Ухвала суду № 86750208, 02.01.2020, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 450/1357/17

У Х В А Л А

27 грудня 2019 року Шевченківський районний суд м. Львова в колегіальному складі:

головуючої - судді Луців-Шумської Н.Л.,

суддів Свірідової В.В., Білінської Г.Б.

секретар Кайрякова К.

з участю прокурора Мотрука Н.В.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 , ОСОБА_5

захисників Гуменецького І.І., Грабчака А.В., Суслікової Н.М.,

Островського Ю.М., Манукян М.А., Олейнікова Г.О.

потерпілого ОСОБА_6 , ОСОБА_7

представників потерпілих Барбадин-Дунець Н.М., Саннікова Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.27 - п.п.1, 5, 6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.27, ч.2 ст.15 -п.п.1, 5, 6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.27-ч.2 ст.194, ч.1 ст.263 КК України

клопотання прокурора Мотрука Н.В. про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 , обвинуваченому ОСОБА_2 , обвинуваченому ОСОБА_3 , обвинуваченому ОСОБА_5 та обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою,

клопотання захисника Грабчака А.В., обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 ,

клопотання захисника Олейнікова Г.О., обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 ,

в с т а н о в и в :

Шевченківським районним судом м. Львова здійснюється розгляд вказаного кримінального провадження №12017140000000197 від 20.02.2017р..

Прокурор Мотрук Н.В. подав клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки такий завершується 09 січня 2020 року.

У клопотаннях зазначає про обґрунтованість пред`явленого обвинувачення щодо кожного обвинуваченого, наводить докази на підтвердження таких обвинувачень, зібрані в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні, і досліджені судом. Вказує, що в разі доведеності вини обвинувачених у скоєнні інкримінованих особливо тяжких злочинів їм загрожує покарання у виді позбавлення волі на тривалі терміни. Прокурор також зазначає, що строки тримання обвинувачених під вартою неодноразово продовжувалися колегією суддів. На даний час ризики, що слугували підставою для застосування і продовження такого запобіжного заходу щодо всіх обвинувачених не зменшилися і продовжують існувати. Зокрема, вказує на продовження існування щодо кожного з обвинувачених ризиків незаконного впливу та погроз зі сторони обвинувачених на потерпілих, свідків, ризиків переховування обвинувачених від суду, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, ризиків вчинення інших насильницьких злочинів. При оцінці передбачених ст.178 КПК України обставин, звертає увагу на вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим в разі доведеності їх вини, особи обвинувачених та їх соціальні зв`язки. Вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням обвинувачених під вартою, не зможе запобігти існуючим ризикам. Також зазначає про подальшу наявність суспільного інтересу у даному кримінальному провадженні. Враховуючи, що інкриміновані злочини спричинили загибель кількох людей, просить не визначати обвинуваченим заставу.

Захисник Грабчак А.В. та обвинувачений ОСОБА_1 подали клопотання, в яких просять змінити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід з тримання під вартою на заставу в розмірі 1 440 000грн. або на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю. У клопотаннях зазначають про те, що досліджені письмові докази та допитані судом ряд свідків не підтверджують причетність обвинуваченого ОСОБА_1 до скоєння інкримінованих йому злочинів. Вказують на суперечності у письмових доказах та їх фальсифікацію стороною обвинувачення, неправдивість, суперечливість показань допитаних судом окремих свідків. Вважають, що прокурором не наведено доказів існування перелічених ним у клопотанні ризиків і обставин, які б свідчили про неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу. Тривалість тримання обвинуваченого під вартою, відсутність обґрунтованих доказів обвинувачення та існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_1 дають можливість застосувати щодо нього запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Захисник Олейніков Г.О. та обвинувачений ОСОБА_4 подали клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт. У своїх клопотаннях вказують на необґрунтованість підозри, відсутність доказів причетності ОСОБА_4 до скоєння інкримінованих злочинів, оскільки ні письмовими доказами під показаннями допитаних судом свідків це не підтверджено. Вважають неправильною правову кваліфікацію стороною обвинувачення дій обвинуваченого ОСОБА_4 . Тривалість перебування обвинуваченого під вартою, відсутність доказів існування наведених прокурором ризиків, соціальні зв`язки ОСОБА_4 свідчать про можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою у виді домашнього арешту.

Заслухавши доводи та заперечення учасників процесу щодо заявлених клопотань, колегія суддів дійшла такого висновку.

Обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні поступив до Шевченківського районного суду м.Львова 19.05.2017р.

На досудовому слідстві обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Строк тримання обвинувачених під вартою неодноразово продовжувався у встановленому законом порядку та, відповідно до ухвали Шевченківського районного суду м.Львова від 07.11.2019р., завершується 09.01.2020 року.

Крім того, ухвалою суду від 10.07.2017р. щодо обвинуваченого ОСОБА_2 застосовано заходи забезпечення безпеки у виді окремого тримання протягом всього часу перебування під вартою у Львівській УВП №19.

Ухвалою суду від 11.07.2017р. щодо обвинуваченого ОСОБА_1 застосовано заходи забезпечення безпеки у виді окремого тримання протягом всього часу перебування під вартою у Львівській УВП №19.

Судовий розгляд даного кримінального провадження триває надалі. Завершити його до 09.01.2020р. неможливо, оскільки не завершено дослідження доказів обвинувачення, зокрема не допитано всіх свідків, та не досліджено доказів сторони захисту.

Відповідно до ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у виді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

При вирішенні заявлених клопотань про продовження строків тримання під вартою обвинувачених та про зміну запобіжних заходів з тримання під вартою на більш м`які, суд враховує вимоги ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Вирішуючи заявлені клопотання, суд враховує те, що обвинувачені тривалий час продовжують перебувати під вартою. Проте, така тривалість їх перебування під вартою є розумною, враховуючи особливості цього кримінального провадженні, обставини, за яких було скоєно злочин, наслідки злочину.

ЄСПЛ у своїй практиці наголошує, що суд має переконатися, що тримання під вартою протягом періоду, який розглядається, відповідало меті пункту 1 статті 5 Конвенції, який не дозволяє безпідставно позбавляти особу свободи. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (рішення у справі "Єчюс проти Литви" (Jecius v. Lithuania), заява № 34578/97, п.56, п.93, ECHR 2000-IX).

У даному кримінальному провадженні суд виходить із принципу забезпечення захисту інтересів суспільства, які переважують правило поваги до особистої свободи, оскільки життя людини є найвищою цінністю, а ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 обвинувачуються, поряд з іншими злочинами, у вчиненні вмисного вбивства трьох осіб, замаху на вбивство інших осіб.

Продовжуване тримання обвинувачених під вартою відповідатиме характеру суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Це відповідає висновкам ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року, п.79 рішення).

Суд вважає, що, незважаючи на тривалість перебування обвинувачених під вартою, ризики, які існували на час обрання їм запобіжного заходу, з плином часу не зменшилися.

Звертаючись в суд з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, прокурор має викласти обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою.

За практикою ЄСПЛ відповідними та достатніми доводами на обґрунтування підстав тримання особи під вартою є небезпека переховування від слідства, ризик чинення тиску на свідків або фальсифікації доказів, ризик змови, ризик повторного вчинення злочину, ризик спричинення порушення громадського порядку, а також необхідність захисту затриманого (п.58 рішення ЄСПЛ у справі «Корнійчук проти України»).

У своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» № 12369/86 від 26.06.1991 ЄСПЛ вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Вирішуючи питання доцільності продовження обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, можливості зміни обвинуваченим ОСОБА_1 і ОСОБА_4 запобіжного заходу на більш м`який, суд враховує те, що вказані особи обвинувачуються у скоєнні особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання виключно у виді поставлення волі або довічного позбавлення волі. З врахуванням тяжкості інкримінованих обвинуваченим злочинів і суворості покарання, яке може бути призначено обвинуваченим судом в разі доведення їх винуватості, особливостей скоєння злочинів, існують обґрунтовані ризики можливого переховування обвинувачених від суду з метою уникнення покарання, в разі доведеності їх винуватості, також обґрунтовані ризики спроб обвинувачених незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, які ще судом не допитані, інших співучасників інкримінованих злочинів, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та можливості вчинення іншого злочину. Такі ризики існували як на час обрання обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так і на час продовження їх дії..

Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим злочину є обов`язковою і неодмінною умовою належності її продовжуваного тримання під вартою.

Європейський суд з прав людини в рішенні по справі "Нечипорук і Йонкало проти України" в пункті 175 зазначив, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Заперечуючи клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою обвинувачених і підтримуючи подані клопотання про зміну їм запобіжного заходу, сторона захисту покликається на відсутність доказів обґрунтованості обвинувачення.

Проте, суд вважає, що обгрунтованість пред`явленого обвинувачення існує і надалі. Доводи сторони захисту її існування не спростовують. Оцінка правильності кваліфікації дій обвинувачених при вирішенні питання доцільності продовження троку тримання обвинувачених під вартою судом не здійснюється. Твердження обвинувачених ОСОБА_1 і ОСОБА_4 про те, що вони не переховувалися від органів досудового розслідування і були затримані працівниками поліції за місцем свого проживання не спростовують існування ризику переховування обвинувачених від суду в подальшому, з метою перешкоджати кримінальному провадженню і уникнути покарання, що загрожуватиме їм в разі доведення їх винуватості.

Суд вважає доцільним продовження обвинуваченим у даному кримінальному провадженні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. На переконання суду, застосування щодо обвинувачених більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, не зможе запобігти вказаним вище ризикам, які продовжують існувати.

З цих підстав неможливою є зміна обвинуваченим ОСОБА_1 і ОСОБА_4 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою - заставу та домашній арешт, відповідно.

Суд також враховує, що на даний час до обвинувачених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 продовжують застосовуватися заходи безпеки, спрямовані на їх захист.

Твердження обвинувачених та захисників про необґрунтованість пред`явленого обвинувачення, відсутність доказів винуватості підзахисних, неправильність правової кваліфікації їх дій, залишаються передчасними, оскільки не всі докази у справі досліджено. Крім того, оцінка досліджених судом доказів сторони обвинувачення на підтвердження винуватості осіб у скоєнні інкримінованих злочинів з точки зору їх допустимості, достатності може бути здійснена судом лише нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення за результатами розгляду кримінального провадження. Це відповідає принципам повного та неупередженого розгляду кримінального провадження, забезпеченню виконання обвинуваченими процесуальних рішень у справі та запобіганню процесуальних ризиків.

Вирішуючи клопотання захисника Грабчака А.В. та обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу та призначення застави або домашнього арешту, суд вважає, що ухвала Апеляційного суду Львівської області від 02.02.2017р., якою ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави 1 440 000грн., не може слугувати підставою для зміни обвинуваченому запобіжного заходу. Після постановлення цієї ухвали в ході досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_1 в подальшому ухвалами слідчого судді, суду продовжувався запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення застави.

Вирішуючи заявлені клопотання, суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_1 , наявні документи, що характеризують його особу, відомості про його стан здоров`я, наявні у справі та додатково надані захисником, відсутність відомостей про перебування ОСОБА_1 у зареєстрованому шлюбу та про запис його батьком малолітньої дитини, незважаючи на усні пояснення обвинуваченого та захисту. Суд приймає до уваги те, що ризики, які стали підставою для обрання та продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, існують на даний час і не зменшилися, а також те, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачена кримінальна відповідальність лише у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі, є підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватись від суду, незаконно впливати на співучасників інкримінованого злочину, свідків, які в даному провадженні не допитані, тому суд дійшов висновку, що йому слід продовжити строк тримання під вартою. Застосування більш м`якого запобіжного заходу у виді застави або домашнього арешту не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

З врахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_2 , продовження існування тих ризиків, які були підставою для обрання і продовження йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, і не зменшилися на даний час, застосування до обвинуваченого заходів безпеки, а також те, що останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачена кримінальна відповідальність виключно у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі, є підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_2 може переховуватись від суду, враховуючи принцип безпосереднього дослідження показань, може незаконно впливати на свідків, які ще не допитані судом, на співучасників інкримінованого злочину, суд вважає, що слід продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою. Застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_3 , те, що ризики, які стали підставою для обрання та продовження щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою на даний час не минули та не зменшилися, а також те, що останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачена кримінальна відповідальність виключно у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі, є підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_3 може переховуватись від суду, враховуючи принцип безпосереднього дослідження показань, може незаконно впливати на співучасників інкримінованого злочину, свідків, які ще допитані судом не були, суд вважає, що слід продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою. Застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_5 , документи, які його характеризують, те, що ризики, які стали підставою для обрання і продовження щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою не минули та не зменшилися, існують на даний час, а також те, що останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачена кримінальна відповідальність виключно у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі, є підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватись від суду, враховуючи принцип безпосереднього дослідження показань, може незаконно впливати на співучасників інкримінованого злочину, свідків, які ще не допитані судом, суд вважає, що слід продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою. Застосування більш м`якого запобіжного заходу, а саме домашнього арешту, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Вирішуючи заявлені клопотання щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує його особу, документи, що характеризують обвинуваченого, те, що ризики, які стали підставою для обрання та продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою не минули та не зменшилися, продовжують існувати на даний час, а також те, що останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачена кримінальна відповідальність виключно у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі, є підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватись від суду, враховуючи принцип безпосереднього дослідження показань, може незаконно впливати на співучасників інкримінованого злочину, свідків, які ще не допитані судом, суд вважає, що слід продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою. Застосування більш м`якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки.

У відповідності до п.2 ч.4 ст.183 КПК України суд вправі при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Оскільки обвинуваченим інкримінується співучасть у вчиненні злочину із застосуванням насильства та який спричинив загибель 3 людей і 1 людина отримала тілесні ушкодження, суд вважає за недоцільне визначати обвинуваченим заставу.

З наведених вище мотивів суд констатує відсутність підстав для задоволення клопотань захисника Грабчака А.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Олейнікова Г.О., обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну обвинуваченим запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст.176-178,180,182,183,194,196,331,376 КПК України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Львова, громадянину України, українцю, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення застави, з 10 січня 2020 року по 09 березня 2020 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю м. Чернівці, громадянину України, українцю, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення застави, з 10 січня 2020 року по 09 березня 2020 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцю м. Львова, громадянину України, українцю, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення застави, з 10 січня 2020 року по 09 березня 2020 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженцю м. Ленінград (СРСР), громадянину Російської Федерації, росіянину, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення застави, з 10 січня 2020 року по 09 березня 2020 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженцю м. Борщів Тернопільської області, громадянину України, українцю, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення застави, з 10 січня 2020 року по 09 березня 2020 року включно.

У задоволенні клопотань захисника Грабчака А.В. та обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на заставу або домашній арешт - відмовити.

У задоволенні клопотань захисника Олейнікова Г.О. та обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.

Для виконання скерувати копії ухвали в Львівську УВП (№19) Державної пенітенціарної служби України за місцем утримання обвинувачених.

Копії ухвали вручити обвинуваченим, прокурору.

Головуюча суддя Судді Н. Л. Луців-Шумська В. В. Свірідова Г.Б. Білінська