86752773, 02.01.2020, Великобурлуцький районний суд Харківської області

Справа № 616/880/19

Номер провадження № 1-кп/616/38/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" січня 2020 року Великобурлуцький районний суд

Харківської області у складі:

головуючого - судді РИКОВА М.І.

за участю секретаря ШЕГДИ В.М.

за участю прокурора ШАБАЛДАСА О.С.

в присутності обвинуваченого ОСОБА_1

захисника АТАМАНЮКА П.В.

представника потерпілого ГОРОДИНЦЯ Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Великий Бурлук матеріали кримінального провадження № 12019220250000203 по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бегомль Докшицького району Вітебської області Білорусь, громадянина України, росіянина, безпартійного, військовозобов`язаного, освіта базова загальна середня, неодруженого, працездатного, працюючого без офіційного працевлаштування, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в період з 24 вересня 2019 року по 03 жовтня 2019 року, в денний час доби, достовірно знаючи, що на полі № 21, що розташоване поблизу с. Шевченкове Великобурлуцького району Харківської області та яке знаходиться в користуванні ТОВ «Зоря», (код ЄДРПОУ 30742938), юридична адреса: Україна, Харківська область, Великобурлуцький район, с. Шипувате, вул. Набережна, буд.40, знаходиться нескошена кукурудза врожаю 2019 року, маючи злочинний умисел, спрямований на викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрав з вказаного поля початки кукурудзи сорту «Адвей», загальною вагою 2 140 кг, що у відсотковому перерахунку становить 1 498 кг зерна кукурудзи, вартістю 4 943 грн 40 к., спричинивши ТОВ «Зоря» матеріального збитку на вищезазначену суму.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину свою у скоєнні вказаного злочину визнав повністю, щиро покаявся і по обставинам скоєння злочину дав показання відповідно до вищевикладеного, зазначивши, що дійсно він в період часу з 24 вересня 2019 року по 03 жовтня 2019 року збирав початки кукурудзи на полі, яке розташоване поблизу с. Шевченкове Великобурлуцького району Харківської області та яке знаходиться в користуванні ТОВ «Зоря». У вчиненому щиро розкаявся. Просив суд суворо його не карати.

Представник потерпілого ТОВ «Зоря» в судовому засіданні підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті, зазначив, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого товариство не має.

Захисник Атаманюк П.В. просив врахувати, що обвинувачений щиро розкаються у вчиненому, викрадене повернуто власнику в натурі.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочині, при обставинах, викладених у обвинувальному акті та вироку суду, та приймаючи до уваги, що прокурор не оспорював фактичні обставини провадження і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, роз`яснивши положення ч.3 ст.349 КПК України, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши у судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_1 , вислухавши прокурора, захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених в обвинувальному акті доведена повністю.

З урахуванням викладеного, суд дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфікує за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.65 КК України, покарання винній особі має бути призначено у межах санкції закону, за яким її визнано винною, відповідно до положень Загальної частини Кримінального кодексу, із урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні ОСОБА_1 покарання, суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься, відповідно до вимог ст.12 КК України, до злочинів середньої тяжкості, обставини вчинення злочину, відсутність наслідків від протиправних дій обвинуваченого, дані про особу обвинуваченого, який раніше на території України не судимий (а.с.94), у лікаря психіатра та у лікаря нарколога на обліку не перебуває (а.с.100), проживає та території Малобурлуцької сільської ради Великобурлуцького району Харківської області (а.с.97).

Відповідно до вимог ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

Відповідно до наданої досудової доповіді, орган з питань пробації вважає, що у разі прийняття судом рішення про звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, доцільним покладення на правопорушника обов`язків, відповідно до ч.3 ст.76 КК України. Також орган пробації вважає, що виконання покарання у громаді можливо за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально - виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання повторним кримінальним правопорушенням (а.с.80-83).

У відповідності з п.1 ст.66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого суд вважає його щире каяття у вчиненому.

Обставин, передбачених ст.67 КК України, які обтяжують покарання ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 р. № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі ЄСПЛ) передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

Так, у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Конституційний Суд України у рішенні від 02.11.2004 року зазначив, що окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Призначаючи покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який на даний час працює без офіційного працевлаштування, має заробітки, визнання вини, відсутність обтяжуючих обставин, суд вважає за можливе призначити йому покарання у виді штрафу в межах санкції частини цієї статті у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Обмежень для призначення даного виду покарання судом не встановлено, оскільки обвинувачений є працездатною особою, працює неофіційно, на даний час має доходи і має можливість сплатити зазначений вище розмір штрафу. Саме таке покарання буде найбільше відповідати принципам та цілям призначення покарань і буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Запобіжний захід не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Питання про долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України, а щодо процесуальних витрат - відповідно до ч.2 ст.124 КПК України. Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи за № 22057 від 21.10.2019 року у сумі 785 грн 00 к.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376, 395 КПК України, районний суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн 00 к.

Запобіжний захід не обирався.

Речові докази: початки кукурудзи, загальною вагою 2 140 кг, які передані на відповідальне зберігання представнику потерпілого ТОВ «Зоря» Маркіну А.В. (а.с.93) - залишити у розпорядженні власника.

Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення судово - товарознавчої експертизи № 22057 від 21.10.2019 року у сумі 785 (сімсот вісімдесят п`ять) грн 00 к. в дохід держави.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Харківського апеляційного суду через Великобурлуцький районний суд Харківської області, протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, надіслати копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий - Суддя Великобурлуцького районного суду

Харківської області М.І.РИКОВ