Ухвала суду № 86748267, 28.12.2019, Корабельний районний суд м. Миколаєва

Справа № 488/4874/19

Провадження № 1-кс/488/1828/19 р.

У Х В А Л А

28.12.2019 року

Слідчий суддя Корабельного районного суду м.Миколаєва Лазарева Г.М.,

за участю секретаря - Сидорової Т.А.,

розглянувши клопотання слідчого про арешт тимчасово вилученого майна,

в с т а н о в и в :

Слідчий звернувся із відповідним клопотанням в рамках досудового розслідування кримінального правопорушення, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 грудня 2019 року за № 12019150050002414 за ч. 1 ст.203-2 КК України.

В клопотанні порушується питання про накладення арешту на вилучене майно, належне ТОВ «Чорноморський Трейд» ЄДРПОУ: 41642556, на електронний термінал SX-410, котрий запаковано до спец пакету № ЕХР 0421101, монітор Samsung E1920N та одна рекламна наліпка «МСЛ» запаковано до спец пакету № ЕХР 0421102, чотири рекламних банера запаковано до спец пакету (подвійний між собою з`єднаний) № ЕХР 0421102-04, які вилучені в ході проведення огляду місця події від 24.12.2019 в період часу з 11:20 по 12:00 годин в торгівельному приміщені ТОВ «Індра» ЄДРПОУ: 13868450, що розташоване за адресою: м. Миколаїв, пр. Богоявленський, 309.

Як встановлено в ході досудового розслідування, 20 грудня 2019 року о 14:17 год. надійшло повідомлення до ЧЧ Корабельного ВП ГУНП в Миколаївській області, про те що, на території Корабельного р-н, м. Миколаєва, незаконно працюють гральні заклади.

Дослідивши письмові докази, додані до клопотання, слідчий суддя приходить до такого висновку.

Відповідно до ст.170 ч.1 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Згідно з ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування майном можливі у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, передачі майна.

Так, з клопотання слідчого вбачається, що слідчий просить накласти арешт на тимчасово вилучене 24 грудня 2019 року в період часу з 11:20 по 12:00 годин в ході огляду місця події, а саме торгівельне приміщення в ТОВ «Індра», що розташоване за адресою: м. Миколаїв, просп. Богоявленський, буд. 309, було виявлено та вилучено, електронний термінал SX-410, котрий запаковано до спец пакету № ЕХР 0421101, монітор Samsung E1920N та одна рекламна наліпка «МСЛ» запаковано до спец пакету № ЕХР 0421102, чотири рекламних банера запаковано до спец пакету (подвійний між собою з`єднаний) № ЕХР 0421102-04.

Враховуючи, що в матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх даних вважати, що майно, яке було вилучено в ході огляду місця події 24.12.2019 відповідає критеріям, зазначеним у , з метою збереження речових доказів, запобігання їх пошкодження або псування, знищення, перетворення, відчуження, просить накласти арешт на вказане майно, шляхом заборони відчуження, передачі, знищення, перетворення, використання вищезазначених речей.

В судове засідання слідчий не з`явився.

Власник майна в судове засідання не з`явився, але звернувся до суду з письмовими поясненнями.

Згідно ч.1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Враховуючи вказані вимоги, слідчий суддя вважає можливим розглянути клопотання без участі осіб, які не з`явилися.

Згідно ст 173 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Ознайомившись із матеріалами доданими до клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, 20 грудня 2019 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1325-р «Про протидію гральному бізнесу», яким скасований наказ Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства фінансів від 12 грудня 2002 року № 128/1037 в частині діяльності розповсюджувачів лотерей та визначення поняття «електронна система», а Національна поліція і Державна фіскальна служба зобов`язані забезпечити вжиття заходів до припинення функціонування розповсюджувачів лотерей, діяльність яких не віднесена до організації та проведення лотерей, не заборонених Законом України «Про заборону грального бізнесу в Україні».

Натомість слідчим на обґрунтування клопотання не представлено доказів, що після прийняття згаданого розпорядження Кабінету Міністрів України вказаний заклад самостійно не припинив свою діяльність і продовжує функціонування.

Крім того, одним із своїх обов`язків слідчий суддя вбачає недопущення повторення ситуації, яка стала предметом розгляду Європейським Судом з прав людини і знайшла своє відображення у рішенні Суду від 27 червня 2019 року у справі «Світ розваг» проти України (заява № 13290/11 та 2 інші заяви), яким з держави стягнуто майже 0, 5 млн. євро.

Згідно ч. 1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження,розпорядження та/або користування майном,щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. . Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 171 КПК України, арешт майна допускається, окрім іншого, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ст. речовими доказами є матеріальні обєкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Згідно ч.1 ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої .

Так, під час проведення огляду торгівельного приміщення в ТОВ «Індра», що розташоване за адресою: м. Миколаїв, просп. Богоявленський, буд. 309 24 грудня 2019 року, який було проведено без ухвали слідчого судді, було виявлено та вилучено наступне майно електронний термінал SX-410, монітор Samsung E1920N та одна рекламна наліпка «МСЛ», чотири рекламних банера.

За такого, слідчий суддя схиляється до думки, що подане клопотання переслідує зовсім інші цілі, ніж ті, що визначені в ст. 173 КПК України.

Згідно зі ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз.2 ч.1 ст.170 цього Кодексу. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати, крім іншого, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ст.172 ч.3 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

Оскільки вказане майно не визнано постановою слідчого речовим доказом та було виявлено та вилучено з порушенням вимог КПК України, тому слідчий суддя вважає, що відсутні правові підстави для накладення арешту, та для задоволення клопотання слідчого.

Керуючись ст.ст.170, 173, ч.4 ст.107, 233 ч.3 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в :

У накладенні арешту на вилучене майно, належне ТОВ «Чорноморський Трейд» ЄДРПОУ: 41642556, на електронний термінал SX-410, котрий запаковано до спец пакету № ЕХР 0421101, монітор Samsung E1920N та одна рекламна наліпка «МСЛ» запаковано до спец пакету № ЕХР 0421102, чотири рекламних банера запаковано до спец пакету (подвійний між собою з`єднаний) № ЕХР 0421102-04, які вилучені в ході проведення огляду місця події від 24.12.2019 в період часу з 11:20 по 12:00 годин в торгівельному приміщені ТОВ «Індра» ЄДРПОУ: 13868450, що розташоване за адресою: м. Миколаїв, пр. Богоявленський, 309, відмовити.

Вказане майно повернути власнику ОСОБА_1 .

На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Г.М.Лазарева