Ухвала суду № 86748174, 02.01.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/34802/19

Провадження № 2/127/5163/19

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

02 січня 2020 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Гуменюк К.П., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири та просила суд стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які є власниками квартири АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , що є власником квартири АДРЕСА_2 , майнову шкоду в розмірі 72 795,92 грн., моральну шкоду в розмірі 30 000,00 грн. та стягнути солідарно усі понесені судові витрати.

Разом із позовною заявою подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , реєстраційний номер майна 28146482.

Заява мотивована тим, що 03 жовтня 2019 року та 14 листопада 2019 року сталися залиття належної заявнику квартири АДРЕСА_2 . За наслідками обстежень комісією, актом від 03 жовтня 2019 року та актом від 14 листопада 2019 року було встановлено, що в результаті неналежного утримання власниками квартири АДРЕСА_3 за вказаною адресою внутрішньоквартирних мереж водовідведення, сталися 03 жовтня 2019 року та 14 листопада 2019 року залиття квартири АДРЕСА_4 . Власниками квартири АДРЕСА_1 , є відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Згідно висновку спеціаліста № 4 від 25 листопада 2019 року, розмір майнової шкоди завданої залиттям 03 жовтня 2019 року та 14 листопада 2019 року вказаної квартири, з коригуванням зносу на матеріали з урахуванням вартості на відновлювальні роботи, станом на дату проведення дослідження, становить 72 795,92 грн. Також заявник зазначає, що їй завдано моральну шкоду у розмірі 30 000,00 грн.

З огляду на вищевикладене, заявник просить суд накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , оскільки не застосування судом зазначеного заходу забезпечення позову, може істотно ускладнити виконання рішення суду та поновлення порушених прав заявника, так як відповідачі умисно ухиляються від відшкодування заподіяної ОСОБА_1 матеріальної шкоди та є ризики того, що з метою уникнення відповідальності відповідачі намагатимуться відчужити власну квартиру.

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 189321469 від 19 листопада 2019 року, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві приватної спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_1 .

У ч. 2 ст. 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті – це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України одним із видів забезпечення позову є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Обраний заявником вид забезпечення позову – «накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 » неспівмірний із предметом позову «про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири», який заявлений до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , тому оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних доказів, суд дійшов висновку, що заява не обґрунтована та не підтверджена належними доказами, які дають підстави вважати, що в подальшому виникнуть обставини утруднення виконання рішення суду у даній справі, а тому заява не підлягає до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 149-153 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову – відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її проголошення через Вінницький міський суд Вінницької області. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали суду складено 02 січня 2020 року.

Суддя Вінницького міського суду

Вінницької області К.П. Гуменюк