Ухвала суду № 86744285, 02.01.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/4370/19

УХВАЛА

02 січня 2020 рокум. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Божук Д.А., розглянувши позовну заяву керівника Городоцької місцевої прокуратури в інтересах держави до відділу освіти, культури, молоді та спорту Чемеровецької районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Городоцької місцевої прокуратури в інтересах держави звернувся в суд з позовом до відділу освіти, культури, молоді та спорту Чемеровецької районної державної адміністрації, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відділу освіти, культури, молоді та спорту Чемеровецької районної державної адміністрації Хмельницької області щодо незабезпечення пожежної безпеки у навчальному закладі відповідно до вимог частини 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України;

- зобов`язати відділ освіти, культури, молоді та спорту Чемеровецької районної державної адміністрації Хмельницької області вжити заходи, необхідні для усунення порушень протипожежної безпеки та направленні на забезпечення пожежної безпеки у Зарічанській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Чемеровецької районної ради Хмельницької області.

Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з частиною 7 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

З тексту позовної заяви слідує, що керівник Городоцької місцевої прокуратури вважає, що він звертається до суду в порядку реалізації своїх владних управлінських повноважень, а саме - представництво інтересів держави.

Відповідно до частини 4 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини 4 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Зміст наведених норм законодавства дає підстави вважати, що участь прокурора в судовому процесі в адміністративних судах стає можливою за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтвердження відсутності такого органу.

Захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Ці висновки відповідають правовій позиції, викладеній в ухвалі Верховного Суду від 19.07.2018 у справі №822/1169/17.

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

Так, представництво державних інтересів прокурором в адміністративному судочинстві є проблемним питанням у зв`язку з надто широким тлумаченням поняття "інтерес держави" як представниками прокуратури, так і іншими учасниками судового процесу. Кожне звернення прокурора до суду обумовлено порушенням державних інтересів, що є оціночним поняттям із закладеним в процесуальне законодавство смисловим змістом "самостійно визначає" та є складовою терміну "внутрішнє переконання".

Суб`єктами оцінки виступають як прокурор при прийнятті ним рішення щодо виконання представницької функції, так і суд при вирішенні питання про наявність або відсутність підстав такого звернення, а тому, визначальним у цьому випадку є розкриття поняття "інтерес держави".

У рішенні від 08.04.1999 у справі №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

У позовній заяві прокурор стверджує про те, що державний інтерес у цьому випадку полягає у тому, що тривале функціонування Зарічанської ЗОШ І-ІІІ ступенів Чемеровецької районної ради Хмельницької області з суттєвими порушеннями правил пожежної безпеки формує ризики для нормального функціонування навчального закладу, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав дітей та інтересів держави у сфері охорони дитинства, порушує тим самим інтереси держави у сфері контролю за додержанням вимог законодавства, створює реальну загрозу для безпечного перебування дітей у цьому навчальному закладі, загрозу здоров`ю та життю дітей та працівників закладу. Вважають, що прокурор в такому випадку набув право на представництво та звернення до суду за захистом інтересів держави.

Проте, у спірних правовідносинах мова йде про захист прав конкретних осіб, а саме дітей, що навчаються, та осіб, які працюють та відвідують вказаний навчальний заклад, але не про інтерес держави як потребу у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Також у позовній заяві зазначено, що підставою звернення прокурора до суду є виявлення Чемеровецьким РС ГУ ДСНС у Хмельницькій області порушення вимог протипожежної безпеки в діяльності Зарічанської ЗОШ І-ІІІ ступенів Чемеровецької районної ради Хмельницької області.

При цьому, ні Чемеровецький РС ГУ ДСНС у Хмельницькій області, ні Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області не звернулись до суду за захистом інтересів держави.

Посилання керівника Городоцької місцевої прокуратури на неможливість самостійного звернення Чемеровецьким РС ГУ ДСНС у Хмельницькій області чи Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області з вказаним позовом до суду як на підставу для представництва прокурором інтересів держави в суді є необґрунтованими з огляду на наступне.

Як вірно зазначено у позовній заяві, відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Згідно з пунктом 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Отже, спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері забезпечення пожежної безпеки є саме органи ДСНС, яким згідно з положеннями статей 67, 68 Кодексу цивільного захисту України надано повноваження на звернення до суду з позовом про зупинення діяльності.

Водночас, необґрунтованими є доводи керівника Городоцької місцевої прокуратури стосовно того, що органи ДСНС позбавленні права звертатися з позовом про спонукання суб`єктів владних повноважень до усунення порушень вимог пожежної безпеки у закладах освіти, оскільки законодавець визначив чіткий порядок дій органів ДСНС у випадку виявлення порушень, зокрема, вимог пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Таким чином, у поданій керівником Городоцької місцевої прокуратури позовній заяві не доведено необхідності захисту інтересів держави саме прокурором, а також не обґрунтовано підстави звернення до суду, з наданням належних доказів, які би підтверджували встановлення прокурором наявності підстав для представництва відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, п. 27).

Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог.

Керівником Городоцької місцевої прокуратури не конкретизовано зміст позовних вимог в частині зобов`язання відповідача вчинити певні дії, оскільки не зазначено які саме заходи, слід вчинити відділу освіти, культури, молоді та спорту Чемеровецької районної державної адміністрації для усунення порушень протипожежної безпеки та забезпечення пожежної безпеки у Зарічанській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Чемеровецької районної ради Хмельницької області. Також не конкретизовано які саме порушення протипожежної безпеки необхідно усунути та/або документ, де вони зазначені.

Щодо обґрунтування керівником Городоцької місцевої прокуратури не пропущення строку звернення до суду, а саме відповіддю Чемеровецького районного сектору ГУ ДСНС України у Хмельницькій області №83 від 26.11.2019, то зазначена відповідь не додана до позовної заяви. Як наслідок, неможливо встановити її зміст, а також невідомий зміст листа, на який вона була надана. Тому, відсутні докази дотримання строку звернення до суду, який визначений частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин адміністративний позов належить залишити без руху. Перелічені недоліки можуть бути усунені позивачем протягом десяти днів з моменту отримання копії вказаної ухвали шляхом подання до суду:

1) позовної заяви з доказами її направлення іншим учасникам справи, із зазначенням в ній:

- конкретних положень законодавчих актів, які б свідчили про порушення чи імовірність порушення інтересів держави, а не окремих учасників суспільних відносин;

- змісту позовних вимог із конкретизацією заходів, які слід вчинити відділу освіти, культури, молоді та спорту Чемеровецької районної державної адміністрації для усунення порушень протипожежної безпеки та забезпечення пожежної безпеки у Зарічанській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Чемеровецької районної ради Хмельницької області, а також порушень протипожежної безпеки, які необхідно усунути та/або документа, в якому вони зазначені

2) заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів наявності поважних причин його пропуску.

Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву керівника Городоцької місцевої прокуратури, залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддяД.А. Божук