Рішення № 86744364, 26.12.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2019 року м. Київ №826/5084/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., розглянув-ши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Київського апеляційного адміністративного суду (далі - КААС), Державної судової адміністрації України (далі - ДСА), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державна казначейська служба України (далі - ДКСУ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Позивачі звернулися до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви (а.с. 47-56), просять:

1) визнати протиправною бездіяльність КААС та ДСА щодо ненарахування і невип-лати позивачам заробітної плати за період роботи з 26.10.2014 по 28.03.2015 у розмірах, визначених абз. 2 ч. 1 ст. 144 Закону України від 07.07.2010 №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції Закону України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру"); з 29.03.2015 - у розмірах, визначених абз. 2 ч. 1 ст. 147 Закону України від 07.07.2010 №2453-VI "Про судоустрій та статус суддів" у редакції Закону України від 12.02.2015 №192-VIII "Про забезпечення права на справедливий суд";

2) зобов`язати КААС здійснити перерахунок та виплату заробітної плати позивачам за періоди: з 26.10.2014 по 28.03.2015 - у розмірах, визначених абз. 2 ч. 1 ст. 144 Закону Украї-ни від 07.07.2010 №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру"; з 29.03.2015 - у розмірах, визначених абз. 2 ч. 1 ст. 147 Закону України від 07.07.2010 №2453-VI "Про судоустрій та статус суддів" у редакції Закону України від 12.02.2015 №192-VIII "Про забезпечення права на справедливий суд" з урахуванням усіх надбавок та інших виплат, які нараховуються залежно від розміру посадо-вого окладу, у т.ч. з індексацією нарахованої суми та з урахуванням виплачених коштів;

3) зобов`язати ДСА забезпечити фінансування виплати заробітної плати позивачам за періоди: з 26.10.2014 по 28.03.2015 - у розмірах, визначених абз. 2 ч. 1 ст. 144 Закону Украї-ни від 07.07.2010 №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру"; з 29.03.2015 - у розмірах, визначених абз. 2 ч. 1 ст. 147 Закону України від 07.07.2010 №2453-VI "Про судоустрій та статус суддів" у редакції Закону України від 12.02.2015 №192-VIII "Про забезпечення права на справедливий суд" з урахуванням усіх надбавок та інших виплат, які нараховуються залежно від розміру посадо-вого окладу, у тому числі з індексацією нарахованої суми та з урахуванням виплачених коштів, шляхом виділення відповідних коштів у розмірі, що відповідає вимогам наведених законодавчих норм.

У зв`язку із припиненням повноважень судді, в провадженні якого перебувала дана справа і не була ним розглянута, та згідно з протоколом повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями дана справа передана на розгляд судді Костенку Д.А.

Підставою позову зазначено те, що з 26.10.2014 по 28.03.2015 позивач мала право на посадовий оклад у новому (підвищеному) розмірі, передбаченому абз. 2 ч. 1 ст. 144 Закону України від 07.07.2010 №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру", але у Державному бюджеті були відсутні кошти на фінансування посадових окладів у таких розмірах. З 29.03.2015 позивач має право на посадовий оклад відповідно до ст. 147 Закону України від 07.07.2010 №2453-VI "Про судоустрій та статус суддів" в редакції Закону України від 12.02.2015 №192-VIII "Про забезпечення права на справедливий суд", який їй не виплачувався.

КААС подав заперечення, в яких просить відмовити в позові, пославшись на ст. 98 КЗпП України і ст. 13 Закону України "Про оплату праці", згідно з якими оплата праці пра-цівників здійснюється у межах бюджетних асигнувань на підставі актів Кабінету Міністрів України. Зазначає про відсутність у нього права самостійно, без відповідного правового регу-лювання та збільшення видатків з Державного бюджету України, здійснювати перерахунок посадових окладів працівників апарату суду та проводити відповідні виплати, адже, як йдеться у запереченнях, у цьому випадку суд обмежений лише коштами фонду заробітної плати згідно затвердженого кошторису. Зазначає, що Кабінет Міністрів України (далі - КМУ) не вчинив дій щодо приведення постанови КМУ від 09.03.2006 №268 у відповідність до абз. 2 ч. 1 ст. 44 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" та абз. 2 ч. 1 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" відповідно.

ДСА подала заперечення, в яких просить відмовити в позові, зазначивши, що у спір-ний період КМУ не вчинив дій по приведенню його постанови від 09.03.2006 №268 у відповідність до чинного законодавства, а ДСА не наділено правом самостійно без правового врегулювання та фінансової можливості, тобто збільшення видатків з Державного бюджету України, здійснювати перерахунок посадового окладу.

До судового засідання у справі позивач не прибула. У позовній заяві заявлено клопотання про розгляд справи без її участі.

Представник КААС також до судового засідання не прибув, подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник ДСА позовні вимоги не визнав з наведених у запереченнях на позов підстав.

Згідно з ч. 6 ст. 128 КАС України (у редакції до 15.12.2017) суд продовжив розгляд справи у письмовому провадженні.

Заслухавши пояснення представника ДСА, дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 з 26.11.2013 працює у КААС, з 26.11.2013 призначена на посаду помічника голови цього суду, а з 22.04.2014 переведена на посаду секретаря судового засідання, що підтверджується наявними у справі копіями наказу від 26.11.2013, трудової книжки та довідки від 24.03.2015 №132 (а.с. 13-19).

ОСОБА_2 з 20.06.2014 призначена на посаду секретаря судового засідання у КААС, що підтверджується наявними у справі копіями наказу від 20.06.2014, трудової книжки та довідки від 24.03.2016 №131, від 23.03.2016 №02.7-36/166 (а.с. 30-33).

У період з 26.10.2014 по 31.08.2015 позивачам нарахована заробітна плата, виходячи із розміру посадового окладу 1218 грн., а з вересня 2015р. - 2067 грн. (а.с. 20-29, 35-45).

Спірні правовідносини стосуються оплати праці працівника апарату суду.

Зважаючи на предмет і підстави даного позову, суб`єктний склад сторін, застосуванню при вирішенні цієї справи підлягає висновок Верховного Суду у постанові від 04.04.2018 у справі №824/119/16-а у подібних правовідносинах.

Верховний Суд, проаналізувавши положення ст. 144 Закону України від 07.07.2010 №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру", ст. 147 Закону України від 07.07.2010 №2453-VI "Про судоустрій та статус суддів" в редакції Закону України від 12.02.2015 №192-VIII "Про забезпечення права на справедливий суд", ч.ч. 7, 8 ст. 33 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII "Про державну службу", ч. 2 ст. 8 Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР "Про оплату праці", Закон України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", п. 9 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", положення ст.ст. 23, 51 Бюджетного кодексу України, дійшов висновку, що, оскільки з 26.10.2014 по 09.09.2015 КМУ зміни до Постанови №268 щодо умов оплати праці, зокрема, розмірів окладів праців-ників апарату суду, не внесено, а законами України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" та "Про Державний бюджет України на 2015 рік" видатки на реалізацію положень абзацу 2 ч. 1 ст. 144 Закону №2453-VI та ч. 1 ст. 147 цього ж Закону у редакції з 28.03.2015 не передбачено, відповідач як головний розпорядник бюджетних коштів не мав правових під-став для перерахунку та виплати заробітної плати працівників апарату суду поза межами видатків державного бюджету на оплату праці таких працівників у розмірах інших, ніж встановлено КМУ.

Зважаючи згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України на висновок Верховного Суду у вказаній справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог до КААС і ДСА, оскільки останні не мали правових підстав для перерахунку і виплати позивачу заробітної плати поза межами видатків державного бюджету на оплату праці працівників апарату суду у розмірах інших, ніж встановлено КМУ.

Керуючись ст.ст. 2, 90, 241-246, пп. 10 п. 1 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у задоволенні позову.

Позивачі:

ОСОБА_1 ;

АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

ОСОБА_2 ;

АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідачі:

Київський апеляційний адміністративний суд;

вул. Московська, 8, корп. 3, 30, м. Київ, 01010, код ЄДРПОУ 34729486;

Державна судова адміністрація України;

вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01021, код ЄДРПОУ 26255795.

Третя особа:

Державна казначейська служба України;

вул. Бастіонна, буд. 6, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 37567646.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293, 295-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.А. Костенко